Орхан Драгаш: Західні Балкани як новий фронт європейської безпеки — Блоги | OBOZ.UA
Війна в Україні відкрила головний фронт боротьби за європейську безпеку. Але він не єдиний. Поки війна триває на сході Європи, на південному сході континенту формується другий фронт -- менш помітний, але політично й безпеково вкрай небезпечний. Його епіцентр знаходиться на Західних Балканах.
Протягом багатьох років цей регіон сприймався як малозначуще питання в контексті розширення Європи. Однак сьогодні Європа вже не має змоги дозволити собі таку розкіш. Війна Росії проти України різко змінила безпекову структуру континенту, а кризи на Близькому Сході ставлять під загрозу енергетичні та торгові шляхи, які є основою європейської економіки. У центрі цих двох викликів знаходяться Західні Балкани — регіон, що вже економічно інтегрований в Європу, але все ще не входить до її безпекової системи. У таких умовах Балкани перестають бути другорядним питанням в європейській політиці. Вони стають перевіркою здатності Європи забезпечити свій власний безпековий простір. Якщо цей простір залишиться незайнятим, його заповнить хтось інший.
Сіра зона Європи
Західні Балкани останніми роками дедалі більше набувають рис оперативної сірої зони між Європейським Союзом та зовнішніми акторами, які прагнуть проєктувати політичний, інформаційний і безпековий вплив у європейський простір.
Таке середовище не з'являється миттєво. Воно розвивається в результаті поступового процесу, де взаємодіють інформаційні процеси, фінансові структури, логістичні ланцюги та політичні впливи, які функціонують поза межами інституцій Європейського Союзу.
Ця інституційна незавершеність надає регіону можливість для непрямих дій. Таким чином, Балкани дедалі частіше виступають як територія, через яку реалізуються логістичні та фінансові мережі, пов'язані з політичними впливами в Європі.
Ці дії не реалізуються за допомогою танків чи ракет. Вони націлені на підрив довіри до інститутів та порушення стабільності політичної системи. Коли громадський простір перетворюється на безперервну кризу, суспільства опиняються в стані паралічу.
Таким чином, Європу підривають зсередини.
Інформаційний конфлікт у центрі Європи
Упродовж 2025 року кілька європейських спецслужб зафіксували координовані операції впливу, які поєднували кібератаки, фінансові потоки та агресивні кампанії дезінформації.
У кількох країнах Європи було зафіксовано напади на медіа платформи, які супроводжувалися узгодженим розповсюдженням наративів про нібито занепад європейських інституцій та політичну неефективність Європейського Союзу.
Ці дії не є випадковими. Вони продумані до дрібниць, щоб вразити найуразливіше місце сучасних демократичних систем — інформаційний простір.
Напади на інфраструктуру можна ліквідувати. Однак знищити атаки на довіру значно складніше.
Логістика прихованого протистояння
Західні Балкани знаходяться на перехресті головних європейських транспортних і енергетичних коридорів. Через регіон проходять ключові маршрути, що з'єднують Центральну Європу зі східним Середземномор'ям і чорноморським простором.
Ось чому Балкани мають значно більшу важливість, ніж їх економічні показники можуть вказувати. Цей регіон є ключовим транзитним коридором, через який проходять вантажі, енергетичні ресурси та фінанси. У такому контексті нелегальні операції значно легше залишаються в тіні.
А в такому середовищі політичний вплив рідко здійснюється через формальну політику. Значно частіше він приходить через гроші, бізнес-зв'язки та логістичні мережі, що проходять через регіон.
Балкани у більшій конфліктній ситуації проти європейського устрою.
Для України стабільність Західних Балкан є важливою темою, що виходить за межі периферійних європейських питань. Ця проблема є складовою частиною більш широкої безпекової ситуації, пов'язаної з війною, яку Росія веде проти європейської системи.
З моменту початку агресії проти України Кремль активно прагне посилити свій політичний і безпековий вплив на Європу, виходячи за межі безпосереднього конфлікту. Балканський регіон стає відмінним полем для реалізації цієї стратегії.
Кожна політична криза в регіоні, кожна дестабілізація чи інформаційна операція, яка б'є по європейських інституціях, має однаковий ефект -- відволікає увагу, виснажує політичну енергію та послаблює здатність Європи зосередитися на війні в Україні. Це логіка стратегічного розсіювання уваги.
Якщо Європа має одночасно управляти війною в Україні, кризами на Близькому Сході та політичною нестабільністю на Балканах, її здатність до довгострокових стратегічних дій стає слабшою.
Саме тому Балкани мають набагато більше значення, ніж часто визнається. Стабільність Західних Балкан сьогодні є частиною ширшої безпекової картини Європи.
Європа занадто довго сприймала цей регіон як повільний процес розширення, вважаючи, що всі питання можна вирішити через тривалі переговори та бюрократичні процедури. Проте сьогодні такий підхід вже не відповідає сучасним викликам. Конфлікт в Україні суттєво змінив ситуацію з безпекою на континенті, а нестабільність на Близькому Сході вже має відчутний вплив на енергетичні та торговельні потоки, що прямують до Європи. У нових умовах Балкани більше не є віддаленою політичною проблемою; вони стали критично важливими для європейської стабільності.
Сьогодні Український фронт виступає як щит для Східної Європи. Однак, стабільність на континенті також залежатиме від подій на Балканах. Якщо територія між Адріатичним морем, Дунаєм і Егейським морем залишиться поза європейською інтеграцією, це може призвести до постійних криз і нестабільності в регіоні.
У світі, де кризи розгортаються за місяці, а не за десятиліття, повільні рішення Європи вже не просто політична проблема, а стають загрозою для безпеки.
