Які фактори визначатимуть економічну ситуацію на початку 2026 року?
У січні 2026 року економіка залежатиме від перебігу війни та її наслідків. І це питання надто широке: від фінансування потреб ЗСУ до подолання руйнівних наслідків збройної агресії. Війна триває, усі спроби "замир'я" мають вигляд надумано-гумових, адже агресор вочевидь не прагне миру, а зацікавлений у капітуляції України.
Одночасно антивоєнна коаліція виявляє ознаки розколу: йдеться не стільки про США, скільки про брак рішучості та єдності серед країн Європейського Союзу. На мій погляд, в таких умовах ситуація стає небезпечною, адже Україна може опинитися в безвиході, адже без належної підтримки вона ризикує залишитися на самоті перед обличчям ворога.
Усі ці можливі негативні ситуації можуть вплинути на суспільні настрої, економічний стан і демографічні тенденції. Постійна невизначеність та втома вже відчутні, адже для більшості людей життя вимірюється не стільки відключеннями електроенергії, скільки "перервами на світло".
Оцінити, як довго Україні вистачить своїх ресурсів для протистояння ворогу та збереження крихкої соціальної єдності, практично неможливо. Країна вже близько чотирьох років перебуває в умовах стресу, і поки що не видно шляхів до виходу з цієї ситуації.
Наразі ухвалене рішення про продовження всеохопної фінансової підтримки на 2026-2027 роки: це 90 млрд євро безвідсоткової позики. Очікуваний дефіцит бюджету на наступний рік попередньо складає понад 46 млрд дол.
Важливість міжнародної підтримки важко переоцінити — вона фактично заповнює "пробіл" між доходами та витратами бюджету, запобігаючи виникненню небажаних і катастрофічних економічних сценаріїв. Отже, зовнішнє фінансування залишається необхідним для нашого виживання та уникнення економічної катастрофи.
У січні результати діяльності залежатимуть від успішності рішень, прийнятих президентом, Національним банком України та урядом. З одного боку, економічна система вимагатиме підтримки для росту, зокрема через активізацію державних програм кредитування підприємств та забезпечення енергетичної незалежності. З іншого боку, важливими залишаються чіткі та своєчасні рішення, які має ухвалити НБУ.
Наразі можна сказати, що всі монетарні кроки регулятора є досить збалансованими і не викликають непевності: Нацбанк готовий до оперативних дій для підтримки гривні та банківського сектору. А ще важливою та вкрай необхідною є політика на валютному ринку.
Режим "керованої гнучкості", який поєднує елементи ринку та державного регулювання, повністю себе виправдовує. За понад два роки дії цього "гібридного" режиму вдалося уникнути курсових обвалів та стрибків. Тобто без перебільшень - дії Нацбанку тримають економічну "архітектуру" країни.
Протягом майже чотирьох років війни Україна вкотре демонструє, що всі труднощі можна подолати, а підприємства здатні адаптуватися до найскладніших обставин. Проте з кожним місяцем ситуація стає все більш напруженою, що вимагає від усіх значних зусиль і, що найважливіше, психологічної стійкості – готовності не лише до виживання, а й до активного, повноцінного життя.
