Сергей Фурса: Обесценивание гривны: стоит ли впадать в панику? -- Блоги | OBOZ.UA
Год 2026 стартовал не только с холодов и новыми атаками россиян, вызывающими отключения отопления и водоснабжения, а также с истерическим "Орешником". Но также он принес новую волну паники из-за падения гривны. Порой создается ощущение, будто это падение происходит с высоты небоскреба.
Вот текст на оригинальном языке.
Але що за фактом. Гривня, почавши 2026 рік на рівні 42.3 дійшла до рівня у 43.1-43.2. Якщо закопатись у цифри, то це буде рух на 2 відсотки. Тобто реально ні про що.
Але ми все одно чуємо "історичний максимум" і "рекордне ослаблення гривні".
І справді, гривня ніколи не була такою дешевою. Але було б дивно, якщо б вона зміцнювалася під час війни. Це, загалом, не властиво для гривні, як і для будь-якої валюти країни, що розвивається. Крім того, такі коливання в відсотках виглядають досить кумедно. Пара євро-долар на світовому валютному ринку демонструє подібні рухи регулярно.
Але чому ж ми стали свідками цього коливання? На це запитання могли б надати точну відповідь у Національному банку. Проте вони свідомо утримуються від коментарів. Це політика НБУ — не обговорювати зміни курсу. І це абсолютно зрозуміло.
Але, знов таки, чому? Перша і єдина логічна версія -- ми маємо згадати про сезонність. У курсу гривні ще до повномасштабного вторгнення були сезонні коливання.
Гривня посилювалась навесні, коли українські аграрії в рамках посівної розпаковували свої торби з доларами та витрачали гривні. Слабшала восени, коли ті самі аграрії після збору врожаю наповнювали ті самі торби з доларами. Типова поведінка валюти аграрної наддержави, де люди люблять кеш і не люблять платити податки. І слабшала в перші тижні року (починаючи рух вниз іноді вже в останній тиждень року). І от ми знов побачили цей рух.
Що ж спричиняє такі коливання гривні? Чому вона демонструє слабкість під час новорічних свят? Основна причина криється у державному бюджеті. В останні тижні року бюджет активно витрачає кошти, що є досить нераціональним. Це пов’язано із закриттям різних державних програм та виплатою 13-ї зарплати бюджетникам. Усі ці фактори разом призводять до збільшення обсягу гривні в обігу, що перевищує звичайні показники. Наприклад, у грудні 2025 року бюджет витратив не 10 мільярдів доларів, як це було в середньому в минулому році, а приблизно 20 мільярдів доларів. Таким чином, державні витрати зросли на 10 мільярдів доларів. В результаті, на початку року ці додаткові кошти в гривневому еквіваленті почали чинити тиск на валютний курс.
Отже, наразі курс валют не відповідає ринковим умовам, що є цілком зрозумілим. У контексті війни ринковий курс апріорі неможливий, і він повністю контролюється Національним банком України. Проте НБУ намагається враховувати реальні зміни на валютному ринку. Наприкінці минулого року регулятор пообіцяв надати більше свободи курсу, розширивши діапазон його коливань. Крім того, інфляція продовжує знижуватись і наразі становить 8%. Жорстка монетарна політика НБУ вже вплинула на цю ситуацію.
Отже. Це не "Орєшнік". І не Трамп. І не відчуття апокаліпсиса. Це повернення до нормальності. Коли є сезонність. І коли курс може гуляти на кілька відсотків і це не означає нічого поганого.
Минулий рік курс почав на рівні 42.3. І закінчив на рівні 42.3. Це, до речі, дозволило людям, що купляли державні гривневі облігації (військові облігації) заробити за рік 16 відсотків. У доларах. Це супервисока дохідність. І мало що зміниться цього року. Ба більше, навіть якщо ми в кінці року побачимо курс 43-44, це буде зміна курсу лише на 5 відсотків. Знов дозволяючи вам немало заробляти, якщо ви лишаєтесь в гривні й купуєте державний борг.
Який можна зробити підсумок? Нічого критичного не відбувається. Це просто звичайний сезонний тиск. Він вичерпається протягом 1-2 тижнів. І не варто згадувати Арестовича – іноді це не доречний коментар.
А курс лишається контрольованим. У Нацбанку на початку року рекордні резерви. А Україна, отримавши у 2025 році рекордну зовнішню підтримку, має гарантоване фінансове забезпечення на 2026 рік. Тому немає жодного приводу чекати техногенні фінансові катастрофи. Навіть у ці холодні дні.
Отже, гривня не кудись не зникає. Хоча, як і всі ми, можливо, вона мріяла б про подорож у сонячні краї.