Аналітичне інтернет-видання

Румунія опинилася на межі. Результати президентських виборів, які можуть бути вигідними для України.

Перемога проєвропейського кандидата довела ефективність "санітарного кордону" проти політиків, які намагаються зруйнувати Європу. Та ті не полишають спроб розхитати політичну ситуацію на континенті і це залишається неабиякою загрозою для України.

Президентом Румунії стане мер Будапешта Нікушор Дан, проєвропейський політик, чиї позиції були сильними зі старту перегонів. За нього проголосували 53,6% виборців.

Увага Європи і США до виборів у Румунії була прикута з листопада 2024 року. Тоді перший тур перегонів виграв євроскептик Келін Джеорджеску, але результати голосування були анульовані. Віце-президент США Девід Венс через це навіть звинуватив Європу у порушенні демократії.

Та підстави для резонансного рішення були не політичними, а безпековими. Президент Клаус Йоганнес із посиланням на дані спецслужб заявив про зовнішнє втручання у перебіг виборів.

Румунські засоби масової інформації прямо вказували на "російський слід", оскільки, згідно з їхніми даними, Джеорджеску не захотів розкривати джерела фінансування своєї виборчої кампанії. Внаслідок цього він не зміг брати участь у повторних президентських виборах, а найпомітнішим представником ультраправих став Джордже Сіміон.

Сімон мав вигідні стартові умови: він отримав частину передвиборних ідей від Джеорджеску, що допомогло йому здобути прихильників того політика. Крім того, у нього не було серйозних конкурентів з консервативного табору. Він також пообіцяв, що в разі перемоги призначить Джеорджеску на посаду прем'єра.

Замість цього єврооптимісти обрали центристську кандидатуру, відомого борця з корупцією, математика та незалежного політика, мера столиці Нікушора Дана.

Щоб уникнути асоціацій з іншими політиками, Дана не отримала підтримки від інших проєвропейських кандидатів, включно з Еленою Ласконі, яка у листопаді 2024 року вийшла у другий тур президентських виборів разом із Джеорджеску.

У першому турі повторних виборів, що відбулися 4 травня, Дан був відсталий від Сіміона майже на 20% голосів, що, ймовірно, стало причиною втрати пильності з боку лідера ультраправої партії "Альянс за об'єднання румунів" ("АОР"). Проте єврооптимісти усвідомлювали, що на кону стоїть зовнішньополітичний курс Румунії, як мінімум, на найближчі кілька років. Українці вже стикалися з подібними викликами у 2004 та 2013 роках.

"Якщо б Сіміон отримав перемогу, в Європі міг би з'явитися умовно проросійський анклав, що складався з Угорщини, Словаччини та Румунії. Таким чином, роль цієї країни як підтримки для України була б втраченя," - підкреслив політичний аналітик Андрій Смолій.

Офіційний Київ має можливість більш активно захищати свої інтереси в Чорноморському регіоні, і насправді займається цим.

Тому не викликає подиву, що президент Володимир Зеленський та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стали першими, хто висловив свої вітання Нікушору Дану з його здобутком.

Коли Венс критикував Європу за скасування першого туру румунських виборів, він мав пам'ятати, що і в Києві 2004 та 2013 років, і в Бухаресті 2024 року прямо називали Росію стороною, котра намагалася вплинути на результати волевиявлень, хоча офіційно Москва спростовувала це.

У Кремлі перемогою проєвропейського кандидата нвдоволені. Речниця МЗС РФ Марія Захарова послалася на заяву власника Telegram Павла Дурова про те, що французька розвідка нібито вимагала втручання у румунські вибори (МЗС Франції твердження Дурова спростувало).

Знову ж таки, Росія замість стратегічного плацдарму отримала санітарний кордон. Але які фактори дозволили Дані змінити хід змагання?

Результати першого туру, що відбувся 4 травня, виявили втомленість румунського суспільства від політичних конфліктів, які обертаються навколо вибору "або - або". Підтримка кандидата від "АОР" здебільшого була виражена через голосування "проти всіх", але більшість таких виборців із задоволенням прийняли б альтернативу. Незалежний кандидат Нікушор Дан виступив з закликом до об'єднання, заперечуючи тези свого опонента, які він охарактеризував як "хвилі ненависті". Джордж Сіміон, у свою чергу, визнав: "Ми опинилися одні проти всіх".

Хоча результат карколомних президентських перегонів у Румунії обіцяв відносний спокій, він не забезпечує його. Програли не лише росіяни, але й представники MAGA - радикальної фракції республіканців у США. Про це заявив Ірінеу Дарау, сенатор від правоцентристської партії "Порятуймо Румунію". Він, здається, усвідомлює можливі ризики, оскільки висловив намір "докладно пояснити партнерам" рішення про скасування першого туру виборів у 2024 році та "відновити довіру" Трампа. Можливо, певні впливові сили в США нададуть йому підтримку: агенція JPMorgan вже оголосила про зменшення політичних ризиків для Румунії внаслідок перемоги єврооптиміста. Проте, потрібно буде докласти зусиль, адже Сіміон відкрито висловлював підтримку MAGA. Виникають ознаки незадоволення з боку Білого дому: Ілон Маск публічно висловив підтримку Павлу Дурову у справі "французького втручання" в румунські вибори.

Найбільшим здобутком румунських виборів є подолання розколу між виборцями всередині країни та діаспорою (як це було у Молдові). Румуни, котрі голосували на території Молдови, віддали 88% голосів за Дана, їхні співгромадяни в Угорщині - понад 92% голосів, в Естонії - 87%. І всередині країни переможець здобув більшість голосів. Однак новий президент має докласти неабияких зусиль, щоби зберегти цю єдність.

Першим викликом стане створення коаліції. Сіміон у партнерстві з Джеорджеску володіє більше ніж 40% голосів, від яких не можна просто так відмовитися.

Крім того, румунська діаспора зазнала розподілу. У таких країнах, як Франція, Велика Британія, Ірландія, Німеччина, Австрія, Бельгія, Ісландія, Нідерланди, Італія та Іспанія, більше 50% голосів у румунських спільнотах віддали Джордже Сіміону. Яка ж причина цього явища?

Історик і аналітик Іон Іоніце підкреслює зростаючу популярність ультраправих рухів, особливо в Центральній та Східній Європі. "З огляду на тривалий досвід тоталітаризму, ситуація може швидко змінитися. Суспільство може опинитися на межі, де демократія стане лише ілюзією," - зауважує він.

Народний депутат України від фракції "Європейська Солідарність" Володимир Ар'єв вважає, що Україні слід терміново прагнути до вступу в Європейський Союз. За його словами, "недружні політичні сили в Україні набирають все більше впливу". Він зазначив, що Німеччина та Румунія майже уникнули своїх проблем, а 21% кандидатів на пост президента Польщі відкрито виступають проти України, що є тривожним сигналом. Опитування у Франції також вказують на зростання підтримки крайніх правих, які мають зв'язки з Москвою. "Нам необхідно приєднатися до ЄС до початку наступного важливого виборчого циклу в 2029-2030 роках", - підкреслив Ар'єв.

Цікаво зазначити, що в обох країнах — Франції та Німеччині — були вжиті процедурні заходи. Марін Ле Пен, голова однієї з правих партій у Франції, була визнана винною у скоєнні злочину, тоді як німецький "АдГ" отримав звинувачення в наявності екстремістських елементів у своїй діяльності. Проте на даний момент ці звинувачення тимчасово скасовані.

Одночасно з підвищенням підтримки ультраправих партій серед європейських виборців активізуються прихильники єврооптимістів, що свідчить про те, що говорити про неминучий правий реванш-2 ще передчасно, на думку українського дипломата Романа Безсмертного.

Сьогодні, принаймні, Україні можна з оптимізмом дивитися в найближчу перспективу. На відміну від Сіміона, який є неприємною фігурою як для нашої держави, так і для Молдови, Дан активно підтримує Україну, виступаючи за її інтеграцію до ЄС та НАТО.

Читайте також