Обговорення змін у системі пенсій, скорочення найбільших виплат та демографічної ситуації в Україні. Інтерв'ю з міністеркою соціальної політики Оксаною Жолнович.

В Україні в 2025-му не підвищуватимуть мінімальну зарплату та пенсії. Соціальні стандарти заморозили через дефіцит бюджету. Водночас у березні відбулась індексація майже всіх пенсій. Частково підвищення можливе і через розподіл бюджету: з січня 2025-го Кабмін своєю постановою обмежив максимальні пенсії (ті, розмір яких більший за 23 610 грн).

Дізнайтеся, як проходить процес перерахунку пенсій, чому соціальні стандарти залишилися незмінними та які очікування пов'язані з демографічною ситуацією в Україні, у нашому інтерв'ю з міністеркою соціальної політики Оксаною Жолнович для OBOZ.UA.

Як відбулася переоцінка пенсій: березнева індексація та коефіцієнти для заможних громадян.

Пенсійна реформа, яка наразі не отримала реєстрації у Верховній Раді, не містить жодних положень щодо спеціальних пенсій. Проте з січня 2025 року вводяться коефіцієнти, які скорочують великі пенсії (відповідно до постанови КМУ №1). Які результати цього рішення? Скільки коштів вдалося заощадити? І яка на сьогодні є найбільша пенсія в Україні, якщо раніше вона перевищувала 260 тисяч гривень?

З січня ми запровадили обмеження на надвисокі пенсії - застосували коефіцієнти до частини виплат, які перевищують 23 610 гривень. Це рішення стосується лише дуже великих пенсій і не зачіпає страхову частину, яку людина заробила своїми внесками. Важливо: ці обмеження не стосуються військових, які брали участь у бойових діях, і пенсій родин загиблих захисників.

Основна ціль – удосконалити систему справедливості та зменшити різницю між пенсіями, які нараховуються за спеціальними нормами, і тими, що визначаються за загальноприйнятими правилами.

Уже в січні вдалося знизити навантаження на Пенсійний фонд майже на 120 мільйонів гривень, а протягом року ми очікуємо отримати понад мільярд гривень. Ці фінансові ресурси будуть спрямовані на виконання зобов'язань перед усіма пенсіонерами.

Сьогодні найбільша пенсія в Україні становить 51 042 грн.

Вже сотні пенсіонерів відмовились від застосування постанови №1, що стосується їхніх пенсій. Як ви плануєте діяти, якщо кількість таких пенсіонерів продовжить зростати?

В даний час ми спільно з суддями Верховного та Конституційного судів працюємо над формуванням спільного бачення того, що саме є соціальною гарантією. Пенсійне забезпечення виступає як конституційна гарантія нашої держави. Саме тому суди часто розглядають будь-які обмеження або зміни в умовах спеціальних пенсій як порушення зазначених норм.

У той же час, спеціальні пенсії мають суттєві відмінності від загальних: їх розрахунок здійснюється за особливими формулами. Зазвичай, звичайна пенсія становить близько 40% від доходу особи, тоді як спеціальна може досягати 90% від "брутто" заробітку, без урахування податкових зобов'язань.

Є й інша особливість: загальні пенсії обчислюються з фактичного заробітку, який людина отримувала. А у випадку спеціальних - передбачено перерахунок, якщо зростає зарплата на посаді, яку пенсіонер раніше обіймав. Наприклад, чинні військовослужбовці отримують вищі надбавки та зарплати, і деякі колишні військові, які вже на пенсії, вважають, що мають право на її перерахунок за сучасними ставками.

Постає питання: чи є це соціальною гарантією, чи привілеєм? Чи маємо ми зберігати такі підходи і наскільки вони справедливі? Це предмет нинішньої дискусії. Ми формуємо чітке розуміння, що саме є гарантією, яка має бути однаковою для всіх. А особливі умови, які держава колись надавала за окремі види діяльності, не можуть вважатися безумовними соціальними гарантіями - і за потреби можуть бути переглянуті з огляду на економічну ситуацію чи інші обставини.

- Індексація пенсій, а потім перерахунок у межах анонсованої реформи можливі у тому числі за рахунок впровадження коефіцієнтів. Чи не виникне позаплановий дефіцит у бюджеті ПФУ у тому разі, якщо судді почнуть один за одним скасовувати коефіцієнти?

- Ми відповідально планували бюджет Пенсійного фонду на 2025 рік, враховуючи як індексацію, так і перші кроки пенсійної реформи. Важливо розуміти: ці зміни реалізуються не за рахунок зменшення базових виплат, а за рахунок більш справедливого розподілу коштів - зокрема, шляхом запровадження коефіцієнтів для надвисоких пенсій.

Це рішення дало можливість врегулювати бюджет Пенсійного фонду, не зменшуючи підтримку для тих, хто дійсно потребує допомоги.

Якщо суди почнуть широко ігнорувати застосування коефіцієнтів, це може призвести до ризику несподіваного дефіциту в державному фінансуванні. За попередніми оцінками, це може обернутися додатковими витратами до 1,4 мільярда гривень, які доведеться компенсувати за рахунок державного бюджету. В умовах військових дій це може негативно сказатися на реалізації інших соціальних програм.

Отже, тепер найважливіше завдання полягає в тому, щоб зберегти рівновагу системи, одночасно гарантуючи прозорість і законність усіх прийнятих рішень.

- Після скандалу з високими прокурорськими пенсіями (які отримано через суди) є вже кілька кримінальних проваджень щодо прокурорів. При тому всі вони продовжують отримувати великі пенсії, а правила виходу на ранню пенсію для прокурорів не змінили. Якщо у прокурорів є право на особливу пенсію в розмірі 60% (а через суди 90%) від зарплати, що в рази більше, ніж звичайні пенсії, то чому б у межах реформи не підвищити в ЄСВ для прокурорів? Було б справедливо, щоб вони платили більший внесок і це б компенсувало їхню вищу пенсію.

- Ми працюємо у межах реформи над змінами до системи спецпенсій - і для прокурорів, і для правоохоронців, і для військових. Йдеться про єдиний підхід: однакові правила індексації зі зрозумілою страховою частиною і виплатами за пільговими умовами.

Наразі у Верховній Раді України обговорюється законопроект 12278, який регулює питання пенсій для прокурорів і встановлює правило, що забороняє одночасне отримання прокурорської зарплати та пенсії.

Також планується введення спеціальних пенсійних програм для прокурорів і інших членів правоохоронних органів, де буде детально розрахована базова пенсія відповідно до загальних норм, а також визначено додаткові виплати за службу. Кабінет Міністрів має намір подати відповідний законопроєкт до Верховної Ради до 1 липня цього року.

Щодо пропозиції щодо збільшення єдиного соціального внеску, це виглядає цілком обґрунтовано, проте на практиці це призведе до того, що бюджетні організації повинні будуть сплачувати більші внески. У перспективі ми маємо намір ввести професійні накопичувальні пенсії для зазначених категорій, аби додаткові внески накопичувалися на індивідуальних рахунках громадян.

Максимальний розмір пенсії для суддів, який становить 390 тисяч гривень, викликає багато запитань, особливо на фоні того, що багато українських пенсіонерів отримують лише до 5 тисяч гривень. Як ви думаєте, чи можна вважати таку ситуацію справедливою? Що, на вашу думку, можна зробити для зменшення цього значного розриву між максимальною та середньою пенсією?

- Судова влада є незалежною гілкою влади - і Кабмін, який належить до виконавчої гілки влади, не наділений повноваженнями впливати на неї.

У своєму рішенні Конституційний Суд України зазначив, що довічне грошове утримання суддів не є звичайною пенсією, а виступає як специфічний механізм підтримки незалежності правосуддя.

Отже, встановлено, що щомісячна довічна фінансова підтримка є державною гарантією забезпечення суддями здійснення правосуддя в Україні, а не соціальною пільгою. Тому такі виплати не можуть бути підлягають жодному обмеженню.

Одночасно я усвідомлюю, наскільки важливим є суспільний відгук на цей розрив у пенсійному забезпеченні. Тому, безумовно, потрібно підійти до вирішення цієї проблеми з комплексного боку і знайти оптимальне співвідношення між соціальним захистом суддів та їх професійними гарантіями.

В Україні найбільшу групу "спеціальних" пенсіонерів складають кадрові військові. Більшість з них не брала участі у бойових діях. Тим часом, мобілізовані військові, які вже три роки стоять на захисті країни на передовій, отримують пенсії, які фактично не відрізняються від пенсій звичайних українців. Чи є це справедливим? Які зміни можна внести?

Дійсно, військовослужбовці становлять найбільшу групу серед тих, хто отримує спеціальні пенсії. З 810 тисяч осіб, які користуються пенсіями відповідно до спеціальних законодавчих актів, приблизно 396 тисяч – це військові. Серед них лише 94 тисячі брали участь у захисті країни з 2014 року та мають статус ветерана війни (УБД або особа з інвалідністю внаслідок війни). Варто зазначити, що під терміном "військові" ми розуміємо не лише Збройні сили, а й Національну гвардію, Службу безпеки України, прикордонників, розвідку, а також членів сімей загиблих.

Усі, хто нині служить і отримує бойові надбавки, сплачують з них внески, і це вплине на їхню майбутню пенсію. У 2025 році держава навіть розширила максимальну базу для нарахування внеску - щоб люди могли "накопичити" більшу пенсію зі своєї зарплати.

Щоб посилити справедливість у пенсійному забезпеченні, ми також працюємо над кількома важливими речами. По-перше, це законопроєкти про накопичувальну систему та нову формулу розрахунку пенсії - вони дозволять прив'язати розмір пенсії до реального стажу та зарплати. По-друге, ми готуємо певні законодавчі рішення про вдосконалення пенсійного забезпечення для тих військовослужбовців (зокрема чинних), які стали на захист Батьківщини, водночас не є кадровими військовими. У такий спосіб держава може подякувати їм після демобілізації не лише словами, а й через окрему, більш гідну підтримку в старості.

Результати проведення індексації та призупинення соціальних норм.

У бюджеті на 2025 рік не заплановано ані підвищення мінімальної пенсії, ані збільшення мінімальної заробітної плати. Чи є у вас дані про те, як це може вплинути на рівень бідності серед населення України? Наскільки мені відомо, приблизно 1,9 мільйона людей отримують мінімальну зарплату, і всі вони можуть виявитися за межею бідності, оскільки фактичний прожитковий мінімум перевищить цю суму.

У 2025 році прожитковий мінімум, від якого залежать найнижчі пенсії та мінімальна зарплата, залишиться незмінним. Це зумовлено тим, що головним пріоритетом бюджету в даний час є оборонні витрати. Проте ми усвідомлюємо, що така ситуація може призвести до збільшення ризиків зростання бідності.

Визначити ступінь впливу наразі важко, оскільки офіційні дослідження умов життя домогосподарств, що слугують основним джерелом для оцінки бідності, не проводилися з 2021 року. Проте, за даними вибірки Інституту демографії та ЮНІСЕФ, у 2023 році 35,5% населення отримували доходи нижче фактичного прожиткового мінімуму.

Водночас ми прагнемо хоча б частково покращити ситуацію, тому щороку, незважаючи на повномасштабне вторгнення, здійснюємо індексацію пенсій. Ми розробляємо правила, спрямовані на індексацію найбільш низьких виплат, оскільки раніше надбавки поглинали частину індексації. Також ми працюємо над удосконаленням механізму розрахунку солідарних пенсій, щоб забезпечити збереження їхньої вартості з часом та підвищити рівень захисту. Наша мета — зробити саму систему більш прозорою та зрозумілою для людей.

Також у липні запрацює ще один експериментальний проєкт Мінсоцполітики - базова соціальна допомога. Це буде одна цифрова збільшена виплата замість декількох дрібних. Якщо експеримент матиме успіх, його буде масштабовано.

У березні була проведена індексація. Ви не раз висловлювали свою думку про те, що цей механізм не є ефективним, адже він не вирішує проблему застарілих пенсій. Тим, хто ще працює, залишається можливість покращити становище — добровільно підвищити внески до ЄСВ або долучитися до недержавного пенсійного накопичення, підготувавшись до старості. Проте, що робити тим пенсіонерам, які вже давно на заслуженому відпочинку і через неефективність індексації отримують мізерні пенсії?

- Ми чудово розуміємо цю проблему. Індексація, яку ми проводимо щороку, навіть під час війни - це спосіб підтримати купівельну спроможність пенсій. У 2025 році ми втретє провели індексацію для 10 мільйонів українців. Але вона справді не вирішує головного - розриву між тими, хто вийшов на пенсію 10, 20 чи 30 років тому, і тими, хто зробив це нещодавно.

Саме тому ми запускаємо пенсійну реформу. Планується перерахунок для людей, які вийшли на пенсію у 1990-х і 2000-х роках, щоб наблизити їхній рівень до сучасних стандартів.

Нова система обіцяє бути відкритою та справедливою: єдина формула для всіх, без численних привілеїв. Розмір пенсій буде визначатися лише двома факторами – трудовим стажем та внесками. Це допоможе запобігти ситуаціям, коли дві особи з ідентичним трудовим досвідом отримують пенсії, що суттєво різняться лише через різницю в часі виходу на пенсію.

В даний момент ми завершуємо підготовку законопроєкту, який найближчим часом буде представлений уряду та депутатам Верховної Ради для обговорення.

Чи задоволені ви результатами індексації, проведеної в березні?

Ми докладаємо всіх зусиль у цій ситуації. Навіть для тих осіб, чия пенсія раніше не підлягала індексації, ми знайшли спосіб вирішити це питання.

Проте наразі ми діємо відповідно до чинного законодавства, яке вже містить різноманітні методи для розрахунку пенсій. Зокрема, існує безліч елементів, які формують розмір пенсійних виплат, що, в свою чергу, спричиняє різні підходи до їх індексації. Це, в свою чергу, підсилює відчуття невизначеності та несправедливості серед громадян.

Ми прагнемо перетворити цю ситуацію через запровадження пенсійної реформи, щоб зробити систему більш прозорою та справедливою для кожного пенсіонера.

Після завершення війни та демобілізації, надходження до Пенсійного фонду України суттєво зменшиться, оскільки нині основну частину формують єдиний соціальний внесок (ЄСВ) від високих зарплат військовослужбовців. Вже є певні пропозиції щодо заходів, які допоможуть уникнути збільшення дефіциту.

Отже, ми вже сформували чітке уявлення про подальші кроки. Наразі пенсійне забезпечення значною мірою залежить від надходжень єдиного соціального внеску (ЄСВ) від високих зарплат військовослужбовців, включаючи бойові виплати. Проте, у разі завершення бойових дій, витрати держави на оборону зменшаться. Це створить можливість для перенаправлення частини ресурсів на соціальну сферу.

Крім того, планується активне розгортання програм зайнятості та створення нових робочих місць, що дозволить поступово компенсувати частку ЄСВ, яка нині надходить від військових. Це допоможе системно збалансувати ситуацію.

Щодо демографічних тенденцій і перспектив України.

- Хочеться в кінці трохи поговорити про демографію. Торік було ухвалено стратегію. У ній було два сценарії: якщо нічого не робити - населення до 2040-го скоротиться до 28,9 млн осіб. Якщо уряд запровадить ефективні зміни - збільшить на 2,8 млн і досягне позначки у 33,9 млн осіб у 2040-го. За яким зараз сценарієм ми рухаємось? Які зміни вже впроваджено?

Ми усвідомлюємо специфіку різних сценаріїв, тому вже вносимо певні корективи. Важливо оцінювати їхню ефективність та вплив, коригуючи при необхідності, щоб досягти більш позитивного результату.

Один з ключових етапів нашої роботи полягає у впровадженні масштабної реформи, спрямованої на підтримку сімей з дітьми та стимулювання народжуваності. Це є однією з основних цілей Демографічної стратегії. Разом із колегами з інших міністерств ми розробили комплексний підхід, що охоплює всі етапи – від зачаття дитини з використанням репродуктивних технологій до завершення її навчання. Ми передбачили державну підтримку на кожному з цих етапів. Особливо важливо створити умови, які дозволять матерям швидко повернутися до професійної діяльності, отримати необхідний догляд за дітьми дошкільного віку та допомогу у влаштуванні дітей до школи.

- Розкажіть про наступні кроки в межах реалізації демографічної стратегії.

- Також надзвичайно важливим є включення усіх громадян у суспільне життя. Тож тут важливими елементами підтримки буде реалізація закону про розширення працевлаштування людей з інвалідністю, масштабування нових соціальних послуг, зокрема послуги підтриманого проживання і геріатричного догляду в маленьких будинках у громадах. Працюємо також над заходами, які сприятимуть активному довголіттю.

- Деякі поважні демографи кажуть, що нам не подолати дефіцит на ринку праці без залучення іноземців з більш бідних країн. Ви згодні з таким твердженням?

- Що стосується дефіциту на ринку праці, передусім ми маємо думати про повернення українців з-за кордону, перекваліфікацію наявних працівників на професії, яких бракує.

Щодо іноземних мігрантів, важливо усвідомлювати, що імміграційна політика вимагає значних зусиль, спеціалізованих знань і фінансових ресурсів. Створити ефективну імміграційну стратегію без цих складових просто неможливо.

Адже іммігранти, які приїхали в країну, не знають її мови, законів, не мають роботи та житла, - це суттєве додаткове навантаження на бюджет і ресурси країни. Тож ефективніше залучати на ринок праці тих українців, які сьогодні до нього ще не залучені.

В Україні лише 16% осіб з інвалідністю мають роботу, тоді як в Європі цей показник сягає 50%. Крім того, лише 47% жінок працюють, у той час як серед чоловіків цей показник становить 67%. Це свідчить про те, що в нашій країні ще є значний потенціал для залучення людей до трудової діяльності. Тому, на мою думку, потреба в залученні великої кількості іноземних працівників в Україні може бути трохи перебільшеною.

Дослідження серед біженців свідчать про те, що все більше українців не планують повертатися до рідних земель після закінчення війни. В даний момент таких вже понад 50%. Чи тривають переговори з урядами інших країн стосовно статусу українців за кордоном після завершення конфлікту? Яку кількість біженців ви очікуєте на повернення?

На кінець 2024 року за межами України перебуває 5,2 мільйона українців, які вимушені залишити свою батьківщину. За даними Центру економічних стратегій, після завершення війни кількість українців, які залишаться за кордоном, може варіюватись: в оптимістичному варіанті це буде 1,7 мільйона, в середньому сценарії - 2,3 мільйона, а в песимістичному - 2,7 мільйона.

Ми постійно підтримуємо комунікацію з країнами, які прийняли наших громадян, щодо їх повернення на батьківщину та можливих фінансових допомог, які можуть сприяти відновленню життя в Україні після повернення. Однак в даний момент важливо зазначити, що масове повернення українців не є реалістичним, оскільки активні бойові дії тривають, і кількість обстрілів мирних міст зростає.

Одночасно уряд докладає зусиль, щоб Україна перетворилася на місце, де приємно жити, працювати, народжувати дітей та їх виховувати. Сподіваємося, що це заохотить не менше 3,5 млн українців повернутися на батьківщину.