Павло Коваль висловлює свої думки щодо можливостей досягнення миру з Росією.

Я не можу говорити від імені польського уряду — це лише моя особиста думка. У цій дискусії важливо розглянути, які умови будуть вигідними для українців. Адже основним чинником є суспільство, яке заплатило високу ціну. Без його участі неможливо повноцінно обговорювати питання України. І я не маю на увазі політиків. Вони, безумовно, відіграють важливу роль, представляючи інтереси суспільства під час війни. Я говорю про громаду, яка повинна підтримувати ті чи інші рішення уряду. В Європі не так багато суспільств, що мають такий високий рівень обговорення. Українському суспільству нелегко просто прийняти, що потрібно діяти певним чином. Тому — нічого про Україну без участі українців.

Позиція польського уряду викликає інтерес, особливо в контексті обговорень щодо можливого розміщення миротворчих сил, про що згадував президент Франції Еммануель Макрон. Йдеться про потенційний контингент з близько 40 тисяч військовослужбовців з країн Європейського Союзу. Як зазначає видання Rzeczpospolita, це може включати до п’яти бригад, й частину з яких могла б очолити Польща. 12 грудня Макрон зустрівся з прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском у Варшаві, де Туск підтвердив, що Польща не планує відправляти свої війська в Україну. Водночас, російська пропаганда активно поширює думку, що активна реалізація проекту "Східний щит" Польщею є спробою дистанціюватися від українських питань. Як ви вважаєте, що це означає?

17 грудня у Львові прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив свою позицію з цього питання. Наразі ми не зосереджуємося на цьому аспекті. Якщо ми прагнемо вести серйозну дискусію про майбутнє, то не варто починати з обговорення того, що станеться після можливого припинення вогню або перемир'я. Натомість, необхідно зосередитися на тому, що передуватиме цим подіям.

Сьогодні ситуація в Україні в стратегічному сенсі дуже складна -- і це не є секретом. Росіяни дуже тиснуть і хочуть отримати якомога швидше і більше землі в очікуванні початку розмов про припинення вогню. Важливо не плутати це з миром, бо мирного договору зараз, мабуть, не буде -- ніхто не готовий визнати російські територіальні претензії. Але тим часом росіяни підходять все ближче і ближче, щоб захопити якомога більше територій.

У цьому і проявляється стратегічне безумство безкінечних розмов про те, що станеться далі. Наразі важливо зосередитися на діях, які забезпечать Україні гідну позицію під час початкових переговорів, що відповідатиме її героїзму та бойовому внеску за останні роки. Інакше може статися так, що всі, зокрема Польща, активно підтримували, а потім, у критичні два місяці, замість того, щоб зосередитися на збільшенні допомоги, почнуть обговорювати, що буде після припинення вогню. Час для таких роздумів ще прийде.

Яка була основна ціль візиту прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска до Львова? Його пресконференція з Володимиром Зеленським виявилася надзвичайно емоційною, наповненою словами підтримки з обох сторін і заявами про взаємодопомогу. Проте, суттєва частина обговорення залишилася поза увагою. Які питання обговорювалися?

Головною метою візиту стали особисті переговори, під час яких ми змогли обговорити важливі аспекти, зокрема військову допомогу, що є стратегічно важливим для Заходу. Для Дональда Туска, як колишнього прем'єр-міністра Польщі, питання пам’яті має велике значення. Він відвідав пам'ятник львівським Орлятам і Січовим стрільцям, а також маленьке кладовище, де спочивають герої сучасної війни. Туск висловив підтримку європейським пам'ятникам Львова, зокрема, біля зруйнованої росіянами будівлі Геллера, видатного діяча театру на межі ХІХ-ХХ століть. Окрім цього, були і інші важливі акценти, але, на мою думку, основним повідомленням стало підтвердження подальшої військової підтримки.

Польський прем'єр-міністр Туск швидко потрапив у центр уваги українських медіа своїми словами. Він закликав зупинити чутки про можливу поразку України, наголошуючи на їхній неправдивості. За його словами, Україна ефективно протистоїть російській агресії, "незважаючи на деяких недобросовісних осіб". "Нам слід вжити всіх заходів для досягнення справедливого миру", — підкреслив Туск. Які кроки потрібно зробити для встановлення миру в даний момент?

Росія атакує світ не тільки ракетами, а й пропагандою. Вона потрапляє в ціль -- в лідерів думок. Дональд Туск бореться за елементарну правду про цю війну. Росіяни не захопили Київ, не змінили владу в Україні. Нам важливо пам'ятати, що значною мірою так сталося, бо Польща і Велика Британія першими підтримали Україну, а вже потім приєдналися інші. Туск у Львові людською мовою пояснив одну важливу істину -- якщо хтось давав багато в перші місяці та роки, то сьогодні він не завжди може віддати все.

Польща є країною, що знаходиться на передовій, і її становище суттєво відрізняється від ситуації в Іспанії чи Португалії.

Поляки дійсно відчувають біль, коли чують висловлювання типу: "А Німеччина зараз надає більше". Зараз це звучить просто. Але було не легко приймати ризики, коли ніхто не міг передбачити, що станеться за тиждень чи місяць після початку конфлікту.

Пам'ятаємо, цінуємо, а що тепер? Що ми можемо і повинні робити разом для перемоги?

Не приховую, що мав можливість почути розмову між Туском і Зеленським щодо військових питань, але не можу поділитися всім, що стало відомо. Такі теми зазвичай не обговорюються публічно. Наразі важливо розглянути можливість початку переговорів — обговорення припинення активних бойових дій і, можливо, встановлення певного перехідного періоду. Безумовно, ключовими є питання безпекових гарантій. На мою думку, серйозними гарантіями безпеки можуть бути лише членство в НАТО та відкриті двері до Північноатлантичного альянсу. Україна вже мала досвід Мінських угод, які слугували певною формою безпекової гарантії, а також Будапештський меморандум 1994 року.

Польща також пережила наслідки неефективності політичних і юридичних зобов'язань у 1939 році. Країни нашого регіону добре обізнані про те, що таке несправжні чи несерйозні гарантії безпеки. Тому, якщо буде оголошено про припинення вогню, важливо задати питання: які саме гарантії безпеки отримає Україна? На мою думку, єдиною реальною альтернативою є НАТО, інших варіантів немає.

Що ви думаєте про реалістичність ідеї європейських миротворчих сил?

Сьогодні не найкращий час для цієї дискусії. Нині важливо зосередитися на тому, як зміцнити Україну протягом найближчих трьох-чотирьох місяців, поки триватимуть переговори, а згодом -- як забезпечити нову тимчасову стабільність, коли всі очікуватимуть, що Путін залишить свої позиції. Слід також взяти до уваги альтернативний сценарій -- можливість провалу переговорів і продовження війни. Я щойно повернувся з Вашингтона, і не всі представники республіканської партії цілком впевнені в досягненні угоди з Путіним. Спроба, безумовно, буде, але чи буде вона успішною -- залишається під питанням.

Також у Росії обставини можуть кардинально змінитися за одну ніч, що неодноразово відбувалося в минулому. Тому важливо бути готовим до будь-яких несподіванок.

Які почуття домінують серед політичних еліт перед січневою інавгурацією нового президента США Дональда Трампа?

Без сумніву, вплив республіканців і президента Трампа є значним, і він матиме чимало важливих думок на цю тему.

Його можна сприймати як лідера, який не заглиблюється у деталі, а має загальні уявлення і значною мірою покладається на політичну інтуїцію. Цей підхід варто враховувати під час спілкування з ним. Під час моєї дипломатичної поїздки до Вашингтона в грудні мене вразила величезна різноманітність рішень, які можуть прийматися, залежно від того, які політичні групи матимуть більше значення в Республіканській партії. Республіканська партія не є однорідною структурою; вона складається з широкого спектра різних особистостей. Навіть у рамках фракції MAGA ("Зробимо Америку величною знову") існують різноманітні середовища, і я намагався поспілкуватися з різними представниками, щоб скласти загальне уявлення про ситуацію.

На жаль, ця загальна картина така, що нічого невідомо напевно. Можуть бути і досить хороші сценарії з точки зору ведення війни

Новий президент не може дозволити собі підняти білий прапор для Путіна. Він внесе певні пропозиції. Його представники шукатимуть вихід. Генерал Келлог, який бере участь у цих переговорах, є дуже досвідченим військовим і політиком. Це не та людина, яка робитиме якісь випадкові рухи. Дедалі більше людей у республіканському середовищі розуміють, що це не війна десь на кордонах Атлантичного альянсу, а що вона пов'язана з питаннями Китаю, Тайваню тощо. Тому є багато тем і аспектів, які є фоновими, і ми не знаємо, в якому напрямку все піде. Треба просто стежити за ситуацією в США. Але практикувати хорошу політику також означає бути готовим до різних сценаріїв. Тому має бути сценарій, що почнуться якісь переговори, але також має бути сценарій, що Путін не прийме ідею нової адміністрації, і тоді, можливо, Україна отримає більше підтримки, ніж мала досі. Я не знаю, чи цей сценарій найбільш імовірний. Можливо, ні, але я б теж серйозно про це задумувався.

Українці та поляки, напевно, занепокоєні висловленнями Дональда Трампа, який охарактеризував як помилку надання Україні можливості завдавати удари по глибоких позиціях Росії з використанням американської зброї. Яке ваше бачення цього питання в рамках усіх можливих сценаріїв?

Напевно, всі розуміють те, що чинна адміністрація вже не є повністю ефективною. Вона може ухвалювати деякі рішення, які Дональд Трамп не хотів би ухвалювати. І все ж, я впевнений, що існує обмін інформацією та планами між кожною нинішньою та майбутньою адміністраціями, є певна координація, навіть якщо публічно та політично це критикуються. У цьому контексті я й читаю всі заяви цього періоду. Важливі чіткі заяви представників американської адміністрації про те, що всі кошти, виділені на озброєння України, будуть використані та витрачені за цільовим призначенням до кінця терміну повноважень президента Байдена.

Чи може зараз польська та українська дипломатія якось вплинути на формулювання майбутнього бачення так званого мирного плану команди Трампа?

Звичайно, це може мати певний вплив. Нам потрібно діяти у стилі, притаманному Америці, оскільки події розгортаються саме тут. Важливо підвищити рівень активності, створювати аналітичні центри, працювати у впливових колах у Вашингтоні, а також частково в Нью-Йорку, щоб впливати на кола, які мають вагу для Дональда Трампа, і пропонувати чіткі аргументи. Поширення базових політичних істин у цій надзвичайно демократичній країні сприймається дуже позитивно, оскільки люди чутливі до таких меседжів; вони не люблять пустих розмов, їм важливі конкретні дії та результати.

Я завжди наголошую і роз'яснюю: зверніть увагу на небезпеку ревізіонізму. Будь-яка війна бере свій початок з ревізіоністських настроїв. Не можна підтримувати російську агресію.

Як ви вважаєте, з огляду на вашу політичну інтуїцію, чи існує можливість швидкого приєднання України до НАТО?

Суть політики полягає в тому, щоб розпочати з ідей, які багатьом можуть здаватися абсолютно нездійсненними. У якийсь момент хтось вперше висловлює цю думку. Зазвичай така особа говорить: "У мене є лише така пропозиція..." і починає досліджувати можливості. Цей етап уже пройдений. Наразі ми перебуваємо в періоді, коли фактично всі ставлять запитання, коли це відбудеться і за яких умов.

Згідно з інформацією від військових експертів, українські збройні сили вже втратили близько половини своєї контрольованої території в Курщині. Як ви вважаєте, чи виправданий вчинок українських військових, який був здійснений для надання підтримки та впевненості європейським і американським політикам у їхніх рішеннях щодо оборони України?

Події на Курщині є яскравим свідченням військової спроможності українців. Вони стали важливим чинником у боротьбі на інших фронтах, що робить їх жертви не марними. Крім того, частина Курської області все ще залишається під контролем українських сил, що стримує дії російських військ і змушує їх вдаватися до нових заходів, зокрема, залучати військових з Північної Кореї. Вся ситуація складається в певну логічну ланцюжок. На мою думку, не варто поспішати з критикою цієї ініціативи.

Цього тижня українські збройні сили та Президент оголосили про факти, які свідчать про активну участь військових з Кореї у конфлікті на українських землях. Які наслідки матиме для міжнародної спільноти цей факт залучення третьої країни в російсько-українську війну?

На мою думку, є безсумнівним, що цю війну розв'язують не тільки Росія, а й інші держави, що входять до так званого осі зла. Серед них безперечно можна виділити Білорусь, Іран та Північну Корею.

Цього тижня відбулося засідання Європейської ради, в якому взяв участь президент України Володимир Зеленський, і яке стало останнім під головуванням Угорщини в Раді ЄС. Головним питанням обговорення стала підтримка України. Яка ситуація склалася наприкінці року, напередодні Різдва?

Ми з нетерпінням чекаємо на польське головування в наступному році. Наша мета – внести більше динаміки у процес євроінтеграції України. Це неминуче відбудеться під час польського керівництва. Здається, що Україна готова розпочати переговори, принаймні в рамках першого кластеру, а можливо, і в двох. Потрібно активно працювати над цим, оскільки ці процеси є цілком об'єктивними. Цим займаються фахівці, без політичного впливу, але якщо українська сторона покаже високий рівень підготовки, це позитивно вплине на ухвалення рішень. Вважаю, що польське головування сприятиме пришвидшенню євроінтеграційних зусиль України. Про це також зазначив 17 грудня у Львові прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск.