Реєстри поза межами закону: Хто формує приховану владу? Юридичний аналіз резонансних медіа-технологій.

Сьогодні Україна виступає перед усім світом як символ сили та боротьби не лише за свою незалежність, а й за демократичні цінності на глобальному рівні. Ці важливі питання тісно переплітаються з внутрішніми процесами, які відбуваються в нашій країні. Критично важливо, щоб ці процеси відбувалися у правовому полі. Теми боротьби з корупцією та свободи слова залишаються в центрі уваги медіа. Проте, сьогодні медійна політика вже не просто виконує роль четвертої влади, але починає впливати на виконавчу та судову гілки влади.

Як юрист, ексголова антикорупційного органу і держслужбовець з 20 річним стажем -- я точно можу пояснити чому акцентую на цьому увагу. І підкреслюю, що в першу чергу -- має бути закон!

Я поділюсь прикладами зі свого досвіду. У 2015 році я представляла Україну на другому міжнародному круглому столі в Мадриді, присвяченому питанням забруднення та перенесення забруднюючих речовин. В результаті цієї зустрічі були підписані міжнародні угоди, в Україні ухвалили Закон про реєстрацію викидів і перенесення забруднювачів, а також було створено Реєстр викидів. Цей Реєстр є важливим інструментом для моніторингу вирубки лісів у Карпатах та викидів забруднюючих речовин з промислових підприємств, зокрема на Чорнобильській атомній електростанції.

У 2019 році я керувала одним із відділів Державної реєстраційної служби, брала участь у розробці законопроекту, що стосується Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В результаті цієї роботи був створений і наразі функціонує реєстр нерухомості.

У 2020 році, очолюючи Фонд соціального страхування, я виявила кілька корупційних схем, пов'язаних із фальшивими лікарняними листами. Я подала низку заяв про порушення кримінальних справ і ініціювала створення електронного реєстру лікарняних. Було доведено, що щорічно з бюджету виводили до 17 мільярдів гривень, внаслідок чого Фонд був ліквідований. У 2023 році, вперше в історії АРМА, я відкрила Реєстр арештованих активів, на що чекали з 2016 року.

З огляду на те, що я маю безпосереднє відношення до відкриття чотирьох публічних реєстрів в Украіні, я точно маю різносторонні грунтовні знання та досвід про відкриття, впровадження, наповнення, адміністрування публічних реєстрів.

Водночас, маючи унікальну можливість завжди доносити суспільству обʼєктивну інформацію як через профспілкові організації так і у власному YouTube каналі, я точно бачу зміщення медійного поля за останній рік та власне небезпеку таких історій, що є поза правовим полем та мають ризик для сприйняття держави партнерами.

Ось приклад.

Мапа зв’язків Міндічгейту була створена журналістами проектів "Тексти" (Texty.org.ua) та "Детектор медіа". Вони підготували детальний огляд і пояснення цієї схеми, а також розробили інфографіку, що ілюструє взаємозв’язки між основними учасниками справи.

Ще однією медійною організацією, яка також розміщувала матеріали з карти зв'язків, стала редакція ArgumentUA.

Звертаю вашу увагу на те, що всі особи, які представлені в цій опублікованій системі, вже вважаються фігурантами справи без проведення судового розгляду та слідства.

Так у нас закони є? Чи немає? Ми і далі будемо мовчати?

Нагадаю, в Україні є закон Про публічні реєстри. І як би створювачі цієї опублікованої систематизованої інформації не називали її - чи то картою, чи то інфографікою, яка відображає структуру взаємозвʼязків з використанням персональних даних багатьох публічних осіб чи державних чиновників, журналістів чи будь-яких фізичних осіб, суть єдина.

Відповідно до законодавства, публічний електронний реєстр (який може також називатися кадастром або регістром) є інформаційно-комунікаційною системою, що виконує функції збору, накопичення, захисту, обліку, відображення та обробки даних реєстру, а також надання доступу до реєстрової інформації.

У статті 5 Закону чітко зазначено, які саме дані підпадають під категорію об'єктів реєстру. До них належить інформація про: фізичних осіб, юридичні особи, специфічні статуси фізичних осіб та їх об'єднання, а також події та інші відповідні відомості.

Ми аналізуємо комплекс дій, пов’язаних із реєстраційними даними, включаючи їх збір, фіксацію, систематизацію, структурування, реєстрацію, накопичення, зберігання, використання, адаптацію, зміну, відновлення, ознайомлення, псевдоанонімізацію, профілювання, а також знеособлення. До того ж, це охоплює розкриття через передачу, поширення або інші способи надання доступу, групування чи комбінування даних, обмеження, видалення або знищення інформації, включаючи застосування інформаційно-комунікаційних систем. Усі ці дії, як в комплексі, так і окремо, є обробкою реєстрової інформації відповідно до вимог Закону про публічні реєстри.

Система реєстрів, відповідно до статті 6 Закону, охоплює комплекс реєстрів, які взаємодіють та функціонують з метою створення, зберігання, обробки та використання інформації в процесі здійснення дозвільної діяльності, надання адміністративних, соціальних та інших публічних послуг, а також в рамках управлінської діяльності та державного регулювання.

Таким чином, процеси створення, зберігання, обробки та використання інформації можна розглядати як публічне ведення реєстру, незалежно від терміна, який для цього застосовується.

Таким чином, до альтернативних (не основних) реєстрів можна віднести реєстри, які перебувають у власності юридичних осіб публічного права, визначених законодавством. Ці реєстри містять дані про специфічні статуси осіб, сертифікати, ліцензії та інші державні інформаційні ресурси.

Всі реєстраційні процеси, через які саморегулівні організації або юридичні особи виконують збір, обробку та розповсюдження офіційної інформації, повинні проводитися в електронному форматі відповідно до положень цього Закону. Крім того, необхідно дотримуватися вимог законодавства про захист персональних даних та інших нормативних актів.

Закон встановлює основні принципи функціонування подібних інформаційних систем. З числа 22 ключових аспектів, виділіть ті, що були явно порушені:

* єдності методології створення, ведення, адміністрування, реєстрації, взаємодії та припинення реєстрів;

* безперервності внесення до реєстрів інформації про їх об'єкти, що змінюється;

* технологічної нейтральності під час створення, ведення, адміністрування, взаємодії реєстрів;

* забезпечення державою та відповідальними особами об'єктивності, актуальності, достовірності, повноти та захищеності даних реєстру та інформації реєстру від несанкціонованих змін;

* презумпції достовірності реєстрових даних та інформації;

* законності одержання, зберігання, оброблення та поширення (передачі) реєстрових даних та реєстрової інформації;

* необхідність обов'язкового повідомлення правовласника про запити від будь-яких осіб стосовно інформації про нього, а також про належне йому майно, його майнові, правові та інші особливі статуси. Це також включає інформацію щодо збору, обробки, внесення даних до відповідних реєстрів, їх зміни та видалення.

* реалізація обробки відповідно до законодавства, що регулює захист персональних даних, зокрема здійснення перегляду, поширення та використання особистої інформації осіб, що міститься у реєстрах;

* гарантування потерпілій особі відновлення порушених прав та/або компенсації у випадку несанкціонованої зміни, поширення, нецільового або незаконного використання інформації (у тому числі інформації з обмеженим доступом);

* забезпечення гармонії між інтересами держави, суспільства та користувачами публічних електронних реєстрів;

* відповідності державній політиці цифрового розвитку.

У статті 9 Закону чітко окреслено, які органи та суб'єкти складають Систему у сфері реєстрацій, а також їхні повноваження і функції, включаючи контрольні аспекти. До цієї системи входять Кабінет Міністрів України, Міністерство цифрової трансформації, органи влади, відповідальні за кіберзахист та захист інформації, а також держателі реєстрів, адміністратори, публічні реєстратори, розробники, технічні адміністратори реєстрів та саморегулівні організації, які володіють відповідними реєстрами.

У статті 19 зазначено, що якщо виявлено обставини, які можуть свідчити про недостовірність даних, занесених до відповідного реєстру, то державні установи, органи місцевого самоврядування, їх представники, а також сторонні особи зобов’язані терміново інформувати про це держателя або адміністратора реєстру для здійснення перевірки інформації, а також правоохоронні органи.

У правовій державі реєстри формуються в процесі регулювання суспільних відносин, що виникають у контексті вирішення економічних, соціальних, правоохоронних та інших завдань. Це відбувається в умовах необхідності впровадження новітніх технологій для ведення реєстраційних систем.

Правила щодо трансформації, зміни та закриття реєстрів визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, бездіяльність держави та правоохоронних структур щодо створення нерегульованих карт, баз даних і реєстрів є нічим іншим, як закладення нових повноважень для тих суб'єктів, які формують ці інструменти без жодного контролю.

Чи достатньо вже цих наведених норм задля того, щоби усі ті, хто є на карті звʼязків як фігуранти справ звернулися до суду? Так!

Чи достатньо цього, щоби Мінцифри і Уряд відреагував на створення, поширення неперевіреної інформації щодо державних службовців та публічних осіб в державі? Так!

Чи є цих даних достатньо для ініціювання кримінального провадження згідно зі статтею 366 Кримінального кодексу України? На мою думку, так.

Чи вистачить цього, щоб ті, хто ознайомився лише з цією статтею, зрозуміли: якщо ви не вмієте мислити і аналізувати, то вже завтра опинитеся в списках інших реєстрів, систем та карт. Ви станете лише маріонеткою у руках сценаристів.

За Вас зроблять Ваш вибір. Хто Ви і в якій країні Вам жити.

Наголошую також на інших положеннях. Відповідно до статті 8, будь-які юридично значущі дії стосовно об'єктів реєстрів можуть здійснюватися лише після їх державної реєстрації згідно з цим Законом, за винятком випадків, передбачених законодавством, а також у разі, якщо інформація про ці об'єкти була створена та внесена до реєстрів і/або підтверджена документами згідно з нормами, що діяли на момент внесення або видачі таких документів.

Це означає, що навішування ярликів журналістами-розслідувачами на осіб із внесенням їх прізвищ до будь-якої публічної карти ( реєстру, яку можна доповнювати, змінювати, переглядати публічно) -- є кримінально караним діянням.

Тому, для створювачів та адміністратора цієї карти нагадаю норму статті 366 Кримінального кодексу України -- "Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів -- , якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -- караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ну і щоб колізій у трактуваннях не виникало, рекомендую одразу прочитати Примітку до статті 358 ККУ. Де під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи -- докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

То як Вам Реєстр? Діючий чи таки ні?

Можна вважати це публічним зверненням до Уряду та правоохоронних органів щодо перевірки наведених фактів згідно Закону про публічний реєстр та діяльність субʼєктів, які незаконно його опублікували.

Якщо ви виявили помилку в написанні, будь ласка, повідомте нас.