Які новини поширюють німецькі медіа стосовно угод про потенційний уряд?
Німецькі ЗМІ обговорюють угоду партій ХДС/ХСС і СДПН, що відкрила шлях до переговорів щодо створення нового уряду країни на чолі з Фрідріхом Мерцом. Зазначається, що сторони пішли на серйозні взаємні поступки.
Очікується, що вже в четвер, 13 березня, керівники консервативних партій ХДС і ХСС, а також представники Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) розпочнуть діалог щодо формування нової урядової коаліції. Тим часом німецькі ЗМІ активно аналізують угоду, яка була досягнута в результаті попередніх переговорів, що завершилися в суботу, 8 березня. Цей документ є підсумком компромісу з основних питань, які стосуються як зовнішньої, так і внутрішньої політики, і прокладає шлях до створення нової коаліційної влади.
Про те, на які поступки довелося піти консерваторам і соціал-демократам заради досягнення домовленостей, а також про їхню оцінку німецькими ЗМІ - DW.
На початку минулого тижня ХДС/ХСС і СДПН подолали найбільш суттєві перешкоди на шляху до нового альянсу, домовившись про виділення рекордних коштів для переозброєння Бундесверу (приблизно 400 мільярдів євро) та модернізації інфраструктури (500 мільярдів євро). У цьому контексті серйозні компроміси зробив лідер ХДС і потенційний майбутній канцлер Фрідріх Мерц, який погодився на зміни в так званому "бордовому гальмі", що раніше було однією з основних його передвиборчих обіцянок.
Проте у потенційних партнерів залишалися серйозні розбіжності з інших гострих питань - міграції, реформи податкового законодавства, закону про громадянство, а також про так звані "гроші для громадян" (Bürgergeld) - соціальні виплати безробітним та іншим нужденним, зокрема й багатьом українським біженцям. Як з'ясувалося після завершення переговорів 8 березня, заради консенсусу сторонам довелося відступити від частини своїх передвиборчих обіцянок.
Під час урядування канцлера Олафа Шольца з СДПН, який фактично завершує свою каденцію, були внесені зміни до закону про громадянство. Це призвело до спрощення процесу отримання німецького паспорта. Лідер ХДС Фрідріх Мерц обіцяв скасувати ці нововведення, якщо його партія виграє вибори, зокрема зменшені терміни для натуралізації та можливість зберігати попереднє громадянство при отриманні німецького. Проте тепер Мерц змінив свою позицію, і рішення про зміни в законодавстві про громадянство залишилося без змін.
Замість цього, консерваторам вдалося реалізувати свої пропозиції щодо посилення політики в сфері міграції. Фрідріх Мерц оголосив, що планує фактично ввести заборону на в'їзд до Німеччини для тих, хто не має необхідних документів. Соціал-демократи зайняли категоричну позицію проти таких ініціатив, підкреслюючи, що вони суперечать як Основному закону Німеччини, так і нормам законодавства ЄС. Врешті-решт, СДПН відмовилася від своїх заперечень — заявлено, що прохачів притулку будуть відправляти назад на кордонах ФРН, але лише "в співпраці з європейськими сусідами". Незрозуміло, що станеться, якщо сусідні країни не погодяться на цю практику.
У рамковому документі не міститься інформації щодо фіскальної політики. Вказується, що необхідно зменшити податкове навантаження на середній клас, а також планується провести реформу податку на доходи. Перед виборами ХДС/ХСС висловлювався за введення "плоскої" шкали оподаткування та значне підвищення порогу доходу, який підлягає оподаткуванню за найвищою ставкою. У свою чергу, соціал-демократи виступають за зниження податку на доходи для приблизно 95% платників податків та за його підвищення для заможних німців.
"Гроші для громадян" - це ключовий проєкт соціал-демократів та важлива ініціатива уряду Шольца. Мерц висловив намір повністю скасувати цю соціальну підтримку для тих, хто не бажає співпрацювати з владою у пошуку роботи, а також відмовитися від терміна Bürgergeld. І, принаймні, частково досягнув успіху: механізм виплати допомоги буде переглянуто, а її назва зміниться.
На тлі наявних розбіжностей настільки швидке завершення попередніх переговорів ХДС/ХСС і СДПН уже саме по собі є успіхом, вважають багато оглядачів. "Незважаючи на всі ворожі дії під час передвиборчої кампанії, демократичний центр повертається до мистецтва компромісу, яке може забезпечити нову політичну стабільність після постійного стресу, викликаного роками правління "світлофорної" коаліції" (за кольорами СДПН, Зелених і Вільної демократичної партії), - пише в коментарі для ліволіберальної Süddeutsche Zeitung Ніколас Ріхтер (Nikolas Richter).
Він вважає, що готовність до колективної співпраці є "надзвичайно важливою в умовах, коли німецька демократія зазнає подвійного тиску: з одного боку - деструктивні сили, як-от ультраправе угруповання "Альтернатива для Німеччини" (АдН), а з іншого - загрози з боку путінської Росії та, хоч це може звучати дивно, навіть Сполучених Штатів Америки".
Ріхтер вважає, що СДПН пішла на поступки Мерцу, який завжди представляв себе як безкомпромісного політика в питаннях міграції та допомоги для громадян, з двох причин. "По-перше, вона може зробити ставку на те, що юридично і практично далеко не все, чого прагне Мерц, можливе - ні висилки (мігрантів. - Ред.), ні повне заморожування допомоги для громадян. По-друге, СДПН купила свою згоду дуже дорогою ціною. Вона протягнула пакет у 500 мільярдів євро на інфраструктуру, який, здається, охоплює практично все - від залізниці до дитячих садків", - додає автор Süddeutsche Zeitung.
Анна Шнайдер (Anna Schneider) з консервативної Die Welt набагато критичніше оцінює зміст домовленостей соціал-демократів і консерваторів, підкреслюючи, що в них практично немає ознак зміни нинішньої політики.
"Держава не має власних фінансових ресурсів і покладається виключно на кошти платників податків, на які живе не просто комфортно, а навіть в розкоші. Це настільки очевидно, що навіть політики ХДС/ХСС повністю забули про це. Вражає, коли бачиш сміливі цифри нових кредитів, які плануються в рамках спеціальних фондів, про які ще кілька тижнів тому ніхто не наважувався навіть подумати," - зауважує Шнайдер. Він також зазначає, що в цей момент "можна тільки привітати СДПН з їхньою перемогою на виборах". За словами аналітики Die Welt, "те, що Фрідріх Мерц дозволив соціал-демократам обдурити себе, - це його особиста справа, але, на жаль, він тягне за собою всю країну".
Шнайдер найбільше обурила позиція Мерца, який відмовився від концепції "священного боргового гальма" та загалом від зменшення державних боргів. "Здається, нам не вистачає лише спеціального фонду під назвою 'Демократія жива!'. Враховуючи тривожні настрої перед виборами до Бундестагу у 2029 році та оптимістичні перспективи для АдН, навіть таку можливість не можна виключати", - підсумовує Die Welt.
"Фрідріх Мерц діє в тій же манері, що й Олаф Шольц, але на значно вищому рівні. Саме так ХДС розчаровує своїх виборців", - висловлює своє невдоволення Яспер фон Альтенбокум у консервативній Frankfurter Allgemeine Zeitung. Він зазначає, що ще до підписання коаліційної угоди, потенційний канцлер Мерц продовжує з того, на чому зупинився уряд соціал-демократа Шольца, тільки робить це з більшою енергією.
Три роки тому Шольц відреагував на зміни у світовій ситуації, висловивши думку, що створення спеціального фонду для модернізації Бундесверу стане достатнім кроком для збереження всього решти у рамках запланованих ініціатив. Нині Мерц послаблює "боргове гальмо", прагнучи отримати більшу свободу дій у галузі оборони, а також ініціює створення нового спеціального фонду для інвестицій в інфраструктуру, що дозволить реалізувати плани, про які "світлофорна коаліція" лише могла мріяти, - зазначає оглядач FAZ.
На його думку, партії, які разом із консерваторами зараз знову сидять за столом переговорів, "а це лівоцентристські партії, завжди були здатні ухвалити лише рішення, які пропонували щось усім, і зазвичай це найдорожчі рішення". Очевидно, що зовнішня політика наразі домінує над внутрішньою, однак Мерц не зможе довести одним лише підвищенням витрат на оборону, що він буде кращим канцлером, ніж Шольц і Меркель (Angela Merkel), попереджає фон Альтенбокум. "Мерцу доведеться провести межу, щоб його зобов'язання перед Європою та Україною не перетворили його на іграшку змученої СДПН. Поки що цю межу не проведено", - підсумовує FAZ.
