Під впливом пропаганди та медіа-майданчиків: як функціонують європейські засоби масової інформації в умовах інформаційного конфлікту.
На міжнародному медіафорумі в Страсбурзі обговорювалася роль журналістики у захисті демократії в умовах, коли редакції піддаються тиску.
4-6 листопада в Страсбурзі пройшли треті Європейські асизи журналістики. Цей міжнародний форум, що стартував у Європарламенті, включав понад 40 заходів, а участь у ньому взяли майже 90 спікерів та модераторів з більше ніж 25 країн. Серед учасників були представники ARTE, Deutsche Welle, національних інформаційних агентств та європейських організацій. У ході заходу журналісти, редактори, дослідники та представники влади обговорювали питання незалежності медіа, довіри аудиторії, а також зміни, викликані цифровими платформами та штучним інтелектом.
Окрему секцію було відведено для обговорення діяльності європейських редакцій в умовах інформаційної війни. У рамках цієї панелі власна кореспондентка Укрінформу у Франції Лідія Таран поділилася досвідом агентства у боротьбі з російською інформаційною агресією, особливо акцентуючи увагу на їхньому проєкті з фактчекінгу.
ВОЛЯ ЗМІСТУ ПІД ВПЛИВОМ СУЧАСНИХ ІМПЕРІЙ
У Європі працює близько 400 тисяч журналістів та інших спеціалістів, які займаються створенням новин для 450 мільйонів громадян Європейського Союзу. Таку інформацію представив Жером Був'є, який є засновником і президентом асоціації "Journalisme & Citoyenneté" ("Журналістика та участь громадян"). Ця організація вже багато років проводить різноманітні зустрічі, які розпочалися у 2007 році. У цьому році учасники обрали за тему журналістику як засіб захисту демократії в Європі.
"Старі та нові імперії об'єднуються, прагнучи переосмислити глобальний розподіл відповідно до принципів, відмінних від тих, що були закладені після Другої світової війни", - зазначає Був'є, ставлячи питання про те, чи здатні європейські медіа об'єднатися у відповідь на зовнішні інформаційні впливи, політичні стратегії США, Китаю та Росії, а також на вплив "нових технологічних гігантів". На його думку, ці платформи мають доступ до широкої аудиторії через смартфони, що призводить до втрати економічної цінності для редакційних колективів.
Віце-президентка Європейського парламенту Піна Пічерно в своєму відеозверненні підкреслила, що здатність журналістики захищати демократію безпосередньо залежить від рівня безпеки самих журналістів.
"Вибрана вами тема для цієї зустрічі, безумовно, є надзвичайно важливою. Однак ми усвідомлюємо, що в ній існує певна суперечність. Ми закликаємо до того, щоб журналістика захищала демократію, але саму журналістику часто залишають без необхідного захисту. Вона стикається з агресією, безпідставними судовими позовами, що мають на меті виснажити журналістів, незаконним спостереженням, зменшенням фінансових надходжень та дезінформацією, що розповсюджується ворожими режимами," - зазначила Пічерно.
Вона зазначила, що середній рівень Індексу свободи преси, за версією "Репортерів без кордонів", досяг найнижчої позначки за останні чверть століття.
Пічерно згадала про правові ініціативи, запроваджені в Європейському Союзі, зокрема про Європейський акт про свободу медіа, який вступає в силу з серпня 2025 року. Цей акт забезпечує захист журналістських джерел, гарантує незалежність суспільних ЗМІ та підвищує прозорість у питаннях медіавласності. Крім того, вона звернула увагу на директиву, яка протидіє позовам для залякування, відому як "закон Дафне". Ця директива дозволяє суддям миттєво відхиляти явно безпідставні позови.
Пічерно підкреслила важливість стабільного фінансування для редакцій. Вона зазначила, що програма посилення стійкості медіа, закладена в "Європейському щиті демократії", повинна перетворитися на систему тривалої підтримки журналістики в рамках наступного багаторічного бюджету Європейського Союзу.
ЧОМУ ЄВРОПІ ЗНАДОБИВСЯ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЩИТ
"Інформаційні маніпуляції та іноземне втручання є проблемою для всіх європейських держав, включаючи Францію. Цей факт викликає у нас серйозну тривогу," - зазначив в інтерв'ю Укрінформу посол і постійний представник Франції при Раді Європи Пап Ндіає. Він також підкреслив, що політичний, економічний і правовий тиск, а також зміни, спричинені цифровими платформами та штучним інтелектом, стають все більш актуальними.
"Європа стала полем інформаційного протистояння, яке загострила війна Росії проти України. Усе це разом призводить до фрагментації інформаційного простору та посилює поляризацію в демократичному суспільстві", - констатує він.
Екс-міністр освіти Франції переконаний, що на боротьбу з дезінформацією може стати в нагоді потужна зброя у вигляді авторитетних медіа, які мають тривалу історію. У цьому контексті він згадав про "Інформаційний щит" — спільну ініціативу France Médias Monde, Deutsche Welle та польського телеканалу TVP World. Єврокомісія вже висловила підтримку цьому проєкту, перший етап якого зосереджений на Східній Європі, де мовники мають на меті покращити доступ до достовірних джерел інформації.
Директор RFI Жан-Марк Фур і керівник відділу європейських справ Deutsche Welle Патрік Лойш поділилися деталями щодо реалізації цієї ініціативи та її потенційного охоплення.
ВІД ОБМІНУ МАТЕРІАЛАМИ ДО СПІЛЬНИХ РОЗСЛІДУВАНЬ
Французька медіагрупа France Médias Monde, до складу якої входить RFI, у співпраці з німецькою Deutsche Welle направила запит до Європейського Союзу на отримання фінансування. Відповідно до даних про аудиторію, ці два мовники досягають приблизно 600 мільйонів людей щотижня в 150 країнах світу. Завдяки підтримці ЄС вони прагнуть збільшити доступ до незалежних новин у Східній Європі та сусідніх регіонах. До ініціативи "Інформаційний щит" також приєднався польський міжнародний телеканал. RFI вже реалізує проекти для Молдови та Вірменії, а Deutsche Welle публікує матеріали грузинською мовою.
"Ми зараз займаємося формуванням команди для дослідження дезінформації в Східній Європі, і ця робота буде виконуватися спільно", - зазначив директор RFI. Жан-Марк Фура підкреслив, що французька та німецька групи вже мають необхідну інфраструктуру та досвід для роботи з кількома мовами. Його німецький колега Патрік Лойш, коментуючи складність партнерства, з жалем згадував про BBC, зазначивши, що раніше реалізація такого проєкту була б неможливою без участі британського медіа-лідера. Проте після Brexit співпраця стала недоступною, але до ініціативи приєдналося польське медіа.
"Ми також активно займаємося обміном матеріалами між вірменською командою, що працює в Парижі, та грузинською командою в Берліні за допомогою спільної платформи. Це абсолютно новий формат співпраці, який включає спільне планування програм," - зазначив Лойш.
Такий обмін допомагає редакціям розповідати про події в сусідніх країнах. Не менш важливий для їхніх аудиторій доступ до новин з європейських столиць. "Людям у всіх цих країнах дуже цікаво, як у європейських столицях обговорюють війну Росії проти України", - пояснив Лойш. Місцевим редакціям, за його словами, часто бракує коштів на власну мережу кореспондентів за кордоном. А запит на незалежну журналістику в цих країнах дуже високий, особливо там, де згорнули свою присутність USAID і "Голос Америки", - у Молдові, Вірменії та країнах англомовної Африки.
"Авторитарні режимі активно зміцнюють свої позиції по всьому світу, включаючи сусідні країни. Ми усвідомлюємо, що такі системи не підтримують свободу преси та незалежну журналістику. Це, можна сказати, своєрідний молот. А соціальні мережі та штучний інтелект я порівнюю з ковадлом. Ці інструменти дозволяють поширювати дезінформацію в величезних масштабах," - зазначив Фур.
Лойш звернув увагу на те, що, незважаючи на різницю в медіасистемах Франції та Німеччини, редакції обидвох країн стикаються з подібними викликами.
"З бюджетами, які маємо, ми зовсім не можемо зрівнятися з тим, що Росія чи Китай вкладають у дезінформацію. Наш кошторис та бюджет тієї ж Russia Today не порівнювані. Там у десять разів більше ресурсів", - поскаржився німецький директор.
Як фальшивка перетворюється на новину
Наприкінці жовтня польська поліція перекрила протестувальникам вхід до Конституційного трибуналу у Варшаві. У соцмережах запустили чутку, ніби будівлю насправді охороняють німецькі поліцейські, переодягнені в польську форму. Польська поліція спростувала цю інформацію, однак у мережі вже публікували фото, які нібито підтверджували цю історію.
На круглому столі під назвою "Європейські редакції в умовах інформаційної війни" заступник головного редактора Gazeta Wyborcza Бартош Велінський поділився інформацією про цікаву подію. Він зазначив, що ті, хто поширював чутки, зайшли ще далі. "Вони закликали своїх прихильників надсилати знімки німецького військового транспорту в Польщі. І дійсно, такі зображення з'явилися. Багато поляків повірили в цю абсурдну історію," - зазначив Велінський. Він додав, що до Литви справді прямує німецька військова техніка через Польщу. Водночас, військові, які були зафіксовані у Варшаві, насправді прибули для участі у виставці, як пізніше пояснило німецьке посольство.
Кіан Бадрнежад з німецького інформаційного агентства DPA розповів про інший випадок. У червні 2025 року в соціальній мережі X з'явилася публікація, яка нібито повідомляла про смерть нобелівської лауреатки з літератури Ельфріде Єлінек. Акаунт, що видавав себе за її видавництво, привернув увагу, і кілька великих німецьких медіа підхопили цю новину.
"Штучний інтелект дозволяє масово генерувати правдоподібний контент, включаючи тексти, фотографії та відео. Для інформаційних агентств ризик помилки є значним, оскільки їхні матеріали можуть бути підхоплені десятками, а іноді й сотнями інших медіа. У DPA ми організували спеціальну команду фактчекерів, які навчають журналістів нашої агенції перевіряти інформацію. Це дозволяє їм самостійно впоратися з простими випадками, а в складніших ситуаціях звертатися за допомогою до експертів", - поділився він.
Лідія Таран поділилася своїм досвідом роботи Укрінформу у протидії російським дезінформаційним кампаніям. У рамках нашої ініціативи з перевірки фактів вже було випущено більше тисячі спростувань, доступних українською та англійською мовами.
"Проте фейки можна розглядати як ознаки певної недуги. Важливо звертати увагу на тих, хто їх розповсюджує, а також на осіб, які стоять за цими інформаційними кампаніями", - підкреслила головна редакторка австрійського інформаційного агентства APA Катаріна Шелл.
ЯКОЮ Є ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА В РІЗНИХ КРАЇНАХ
Учасники обговорення були вражені історією про інформаційну кібератаку, що сталася нещодавно, коли українці отримали на свої мобільні пристрої повідомлення про загрозу ядерного та хімічного характеру в офіційному застосунку "Повітряна тривога".
"Росіяни зробили це, щоб посіяти паніку й деморалізувати суспільство. Однак спецоперація спричинила протилежний ефект - українці всю ніч створювали меми і вранці йшли на роботу, жартуючи, що пережили за одну ніч і ядерну, і хімічну загрозу, і навіть вуличні бої. Якби тут, у Франції, через офіційні джерела французи отримали такі сповіщення, думаю, їм було б зовсім не смішно", - розповіла Лідія Таран.
У Молдові журналісти виявили, як фінансові потоки з Росії досягали учасників виборчих кампаній. Репортери Ziarul de Gardă під прикриттям проникли в мережу Ілана Шора та зафіксували схеми підкупу виборців. В рамках окремого розслідування було продемонстровано, як здійснювали виплати людям, які займалися розповсюдженням пропаганди, включаючи виплати в криптовалюті. "Я живу та працюю в Молдові з моменту її незалежності, і жодного дня не минуло без впливу Росії", – зазначила директорка видання Аліна Раду.
Юдіт Баєр, голова Незалежної ради суспільних медіа Угорщини, згадала період, коли за правління Орбана російські новини миттєво з'являлися в провідних угорських медіа. "Угорські суспільні медіа фактично виконували роль каналу для розповсюдження російської дезінформації. Безумовно, була також власна дезінформація Орбана, окрема від російської", - зазначила вона. Тепер угорські журналісти шукають способи відновити редакційну незалежність.
Каролін Оллів'є, головна редакторка вечірнього блоку на ARTE, поділилася своїми думками щодо менш очевидного впливу в Франції та Німеччині. В її редакції активно розглядають суперечки, що виникають навколо протестів, які підживлюються соціальними мережами. "Ті, хто хоче дестабілізувати суспільство, використовують вже існуючі соціальні конфлікти. Вони помічають моменти поляризації в суспільстві та ще більше загострюють ці розбіжності", – зазначила Оллів'є.
Суспільні мовники об'єднуються під тиском.
ARTE – це культурний телеканал, що представляє франко-німецьке суспільство, з головним офісом у Страсбурзі. Близько 95% його бюджету фінансується з публічних фондів Франції та Німеччини. Проте, як і інші суспільні мовники, ARTE стикається з труднощами в умовах сучасного інформаційного середовища. "Ми, звичайно, прагнемо до співпраці. Ми вже давно обмінюємося відеоматеріалами через Європейську мовну спілку (EBU), і зараз ця організація активніше захищає наші спільні інтереси в Брюсселі", – зазначила Оллів'є.
Голова правління словенського RTV Наталія Горшчак підкреслила, що мовники активно співпрацюють у перевірці сумнівної інформації та підтримують один одного під час тиску з боку влади. Вона зокрема згадала Чеське телебачення та Чеське радіо, які наразі стикаються з обговоренням законопроєкту, що передбачає перехід обох мовників на пряме фінансування з державного бюджету, що призведе до скорочення їхніх ресурсів. "Якісна журналістика потребує підтримки, як у комерційних, так і в суспільних медіа", - зазначила вона.
Учасники також підкреслили важливість спеціального знаку якості – Journalism Trust Initiative. Ця сертифікація є добровільною і була запроваджена організацією "Репортери без кордонів" за підтримки EBU та інших партнерів. Різноманітні медіа можуть отримати цей знак після незалежної оцінки своєї прозорості та дотримання редакційних стандартів. За словами учасників обговорення, такі ініціативи сприяють медіа у вимозі кращої видимості для якісних новин на платформах та веденні переговорів з власниками соціальних мереж щодо їхніх алгоритмів.
Платформи, штучний інтелект і права інтелектуальної власності журналістів.
Згадуючи польські фейки, Бартош Велінський зауважив, що алгоритми охоче підхоплюють, зокрема, теорії змови. Тим часом учасниця зі Словенії порушила також питання авторських прав: платформи часто використовують журналістські матеріали. Зокрема, нові умови Meta для бізнес-акаунтів дають компанії змогу автоматично збирати матеріали зі сайтів, пов'язаних із цими акаунтами.
"Компанія використовує наші матеріали для створення власного контенту. Норвежці вже подали позов до суду. Осло тимчасово призупинив введення нових умов за запитом групи норвезьких медіа, включаючи державного мовника NRK. Тепер інші мовники планують об'єднати свої зусилля у судових діях," - зазначає Горшчак.
Директор з питань медіа Європарламенту Хесус Кармона визнав, що ЄС досі доводиться наздоганяти великі платформи. Він назвав три завдання. Люди мають знати, коли матеріал створили за допомогою ШІ, а застосування цієї технології має поважати права людини. Авторські права журналістів потрібно захищати, коли їхні матеріали використовують інші. А протидія дезінформації, за його словами, охоплює і навчання аудиторії, і відстеження зовнішніх кампаній.
На початку листопада Єврокомісія оприлюднила програму роботи на 2027 рік. Підтримку незалежних медіа в ній передбачили в межах того ж таки "Європейського щита демократії".
На другий квартал Комісія має намір затвердити пакет законодавчих ініціатив, що стосується цифрової трансформації та захисту авторських прав.
Під час обідньої перерви в Страсбурзі угорка Юдіт Баєр звернулася до своїх колег за порадою щодо створення незалежного інформаційного агентства. "Ми ще не маємо чіткого плану, але активно збираємо рекомендації з усієї Європи", - зазначили учасники обговорення.
Французька журналістка Каролін Оллів'є поділилася своїми враженнями після розмови з українськими колегами. Вона запитала їх, чи вже настав момент для західноєвропейських редакцій почати підготовку до можливих фізичних загроз і постійних кібератак. Її співрозмовники порадили не зволікати, адже самі вони почали підготовку занадто пізно. Однак для багатьох тут ці загрози поки що здаються чимось абстрактним і далеким.
