Щодо причин податкових суперечок
Зображення: надане прес-службою ПриватБанку.
Найперше, що впадає в око - це те, що ми забуваємо, що складні соціально-економічні явища, податки у тому числі, мають декілька вимірів: щонайменше, політичний, науковий, прагматичний, соціальний тощо.
Під час обговорення різних документів чи нововведень у сфері оподаткування емоції учасників часто досягають критичних рівнів. Кожен намагається відстояти свою позицію, ігноруючи багатогранність самого питання. Адже у кожного з учасників є свої цілі та інтереси, що формують їхню реакцію.
Як не дивно, ми забуваємо просту істину, що мета політики і політиків - знайти компроміс між інколи взаємовиключними вимогами і потребами суспільства. Наприклад, ключова лінія напруги сьогодні проходить між необхідністю фінансування ЗСУ і потребою економічного росту, який розширює базу оподаткування будь-якого податку. Що первинне - курка чи яйце - вічне питання для дискусії.
Дослідники активно прагнуть до теоретичних узагальнень, оскільки це є ключовим методом наукового дослідження. Проте часто вони забувають, що ідеальні наукові моделі можуть виявитися недоступними в реальному світі. На сьогоднішній день модель Лаффера, яка вже давно застаріла — адже минуло більше 40 років з моменту, коли Артур Лаффер представив свій відомий графік — залишається в центрі уваги. Тому рекомендації, що виникають з цієї моделі, слід адаптувати до нових умов життя. Написання підручників про теоретичні моделі — це одне, але бути в курсі актуальних теоретичних і практичних аспектів оподаткування — зовсім інша справа. Дивує, що деякі науковці вважають, що наявність наукового ступеня або титулу автоматично надає їм глибоке розуміння податкових питань.
Свириденко зазначила: "Міжнародний валютний фонд врахував чутливість питання впровадження податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців".
Додатковий інформаційний шум створюють експерти, які, прикриваючись захистом прав платників податків, насправді просувають вузькі корпоративні інтереси. Також є чимало тих, хто просто спостерігає за ситуацією, не вносячи жодного конструктивного внеску.
Сплата податків повинна бути зрозумілою, передбачуваною та комфортною для платників. Проте ми часто не враховуємо, що реальність постійно ускладнюється. З’являються нові форми діяльності, а процеси цифровізації продовжують стрімко розвиватися.
Індустріальна економіка давно перетворилась на постіндустріальну і сервісну, а самі сервіси пішли від місця споживання на землі в буквальному сенсі у хмари, у цифровий метавсесвіт. Автори цифрового контенту - від OnlyFans до вчителів, консультантів, інфлюенсерів - давно отримують доходи, непорівнянні з тим, що заробляють навіть окремі CEO.
Україна активно інтегрується у світову архітектуру податкових взаємовідносин (FATCA, BEPS, acquis communautaire тощо), тому система оподаткування та адміністрування податків не може залишатися незмінною. Якщо зупинитися, це означає відстати, а надолужувати втрачене завжди складніше.
Доля України в цьому контексті є безпрецедентною, оскільки ніхто не очікував, що велика війна спалахне, і ось тепер ми змушені жити в умовах, де податки сплачуються за значно вищими ставками, ніж могли б бути в умовах мирного часу. Ускладнює нашу ситуацію те, що вдосконалення податкової політики потрібно проводити одночасно з боротьбою за національне виживання та територіальну цілісність.
Ця ситуація характерна не тільки для України. Нобелівський лауреат Джозеф Стігліц у своїй книзі "Глобалізація та її тягар" зазначає: "Під час роботи в адміністрації президента Клінтона я брав участь у політичних дебатах: деякі з них закінчилися моєю перемогою, інші - поразкою. Як член президентської команди, я мав можливість не лише спостерігати за суперечками та їх розв'язанням, а й активно долучатися до них, особливо коли йшлося про економічні питання. Я усвідомлював, що ідеї мають значення, проте політичні аспекти також грають важливу роль. Однією з моїх задач було переконати колег, що те, що я відстоюю, є не лише правильною економікою, а й обґрунтованою політикою. Але коли я почав працювати на міжнародному рівні, виявив, що при формуванні політики часто не враховуються ані ідеї, ані факти, особливо у випадку з МВФ. Рішення приймалися на основі дивної комбінації ідеології та недосконалої економіки — набору догм, які іноді виглядали як тонка маскувальна пелена для прикриття вузьких інтересів. Коли настала криза, МВФ рекомендував застарілі та непридатні, але "стандартні" рішення, не зважаючи на їхні наслідки для населення країн, що постраждали від кризи. Рідко можна було побачити конструктивні плани щодо боротьби з бідністю. Рідко відбувалися змістовні обговорення та аналіз альтернативних рішень. Існував лише один метод. Альтернативні точки зору ігнорувалися. Відкрита та чесна дискусія не заохочувалася — їй не знаходилося місця. Ідеологія визначала політичні вказівки, і від країн очікували беззаперечного слідування рецептам МВФ без зайвих запитань."
Даруйте за розлогу цитату, але вона варта того, щоб її навести.
Воістину, всі проблеми від невігластва та неосвіченості. Часто, спостерігаючи за черговою дискусією з приводу податків, ловиш себе на думці про те, що люди говорять нібито однією мовою, але не розуміють один одного. Чому так? Відповідь очевидна - прогалини в освіті.
Чудово, коли особа прагне до розвитку, вивчаючи не лише податковий кодекс, а й сучасні наукові праці. Самоосвіта дозволяє людям без наукового ступеня стати значно більш компетентними, ніж ті, хто вважає захист дисертації своєрідною пожиттєвою вигодою. Вибачте, колеги, але у нас справді є надто багато таких особистостей.
Навіть без цього можна з упевненістю зазначити, що навчання податковим аспектам в Україні характеризується певним безладом і непослідовністю. В найкращому випадку ми знайомимо учнів з основами податкового законодавства, процесом заповнення декларацій і надаємо кілька загальних відомостей про податкову політику та міжнародні правові відносини. Лише одиниці мають цілісне уявлення про структуру системи оподаткування.
Проблема полягає в тому, що ми звикли розглядати економіку і податки в лінійній перспективі. Однак ситуація набагато складніша. Податки представляють собою міжсуб'єктну реальність з нелінійними, фактично квантовими зв'язками, що веде до глибокої невизначеності. Іншими словами, наші підходи до аналізу та дослідження цієї сфери давно втратили актуальність. В Україні навіть не існує тих моделей, які активно використовуються в інших країнах для кращого розуміння цієї складної реальності.
Загальновідомо, що перші згадки про податки з'явилися на глиняних табличках з клинописом в епоху Шумерської цивілізації. Ці артефакти вважаються одними з найдавніших на сьогоднішній день. Вони слугували нагадуванням про борги між людьми. Саме так розвивалися ієрархічні структури та формувалися цілі цивілізації.
Сьогоднішня система оподаткування настільки складна, що її численні показники, цифри та розрахунки вимагають використання штучного інтелекту для аналізу. Без глибокого розуміння цих процесів важко сподіватися на досягнення бажаних результатів.
Сьогодні Державна податкова служба володіє величезними обсягами інформації, до аналізу якої поки що ніхто не звертався. Водночас, я вважаю, що якщо провести такий аналіз, навіть для найкращих фахівців можуть відкритись багато нових і цікавих аспектів. Адже податкова статистика є одним із найточніших і найдетальніших відображень стану економіки.
Для тих, хто бажає дізнатися, як приймати рішення на основі аналізу даних, рекомендую ознайомитися з моделлю загальної рівноваги від Tax Foundation. Ця модель допомагає оцінити вплив податкових змін на різні аспекти економічної діяльності, такі як валовий внутрішній продукт, рівень заробітної плати, зайнятість, основний капітал, інвестиції, споживчі витрати, заощадження та торговий дефіцит.
Отже, питання якісних рішень у сфері державної податкової політики сьогодні потребує не лише публічних обговорень, де основним критерієм є промовистість. Це також стосується інвестицій, які держава повинна зробити в розвиток економічної та фінансової грамотності, податкової освіти та науки, а також у вдосконалення цифрової інфраструктури податкових даних. Без цього, як зазначав Стігліц, ми будемо постійно коливатися між двома крайнощами — слабкою економікою та ідеологічними переконаннями.
Податковий соціальний контракт: Чому ми продовжуємо сплачувати "своїм", а не державі?
