Сербія прийняла рішення зберігати все своє золото на своїй території, керуючись міркуваннями безпеки, повідомляє Bloomberg.

Національний банк Сербії планує репатріювати свій золотий запас, який оцінюється приблизно в 6 мільярдів доларів, назад в країну. Цим кроком Сербія, що підтримує тісні зв'язки з агресором Росією, намагається забезпечити збереження своїх золотовалютних резервів у складні часи.

Як повідомляє Bloomberg, Сербія стане першою країною у Східній Європі, яка не зберігатиме жодного зі своїх золотих злитків у традиційних центрах, таких як Швейцарія, Велика Британія та США.

На сьогоднішній день майже все золото зосереджено в Белграді, за винятком п'яти тонн, які наразі залишаються у Швейцарії.

"Ввозячи золото назад до країни, Національний банк Сербії має на меті поліпшити доступність та захищеність золотих резервів у часи криз і нестабільності", -- повідомили в центральному банку, зазначивши, що процес репатріації стартував у 2021 році на фоні "зростаючої глобальної невизначеності".

Видання повідомляє, що швидкість накопичення золота центральними банками країн світу подвоїлася після замороження валютних резервів Росії в 2022 році, що підкреслило політичні ризики, пов'язані з утриманням активів, виражених у доларах і євро. Зберігання золотих злитків на території країни забезпечує їх захист від подібного іноземного втручання.

Відповідно до офіційних відомостей, на 16 липня 2025 року золоті резерви Національного банку Сербії досягли 50,05 тонни. На сьогоднішній день цей дорогоцінний метал складає 17,2% від загальної суми валютних резервів країни.

В останні роки Сербія була одним з найактивніших покупців золота в Європі. У 2024 році Національний банк Сербії додав до своїх резервів 3,2 тонни золота, а з початку цього року придбав понад 2,3 тонни золота.

Сполучені Штати володіють найбільшими запасами золота у світі, які складають 8 133 тонни. Наступними за ними є Німеччина, Італія, Франція, Росія та Китай. У 2024 році Польща стала провідним покупцем золота серед центральних банків, придбавши 89,5 тонн, за нею йдуть Туреччина та Індія.

Зазначимо, що президент Сербії Александар Вучич відмовився підписувати спільну декларацію саміту "Україна — Південно-Східна Європа", яка містила засудження агресії з боку Росії та заклики до введення санкцій.