Аналітичне інтернет-видання

Південна Корея проводить вибори нового президента після найсерйознішої конституційної кризи за останні десять років.

У Південній Кореї 3 червня стартували дострокові президентські вибори, які стали наслідком гучного імпічменту колишнього глави держави Юн Сук Йоля після його невдалої спроби запровадити воєнний стан наприкінці грудня 2024 року.

Источник: Bloomberg

Деталі: У вівторок, 3 червня, в Південній Кореї стартувало голосування на виборах президента.

Виборчі участки розпочали свою роботу о 6:00 за місцевим часом і залишатимуться відкритими до 20:00. Згідно з інформацією Національної виборчої комісії, на 9:00 вже проголосувало приблизно 2,5 мільйона осіб, що становить 5,7% від загальної кількості виборців.

Загалом зареєстровано приблизно 44,4 мільйона виборців, із яких понад 15 мільйонів скористалися правом дострокового голосування минулого тижня.

Вибори проводяться після імпічменту президента Юн Сук Йоля, а також унаслідок рішення Конституційного суду, яке було ухвалено у відповідь на його невдалу спробу оголосити воєнний стан у країні в грудні 2024 року.

Юн підкреслив, що введення воєнного стану стало необхідним кроком, оскільки це було реакцією на затяжну бездіяльність законодавців та на лояльне ставлення деяких опозиційних сил до Північної Кореї.

Юн став третім президентом, якого відправили у відставку за останні 21 рік.

Лі Чже Мюн, представник опозиційної Демократичної партії, наразі є основним фаворитом виборчих перегонів, випереджаючи Кім Мун Су — кандидата від правлячої консервативної партії, чий політичний курс нагадує погляди колишнього президента. Третій учасник гонки, Лі Чжун Сок з Партії реформ, фактично відтягнув голоси у консервативного виборця, що ускладнює ситуацію для Кім Мун Су.

Зовнішня політика стала головною темою виборчої кампанії. Хоча всі троє кандидатів загалом підтримують продовження тристоронньої співпраці з США та Японією, Лі Чже Мюн виступає за збалансованіші відносини з Пекіном і не виключає діалогу з Північною Кореєю. Його опонент Кім Мун Су, навпаки, займає жорстку позицію щодо КНДР і прагне укласти ядерний альянс з США накшталт НАТО.

Читайте також