Результати 2024 року: перспектива з Європи
Минулого року відбулося безліч значних політичних подій у світовій арені. Голос Америки підготував огляд ключових моментів, які стали знаковими для Європи у 2024 році.
Згідно з оцінкою Європейської комісії, допомога Україні та питання європейської безпеки і оборони стали одними з ключових пріоритетів минулого року.
"Після більше тисячі днів конфлікту Європа залишається відданою Україні та її громадянам," - зазначено в підсумкових висновках комісії.
У 2023 році Європейський Союз започаткував новий фінансовий механізм на суму 50 мільярдів євро, спрямований на підтримку відновлення України та допомогу у її прагненні до вступу в Союз. Вже в 2024 році Україна отримала 16,1 мільярда євро в рамках цього ініціативи.
У червні Європейський Союз офіційно ініціював переговори з Києвом щодо вступу, що стало важливим етапом на шляху України до інтеграції в європейську спільноту.
Улітку 2024 року Україна отримала свої перші американські винищувачі F-16, що суттєво підвищило рівень західної підтримки країни.
У зв'язку з швидкою зміною геополітичних обставин, зростанням зовнішніх загроз та ескалацією гібридної війни Росії проти Європи і Заходу, Європейський Союз цього року вперше в історії призначив комісара, відповідального за оборону та космічні питання. Цю важливу посаду зайняв колишній прем'єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс.
Швеція офіційно приєдналася до НАТО, ставши 32-м членом альянсу після майже двох років очікувань. Цю новину оголосили прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон та державний секретар США Ентоні Блінкен під час спільної зустрічі у Вашингтоні 7 березня.
"Цей шлях був нелегким, але, здається, з самого початку ми усвідомлювали, що прийдемо до цього моменту. Це знаковий етап для Швеції та важлива віху для альянсу", - підкреслив тоді Блінкен.
"Сьогоднішній день яскраво ілюструє стратегічну невдачу, яку Росія зазнала внаслідок вторгнення Путіна в Україну. Ми спостерігаємо, як Росія виявилася ослабленою в військовому, економічному та дипломатичному аспектах," - підкреслив держсекретар.
Швеція впродовж приблизно двох століть зберігала нейтральну позицію. Проте, після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, це спонукало країну, разом із сусідньою Фінляндією, подати заявку на членство в Альянсі в травні 2022 року.
Останньою державою НАТО, що надала згоду на вступ Швеції, виявилась Угорщина. Уряд Віктора Орбана понад два роки затримував цей процес, посилаючись на критику з боку Стокгольма щодо ситуації з верховенством права в Угорщині.
Під час урочистостей у Вашингтоні прем'єр-міністр Швеції підкреслив, що Росія продовжуватиме бути "значною загрозою безпеці євроатлантичного простору" в найближчі роки. Це стало однією з причин, чому Швеція вирішила приєднатися до НАТО — не лише для отримання захисту, а й для того, щоб активно його забезпечувати.
Європейський парламент 13 березня остаточно схвалив найбільш амбітний та далекосяжний набір правил щодо регулювання штучного інтелекту (ШІ), включно з регулюванням таких потужних систем, як ChatGPT компанії OpenAI.
Новий законодавчий акт Європейського Союзу, що стосується штучного інтелекту, акцентує увагу на ризикових застосуваннях ШІ в приватному та державному секторах. Він підвищує вимоги до розробників, вводить жорсткіші норми прозорості для найпотужніших моделей, таких як ChatGPT, а також забороняє використання програм, які вважаються занадто небезпечними. Дебати щодо цього законопроекту тривають з 2021 року.
Закон про штучний інтелект використовує підхід, заснований на оцінці ризику: чим ризикованіша система, тим суворіші вимоги до неї передбачено в правилах, аж до прямої заборони на певні інструменти ШІ, які вважають найбільш загрозливими.
"Законодавство щодо штучного інтелекту сприяло формуванню майбутнього цієї технології в контексті, орієнтованому на людину. У такій моделі люди мають контроль над технологією, яка, в свою чергу, підтримує нас у реалізації нових відкриттів, стимулює економічне зростання, сприяє соціальному прогресу та розкриває людський потенціал," - підкреслив євродепутат з Румунії Драгош Тюдораш, що ініціював цей закон у парламенті.
"Нам вдалося знайти дуже тонкий баланс між інтересом до інновацій та інтересом до захисту", -- додав він.
Норми, які регулюють використання штучного інтелекту, зокрема ChatGPT, почнуть діяти через рік після набуття чинності закону. Інші положення стануть обов'язковими для виконання лише через два роки після цього.
За словами Європейської комісії, "екстремальні погодні умови по всьому світу виявили наслідки зміни клімату та підкреслили нагальність дій", що стало причиною подальшої концентрації уваги ЄС на реалізації своїх кліматичних цілей.
У першій половині 2024 року половина електроенергії, що виробляється в Європейському Союзі, походила з відновлювальних джерел. Водночас ЄС активно просувається до формування економіки замкнутого циклу, впроваджуючи відновлювальні технології та працюючи над відновленням екосистем і збереженням біорізноманіття.
Через численні кліматичні катаклізми та надзвичайні ситуації, Європейський Союз цього року надав допомогу низці країн у боротьбі з лісовими пожежами, серед яких Кіпр, Греція, Португалія, Албанія та Північній Македонії.
Європейський Союз також долучився до відновлення після катастрофічних повеней, які сталися в Австрії, Чехії, Німеччині, Італії, Словаччині, Іспанії, Польщі та Боснії і Герцеговині.
Після тривалих років обговорень, 10 квітня Європейський парламент ухвалив Пакт про міграцію та притулок. Ця значна реформа в сфері міграції має на меті зміцнити правила та повноваження Європейського Союзу в цій галузі.
Після затвердження Європейським парламентом і Радою, нові правила пакту, що розроблявся з 2015 року, вступили в силу 11 червня 2024 року і набудуть чинності через два роки.
Цей пакт, зокрема, передбачає створення єдиної системи надання притулку в межах Європейського Союзу, що базуватиметься на принципі "обов'язкової солідарності" між країнами-учасницями, поєднуючи його з гнучкими методами реалізації.
Завдяки впровадженню нових норм, прогнозується швидше проведення процедур отримання притулку та репатріації нелегальних мігрантів до їхніх батьківщин. У рамках цього плану передбачено можливість або прийняти додаткових мігрантів на своїй території, або ж надати фінансову підтримку чи інші ресурси для їхнього утримання в інших країнах.
Відповідно до нових норм, заявки на отримання притулку, які вважаються "малоймовірними для успішного розгляду", підлягатимуть оперативному аналізу. У процесі розгляду заявника можуть не допустити до території ЄС.
По завершенні президентства Бельгії в першій половині року, Угорщина, яка перебуватиме на чолі ЄС в червні-грудні 2024 року, привернула увагу численними спірними аспектами. Прем'єр Віктор Орбан та його уряд відзначаються найбільш про-російською позицією в порівнянні з іншими державами Європейського Союзу.
Угорщина систематично перешкоджала ухваленню рішень ЄС та НАТО, які підтримують Україну. Крім того, Будапешт не раз висловлювався за продовження співпраці з Москвою в питанні закупівлі російських енергоносіїв, що суперечить прагненням більшості країн Європи зменшити свою залежність від російських нафти та газу.
Візит угорського прем'єра Орбана до Москви 5 липня з так званою "місією миру" викликав великий резонанс і гнів серед європейських та українських лідерів. Вони заявили, що Орбан не мав мандату представляти їх інтереси у переговорах з російським президентом Путіним щодо миру.
"Ваша подорож ніколи не була місією для встановлення миру. Це було грандіозне пропагандистське шоу для авторитарних лідерів", - зазначив Манфред Вебер, голова консервативної Європейської народної партії, коментуючи несанкціоновані "миротворчі" візити Орбана до керівників Росії та Китаю.
Угорщина спричинила значне занепокоєння та незадоволення серед європейських держав, коли вирішила полегшити міграційні обмеження для громадян Росії та Білорусі, що стало контрастом до політики інших країн Європи.
"Як може бути, що угорський уряд запрошує громадян Росії до нашого союзу без проведення додаткових заходів безпеки? Це ставить нову угорську візову програму під загрозу, що може вплинути не лише на безпеку Угорщини, а й на всі країни-учасниці," - прокоментувала ситуацію голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Міжнародна церемонія святкування 80-ї річниці Дня Д - висадки десанту союзників США, Великої Британії та Канади у Нормандії на півночі Франції - відбулася 6 червня та зібрала чимало світових лідерів, включно з президентом США Джо Байденом, а також президентом України Володимиром Зеленським.
Саме з Дня Д почалося визволення Франції від німецької окупації та остаточне вигнання нацистів з Європи. Мережа CNN зазначила тоді, що присутність Зеленського на церемонії -- а також відсутність на цій події президента Росії Володимира Путіна, "попри роль СРСР у перемозі" над нацизмом, є "дуже символічною, враховуючи те, як війна в Україні кидає тінь на події цього дня".
Кілька світових лідерів тоді у своїх промовах провели паралелі між вторгненням Росії в Україну та агресією нацистської Німеччини, яка спровокувала Другу світову війну.
Коли 6 червня 1944 року американські, британські та канадські війська здійснили висадку на нормандських пляжах, президент Байден ще був дитиною.
Згідно з інформацією, наданою виданням The New York Times, "ймовірно, він стане останнім президентом США, який братиме участь у пам'ятних заходах у Нормандії, і який був живим під час початку звільнення Європи від Адольфа Гітлера союзними силами".
"Сьогодні, через вісім десятиліть, президент Байден веде коаліцію європейських та інших країн у зовсім іншій конфліктній ситуації на цьому континенті, але за аналогічним принципом — опору спробам анексії сусідньої держави. У даному випадку мова йде про наміри президента Росії Володимира Путіна захопити Україну", - зазначається в статті The New York Times.
На чергових виборах до Європейського парламенту, які проходили з 6 по 9 червня, жителі 27 держав-членів Європейського Союзу, що налічують приблизно 450 мільйонів осіб, обрали 720 депутатів на наступні п'ять років. Ці вибори стали першими після офіційного виходу Великої Британії з Європейського Союзу внаслідок реалізації рішення Брекзиту.
Результати виборів в цілому засвідчили посилення підтримки правих та ультраправих партій у Європі, в той час як центристські сили в основному зуміли зберегти свої позиції.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловилася: "Центр залишається стабільним. Проте, варто зазначити, що крайні праві та ліві отримали більше підтримки, що вказує на те, що центристські партії тепер несуть ще більшу відповідальність".
"Моя мета - продовжувати рухатися в цьому напрямку разом з тими, хто підтримує європейські цінності, українські інтереси та принцип верховенства права. Завтра ми знову розпочнемо роботу," - зазначила фон дер Ляєн.
Фон дер Ляєн була переобрана на другий термін на посаді президента Єврокомісії, а новий склад цього органу отримав остаточне затвердження в Європарламенті 27 листопада.
Серед основних завдань нової команди Єврокомісії виокремлено війни в Україні та на Близькому Сході, потребу в зміцненні оборонних можливостей Європейського Союзу, а також збереження економічної конкурентоспроможності блоку в умовах змагання з Китаєм та США, не менш важливими залишаються й питання імміграції.
Призначення на важливі посади в оновленій Єврокомісії акцентує увагу на пріоритетах на найближчі п'ять років, зокрема на акценті на війні Росії проти України та ризиках, які походять від Москви для Європейського Союзу.
Екс-прем'єрка Естонії Кая Каллас отримала призначення на посаду нової верховної представниці Європейського Союзу у сфері міжнародних відносин та безпекової політики.
Екс-прем'єр Литви Андрюс Кубілюс зайняв нову роль комісара з оборонних питань, відповідальність якої включає контроль за ініціативами ЄС у сфері переозброєння.
Обидва політики стали непохитними захисниками України та активними критиками Росії під час повномасштабної агресії проти нашої країни.
Приймаючи літні Олімпійські ігри 2024 року, Париж став другим містом в історії, яке зуміло влаштувати Олімпіаду тричі, нарівні з Лондоном. Перші ігри відбулися тут у 1900 році, потім у 1924, а останні — у 2024 році, що стало символічним за 100 років від попередніх змагань у столиці Франції.
Вперше в історії літніх Олімпійських ігор церемонія відкриття, що відбулася 26 липня в Парижі, проходила просто неба вздовж набережних річки Сена, у самому серці французької столиці, замість традиційного проведення на стадіоні.
"Ця церемонія відкриття -- найбільш надзвичайна річ, яку може зробити країна, -- заявив тоді міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дарманан. -- Як ви знаєте, у поточному контексті геополітики та тероризму це величезний виклик".
Сполучені Штати вчетверте підряд стали лідерами медального заліку на літніх олімпійських змаганнях, а загалом це їх 19-та перемога в цій категорії. У результаті американці здобули 40 золотих медалей та 126 нагород у цілому.
Китай виборов 40 золотих медалей, однак зайняв другий рядок у загальному заліку через меншу кількість медалей інших сортів.
Франція, яка приймала ігри, опинилася на п'ятій сходинці у медальному заліку з 16 золотими та 64 медалями загалом.
Україна надіслала на Олімпіаду 140 спортсменів, які змагалися у 22 видах спорту. Загалом Україна виборола 12 медалей, серед яких 3 золотих, 5 срібних та 4 бронзових. За таким підсумком, країна опинилася на 21 місці у загальному заліку.
Більшості російських спортсменів було відмовлено в участі в Олімпійських іграх у Парижі через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Лише декілька росіян взяли участь у змаганнях під нейтральним прапором.
Французькі органи влади відхилили "значну кількість" заявок на акредитацію для російських громадян, які бажали представляти медіа на іграх, через підозри, що деякі з них можуть бути прихованими агентами розвідки. Крім того, багато росіян отримали відмову в реєстрації та доступі до ігор у ролі волонтерів.
З незначним проміжком у кілька тижнів, уряди двох провідних країн та економік Європейського Союзу - Франції та Німеччини - потерпіли невдачу через вотуми недовіри, проголосовані в їхніх парламентах.
Внутрішні економічні та фінансові труднощі, які виникли після пандемії COVID-19, а також зростаюча конкуренція з Китаєм і можливість тарифної війни зі Сполученими Штатами, невдоволення міграційною політикою, підйом радикальних партій на крайніх політичних позиціях і зростаюча соціальна напруга внаслідок російського агресивного вторгнення в Україну та гібридної війни проти Європи, стали вагомими причинами урядових криз у обох країнах.
Нещодавно президент Франції Еммануель Макрон сформував новий склад уряду, прагнучи зміцнити єдність у країні. Водночас у Німеччині планується проведення парламентських виборів у лютому 2025 року, де, ймовірно, чинний канцлер Олаф Шольц від соціал-демократичної партії залишить свою посаду. Його можливим наступником стане християнський демократ Фрідріх Мерц, який є його основним конкурентом.
У той час як дві основні держави Європейського Союзу намагаються подолати свої внутрішні економічні та політичні труднощі, Європа стикається з браком лідерства та єдності на фоні безпрецедентних внутрішніх і зовнішніх викликів.
Основний храм Франції, собор Нотр-Дам, офіційно відкрив свої двері 7 грудня, вперше з часу страшної пожежі в квітні 2019 року, яка ледь не знищила цей один із найвідоміших і найсимволічніших соборів світу, котрий має понад 860-річну історію.
Відновлювальні роботи на Нотр-Дамі тривали приблизно п'ять років, що спочатку вважалося досить сміливим терміном, якого президент Франції Еммануель Макрон пообіцяв дотримуватися.
Проте відкриття храму виявилося лише одним із численних досягнень французького лідера. На церемонії присутніми було близько 40 керівників держав і урядів, серед яких були новообраний президент США Дональд Трамп та президент України Володимир Зеленський.
Макрон використав нагоду для організації тристоронньої зустрічі з Трампом та Зеленським, під час якої європейські лідери намагалися переконати Трампа продовжити підтримку України після вступу на посаду у січні 2025 року.
Після проведеного заходу Зеленський підкреслив важливість встановлення "справедливого та потужного миру" для України. У той же час Трамп висловив думку про прагнення українського президента до укладення мирної угоди та закликав президента Росії Путіна "вжити заходів" для забезпечення миру.
Цього року Європа відзначила 20-річчя одного з найзначніших розширень Європейського Союзу, коли до складу блоку приєдналися десять нових країн. Серед них, які стали частиною ЄС у 2004 році, були Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина та Чехія.
Цього року Болгарія і Румунія стали частиною Шенгенської зони, зокрема для авіаційних та морських подорожей, починаючи з 31 березня, а для наземних кордонів ця зміна настане 1 січня 2025 року.
