Голова Європейського банку реконструкції та розвитку прокоментувала ситуацію з корупційним скандалом в Україні, а також ініціативи "УЗ-3000" та "Вовина тисяча".

Президентка Європейського банку реконструкції та розвитку приїхала до Києва в розпал корупційного скандалу в енергетиці. Чи вплине він на готовність банку й надалі кредитувати Україну та її державні компанії?

Абревіатура ЄБРР мало про що каже пересічним українцям. У кращому разі вони знають, що це одна з дюжини міжнародних фінансових організацій, які дають країні гроші під час війни. Вони мають рацію, проте в роботі Європейського банку реконструкції та розвитку є кілька відмінностей від решти донорів.

Основним моментом є те, що Європейський банк реконструкції та розвитку не фінансує бюджетні витрати, а надає кредити комерційним структурам та державним компаніям. Зокрема, це стосується енергетичного сектору.

У середині листопада, на фоні корупційного скандалу, пов'язаного із закупівлями "Енергоатома", до Києва прибула президентка Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо. Це був її шостий візит в Україну під час великої війни, що супроводжувався численними зустрічами з представниками уряду. Під час цих зустрічей чиновники запевняли у своїх зусиллях щодо боротьби з корупцією в енергетичному секторі та обіцяли не втручатися в управління державними підприємствами.

Зусилля державних діячів абсолютно обґрунтовані: від рішень Європейського банку реконструкції та розвитку значною мірою залежить, чи зможуть українці залишатися в теплі своїх осель під час зимових холодів. Банк має намір забезпечити фінансування для покриття половини додаткових потреб України в імпортному газі.

В інтерв'ю ЕП Оділь Рено-Бассо розповіла, чи вплинув корупційний скандал на бажання ЄБРР працювати з Україною, чи планує банк повертатися до співпраці з Росією та Білоруссю і як оцінює ініціативи влади з роздачі грошей під час війни.

Нижче наведена скорочена та перекладена версія розмови. Оригінал можна прочитати на сторінках англомовної версії "Української правди".

Яка причина вашого поточного візиту в Україну, і скільки разів ви були в Києві від початку широкомасштабної війни?

Вважаю, це вже шостий раз, коли я відвідую це місце з початку повномасштабної агресії. Я часто буваю тут, приблизно двічі на рік.

Україна є ключовою країною для нашої діяльності. Це одна з найбільших територій, куди ми вкладаємо свої ресурси. Безумовно, ситуація, в якій ми здійснюємо інвестиції, є досить складною. Саме тому для нас важливо та корисно налагоджувати діалог з державними органами, нашими партнерами та суспільством, щоб обговорити наші пріоритети та проєкти, а також знайти способи підтримки України та адаптувати наші інструменти для цього.

Перед нашим інтерв'ю я ознайомився з вашими профілями у соціальних мережах, зокрема на платформі X, і був приємно вражений, що більшість ваших нещодавніх публікацій стосуються України або мають українське походження. Яке нині місце займає Україна в діяльності ЄБРР?

Важливо. Це одна з провідних країн, яка отримує наші фінансові ресурси. З початку військового конфлікту банк активно підтримує Україну. Це завдання не з простих, оскільки ризики інвестування в даний регіон значно зросли. Проте завдяки підтримці наших акціонерів та благодійників, це стало одним з головних пріоритетів для банку.

Перед початком війни ЄБРР вже активно працював в Україні, інвестуючи приблизно мільярд євро щорічно. Протягом тривалого періоду ми залишалися найбільшим інституційним інвестором в країні, а після початку конфлікту збільшили обсяги інвестицій вдвічі.

Наприклад, у 2025 році ми вже інвестували 2,4 мільярда євро, не враховуючи ще кілька проєктів, які чекають на затвердження до кінця року. Від початку великого конфлікту ми вклали в Україну понад 8,5 мільярда євро, що становить більше 2 мільярдів євро щороку.

-- Скільки плануєте вкласти в Україну у 2026 році? На початку цього року ви сказали, що ЄБРР у 2025 році інвестує в Україну 1,5 мільярда євро.

Це була наша базова мета, але ми завжди прагнемо вкладати більше, коли це можливо. Протягом останніх кількох років наші інвестиції завжди перевищували 2 мільярди євро.

Дуже важко оцінити обсяг майбутніх інвестицій, оскільки він також залежить від попиту. Половина наших проєктів за обсягом - це фінансування приватного сектору. За кількістю проєктів - це взагалі понад 90%. Також наші майбутні інвестиції залежатимуть від позикової спроможності державних підприємств. Проте ми прагнемо профінансувати все, що зможемо.

Проте, у 2026 році основна мета інвестицій в Україні складе...

1,5 мільярда євро.

Ваш нинішній візит проходить на фоні корупційного скандалу в українському енергетичному секторі. ЄБРР активно взаємодіє з енергетичними компаніями, зокрема, з "Нафтогазом". Чи були ви в курсі цього скандалу? Чи здійснював ЄБРР проєкти з "Енергоатомом"?

-- У нас був проєкт з "Енергоатомом", але це було досить давно, ще у 2013 році. Після цього ми проводили переговори з компанією про можливість залучення нового фінансування під інші проєкти, проте жоден з них так і не був реалізований. Тож наразі ми не співпрацюємо з компанією.

Однак ми дійсно активно беремо участь у фінансуванні енергетичної галузі, інвестувавши більше ніж 3,2 мільярда євро у проекти з "Нафтогазом", "Укренерго" та низкою приватних підприємств у секторі відновлювальної енергії.

3,2 мільярда - за який проміжок часу це сталося?

-- Це від початку повномасштабного вторгнення Росії.

Ми активно брали участь у реформуванні корпоративного управління в державних підприємствах. Однак в окремих випадках нас не повністю влаштовувала роль, яку відіграє уряд у керуванні компанією, в порівнянні з функціями наглядової ради.

Я впевнений, що цей корупційний скандал викликає в нас занепокоєння. З одного боку, він демонструє ефективність роботи антикорупційних органів та їхню незалежність. Це, безумовно, є позитивним аспектом цього випадку. Також варто відзначити важливу роль, яку відіграло громадянське суспільство.

З іншого боку, уся ця ситуація говорить про необхідність проведення подальшої роботи для зміцнення управління в цьому секторі економіки, зокрема з точки зору незалежності наглядових рад та уникнення втручання уряду в управління компаніями.

Існує кілька аспектів, які слід удосконалити в цій галузі. Наприклад, створення незалежного регулятора в енергетичному секторі та формування незалежної комісії через відкритий і прозорий процес. Якість призначень до ради директорів і регуляторних органів є надзвичайно важливою. Вважаю, що ці зміни слід реалізувати якнайшвидше.

Корупційний скандал може суттєво позначитися на позиції ЄБРР щодо подальшої співпраці з державними підприємствами в Україні, зокрема в області енергетики.

-- Ми продовжуємо бути пильними та дуже вимогливими в питаннях, які стосуються якості управління компаніями. Ба більше, ми будемо ще більш вимогливими. Проте це не означає, що ми зупинимося в нашій підтримці.

Наприклад, ми співпрацюємо з "Нафтогазом" для розробки програми додаткового фінансування на 2025 рік та початок 2026 року, щоб підтримати їх у закупівлі газу. Враховуючи останні агресивні дії Росії, спостерігається значний дефіцит. Наш процес фінансування є відкритим і ми плануємо збільшити його обсяги найближчим часом.

18 листопада ви мали зустріч з прем'єр-міністром Юлією Свириденко. Вона поділилася враженнями про цю бесіду, зазначивши, що піднімали питання корупційного скандалу. Чи могли б ви розповісти, про що саме йшлося?

Ми переважно зосередилися на уроках, які можна винести з ситуації, а також на шляхах покращення управлінських практик у НАЕК "Енергоатом". Крім того, обговорили процедуру формування нового складу наглядової ради, оскільки є частиною номінаційного комітету.

Окрім цього, ми торкнулися питань, які стосуються широких аспектів управління державними підприємствами в енергетичному секторі, з метою запобігання подібним ситуаціям у майбутньому, а також розглянули шляхи підвищення ефективності управління. Я акцентувала увагу на якості роботи наглядової ради, її функціях і процесах прийняття рішень у компаніях, а також важливості ролі енергетичного регулятора. Це стало основою нашої дискусії.

Враховуючи, що Європейський банк реконструкції та розвитку інвестував у енергетичну галузь України 3,2 мільярда євро, чи є у вас занепокоєння, що ці фінансові ресурси можуть бути пов'язані з корупційними схемами?

-- Оце у вас запитання. Звичайно, коли ми бачимо те, що відбувається, то глобально це викликає занепокоєння. Проте ми робимо все можливе, співпрацюємо з керівництвом, забезпечуємо належне функціонування правління, дотримуємося процесу належної перевірки конкуренції, наприклад, під час постачання газу для "Нафтогазу", аби уникнути такого ризику.

Кожного разу, коли співпрацюємо з державними структурами, ми ретельно контролюємо всі процеси закупівель та тендерної документації. Хоча уряд ухвалює рішення щодо тендеру, ми здійснюємо перевірку, щоб впевнитися, що це рішення відповідає тим критеріям, які ми самі б застосували згідно з технічними вимогами.

Для "Нафтогазу" існує заздалегідь затверджений перелік газових трейдерів. Під час проведення тендерів ми здійснюємо оплату безпосередньо трейдерам. Таким чином, кожного разу, коли ми взаємодіємо з державним сектором, ми прагнемо максимально контролювати фінансові потоки та процеси закупівель. Умови дійсно є досить суворими.

-- 19 листопада ви зустрічалися з міністром фінансів Сергієм Марченком і говорили про додаткове фінансування для закупівлі газу. Зокрема, згадувалися два варіанти: або перерозподіл коштів з інших проєктів, або надання додаткового фінансування. Про які проєкти йдеться і якою може бути сума додаткового фінансування для компанії?

-- Ми плануємо виділити додаткові 1 мільярд євро для фінансування. З цієї суми 500 мільйонів євро, що становить половину, буде отримано шляхом перерозподілу наявних кредитних ліній для інвестицій. Частина коштів піде на інвестиції в дочірні підприємства "Нафтогазу", а інша частина - на підтримку іншого державного проєкту. Наразі ми не можемо надати кредит із державними гарантіями для нового фінансування "Нафтогазу" через обмеження, встановлені у вашому бюджеті, тому ми активно працюємо над вирішенням цього питання.

Це швидко відновлювана кредитна лінія, оскільки "Нафтогазу" потрібно періодично закуповувати газ, щоб забезпечити його розподіл споживачам для опалення. Наприкінці весняного сезону цей борг погашається, і цей процес повторюється вже кілька останніх років. Після цього ми зможемо спрямувати ці кошти на інвестиційні проекти. Крім того, ми маємо надію отримати донорське фінансування на залишок у 500 мільйонів євро.

Чи йдеться про фінансування у формі грантів?

Таким чином, їм потрібно специфічне концесійне фінансування, тому ми надіємося отримати допомогу в цій справі.

Якщо я правильно зрозумів, то Європейський банк реконструкції та розвитку вже видав "Нафтогазу" кредит на суму 500 мільйонів євро в серпні, і ви зараз прагнете отримати ще 1 мільярд євро?

Так, саме так. У серпні обсяг кредиту склав 500 мільйонів євро під гарантії Європейського Союзу, а ще раніше, у квітні, ми надали 270 мільйонів євро. Таким чином, загальна сума вже досягла 770 мільйонів євро, включаючи окремі гранти з Норвегії. Пізніше ці пакети були доповнені грантами на 220 мільйонів євро, в результаті чого загальна сума склала 990 мільйонів євро.

Тепер, найімовірніше, буде ще один кредит на 500 мільйонів євро і, сподіваємося, ще 500 мільйонів євро грантової підтримки. Проте додаткова потреба "Нафтогазу" в газі становить 4,4 мільярда кубічних метрів, а це приблизно 1,9 мільярда євро. Тож ми покриємо половину цієї потреби.

Раніше Європейський банк реконструкції та розвитку вклав кошти в розвиток відновлювальної енергетики в Україні. Однак у зв'язку з постійними атаками з боку Росії та зростаючою потребою в додаткових потужностях, український уряд активно працює над створенням малих газотурбінних електростанцій. Чи є у вас можливість фінансувати ці ініціативи?

-- Звісно, ми надаємо перевагу фінансуванню відновлюваної енергетики через наші внутрішні політики та пріоритети. Проте у випадку України через надзвичайну ситуацію та необхідність децентралізованої генерації ми маємо особливий підхід.

На минулому тижні ми уклали угоду про розробку проєкту в сфері газової електрогенерації та енергетичних накопичувачів. Окрім цього, ми співпрацюємо з "Укрзалізницею" в напрямку вдосконалення газової електрогенерації. Цим питанням ми займаємося вже півтора року.

-- Скільки коштів ви вклали в розподілену генерацію?

-- У нас були різні проєкти, зокрема з "Укрнафтою", "Укрзалізницею" тощо. Загалом ідеться про 440 мільйонів євро фінансування.

Перед початком масштабного конфлікту Європейський банк реконструкції та розвитку проводив переговори з Ощадбанком щодо можливості інвестування в його капітал. Чи залишаються ці наміри актуальними?

Ми призупинили їх діяльність на час війни. Однак ведемо переговори з вашим урядом щодо можливої участі в приватизації інших банків.

Напередодні в Україні було оголошено про намір приватизувати "Сенс банк" та Укргазбанк. Чи ведете ви переговори з урядовими представниками з цього питання?

У будь-якому випадку, ми не можемо виступати єдиними інвесторами. Спершу потрібно зрозуміти, які інвестори виявили інтерес до цих активів, а вже потім, якщо це буде доцільно, ми можемо стати невеликими акціонерами. Іноді ми здійснюємо інвестиції на етапі передприватизації, щоб сприяти реструктуризації, а згодом переходити до приватизаційних процесів.

-- Дивно, що ви вирішили розглянути можливість участі в приватизації двох інших держбанків замість того, аби закінчити переговори про входження в капітал Ощадбанку.

Це не наше рішення, а вибір уряду, який виступає акціонером цих банків.

Проте, якщо уряд ухвалить рішення про продаж Ощадбанку, чи плануєте ви взяти участь у цьому заході?

Все залежить від конкретних умов. У випадку з Ощадбанком основна мета полягала в тому, щоб сприяти процесу реструктуризації. Окрім того, цей банк є значнішим у порівнянні з тими, які уряд планував продати в першу чергу. Тому це була зовсім інша розмова.

-- ЄБРР зазвичай співпрацює з малим та середнім бізнесом через банки, а не напряму. Ви також надаєте фінансування великим компаніям. Однією з них є МХП Юрія Косюка, соратника колишнього президента Петра Порошенка. Деякі люди в Україні вважають, що ця афілійованість з Порошенком дозволила МХП отримувати пільги від держави. За яким принципом ЄБРР обирає великий приватний бізнес, з яким він співпрацює?

-- Цим процесом рухає попит, тобто саме клієнти виступають з ініціативою, коли в них виникає потреба у фінансуванні. Ми оцінюємо цю потребу, тип проєкту та для чого їм потрібна наша підтримка. Також проводимо комплексну перевірку клієнтів (due diligence) та обираємо тих, з ким можемо працювати. Ми також оцінюємо вплив проєкту на країну, громади та оцінюємо користь, яку він принесе клієнту.

-- Тобто така перевірка компанії Косюка проводилася?

Звичайно. Ми також провели аналіз фінансової спроможності клієнта, прозорості його фінансових звітів та ефективності управлінських процесів у компанії. Це досить складна оцінка, що стосується якості клієнта та переваг проєкту.

На початку великої війни Європейський банк реконструкції та розвитку підтвердив закриття своїх представництв у Москві та Мінську. Чи залишаються ці офіси закритими на сьогодні?

Ми закрили свої операції в цих країнах всього через два тижні після початку вторгнення, і вони залишаються закритими до сьогодні. Це наше формальне рішення. Інвестиції в ці дві країни ми більше не здійснюємо. З 2014 року ми не ініціювали жодних нових проектів, а в 2022 році зупинили всі виплати за існуючими зобов'язаннями. Таким чином, можна говорити про повний вихід з цих ринків.

У світлі активізації мирних переговорів, чи розглядали ви варіант відновлення присутності на ринках Росії та Білорусі?

Це питання наразі не стоїть на порядку денному.

-- А за яких обставин воно може там опинитися?

Це питання є досить спекулятивним. Можу припустити, що у разі досягнення всебічної мирної угоди та виплати репарацій Росією це могло б статися. Однак, на мою думку, на сьогоднішній день воно не є актуальним.

Фінансування військових і цивільних витрат України в 2026 році цілком залежить від ухвали Євросоюзу стосовно розблокування заморожених російських активів. Однак серед країн-членів ЄС існує відсутність єдиного погляду на це питання. Яка точка зору Європейського банку реконструкції та розвитку?

Продовження підтримки України є надзвичайно важливим. Я вважаю, що необхідно знайти ефективні рішення, адже це питання стосується не лише України, але й безпеки всього європейського континенту. Саме тому Європейський Союз активно шукає можливості для забезпечення фінансової допомоги, оскільки існує ясне усвідомлення того, що стабільність Європи значно залежить від розвитку подій в Україні. Доля України та Європи нерозривно пов'язані.

ЄБРР не залучений до технічних дискусій щодо рішень, що стосуються надання фінансування. Пропоноване рішення є новаторським і враховує певні занепокоєння, пов'язані з вилученням активів.

Я переконаний, що угода про фінансування України повинна бути укладена в найближчий час, оскільки час іде. Міжнародний валютний фонд розглядає нову програму, для реалізації якої йому потрібні фінансові гарантії. Крім того, триває підготовка до прийняття державного бюджету, і стабільна фінансова підтримка, а також її прозорість, є надзвичайно важливими для України.

-- Ви як інституція виступаєте проти конфіскації російських активів на користь України?

Варто відзначити, що існує суттєва різниця між конфіскацією активів та тією схемою, яка наразі обговорюється в Європейському Союзі. Мова йде про використання "живих коштів", які залишилися на рахунках після їхнього погашення, натомість на цю суму будуть випущені нові облігації.

Перед тим, як приєднатися до ЄБРР, ви обіймали посаду голови Паризького клубу кредиторів. Ця організація неодноразово підтримувала Україну у процесі погашення її міжнародних зобов'язань. Як ви бачите можливості України в погашенні боргів, що виникли внаслідок великої війни?

Це складова діяльності Міжнародного валютного фонду, який контролює боргову стійкість країни. Україні слід бути уважною щодо цього аспекту. Для цього запроваджено "стелю" державного боргу та обмеження на державні гарантії. Проте наразі ситуація залишається під контролем. Варто зазначити, що вона також залежить від тривалості конфлікту, який матиме суттєвий вплив на розвиток подій.

-- ЄБРР підписав у Франції угоду про фінансування постачання Україні 55 локомотивів Alstom. В "Укрзалізниці" повідомили, що це 18-річний кредит, який буде погашатися з доходів, які вона отримуватиме від вантажних перевезень. Але наразі УЗ збиткова і не генерує таких доходів. Чи враховували ви ризик, що цей кредит може не погаситися в майбутньому?

-- Цей кредит узятий під гарантію суверена, тобто він гарантований урядом України. Дійсно, "Укрзалізниця" постала перед значними труднощами, але ми сподіваємося, що ситуація покращиться, а витрати окупляться, що компанії вдасться заощадити на деяких витратах, тож ситуацію вдасться збалансувати.

У той же час український уряд анонсував ініціативу, що дозволить кожному українцю безкоштовно подорожувати залізницями "Укрзалізниці". Які ви маєте думки щодо впливу цієї програми на фінансові показники компанії?

Це рішення не призведе до поліпшення фінансового стану. Я вважаю, що необхідно обговорити середньострокову стратегію з "Укрзалізницею", щоб зрозуміти, як ситуація може розвиватися далі та які кроки вони можуть вжити для поліпшення своїх фінансів.

Як кредитор державного підприємства, ми переконані, що тарифи на вантажні перевезення та внески пасажирів є ключовими аспектами для забезпечення фінансової стабільності компаній. Замість того, щоб покладатися на кросфінансування між вантажним і пасажирським напрямками, іноді доцільно зосередитися на коригуванні цін. Це дозволяє клієнтам оплачувати послуги, а найбільш уразливим групам населення отримувати спеціальну підтримку з державного бюджету. Такий підхід може виявитися більш ефективним.

Обговорення з "Укрзалізницею" тривають. Нам потрібно дізнатися про їхню стратегію і переконатися, що компанія здатна повернути нам кошти.

Окрім ініціативи безкоштовного проїзду залізницею, уряд ухвалив рішення надати кожному громадянину одноразову допомогу в розмірі 1 тисячі гривень (приблизно 24 долари). Чи викликає у вас занепокоєння така політика влади в умовах війни?

Це рішення, прийняте урядом, викликає в мене повагу, проте важливо, щоб уряд знаходив рівновагу між суворими бюджетними обмеженнями та можливістю забезпечити підтримку для населення й економіки найбільш ефективними способами.

Ви зазначили, що Україна входить до числа провідних отримувачів фінансування від ЄБРР. Чи викликає це занепокоєння у когось із акціонерів банку, враховуючи, що частка України в портфелі банку продовжує збільшуватися?

Зовсім ні, я переконаний, що наші акціонери підтримують продовження допомоги Україні. Після початку масштабного конфлікту було прийнято ряд рішень щодо додаткової капіталізації банку, щоб ми могли активно сприяти розвитку української економіки.

Звичайно, вони хочуть, аби банк залишався надійним та стабільним і зберіг кредитний рейтинг AAA, підтримуючи Україну. Саме це ми робимо.

Ми також отримали значну донорську підтримку у формі гарантій або грантів. Думаю, це рекордний рівень донорської підтримки: ми ніколи не отримували такої суми для жодної іншої країни. 3 мільярди євро донорської підтримки для України проходять через ЄБРР.

-- Якої саме?

Іноді мова йде про гранти, а іноді — про гарантії. Ми ведемо переговори з донорами, які мають різні підходи до надання допомоги. Деякі з них прагнуть підтримати нас через банки, тоді як інші фокусуються на енергетичному секторі. Кожна країна визначає свої пріоритети. Європейський Союз виступає головним донором, проте ми також отримали вагому підтримку від Сполучених Штатів, Норвегії, Нідерландів, Франції, Німеччини, Італії та Іспанії.

-- Крім надання фінансової підтримки, чи співпрацює ЄБРР з Україною за іншими напрямками?

-- Звісно. Ми активно підтримуємо реформи в Україні. У нас є команда підтримки реформ - 320 осіб, які працюють у різних командах уряду.

В яких галузях?

-- У нас є команда при прем'єр-міністрі, у Міністерстві інфраструктури, у Міністерстві економіки. Ми допомагаємо з переговорами щодо вступу в ЄС. Це один з вимірів нашої політичної роботи.