Політолог висловлює занепокоєння щодо зростання ймовірності виникнення громадянських конфліктів.

Професор Бенджамін Коен у новій книзі аналізує сепаратистські рухи світу та попереджає про зростання ймовірності збройних конфліктів.

Професор політичної економії Бенджамін Коен з університету Каліфорнії в Санта-Барбарі презентував свою нову книгу під назвою "Держави мрій: прихований кошмар для світового порядку". У цьому виданні він аналізує сепаратистські рухи в різних країнах та застерігає про зростання ймовірності збройних конфліктів.

Коен відкриває свою книгу вигаданою новинною статтею з 2035 року, в якій Каліфорнія проголошує свою незалежність від США. "Після багатьох років зростаючого розчарування у політичному курсі Вашингтона, Каліфорнія сьогодні офіційно стала суверенною нацією", - зазначено в цьому уявному повідомленні. Хоча це лише фантазія, автор вважає, що подібний розвиток подій цілком реальний.

"Мені б хотілося бути більш позитивним у цьому питанні, але, на жаль, не можу", -- зазначає Коен, який упродовж трьох десятиліть навчав міжнародній політичній економії в університеті, перш ніж піти на пенсію у 2021 році. "Схоже, що ми не можемо закривати очі на ризики, пов'язані з нинішніми розколами та фрагментацією, які руйнують відчуття спільноти".

Враховуючи, що сучасний політичний розкол проходить більше між міськими та сільськими районами, а не між Північчю та Півднем чи Сходом та Заходом, професор зазначає: "Мені важко уявити, як би все поділилося у випадку громадянської війни. Але ймовірність такої війни значно більша за нуль".

У своїй книзі Коен пропонує детальний аналіз сучасних сепаратистських рухів, які діють у різних куточках світу. Він оцінює ймовірність того, що ці рухи можуть призвести до насильства, а також надає рекомендації щодо зменшення напруги. "Сепаратизм є явищем, яке, на мою думку, недостатньо усвідомлюється", – зазначає він. "Моя мета написати цю книгу – це звернути увагу суспільства на цю важливу проблему".

Дослідник пояснює, що люди схильні спрощувати географію, дивлячись виключно на існуючі лінії на карті, які відокремлюють одну суверенну державу від іншої. "Але реальність така, що є багато людей всередині цих держав, які дуже незадоволені таким устроєм. Вони воліли б провести лінії по-іншому. У деяких випадках вони готові боротися, щоб перекреслити ці лінії".

Війна в Україні є яскравим прикладом тривалого конфлікту. Дебати про те, чи має Україна бути самостійною нацією або частиною Росії, "мають коріння, що сягають століть назад", -- зазначає Коен. "Цей конфлікт не завершиться з теперішніми подіями. Це нагадує стосунки між Квебеком і Канадою. Квебек є окремою спільнотою з власною мовою, яка час від часу ставить під сумнів своє місце в більшій державі. Аналогічно, більшість українців впевнені в своєму праві на незалежність. Натомість Путін і його оточення мають зовсім іншу позицію".

Різниця між двома ситуаціями полягає в тому, що Канада знайшла спосіб утримати Квебек у складі федерації, насамперед дозволивши провінції мати значний суверенітет над власними справами, включаючи використання французької мови як офіційної. Коен бачить такий компроміс як найбільш перспективний спосіб уникнути насильства.

Однак такі компроміси просто не відбуваються в більшості потенційних проблемних точок. Найнебезпечнішою з них, безумовно, є Тайвань -- острів біля китайського узбережжя, який залишається незалежним від материка з кінця Другої світової війни. "З точки зору китайського уряду і, ймовірно, китайського народу, Тайвань належить Китаю", -- каже Коен, який оцінює шанси того, що Китай зрештою застосує силу для встановлення контролю, як "дуже високі".

"Китайці стають все більш сміливими у водах навколо Тайваню", -- зазначає він. "Вони поступово оточують острів в очікуванні можливого ембарго, при якому кораблі не зможуть входити чи виходити. Це розумна, поступова стратегія. У якийсь момент, я боюся, Тайвань відчує необхідність чинити опір цьому силою. Ось тоді все може стати потворним".

Коен підкреслює, що багато аспектів людського ухвалення рішень визначаються факторами, які не завжди пов'язані з логікою. У контексті сепаратистських рухів, про які він пише у своїй книзі, основним чинником часто виступає відчуття ідентичності — прагнення об'єднатися навколо спільноти, до якої ви себе відносите, та відстоювання її права на самостійність. "Ідентичність може стати надзвичайно сильним стимулом", — зазначає він. "Саме тому я стурбований можливістю виникнення громадянської війни. Коли справа стосується таких потужних емоцій, як спільна ідентичність, раціональні міркування часто втрачають своє значення".