Орли держави: пташка у вольєрі та поза політичними іграми.
Жорж Фахмі (Фарес Фарес) -- дуже відомий єгипетський актор, який знімається у глядацьких фільмах категорії В. Християнин-копт і мегазірка, він намагається удавати, що поза політикою, аби зайвий раз не дратувати мусульманську цензуру. Однак усе міняється, коли спецслужби погрозами змушують Фахмі знятися у пропагандистському кіно. Йому випадає зіграти нинішнього єгипетського очільника, генерала Абделя Фаттаха Ас-Сісі, який прийшов до влади після державного перевороту 2013 року.
Втілюючи образ Ас-Сісі, герой на ім’я Фарес поступово завойовує нові знайомства: міністр внутрішніх справ, міністр оборони, а також радники та генерали з Генерального штабу. Ці особи, наділені практично безмежною владою, охоче іменують себе орлами республіки. Вони рятують друзів Фахмі від репресій, які самі ж ініціюють у країні, і надають акторові доступ до всіх можливих почестей. Фахмі настільки впевнений у собі, що починає романтичні стосунки з дружиною міністра оборони, Сюзанною (Зінеб Трікі).
Зображення: kinokolo.ua Сцена з кінокартини "Орли республіки".
Єдиною особою, з якою герой Фареса не може знайти спільну мову, є "продюсер" фільму, доктор Мансур, представник адміністрації Ас-Сісі (роль виконує єгипетський актор Амр Вахед, якого заочно засудили в Єгипті на вісім років за висловлення критики на адресу режиму). Це не випадковість, адже популярність Фахмі та вся ця історія з грандіозним патріотичним блокбастером використовуються оточенням президента як пастка для "орлів республіки", які замислили переворот проти Ас-Сісі.
Жанр політичного трилеру існує, щоб висвітлювати зловживання у владі та дії її представників. Сучасні уявлення про політичні трилери в кінематографі виникли в епоху Нового Голлівуду, зокрема завдяки роботам видатного режисера Алана Пакули. Його трилогія параної ("Клют", "Змова "Параллакс"" та "Вся президентська рать" 1970-х років) зосереджена на критиці адміністрації Ніксона у контексті скандалу Вотергейт, ставши своєрідним еталоном жанру і формуючи думку про те, що влада постійно стежить за своїми громадянами. У сучасному світі політичні трилери все частіше стають вибором режисерів з країн, де панують авторитарні режими. Прикладами можуть слугувати роботи Мохамада Расулофа, зокрема "Насіння священного інжиру", що ілюструє іранську диктатуру, або ж Пабло Ларраїна зі своїм фільмом "Ні", який викриває режим Піночета в Чилі.
Тарік Салех — шведський кінорежисер, який активно виступає проти авторитарного режиму своєї історичної батьківщини. Його каїрська трилогія складається з серії трилерів, що висвітлюють злочини влади в Єгипті. Один із фільмів, "Випадок у готелі 'Ніл Хілтон'" (2017), є поліцейським детективом, який розкриває корупцію на вищих рівнях уряду. Далі йде "Хлопчик з небес" (також відомий як "Каїрська змова", 2022) — політично-релігійний трилер, натхненний романом Умберто Еко "Ім'я Рози", що досліджує зв’язок корумпованої релігійної еліти з державними структурами в Єгипті. Завершує трилогію фільм "Орли республіки" (2025) — неонуар, який аналізує пропаганду та роль митців у політичних інтригах.
Зображення: donttakefake.com Сцена з фільму "Орли республіки".
Хоч події фільму вигадані, у героя Фареса є прототип -- єгипетський актор Ясір Галал, який зіграв Ас-Сісі у серіалі "Вибір". Гра актора так сподобалася єгипетському лідерові, що минулого року той увів зірку в Сенат.
Сюжет фільму розвивається повільно, нагадуючи атмосферу "Таємного агента" Клебера Мендоси Фільо. Жовтувато-піщані відтінки та динамічна камера створюють відчуття магрибської втоми. Режисер Салех експериментує з елементами неонуару, зокрема через персонаж Сюзанни, яка уособлює образ femme fatale. Вона є дружиною міністра оборони, володіє глибоким інтелектом та якісною західною освітою. Вміло маніпулює не лише своїм чоловіком, що стає учасником змови, а й новим коханцем, який може стати її рятівним колом у разі невдачі заколотників. Адже єгипетська влада безжально переслідує не тільки дисидентів, а й їхні родини та друзів — це яскраво показано у фільмі Салеха.
Фахмі — класичний герой неонуару. Це чоловік за сорок, який відчуває, що не викликає інтересу у влади, адже його кар'єра обмежується ролями у романтичних комедіях та патріотичних фільмах. Проте в ході розвитку сюжету він виявляється втягнутим у глибокі політичні інтриги, що змушує його змінитися: стає більш безжальним, жорстоким і цинічним.
Зображення: kinokolo.ua Сцена з кінокартини "Орли республіки".
Щоб продемонструвати контрасти єгипетського життя, Салех використовує прийоми, схожі на ті, що застосовували Мартін Скорсезе у "Таксисті", або ж Джафар Панагі у "Таксі". Фахмі насолоджується розкішами Єгипту. Його повсякденність сповнена романтичних зв'язків, дорогих ресторанів і готелів. Менеджер зауважує йому, що він пересувається на застарілому "ягуарі", який вважає своєю щасливою машиною. Коли Фахмі починає готуватися до ролі президента, його світ гламуру доповнюється політичними заходами, впливовими знайомствами та доступом до вищих ешелонів влади.
Та водночас добру половину фільму Фахмі нарізає кола вулицями Каїра, і саме через вікна його "ягуара" Салех дає побачити іншу реальність Єгипту: напівголі діти просять милостиню; інваліди намагаються знайти прихисток; скрізь бідність, голод і бруд. Через цей контраст режисер пояснює сутність єгипетського режиму, що збудував образ раю на землі через розвиток туризму й буклетні фасади курортів. Напругу соціальної драми режисер розбавляє щедрою сатирою на життя єгипетських знаменитостей.
"Орли республіки" — це складний трилер, що розкриває через критику режиму Ас-Сісі (який, до речі, у 2023 році постачав зброю Росії) історію про те, як мистецтво, зокрема кіно, стає інструментом пропаганди, залучаючи певних митців. У фільмі Салеха показано, що для публічних особистостей неможливо залишатися осторонь політики. Адже якщо ти ігноруватимеш політичні події, то рано чи пізно вони самі зацікавлять тебе.
Зображення: kinokolo.ua Сцена з кінокартини "Орли республіки".
"Секретний агент": спогади, акула і авторитаризм
