Після атаки Росії на Суми: нові санкційні заходи ЄС та підтримка України.

Міністри закордонних справ держав Європейського Союзу рішуче засудили ракетний удар Росії по Сумах, який стався в день церковного свята Вербної неділі 13 квітня, в результаті якого загинули та отримали поранення десятки мирних жителів. Питання України стало провідним на засіданні Ради ЄС із закордонних справ, що відбулося в Люксембурзі 14 квітня. Глава МЗС України Андрій Сибіга провів відеоконференцію з колегами.

"Росія вбиває невинних людей, зокрема на шляху до церкви," - заявила міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже перед засіданням, підкресливши, що в ці дні також відзначається іудейське свято Песах. "Таким чином, росіяни були свідомі своїх дій, і це не можна вважати випадковістю," - наголосила вона.

На думку Кая Каллас, верховної представниці ЄС із закордонних справ, основна помилка Росії полягає в її агресії проти України. "Ця країна не зможе домогтися перемоги в Україні, оскільки дух українського народу залишається незламним. Не лише європейські держави, а й багато інших країн стануть на підтримку України," - зазначила вона, висловивши сподівання, що "тепер всім стало зрозуміло", що саме Росія здійснює акти насильства і що на неї слід чинити тиск.

Глава Міністерства закордонних справ Литви Кястутіс Будріс підкреслив, що російські війська використовували балістичні ракети, оснащені касетними боєприпасами, для атаки на мирних жителів у Сумах. "Це є військовим злочином у всіх значеннях, а також величезним приниженням для всіх, хто намагається вести дипломатичні переговори в цій війні з метою досягнення хоча б тимчасового миру для початку діалогу", - зазначив він у своєму коментарі для ЗМІ.

Французький колега Жан-Ноель Барро висловив думку, що "жахливі події в Україні досягли нової висоти" протягом останніх вихідних. Він зазначив, що президент Росії Володимир Путін систематично порушує права цивільних українців, і його слід змусити зупинити агресію.

Путін продовжує свою агресію проти України, і жахливий напад на Суми є незаперечним цьому підтвердженням, зазначила міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок. За її словами, з цього можна зробити лише один висновок: "Ті, хто прагне миру, повинні активно захищати та підтримувати Україну, адже зміцнення її обороноздатності є кроком до миру". Бербок переконана, що стабільність у Європі можлива лише завдяки спільним зусиллям.

Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен підкреслила, що російські війська здійснили обстріл міст Суми всього через кілька годин після зустрічі спецпредставника президента США Стівена Віткоффа з Путіним у Санкт-Петербурзі. "Росія проявляє явну неповагу до мирного процесу та життів людей", - зазначила вона.

У зв'язку з цими подіями, міністри закордонних справ дійшли до спільної думки, що основним методом тиску на Москву є посилення санкцій. Новий, вже сімнадцятий пакет санкцій ЄС проти Росії має бути підготовлений на наступній зустрічі Ради ЄС з закордонних справ, яка відбудеться 20 травня. Про це повідомила Кая Каллас на пресконференції, що відбулася 14 квітня в Люксембурзі. У Брюсселі не виключають можливості, що в травні цей пакет може бути також затверджено, проте поки що ситуація залишається невизначеною.

Як зазначила Каллас, новий пакет санкцій включатиме додаткові заходи проти тіньового флоту Росії. Багато країн ЄС, серед яких Франція, Фінляндія та Швеція, активно підтримують ідею посилення санкцій. Литва, у свою чергу, запропонувала включити до нового пакета ембарго на російський зріджений природний газ, санкції щодо "Росатома" та додати нові імена до чорного списку, щоб забезпечити більший тиск на Путіна і спонукати його до припинення війни в Україні.

Проте незабаром після зустрічі міністрів закордонних справ, глава угорського МЗС Петер Сійярто на пресконференції для вітчизняних медіа висловив рішучу позицію свого уряду, зазначивши, що Угорщина рішуче не підтримує введення санкцій на імпорт російських енергоресурсів.

Санкції щодо російських нафти та газу є найефективнішим інструментом, але для Європейського Союзу важливо зберігати єдність у цьому питанні, зазначила Каллас. "Ми повинні створити максимально потужний пакет заходів, сподіваюся, що й наші міжнародні партнери приєднаються", - додала вона. Багато міністрів висловили надію, що Сполучені Штати підтримають ЄС у введенні нових санкцій, щоб сприяти закінченню бойових дій в Україні.

"Санкції виступають як потужний інструмент. Вони наносять серйозну економічну шкоду Росії, інакше Москва не витрачала б стільки зусиль на їх скасування", - заявила журналістам міністр закордонних справ Австрії Беате Майнл-Райзінґер.

Паралельно з посиленням тиску на Росію Євросоюз та інші країни в Європі мають намір посилювати підтримку України. За словами Каллас, із запланованих двох мільйонів боєприпасів для України вже вдалося зібрати дві третини. У цій ініціативі бере участь і Норвегія, яка не входить до ЄС, і союзники продовжують шукати решту коштів.

Окрім того, європейські країни вже пообіцяли надати Києву військову допомогу в розмірі 23 мільярдів євро у 2025 році. Для порівняння, у 2023 році цей показник складав 20 мільярдів, а з урахуванням військової допомоги від США, загальна сума досягала 40 мільярдів євро.

Україну потрібно підтримати, призначивши конкретну дату її вступу до Євросоюзу, впевнений міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс. Він вважає, що це могло б бути 1 січня 2030 року, тобто менш ніж через п'ять років. Такий термін означає щільний графік переговорів, проте досі ЄС не відкрив жодного переговорного блоку з Україною, оскільки цей крок ветує Будапешт. "І проблема не в Україні", - наголосив міністр. Він закликав колег подолати цю перешкоду, оскільки це питання має вирішальне значення для безпеки Європи.

У зв'язку з останніми подіями міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив, що знову звернувся до угорської сторони з проханням розблокувати 7 мільярдів євро з Європейського фонду миру, а також закликав до припинення перешкоджання у відкритті першого раунду переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу. Однак, за його словами, "усі зусилля нагадують невдалу спробу". Він підкреслив, що в Угорщини "немає такої моральної ясності", як у інших країнах ЄС, незважаючи на серйозні удари Москви по містах Суми та Кривий Ріг. Сікорський, який очолює раду ЄС цього півріччя, висловив свою стурбованість ситуацією.

Сікорський також висловив сподівання щодо того, як відреагують США на жорстокі атаки Росії на беззахисні українські міста. "Міністр Рубіо на засіданні міністрів закордонних справ країн НАТО чітко зазначив, що Сполучені Штати не мають наміру чекати вічно, поки Путін погодиться на мир", – підкреслив він. Польський міністр наголосив, що США вже зробили багато кроків, "щоб полегшити ухвалення такого рішення Путіним": вони голосували з Росією в Раді Безпеки ООН, вийшли з групи, що розслідує агресію в Україні, а також призупинили обмін розвідувальною інформацією та постачання зброї. "Спілкування між двома лідерами надало Путіну значного престижу та авторитету, принаймні в його рідній країні, – зазначив Сікорський. – Якщо б Путін дійсно прагнув миру, він міг би використати цю можливість, щоб погодитися на припинення вогню та розпочати серйозні переговори".

На думку Сікорського, висновок напрошується такий: Вашингтон має посилювати підтримку Києва разом з Європою. Після атаки на Суми очевидно, що Росія використовує діалоги про перемир'я лише для того, щоб домогтися воєнних успіхів, каже очільниця МЗС Австрії Майнл-Райзінґер: "Думаю, це має бути зрозуміло і США".

У випадку, коли одна країна обирає шлях агресії, нейтральна позиція по відношенню до неї може сприйматися як підтримка агресора, підкреслила Бербок. "Зовнішня політика не є шоу на замовлення, а прагнення до миру не обмежується лише бажанням відновити спокій. Якщо ми припинимо підтримку України, це лише підвищить силу агресора", - попередила міністр закордонних справ Німеччини, яка востаннє брала участь у засіданні Ради ЄС з питань зовнішньої політики.