Зміцнення енергетичної автономії через децентралізовану генерацію: якими шляхами йде Європа та як Україні встигнути за її темпами.
Енергетичні об'єкти України є частою мішенню російських ракет і дронів. І хоч українці певним чином пристосувалися до відключень світла завдяки генераторам, такі ситуативні рішення не є достатніми. Тож майже щодня постає питання, як безпечніше відновлювати енергосистему на майбутнє. Де в цій "Картині світу" місце для децентралізованої генерації, чому ЄС робить на неї велику ставку та як цей сегмент розвивається в Україні, Mind розповів керівник відділу фізичного розвитку бізнесу Elementum Energy Андрій Коваль.
Агресія рф та вепонізація постачання російського газу як елемент шантажу лише посилюють висновок, що використання викопного палива має скорочуватися, а енергетика майбутнього - це передовсім низьковуглецева, доступна для всіх та децентралізована генерація, з мінімальними вкрапленнями викопного палива для цілей балансування системи.
Європейський Союз сподівається на успішне виконання Україною цілей у сфері відновлювальної енергетики. Він не лише очікує, але й активно підтримує: у нещодавньому звіті про стан Енергетичного Союзу вказано, що до кінця липня 2024 року більше 40% усіх внесків держав-членів буде направлено на енергетичний сектор. Загальна сума, виділена через Механізм цивільного захисту ЄС, перевищує 900 мільйонів євро. Крім того, Фонд енергетичної підтримки України (UESF) також зібрав понад 500 мільйонів євро до червня 2024 року.
Минулого року уряд України затвердив Національний план у сфері енергетики та клімату (НПЕК), що спрямований до 2030 року. На найближчі шість років заплановані такі заходи:
За даними міністерства енергетики, з жовтня 2022 до вересня 2024 року об'єкти української енергетичної інфраструктури зазнали 1024 російських атаки. Внаслідок цього тільки за останній рік загальні втрати потужностей перевищили 9 ГВт. Окуповано 18 ГВт генерації, включно з ГЕС, ТЕС та найбільшою в Європі атомною електростанцією - Запорізькою АЕС. Весною минулого року UkraineInvest (урядовий офіс із залучення та підтримки інвестицій) оцінив збитки, завдані енергетичній інфраструктурі України внаслідок російських антак із початку повномасштабного вторгнення, в $56 млрд.
Зважаючи на те, що у вересні Національний банк оцінив дефіцит електроенергії на рівні 7%, а перспектива закінчення війни та зупинки обстрілів ключових енергетичних об'єктів залишається невизначеною, необхідно максимально швидко зводити нові енергетичні об'єкти. Це вимагає значних фінансових вкладень. Проте проєкти в сфері відновлювальної енергетики в Україні стикаються з численними труднощами: необхідно управляти військовими ризиками, вирішувати питання заборгованості на ринку, організовувати логістику, а також прискорити процес видачі технічних умов і вдосконалити певні регуляторні аспекти.
У грудні минулого року компанія Elementum Energy реалізувала угоду щодо придбання проекту вітрової електростанції потужністю 200 МВт, що знаходиться у західній частині України. Загальна сума інвестицій у цей проект перевищує 300 мільйонів євро. Очікується, що нова вітрова електростанція зможе щорічно виробляти приблизно 700 ГВт·год електроенергії, що відповідає річному споживанню близько 600 тисяч осіб. Компанія планує завершити підготовчі роботи для будівництва цієї установки до кінця 2025 року. Додатково, на півдні України розташовані ще кілька проектів, зокрема Лиманська ВЕС та "Дунай", які можуть внести в енергетичну мережу понад 200 МВт.
З іншого боку, європейський успіх у ВДЕ наглядно показує, яких показників можна досягати вже сьогодні, якщо інвестори мають сприятливі умови для запуску нових об'єктів альтернативної енергетики.
У січні 2025 року дві ключові події акцентували необхідність просування відновлюваних джерел енергії в Європейському Союзі.
По-перше, 20 січня відбулася інавгурація 47-го президента США Дональда Трампа, який одразу оголосив надзвичайний стан у сфері енергетики. Його політика спрямована на зміцнення позицій викопного палива: відновлення експорту скрапленого природного газу, вихід із Паризької кліматичної угоди, скасування обмежень на буріння та збільшення стратегічних нафтових резервів. Трамп також заявив про необхідність для Європи збільшити імпорт американських нафти й газу, щоб уникнути митних тарифів.
По-друге, під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про новий енергетичний план ЄС, спрямований на остаточну відмову від російських енергоресурсів. Вона наголосила, що ставка на відновлювану енергетику та інноваційні технології є ключем до здешевлення енергії та енергетичної незалежності.
У 2024 році в ЄС вперше в історії генерація електроенергії з відновлюваних джерел перевищила класичну генерацію на основі викопного палива. Частка ВДЕ в ЄС склала 30% від загального обсягу генерації (386 ТВт-год), у той час як викопне паливо забезпечило 27% (343 ТВт-год). Динамічний розвиток сонячної та вітрової енергетики зробив ці технології більш доступними та конкурентоспроможними.
Систематичний підхід до розвитку відновлюваних джерел енергії сьогодні охоплює, зокрема, такі програми вдосконалення:
Відповідно до звіту EMBER, в першій половині 2024 року виробництво сонячної енергії в Європейському Союзі збільшилось на 21% (+25 ТВт-год), тоді як вітрова енергія зросла на 9% (+20 ТВт-год). Приблизно 50% зростання вітрової енергетики довелося на Німеччину (+5,5 ТВт-год) та Нідерланди (+4,6 ТВт-год). Щодо сонячної енергетики, провідними країнами стали Німеччина (+4,5 ТВт-год), Іспанія (+2,7 ТВт-год), Італія (+2,6 ТВт-год) та Польща (+2,4 ТВт-год).
Отже, очевидний величезний потенціал відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) і важливість України на європейському ринку цієї сфери. Наша мета полягає в тому, щоб забезпечити інвесторам впевненість у сприятливих умовах для бізнесу, які гарантовані на державному рівні. Якщо нам вдасться реалізувати ці плани, вже через кілька років ми станемо свідками позитивних результатів у розвитку однієї з найперспективніших галузей української економіки.