Парад 9 травня в Москві: хто зібрався та які очікування від Путіна?
Помічник Володимира Путіна, Ушаков, повідомив, що на параді з нагоди Дня Перемоги 9 травня Кремль планує прийняти близько тридцяти лідерів з інших країн. Чи свідчить це про те, що Росія, на четвертому році великомасштабної війни, нарешті виходить з міжнародної ізоляції, досліджував журнал Фокус.
Напередодні 9 травня українське Міністерство закордонних справ (МЗС) оприлюднило заяву, в якій закликало всі іноземні держави і міжнародні організації до гідного вшанування жертв Другої світової війни та колективної перемоги над нацизмом, "яке при цьому не виправдовує російської агресії та звірств проти українців".
Сьогодні український народ, один із тих, хто здобув перемогу над нацизмом і заплатив високу ціну за мир та свободу в Європі, стикається з жорстокою та неспровокованою агресією. У ході цієї війни російські військові скоїли численні воєнні злочини, і саме ця армія планує марширувати 9 травня в Москві. Ці особи не є визволителями, а навпаки — окупантами та злочинцями. Таку позицію висловили в українському Міністерстві закордонних справ. Відомство також акцентувало, що Росія, запрошуючи іноземних військових на свій парад, прагне зневажити свої злочини і виправдати агресію: "Ми закликаємо всі іноземні держави утриматися від участі своїх військових у параді в РФ. Це особливо стосується країн, які оголошують про свою нейтральність щодо російської агресії проти України. Участь військових таких країн у спільному заході прямо суперечитиме заявленій нейтральності і виглядатиме як підтримка держави-агресора."
Водночас, Юрій Ушаков, помічник президента Російської Федерації, зазначив, що Кремль розраховує на участь приблизно 30 іноземних керівників на святковому параді 9 травня.
Політолог Володимир Фесенко висловив переконання, що парад у Москві 9 травня не варто сприймати як подію, що демонструє "потужну підтримку" президента Путіна. У бесіді з журналістами видання "Фокус" він підкреслив, що справжня зміна в порівнянні з попередніми роками полягає в тому, що Трамп почав вести переговори з Путіним, що зняло заборону на взаємодію з ним для деяких країн. Однак, за його словами, нам не слід вдаватися до радикальних кроків стосовно цих держав. Наприклад, розірвання або охолодження відносин із Китаєм є надто ризикованим, враховуючи, що Сі Цзіньпін вже неодноразово відвідував Москву. Багато лідерів, які приїдуть на парад, вже мали досвід участі в подібних заходах у Росії. Також важливо пам'ятати про такі структури, як БРІКС і ШОС, а також про активні зв'язки Росії з країнами Глобального Півдня, що робить будь-які "зради" або несподіванки малоймовірними.
Підкресливши, що подальший розвиток відносин у трикутнику Вашингтон-Пекін-Москва має вирішальне значення, експерт з політики зазначив: "Цей трикутник є надзвичайно складним. Сі Цзіньпін не відвідує Росію лише для участі в пропагандистському шоу Путіна; його візит також має на меті стримати Путіна від занадто тісного співробітництва з Трампом. Я вважаю, що під час закритих переговорів лідер Китаю висловить багато умов і попереджень щодо можливих наслідків зближення Росії та США. У будь-якому випадку, нам з Китаєм слід дотримуватися збалансованого підходу, так само як і з Фіцо. Чи подобається нам це, чи ні, ми повинні вести діалог, від якого залежить майбутнє нашої євроінтеграції. Так, нині основна проблема полягає в Угорщині, але ми не повинні загострювати відносини зі Словаччиною".
Володимир Фесенко вважає, що Київ повинен не лише підтримувати, а й активно розвивати свої відносини з щонайменше половиною пострадянських країн, використовуючи існуючі протиріччя між цими державами та Москвою. Експерт зазначає, що це стосується, зокрема, Вірменії, Казахстану, певною мірою Узбекистану та Азербайджану.
"Не можна займати ображену позицію і заявляти, що більше не будемо підтримувати дружні стосунки з тими, хто відвідав парад у Москві, адже українська політика повинна бути гнучкою. Лідерів держав, які беруть участь у цьому заході, не варто відразу заносити у чорний список, адже це може зменшити наші дипломатичні зв'язки з їхніми країнами. Однак, ми також повинні дотримуватись принципів. Варто донести до цих держав через наших представників, що участь їхніх лідерів у параді Путіна ми вважаємо недружнім кроком стосовно України. А далі, у кожному конкретному випадку, потрібно налагоджувати відносини, зважаючи на обставини", – зазначає експерт з політики.
За його словами, ситуації можуть бути як однозначними, так і комплексними. Наприклад, у випадку Монголії, Захід має взяти на себе ініціативу, а не ми, тому після параду може спостерігатися певне охолодження з нашого боку. Натомість ситуація з Бразилією є значно складнішою. Бразилія є членом "G20" і співавтором так званого мирного плану КНР щодо України. Як повідомляють бразильські ЗМІ, президент Бразилії Лула да Сілва, ігноруючи сигнали з України, вирішив символічно наблизитися до Путіна та відправився до Москви. Таким чином, між Україною та Бразилією існує очевидна криза у двосторонніх відносинах, і ми не можемо її ігнорувати, оскільки ця країна є досить великою і впливовою.
Володимир Фесенко підкреслює, що офіційний Київ повинен вести гнучку зовнішню політику, незважаючи на те, хто з світових лідерів зустрічається з Путіним. Він зазначає: "Ми повинні так само, як співпрацюємо з Ердоганом чи Алієвим, налагоджувати зв'язки і з тими керівниками, які мають особисті контакти з Путіним, але при цьому готові активно підтримувати Україну". Політолог категорично заперечує принцип: "Хто не з нами — той проти нас", наголошуючи на тому, що не можна вважати ворогом того, хто відвідує парад Путіна.
Водночас політичний аналітик Віктор Небоженко в інтерв'ю Фокусу висловив думку, що насправді серед впливових гостей, запрошених Путіним, виявилось зовсім небагато: "По суті, велика кількість делегатів з різних країн є лише фасадом, оскільки ключові лідери, яких Путін хотів бачити на своєму параді, не з’являться. Єдина значуща особа, яка прибуде, це Сі Цзіньпін. І навіть онук Кім Ір Сена відмовився від запрошення. Подумайте тільки: його війська беруть участь у бойових діях та допомагають звільняти Курщину, а сам Кім Чен Ин проігнорував запрошення від Путіна".
Зазначивши, що Сі Цзіньпін навряд чи відчуває себе комфортно серед "менш значущих чиновників", фахівець підкреслив, що глава Китаю фактично змушений відвідати Москву. Викладена Віктором Небоженком позиція свідчить, що ситуація обумовлена тим, що на Червоній площі фізично не можуть перебувати водночас три особи: Трамп, Сі Цзіньпін і Путін, тому китайський лідер заздалегідь зайняв своє місце. Політолог вважає, що така обстановка вигідна Україні, адже "китайська експансія в Росії може стати своєрідною підтримкою для нашої країни". "Не варто забувати, що на відміну від друга Трампа, Стіва Віткоффа, Китай чітко заявив про визнання Криму українським. Це може здаватися дрібницею, але для нас навіть найменше визнання з боку цього держави є надзвичайно важливим," - додає експерт.
Що ж стосується подальшої тактики офіційного Києва, то, на переконання Віктора Небоженка, існує жорсткий критерій, за яким слід маркувати ту чи іншу країну. І це не участь у парадах Путіна, а голосування в ООН "За" чи "Проти" позиції України.
