Аналітичне інтернет-видання

Президенти Польщі та Литви провели переговори щодо питань безпеки та анонсували спільні військові навчання, заплановані на 2027 рік.

У вівторок президенти Польщі та Литви, Кароль Навроцький і Гітанас Науседа, провели переговори щодо стратегічного співробітництва, спільних викликів та питань безпеки. Навроцький підкреслив значення американської військової присутності в Європі, тоді як Науседа анонсував заплановані на 2027 рік спільні військові навчання за участю Польщі та балтійських країн.

Навроцький зустрівся з Науседою в Президентському палаці. Після завершення переговорів політики виступили на спільній пресконференції.

"Польща і Литва пов'язані не тільки давніми історичними зв'язками та географічною близькістю, але, в першу чергу, спільними інтересами, стратегічним партнерством і спільною відповідальністю за безпеку нашого регіону Європи та всього східного флангу НАТО", - зазначив польський лідер.

Він підкреслив єдину точку зору Польщі та Литви в контексті міжнародних питань і безпекових викликів.

"Польща та Литва чудово розуміють, що найбільшою загрозою для безпеки нашого регіону залишається агресивна політика Російської Федерації. Тому нашим спільним пріоритетом має бути зміцнення східного флангу НАТО (...), а також розвиток оборонних спроможностей і збереження потужної присутності Сполучених Штатів у Європі", - наголосив Навроцький.

Він додав, що постійна присутність американських військ у Польщі та в країнах Балтії є однією з основ ефективного стримування. "Польща послідовно працює над подальшим посиленням залучення Сполучених Штатів у нашому регіоні", - додав президент.

Він підкреслив, що для забезпечення безпеки Польщі та Литви критично важливим є захист Сувальського коридору. "Для ефективного забезпечення його безпеки необхідна тісна співпраця між збройними силами Польщі та Литви, спільне планування оборони та проведення регулярних військових навчань", - зазначив Навроцький.

Як він додав, Росія веде проти країн східного флангу гібридні дії, використовуючи кібератаки, дезінформацію, саботаж та тиск на кордонах. "На жаль, ми поділяємо цей досвід із Литвою, і відповіддю має бути тісна співпраця в рамках альянсу та послідовне зміцнення стійкості наших держав", - підкреслив Навроцький.

На думку президента Польщі, угода між США та Росією про постачання російського дизельного пального на міжнародні ринки "потребує ретельного аналізу". Він зазначив, що "стабілізація енергетичної ситуації не повинна супроводжуватися зменшенням тиску на Росію або загрозою безпеці країн нашого регіону".

У недавні дні президент Сполучених Штатів Дональд Трамп повідомив про позитивний діалог з президентом Росії Володимиром Путіним, в ході якого було досягнуто угоди про постачання дизельного пального на міжнародні та американські ринки.

Навроцький також зазначив, що майбутнє лідерство Литви в Раді Європейського Союзу відкриває важливі можливості для зміцнення позицій Центрально-Східної Європи. "Польща підтримує ідею безпечного та конкурентоспроможного ЄС, що базується на потужних, але, що важливо, суверенних країнах, здатних ефективно співпрацювати для захисту спільних інтересів", - додав він.

Президент Науседа наголосив, що нині Литва та Польща спільно працюють для забезпечення безпечної, вільної та об'єднаної Європи. "Ще раз із задоволенням підкреслюю, що ми не лише стратегічні партнери і сусіди, а й справжні, близькі друзі", - зазначив він після зустрічі з Навроцьким.

Латвійський лідер підкреслив, що зустріч у вівторок була також присвячена 235-й річниці ухвалення Акту про взаємні гарантії між двома народами. Він зазначив, що цей документ нагадує про те, що союз Литви та Польщі базується не лише на спільному історичному досвіді, але й на здатності узгоджувати спільні цілі з дотриманням рівноправності та незалежності кожної з держав.

На думку Науседи, в умовах нинішньої ситуації, зокрема в контексті російської агресії проти України, що триває, ці "історичні уроки набувають нового значення". Як він зазначив, 235 років тому Польщу та Литву об'єднувало спільне зобов'язання зберегти державність. "Сьогодні Литва та Польща спільно працюють на благо безпечної, вільної та об'єднаної Європи", - наголосив Науседа.

Президент Литви повідомив, що під час бесіди з Навроцьким представив йому основні цілі та пріоритети Литви під час головування в Раді ЄС у першій половині 2027 року. Він зазначив, що ці пріоритети обумовлені "геополітичними обставинами в Європі".

Ключовими для Литви будуть, зокрема, безпека, оборона, стійкість та конкурентоспроможність. Країна також зосередиться, додав Науседа, на розширенні Європейського Союзу, а також на внутрішній безпеці ЄС та захисті його зовнішніх кордонів.

Науседа додав, що в ході зустрічі було обговорено питання безпеки та оборони. Він підкреслив, що обидві країни піддаються гібридним атакам, саботажу та кампаніям дезінформації, а також стикалися з "постійними порушеннями повітряного простору". Президент підкреслив важливість протидії цим загрозам і необхідність посилення тиску на Росію, зокрема через введення нових санкцій.

Він також зазначив, що Литва запропонувала організувати навесні наступного року спільні військові навчання за участю трьох балтійських держав і Польщі на латвійському полігоні "Селія".

"Тісні зв'язки між нашими країнами та готовність до спільних дій створюють надійний фундамент для розвитку більш потужного, згуртованого та безпечного регіону. Я впевнений, що поступово зміцнюючи взаємну довіру, ми зможемо досягти значних результатів, які принесуть користь громадянам обох держав", - зазначив президент Литви.

На пресконференції Навроцький підкреслив, що "стратегічне співробітництво між Польщею та Литвою повинно базуватися на взаємній повазі до прав національних меншин".

Візит президента Науседи до Польщі та його зустріч з польським лідером відбулись в день 235-ї річниці підписання "Угоди про взаємні зобов'язання обох народів", яка була ухвалена 20 жовтня 1791 року Чотирирічним Сеймом. Цей документ виконував роль важливого доповнення до Конституції 3 травня, уточнюючи принципи функціонування польсько-литовської унії та фактично зрівнюючи статус Польщі та Литви у складі Речі Посполитої. (PAP)

Читайте також