Що відбувається з доларом: чи це кінець світової домінації, чи просто короткострокові труднощі?
Незважаючи на швидке падіння вартості американського долара на міжнародній арені, економісти рекомендують утриматися від імпульсивного обміну доларів на євро, фунти або єни.
Американський долар розпочав цей тиждень із різкого зниження по відношенню до інших основних валют. Ця тенденція, супроводжувана періодичними «застоями» курсу та незначним відновленням позицій, триває вже кілька місяців. Хоча ще перед інавгурацією Дональда Трампа деякі експерти прогнозували можливість досягнення паритету між «зеленим» та євро, коли їхні курси могли б зрівнятися, нова торговельна та митна політика адміністрації США знівелювала ці прогнози.
Здається, що долар США залишиться під тиском невизначеності ще щонайменше кілька місяців. Яким чином це позначиться на глобальній торгівлі, інвестиційних процесах та фінансових резервів як країн, так і приватних осіб?
Долар не підлягає обміну: фактори та можливі наслідки
Новим (важко вже підрахувати, який це за рахунком) ударом для долара стали нещодавні критичні висловлювання нового президента США щодо керівництва Федеральної резервної системи – незалежної фінансової установи, в діяльність якої американські президенти зазвичай не втручалися. Минулого тижня Трамп знову жорстко розкритикував голову ФРС Джерома Пауелла за відмову знизити облікову ставку на вимогу адміністрації. Є висока ймовірність, що, незважаючи на існуючі запобіжники від політичного втручання, президент спробує усунути Пауелла до завершення його терміну, який закінчується наступного року.
Цікаво, що такий розвиток подій у разі повторного президентства Трампа був передбачений заздалегідь. Наприклад, майже рік тому учасники опитування Bloomberg Markets Live Pulse висловлювали занепокоєння щодо потенційних ризиків, вказуючи на 40% ймовірності того, що ФРС може втратити свою незалежність при другій каденції Трампа. Бізнесмени та фінансисти попереджали, що можливе посилення політичного впливу на діяльність Федеральної резервної системи може підірвати довіру інвесторів до неї як до регулятора найбільшої економіки світу.
Саме так і відбуваються події. Причому, вихід інвесторів активізується не лише з доларових активів, але й з ринку американських облігацій, незважаючи на те, що їхня прибутковість залишається досить високою. У понеділок фондові індекси на Уолл-стріт знизилися на 2,4%, а курс долара впав до найнижчого рівня за останні три роки щодо кошика основних валют. Зокрема, євро, єна та швейцарський франк (останній досяг десятирічного максимуму) помітно укріпилися.
Щодо євро, то курс цього ключового конкурента долара у боротьбі за статус основної світової резервної валюти зріс на 1,5% - до $1,15, досягнувши найвищого рівня з листопада 2021 року. Загалом із початку квітня європейська валюта посилилася більш як на 5%. Інвестори дедалі частіше сприймають її як альтернативу долару в умовах посилення глобальної невизначеності.
В останні кілька місяців спостерігається зниження довіри до всіх фіатних валют як засобу для збереження капіталу, що сприяє стрімкому збільшенню попиту на фізичні активи-"притулки". Це, зокрема, стало причиною досягнення рекордних цін на золото, яке у вівторок вперше в історії перевищило позначку у $3500 за тройську унцію (1 унція важить трохи більше 31 грама). Загалом, з початку року вартість цього благородного металу зросла на 30%.
В даному випадку мова йде про реакцію на нестабільність торговельної політики США та тиск на керівника Федеральної резервної системи з метою зниження процентних ставок, що має на меті стимулювати економічне зростання і, зокрема, підвищити котирування акцій, які суттєво впали після торгових заходів Дональда Трампа. Дії нової адміністрації США фактично руйнують систему, що функціонувала десятиліттями, коли долар слугував надійним притулком для інвесторів з усього світу. Це надавало Сполученим Штатам можливість ефективно фінансувати свій великий бюджетний дефіцит за дуже низькими ставками. Наразі ж американська торгова та економічна політика, а також вартість долара стали непередбачуваними, що викликає занепокоєння серед інвесторів, - зазначає в коментарі для Укрінформу виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак підкреслює, що труднощі для долара почали виникати ще до початку "тарифної війни", ініційованої Трампом. Долар залишається головною валютою для міжнародних розрахунків, яка забезпечує близько двох третин усіх зовнішньоекономічних операцій. Інші валюти, такі як євро і юань, значно відстають від нього в цьому аспекті. Отже, з розвитком міжнародної торгівлі зростає і попит на долари для здійснення угод. Щорічно обсяги світової торгівлі зазвичай збільшуються, тому попит на американську валюту залишається стабільно високим.
Крім того, коли у світі виникали проблеми, попит на долари зростав ще більше, адже США є найбільшою економікою, і американські цінні папери, зокрема державні облігації, залишалися "тихим притулком" для капіталів у часи криз. Це тривало десятиліттями. Однак ситуація почала змінюватися ще до другого терміну президентства Трампа. Згідно з оцінками двох з трьох провідних рейтингових агентств, рівень надійності американських облігацій вже не є найвищим. Отже, не можна стверджувати, що інвестори продовжать вкладати свої кошти в американські папери під час кризових ситуацій, - зазначає економіст у коментарі для Укрінформу.
Тим паче, що вплив бюджетного дефіциту у США з року в рік зростає: країна постійно витрачає на 2-3 трильйони доларів більше, ніж отримує у вигляді мит, податків та інших доходів.
Другим негативним аспектом є дисбаланс у зовнішній торгівлі: Сполучені Штати Америки імпортують значно більше товарів та послуг, ніж експортують. Цей подвійний дефіцит також негативно впливає на вартість національної валюти, зауважує Козак. Отже, підтримувати існуючу ситуацію стає все важче: державний борг зростає, а витрати на його обслуговування збільшуються.
Раніше китайські та турецькі постачальники товарів до США інвестували отримані долари в американські облігації. Однак незвичні дії Трампа створили нові ризики для міжнародної торгівлі. Введення мит, ймовірно, призведе до зменшення обсягів торгівлі. Це, в свою чергу, може ще більше підірвати довіру до американського долара. В такі складні часи інвестори починають шукати інші "безпечні гавані". Багато з них вирішують перенаправити свої капітали до Європи, що, врешті-решт, сприяє зміцненню курсу євро, - зазначив президент інвестиційної групи "Універ".
Вплив тарифної політики Дональда Трампа на курс долара США після його рішення про відстрочку мит для більшості торгових партнерів, хоча і дещо зменшився, проте повністю не зник. Інвестори все ще активно переказують свої кошти з США в інші країни.
Висновки аналітиків: долар "хворіє", але загроз для його "життя" немає
Гліб Вишлінський зазначає, що знецінення долара може здаватися вигідним для Дональда Трампа, оскільки робить американський експорт більш привабливим на міжнародному ринку, а також підвищує конкурентоспроможність товарів у США. Проте, з іншого боку, з огляду на величезні борги та дефіцит бюджету, це може призвести до погіршення фінансових проблем у Сполучених Штатах. Це, в свою чергу, загрожує позиціям долара як провідної резервної валюти. Водночас економіст підкреслює, що поточна ситуація з курсом далеко не є найгіршою для американського "зеленого".
"Я мав розмову з колегами з цього питання. Ми згадайли, що, наприклад, на початку 2000-х та в перші роки 2010-х курс євро до долара іноді піднімався майже до 1,6. Отже, нинішні 1,15 - це ще не межа", - зазначає виконавчий директор ЦЕС.
У сучасних умовах аналітики передбачають, що структура резервів ключових країн світу зазнає змін. Частка долара та американських казначейських облігацій продовжить знижуватися, в той час як роль альтернативних валют та золота буде зростати.
"Проте я не вважаю, що долари перетворяться на 'сміттєві фантики'. Американська економіка є надзвичайно потужною, і споживачі в США привертають увагу багатьох, адже всім хочеться реалізувати свої товари на цьому ринку. Навіть якщо Трамп продовжить запроваджувати нові митні збори, торгівля товарами та послугами зі США триватиме, а долари залишаться затребуваними", - зазначає Козак.
Однак немає гарантії, що євро продовжить зростати, як це відбувається зараз. За словами експерта-економіста, європейська валюта має свої вразливості, оскільки вона є результатом співпраці багатьох країн, а не однієї держави. Існують ризики, що Європейський Союз в нинішньому форматі може не вижити тривалий час.
"Спостерігаємо, як Угорщина та Словаччина впливають на ситуацію зсередини. Додатково, в ряді країн посилюються або ультраправі, або ультраліві течії, які виступають за вихід з Європейського Союзу. Якщо, наприклад, Франція чи Німеччина вирішать покинути ЄС, це призведе до суттєвого ослаблення євро", - зазначає економіст.
Які наслідки має зниження вартості долара для України?
На думку експертів, нинішня ситуація має призвести до змін у валютній політиці та управлінні золотовалютними резервами в Україні.
"Ваша звичка спиратися на долар стає все менш раціональною, враховуючи значно більшу частку торгівлі з країнами, що належать до зони євро, або з валютами, які в більшій мірі корелюють з курсом євро до інших валют, такими як польський злотий чи чеська крона," - зазначає Вишлінський.
Він зазначив, що наразі не зовсім зрозуміло, чому, попри загальне зниження вартості валют, курс долара стосовно гривні, хоч і незначно, але тим не менш підвищується.
"На початку цих коливань український ринок більше зосереджувався на стабілізації курсу євро, а не долара, відносно гривні. Проте, наразі спостерігаємо зростання курсу долара. Це може бути пов'язано зі святковими періодами або ж з масштабними закупівлями валюти, зокрема з боку оборонного сектору, що не є рідкістю," - зазначає виконавчий директор ЦЕС.
Не варто сподіватися, що Національний банк України значно знизить офіційний курс долара навіть за умов подальшого тиску на нього на міжнародних валютних ринках. Таке рішення могло б призвести до різкого зменшення золотовалютних резервів, в яких домінує долар. Це вплине на прибутки регулятора та його внески до державного бюджету. Водночас, це також позначиться на інших надходженнях до бюджету, адже в держбюджеті закладено курс 45 гривень за долар до кінця року. Вже зараз видно, що досягти запланованого показника, як і в попередні роки, не вдасться (якщо не погіршаться військові ризики). Регулятор, безсумнівно, не дозволить значного збільшення розриву між розрахунковим і реальним курсами через сильне зміцнення гривні.
Тарас Козак зазначає, що Національний банк не здійснює окремий моніторинг курсу гривні щодо євро. Основна мета його діяльності полягає в стабілізації коливань курсу гривні до долара.
Економіст зазначає: "Ми спостерігаємо, що процес відбувається досить гладко. Коли виникає значний попит чи пропозиція, Національний банк реагує своїми інтервенціями, купуючи або продаючи долари. Після цього формується курс на міжбанківському ринку, який слугує основою для визначення офіційного курсу. Лише після цього Нацбанк використовує крос-курс євро до долара, щоб розрахувати офіційний курс гривні до євро. На відміну від курсу гривні до долара, курс гривні до євро може демонструвати значні коливання в залежності від ситуації на світових ринках."
На його думку, цей підхід потребує корекції. Адже євро набуває все більшої значущості для нашої держави. Європейський Союз є нашим головним міжнародним партнером у сфері зовнішньої торгівлі, Україна підписала з ним угоду про асоціацію, і ми прагнемо в найближчому майбутньому стати частиною ЄС.
"В Європі, звісно, всі фінансові показники оцінюються в євро – від кредитів до боргів і темпів економічного зростання. Тому Україні варто більше уваги приділяти курсу гривні стосовно європейської валюти. Вже з'явилися чутки, що Національний банк може змінити свою валютну політику, зосередившись не на офіційному курсі гривні до долара, а на курсі до бівалютного кошика, що включає долар та євро. У такому випадку регулятор матиме на меті, серед іншого, за допомогою інтервенцій на міжбанківському ринку, забезпечити стабільність курсу гривні щодо цього кошика, так само, як зараз він підтримує плавні коливання курсу гривня-долар", - зазначає Козак.
Також він не відкидає можливості, що через 5-7 або 10 років, якщо Україна зробить суттєвий прогрес у напрямку вступу до Європейського Союзу, Національний банк може почати стабілізувати коливання курсу гривні стосовно євро, відмовившись від жорсткого контролю над доларом. У цьому контексті регулятор, ймовірно, також розглядатиме питання реформування структури золотовалютних резервів країни.
"За моїми прогнозами, якщо світові ринки через тарифи Трампа продовжить лихоманити до кінця року, то вже до середини-кінця 2026-го, як реакція на походження і на рух України до Євросоюзу, до 45-60% усіх валютних розрахунків відбуватиметься в євро з поступовим збільшенням частки євровалюти в українських резервах із теперішніх 7,1% (3,030 млрд у доларовому еквіваленті) до 30-35%. Це відбудеться як за рахунок зміни структури зовнішньої торгівлі, так і через те, що вже з 2025 року основна частина фінансової допомоги Україні йде від Євросоюзу, а не від США. І левова частка цієї допомоги надходитиме саме в євро, що й позначатиметься на українських золотовалютних резервах", - прогнозує фінансовий аналітик Олексій Козирєв.
Чи доцільно українцям обмінювати долари на євро?
Гліб Вишлінський прогнозує, що надалі український бізнес все більше орієнтуватиметься на євро. Це логічно, адже якщо він більшою мірою купує обладнання чи сировину із країн ЄС, йому краще та вигідніше мати для розрахунків саме європейську валюту. Але потреба в доларі для операцій із партнерами з інших куточків світу й надалі зберігатиметься.
"Частка євро в економіці, безсумнівно, буде продовжувати зростати. Це пов'язано не лише з комфортом та відсутністю необхідності конвертації, що зазвичай супроводжується платою за комісії, але й з впливом валютного ризику. Ціни в євро виявляються відносно стабільними. Наприклад, якщо ви плануєте придбати обладнання з Німеччини, ви усвідомлюєте, що його вартість в євро може незначно збільшитися (в межах інфляції в єврозоні), але не буде піддаватися суттєвим коливанням залежно від курсу євро до долара. Таким чином, українські підприємства можуть займатися стратегічним плануванням, знаючи, що необхідні для закупівель євро вже знаходяться на їхніх рахунках", - зазначає виконавчий директор ЦЕС.
Те ж стосується й фізичних осіб. Адже, поміж іншого, маємо враховувати, що значна частка українських трудових мігрантів та біженців перебувають в країнах зони євро. Відповідно, готівкова європейська валюта для них набагато практичніша, аніж американська.
"Плюс усі ці проблеми в обмінниках, пов'язані з різною вартістю доларових банкнот різних років випуску. Погодьтеся, простіше мати "безпроблемні" євро. Особливо, якщо ми говоримо про модель заощадження (умовно) "під матрацами" - в банківських сейфах, удома й так далі, - коли відсотки на накопичення (які для доларів вищі, ніж за вкладами у євро) не нараховуються", - підсумував Вишлінський.
Згідно з оцінками Тараса Козака, поточні труднощі, з якими стикається долар на глобальних ринках, поки не справили значного впливу на структуру заощаджень наших громадян. Долар продовжує залишатися в стабільній позиції.
Не можна стверджувати, що протягом останнього місяця українці активізували продаж доларів і масово почали скуповувати євро. Хоча попит на європейську валюту справді дещо зріс останнім часом, в Україні все ще залишається значно більше готівкових доларів, ніж євро. Не вважаю, що банки почнуть масово вивозити американську валюту для її обміну на євро. Багато цін, як і раніше, визначаються з урахуванням доларового еквіваленту. Як порада: зберігайте свої заощадження в різних валютах, щоб уникнути втрат через коливання курсів, – підкреслив Козак.
