Заборона на імпорт російської сталі та руди в країни Європейського Союзу призведе до втрати Росією більше ніж 10 мільярдів євро доходу, - повідомляє "Укрметалургопром".
Запровадження абсолютної заборони на ввезення російських слябів, чавуну та залізорудної сировини до країн Євросоюзу призведе до втрати Росією валютних надходжень у розмірі понад 10 мільярдів євро.
Це сума, яку російські підприємства можуть отримати від реалізації сировини та сталевих напівфабрикатів європейським споживачам упродовж наступних кількох років, оскільки заборона на їх експорт до ЄС була перенесена до 2028 року. Таку інформацію озвучив голова об'єднання "Укрметалургпром" Олександр Каленков під час свого виступу на міжнародній конференції Fair play у Києві, яка була організована Офісом президента, повідомляє портал UaProm.
У заході взяли участь президент Володимир Зеленський, керівник Офісу президента Андрій Єрмак, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, а також спеціальний представник ЄС з питань імплементації санкцій у відповідь на військову агресію Росії проти України Девід ОʼСаліван.
Каленков підкреслив, що металургійна галузь Російської Федерації є одним із головних джерел поповнення державного бюджету, поступаючись лише енергетичному сектору.
Зокрема, металургія забезпечує понад 5% ВВП Росії і має потужний мультиплікативний ефект - за наявними даними, одне робоче місце у металургії забезпечує 8,5 місць у суміжних галузях.
Крім того, підприємства металургійної галузі Росії виробляють спеціалізовані види сталі для оборонної промисловості країни, зокрема трансформаторну сталь, що застосовується у виготовленні військової техніки та ракет, зазначив керівник "Укрметалургпрому".
"Досить складно уявити ефективну роботу ВПК Росії без стабільної металургійної галузі. Саме тому санкції в цій області мають велике значення," - підкреслив Каленков.
Він зазначив, що у березні 2022 року Європейський Союз, Сполучені Штати та Велика Британія розпочали впровадження санкцій щодо російського металургійного сектору. Проте, завдяки певним відстрочкам та виняткам, які лобіювали деякі країни ЄС, Кремль вдалося уникнути повної заборони.
Зокрема, завдяки позиції Бельгії у 2022 році не була запроваджена повна заборона на імпорт російської сталі, а завдяки чеській позиції у 2023 році імпорт слябів з Росії отримав продовження принаймні до 2028 року.
Каленков зазначив, що ключову роль у цьому процесі відіграють саме філії російських металургійних компаній у Європі, оскільки саме вони є основними споживачами дешевих напівфабрикатів з РФ. Ці компанії отримують перевагу, економлячи від 50 до 100 євро на тонні слябів, вироблених в РФ із використанням дешевого газу та електроенергії. Це спотворює конкурентний ринок ЄС, де багато компаній уже свідомо відмовились купувати російський чавун та сляби.
Крім того, представники російської промисловості навмисно спотворюють дані про можливість заміни напівфабрикатів з Росії на продукцію з інших країн, зазначив керівник "Укрметалургпрому".
"Ми виявили, що деякі європейські уряди приймають рішення про затримку санкцій, спираючись на інформацію від російських лобістів, яка є недостовірною", - підкреслив Каленков.
Він нагадав, що у 2023 році вони переконали чеське міністерство економіки у технічній неможливості змінити постачальника слябів, хоча це не було правдою.
"Ми можемо спільно найти рішення, щоб компанії в ЄС не ставали заручниками російських олігархів. Це лежить не тільки в площині санкцій, а й у площині торгової політики", - зауважив Каленков.
Він наголосив на важливості не лише введення санкцій проти російської сталі, а й активного використання інструментів торгового захисту. Це необхідно для того, щоб ускладнити Росії доступ до валютних ресурсів, які фінансують її агресивні дії проти України.
Як повідомлялося раніше, Владислав Власюк, уповноважений президента України з питань санкцій, зазначив, що російські компанії в галузі гірничо-металургійного комплексу активно сприяють військово-промисловому комплексу агресора. Він закликав Європейський Союз посилити санкційний тиск на металургійну індустрію Росії.
