Працювати, сплачувати податки, але не більше: які перспективи чекають українців у Польщі після виборів?
Лідери перегонів зацікавлені у залученні голосів, які у першому турі голосували за ультраправих кандидатів
Згідно з Конституцією Польщі, президент має обмежені права, а ключову роль у розробці внутрішньої та зовнішньої політики відіграє уряд.
Проте це не стало перешкодою для кандидатів на цю позицію, які обіцяли виборцям впровадження нових ініціатив через подачу законопроєктів до парламенту.
Багато з цих обіцянок були спрямовані на контроль над міграцією, особливо щодо громадян України.
Два страхи польських виборців
Ще на початку року першим під вогонь потрапило питання обмеження виплат для родин у рамах програми "800 плюс" для українських біженок з дітьми.
З березня 2022 року українці, які прибувають до Польщі та отримують тимчасовий захист (статус PESEL UKR), мають можливість, як і польські громадяни, отримувати щомісячну державну допомогу у розмірі 800 злотих на кожну дитину.
На відміну від трудових мігрантів з України та інших іноземців, для цього українським біженцям не обов'язково працювати і платити податки.
Оскільки польська соціальна допомога для біженців є скромною порівняно з іншими країнами ЄС, "800 плюс" часто є головним джерелом доходу для тих біженських родин, де жінка сама опікується кількома дітьми, дитиною-інвалідом або родичами похилого віку.
Ультраправа політична сила "Конфедерація" почала висловлювати ідею про необхідність обмеження цих виплат для українців ще з 2023 року.
Не дивно, що перед президентськими виборами цю риторику у ТікТоку згадав кандидат від цієї партії Славомір Менцен.
Але якщо два роки тому інші політики проігнорували цей наратив, то цього разу Менцена доволі швидко підтримав не тільки правий консерватор Кароль Навроцький, а й декларований ліберал Рафал Тшасковський, котрий до цього багато разів підкреслював, що Варшава, де він є мером останні шість років, є домом для української громади і буде підтримувати її, як може.
Наприкінці січня Тшасковський підтвердив: він буде вимагати, аби парламент обмежив виплати "800 плюс" тим біженкам, які не працюють і не платять податків у Польщі.
Прем'єр Дональд Туск висловив свою підтримку кандидату Тшасковському та запевнив, що у разі його обрання парламент підтримає його пропозиції.
Хоча ця зміна торкнулася порівняно невеликої кількості біженок (менше 25%), вона завдала найбільшого удару тим, хто і так опинився в найвразливішій ситуації. Крім того, сама формула "800 плюс" є підтримкою не стільки для дорослих, скільки для дітей, які не можуть впливати на трудову ситуацію своїх батьків.
Цю концепцію оскаржували численні громадські організації та фахівці, але чітко висловився проти неї лише спікер Сейму Шимон Головня, назвавши її нехристиянською та недалекоглядною з перспективи польської демографії.
Провал Головних у першому турі може слугувати навчанням для інших - це приклад того, що відбувається, коли намагаєшся виступити проти загальноприйнятих тенденцій.
В результаті дослідження, опублікованого у квітні цього року CBOS, з'ясувалося, що 69% польських громадян вважають, що іммігранти надмірно вантажать систему соціальної допомоги в Польщі. Це не дивно, адже 88% населення підтримують ідею обмеження виплат "800 плюс"!
Другим великим занепокоєнням жителів країни на Віслі є збільшення рівня злочинності, пов'язане з прибуттям іноземців.
Цього бояться 66% опитаних. І власне у цю ноту став вдаряти Туск, а за ним і Тшасковський.
У лютому стартувала програма демонстраційних заходів, яка включає відеозйомку та трансляцію в соціальні мережі, присвячена прем'єру та меру Варшави, а також депортації іноземців, які були засуджені в Польщі.
Попри те, що рівень злочинності серед мігрантів є нижчим за середні показники по Польщі, а депортаційні рішення виконувалися і раніше, у 2025 році уряд представив рейс до Грузії, на якому перебувало кілька десятків мігрантів, як символічну перемогу Добра над Злом.
Усе для того, щоб забезпечити підтримку виборців з правого флангу політичного спектра, адже саме від них залежить результат другого туру виборів.
Битва за підтримку ультраправих виборців
У першому турі виборці могли обирати з кількох кандидатів. Поряд із Менценом, на пост президента також висували свої кандидатури Гжегож Браун і Марек Якубяк.
Для них будь-який аспект міграції сприймається негативно, оскільки вважається загрозою для польської безпеки та національної ідентичності.
Причому Менцен та Браун критикують прицільно як імміграцію з країн Глобального Півдня, так і приїзд українських трудових мігрантів та воєнних біженців, не приймаючи аргументів навіть про "культурну близькість".
За кілька днів перед першим туром штаб Менцена поширив відео, де йому українською мовою погрожують кілька молодиків у масках.
Поки що невідомо, хто є автором цього відео та за чий рахунок воно було створене. В останні тижні з’являється все більше свідчень про те, що російські спецслужби вербують українців для проведення диверсійних акцій у Європі.
З 2022 року Браун мандрує по Польщі з плакатами "Припинимо українізацію Польщі". Наразі він разом із Менценом активно публікує в соціальних мережах інформацію про те, що українці можуть отримувати більше підтримки від польської держави, ніж самі громадяни Польщі.
Їхню риторику майже повністю копіює Кароль Навроцький, який пройшов у другий тур і претендує на ультраправі голоси.
Навроцький акцентує увагу на захисті західних кордонів Польщі, підтримуючи поширені серед виборців "ПіС" антинімецькі настрої.
"На нашу країну накочують потоки іммігрантів з Близького Сходу та Африки, яких переправляють з-за Одри", – зауважив Навроцький.
Його суперник у другому турі, Рафал Тшасковський, у питаннях міграції переважно відзначається лише обіцянками про впровадження міграційної політики Польщі за фінансування ЄС. Інакше кажучи, суттєвих розбіжностей між ними не спостерігається.
"Попередній уряд впустив сотні тисяч мігрантів, підготував стратегію щодо біженців, яка була недопрацьованою. Сьогодні ми це виправляємо", - заявив кандидат, який ще недавно критикував пушбеки та расизм.
Над цією зміною поглядів колись ліберала-єврократа Тшасковського іронізує інший учасник перегонів, журналіст Кшиштоф Становський: "Я проґавив момент, коли закінчилися мігранти, яких ми маємо прихистити, а почалися агресивні загарбники. Але гнучкий хребет має мер Варшави".
Які теми залишаються поза увагою під час виборів?
Залучення виборців до дискусії про міграцію – це не нова практика для Польщі в цьому році. Подібні стратегії застосовують і в Німеччині, Великій Британії та США, де навіть партії лівого спрямування, прагнучи залучити підтримку популістського електорату, обіцяють вжити заходів для вигнання нелегальних мігрантів та закриття кордонів.
І в Польщі це вже було - "ПіС" виграла парламентські вибори 2015 року великою мірою завдяки тому, що залякала поляків можливою релокацією сирійських біженців.
Проте, що робить цю польську кампанію особливою, так це те, що польські політики, здається, остаточно відмовилися від аналізу міграційних процесів з точки зору прав людини.
Апогей гуманітаризму сьогодні - визнання економічної та демографічної користі від міграції.
"Польща має бути безпечною і контролювати потоки в'їзду. Але реальність така, що біженці та мігранти вже присутні у країні, працюючи у великих містах на тих позиціях, де місцеві підприємці не можуть знайти працівників. Наше завдання, як політиків, полягає не в тому, щоб розпалювати моральну паніку, а в забезпеченні належної перевірки осіб, які прибувають, щоб вони могли працювати та сплачувати податки", - зазначила Магдалена Беят з "Лівиці".
На жаль, важко не здивуватися такому перебігу подій: Польща за останні десять років змінилася з держави, що постачала мігрантів, на країну, яка їх приймає. Ця трансформація сталася швидше, ніж у інших західноєвропейських країнах.
Польща займає перше місце в Європейському Союзі за кількістю мігрантів, які приїжджають сюди з метою працевлаштування (на відміну від навчання чи возз'єднання сімей). Серед українців, які були в країні до початку війни, понад 85% займаються трудовою діяльністю, а приблизно 70% біженців також знаходять роботу.
Більш того, українці сплачують до польського бюджету у податках та внесках більше, ніж витрачено коштів на всі види державної допомоги.
Проте, кандидати на пост президента, навіть з точки зору економічної логіки управління міграційними процесами, більше не торкаються цієї теми.
Які чинники сприяють розповсюдженню антимігрантських наративів, що активно підтримуються Росією в країнах Європейського Союзу?
Ця стаття спочатку була опублікована на сайті "Наш вибір" і тепер публікується з редакційними скороченнями за згодою власника прав.
Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів
