Правозахисники презентували план дій для підтримки осіб, які постраждали від збройної агресії Російської Федерації у відношенні до України.

Презентація пройшла в інформаційному центрі Укрінформу.

Директорка з адвокації Центру прав людини "ZMINA" Альона Луньова підкреслила, що коаліція вже протягом щонайменше шести років розробляє перелік ключових дій для державних органів. Проте цього року документ вперше включає рекомендації, адресовані Президенту України.

"Цього року - вже 17, тому що проблем не стає менше, викликів тільки більше. Водночас не всі кроки, які ми вважаємо пріоритетними, виконуються і переходять на наступний рік", - зазначила Луньова.

Вона зазначила, що поради для Глави держави охоплюють, зокрема, необхідність врахування потреб постраждалих під час мирних переговорів, забезпечення гуманітарного доступу, розшуку зниклих безвісти, а також організації можливості виїзду з тимчасово окупованих територій.

"Ми наполягаємо на необхідності говорити про людський вимір, коли йдеться про припинення вогню або мирні перемовини, і враховувати інтереси мільйонів наших громадян, які залишаються на окупованих територіях", - наголосила Луньова.

Вона зазначила, що існує специфічний розділ рекомендацій, який охоплює питання безпеки для мешканців тимчасово окупованих регіонів, а також віддає пріоритет виїзду та допомозі молоді з цих територій. Додатково, вона порадила провести аналіз структури державної підтримки осіб, які постраждали внаслідок війни, та заснувати в уряді ефективний орган, відповідальний за реалізацію цієї політики.

Своєю чергою голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник заявила, що в Україні вже 12 рік відсутня системна політика захисту всіх постраждалих від збройної агресії РФ.

"Численні особи, які стали жертвами тортур, сексуального насильства, насильницьких зникнень або незаконного позбавлення волі, залишаються поза увагою держави і не мають доступу до жодних ресурсів для отримання підтримки," - підкреслила Скрипник.

Вона також акцентувала на труднощах, пов'язаних із захистом цивільних осіб, які були звільнені з полону поза межами обмінів, а також на нестачі дієвої системи підтримки для тих, хто повернувся.

Замість цього, Анастасія Бурау, керівниця напрямку адвокації захисту житлових, майнових і земельних прав в БФ "Право на захист", зазначила, що незважаючи на введення механізму компенсації за знищене та пошкоджене житло, багато людей, які постраждали, все ще не мають можливості скористатися ним.

"Закон не поширюється на житло, знищене до повномасштабного вторгнення, а також на житло, що перебуває на тимчасово окупованих територіях, через що люди позбавлені можливості отримати компенсацію", - зауважила Бурау.

За її словами, вирішення цих проблем можливе через ухвалення законопроєктів, зокрема №13136 та №11440, які передбачають розширення та спрощення компенсаційних процедур.

Одночасно, Наталя Юрлова, головний юрист з аналізу законодавства в громадській організації "Донбас SOS", підкреслила важливість впровадження стабільної та безперервної державної політики для підтримки внутрішньо переміщених осіб.

"Стратегія щодо внутрішнього переміщення завершила дію у 2025 році, однак станом на початок 2026 року уряд не представив нових стратегічних рамок", - пвдкреслила Юрлова.

Вона зазначила, що коаліція пропонує прийняти законопроєкт №12301, який передбачає обов'язкову державну підтримку внутрішньо переміщених осіб на всіх етапах їхнього переселення, а також розробити стратегію поетапного розміщення людей з тимчасових місць проживання.

Довідка. До коаліції правозахисних організацій входять Центр прав людини ZMINA, ГО "Донбас SOS", Кримська правозахисна група, БФ "Право на захист", ГО "Крим SOS", БФ "Схід SOS", ГО "Група впливу", БФ "Стабілізейшен Суппорт Сервісез" та ГО "Розуміння кризи".

Фото: Кирило Чуботін/Укрінформ