Розстріляне відродження: втрати української культури під час репресій - Газета "Час України".

У контексті сучасних подій, коли Україна захищає свій суверенітет та ідентичність, варто звернути увагу на складну історію української культури. Однією з найтяжчих її глав є період, відомий як "розстріляне відродження". Цей термін охоплює події 20-30-х років XX століття, коли радянська влада жорстоко придушила українське національне відродження, знищуючи митців, поетів, письменників та інтелектуалів, які прагнули віднайти та відновити культурний код нації. Для українців "розстріляне відродження" — це не лише історичний термін, а й гучний заклик тих, хто не змирився і не хотів забути свою культурну ідентичність. Це був період, коли Кремль безжально знищував спроби українців утвердити свою національність через мистецтво, літературу та публіцистику.

Тисячі талановитих митців піднімали країну з глибокої кризи, навряд чи підозрюючи, що за свій дар і благородство їм доведеться заплатити життям. "Жертви сталінських репресій" - це окрема категорія людей, безкінечний одноманітний список, в якому є лише два варіанти: "вбито" або "зник безвісти".

Однією з ключових історичних передумов стала політика коренізації, також відома як "українізація" на території України. З 1923 року більшовицька влада впроваджувала цю стратегію, прагнучи закріпити та зміцнити своє вплив на регіон.