Що зазвичай їдять європейці на сніданок?

Основні результати ключового засідання Щорічних зборів Міжнародного валютного фонду та Світового банку для нашої області.

Щопівроку очільники центральних банків та урядів багатьох країн світу збираються разом на великому заході, який організовує Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Світовий банк. Цю колонку пишу в дорозі додому з однієї з таких подій - зі Щорічних зборів, що проходили 13‒18 жовтня у Вашингтоні.

Графік цих подій вражає своєю насиченістю. Лише кількість зустрічей команди НБУ регулярно перевищує 50. А якщо говорити про засідання, то ми та наші міжнародні колеги завжди знаходимо час для неформального спілкування в кулуарах. Адже за тиждень потрібно встигнути все, а ще краще – трохи більше.

Кожна країна на таких зустрічах представляє свій власний порядок денний. У випадку України цього разу акцент робиться на просуванні ініціативи репараційної позики, обговоренні її умов, а також на дискусіях щодо нової програми співпраці з МВФ. Крім того, наша країна підкреслює, що підтримка обороноздатності України є важливою інвестицією в безпеку Європи, і це є найефективнішим підходом.

Поряд з цим відбуваються високорівневі обговорення глобальних перспектив, найважливішим з яких для нашого регіону є REO Breakfast. На ньому презентується регіональний економічний огляд МВФ для країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи.

Ця зустріч традиційно проходить вранці, що й відображено в її назві – Breakfast. Однак у цьому слові я вбачаю ще й глибший сенс: питання, які розглядаються, зазвичай з’являються щодня "на порядку денному" полісімейкерів, принаймні, на найближчі шість місяців.

Директор Європейського департаменту Міжнародного валютного фонду Альфред Каммер, під час своєї презентації огляду, акцентував увагу на тому, що економіка вступила в нову еру підвищеної невизначеності. Цю невизначеність викликають торговельні конфлікти та геополітична роздрібненість. Політичні механізми захисту стали менш ефективними, а середньострокові прогнози щодо економічного розвитку погіршилися.

Країни нашого регіону страждають не лише від тарифних конфліктів і невизначеності, а й від економічних буревіїв, що спостерігаються у великих країнах, з якими вони тісно пов’язані. Це створює додаткові труднощі для вже скромного економічного зростання, тоді як інфляція не поспішає наближатися до запланованих показників.

Ризики залишаються актуальними. Найбільші загрози для економіки пов'язані з можливим зниженням зовнішнього попиту, зростанням політичної нестабільності та коливаннями на фінансових ринках. Що стосується інфляції, то її чинниками є підвищення зарплат і зростання витрат на енергію.

Хочу висловити свою вдячність Юргену Лігі, міністру фінансів Естонії, за те, що він звернув увагу на важливий аспект - війну Росії в Україні, яка негативно вплинула на довгострокові економічні прогнози для Європейського Союзу.

Під час огляду кілька учасників підкреслили, що незалежність центральних банків знову опинилася під загрозою у всьому світі. Водночас сила незалежних інституцій із чітким мандатом забезпечення цінової стабільності у їхній здатності цей мандат виконувати, і загалом вони це робили добре, демонструючи повну підзвітність.

Висловлюючи свої думки щодо цього виклику, Альфред Каммер вірно зазначив, що, здається, важкі уроки 1970-х років знову відійшли в забуття. Завжди сумно спостерігати, як світ змушений повторно освоювати те, що давно вже мав би зрозуміти.

Справді, все частіше виникають закиди щодо автономії центральних банків. Зокрема, під критикою опинилася навіть одна з найважливіших установ - Федеральна резервна система Сполучених Штатів.

У ситуації, коли необхідно знайти вихід із застою в економіці регіону, збереження економічної та фінансової стабільності стає ключовим (про це буде йтися далі). Тому незалежність центральних банків варто захищати не лише як історичне надбання, а як цінний ресурс.

Це не просто юридичний атрибут, а основний засіб для встановлення довіри, ‒ зазначила голова центрального банку Чорногорії Ірена Радович. Вона акцентувала, що незалежність є важливою умовою для забезпечення стабільності та інтеграції в Європейський Союз.

Камер у своїй презентації окреслив кілька пріоритетів політики на рівні країн.

Першим пріоритетом є забезпечення макрофінансової стабільності. Монетарна політика в регіоні повинна залишатися в гармонії з тенденціями інфляції. Щодо бюджетної політики, необхідно продовжувати фіскальну консолідацію для відновлення стійкості економіки.

Другий аспект - забезпечення стабільності банківських систем. Фінансові установи в регіоні зберігають високу капіталізацію. Проте важливо залишатися обережними щодо загроз, що виникають від віртуальних активів і світових економічних потрясінь.

Третій аспект - забезпечення прозорості в торгівлі. Міжнародний валютний фонд рекомендує знижувати внутрішні бар'єри в межах Європейського Союзу та розвивати міжнародні торговельні відносини, щоб протистояти тенденціям фрагментації.

Четвертий аспект полягає в забезпеченні фіскальної стабільності, що означає можливість фінансувати збільшені витрати, зокрема на потреби оборони та інфраструктури, без шкоди для надійності державного боргу.

П'ятий пункт - це те, що насправді завжди залишається в центрі уваги, - це подальше впровадження реформ.

Значущі ідеї також були висловлені колегами з інших центральних банків та представниками урядів. Я виокремив три основні:

Ключова порада від МВФ регуляторам ЄС звучала так: Європа має перейти від усвідомлення проблем до дій. Це повідомлення цілком резонує з основною тезою зборів: висока невизначеність - нова норма.

"Справжнє економічне зростання" вимагає роботи за такими напрямами:

Завершую свою колонку ключовим висновком: нам необхідно змусити Росію понести відповідальність за війну, зокрема шляхом використання заморожених активів. Українська сторона вважає, що це завдання має велике значення не лише для Європи, а й для міжнародної спільноти в цілому.