"Справжня тривога": чи здатен закон про НАБУ перешкодити Україні на її європейському шляху та отриманню важливої допомоги?

У Верховній Раді стартував збір підписів на підтримку скасування закону про НАБУ через звернення до Конституційного Суду.

Щодо питання НАБУ та САП, Україна демонструє серйозний підхід до укріплення верховенства права, а також активно працює над реалізацією ефективної антикорупційної стратегії та виконанням своїх міжнародних зобов'язань.

Ці слова належать до посту нового керівника напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки. Голосування за резонансний закон №12414, який зменшив повноваження НАБУ та САП, викликало значний резонанс у суспільстві та породило чимало запитань. Чи матиме це рішення Верховної Ради та президента вплив на відносини України з міжнародними партнерами? Які наслідки це матиме для євроінтеграції та критично важливої військової та фінансової допомоги, яку країна отримує зараз?

"Телеграф" звернувся до українських політологів та представників європейського політикуму, щоб знайти відповіді на ці питання.

Європейська комісія висловила серйозне занепокоєння щодо нещодавно ухвалених в Україні змін до Кримінального кодексу, які можуть загрожувати автономії Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн вже надіслала запит до українського уряду для отримання додаткових роз'яснень.

У ексклюзивному інтерв'ю для "Телеграфу" представник Європейської комісії Гійом Мерсьє зазначив, що антикорупційні інституції є "основою верховенства права" в Україні й повинні функціонувати без будь-якого втручання.

"Ми глибоко занепокоєні прийняттям змін до Кримінального кодексу в Україні. Ці зміни можуть суттєво зменшити повноваження та ефективність антикорупційних органів", -- зазначив Мерсьє.

Вона зазначила, що президентка фон дер Ляйєн обговорила з Володимиром Зеленським поточну ситуацію і висловила своє занепокоєння стосовно можливих наслідків змін.

"Повага до верховенства права та боротьба з корупцією -- це фундаментальні цінності ЄС. Як країна-кандидат, Україна має повною мірою дотримуватися цих стандартів. Жодних компромісів тут бути не може", -- наголосили в Єврокомісії.

Президент Володимир Зеленський організував зустріч із керівниками Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції, Державного бюро розслідувань, Міністерства внутрішніх справ та Генеральної прокуратури після хвилі критики, що виникла навколо закону №12414. Він охарактеризував цю нараду як відверту та конструктивну, акцентуючи на спільній загрозі — Росії, а також на важливості міцної системи правоохоронних органів та боротьби з корупцією.

"Ті, хто діє проти України, не мають відчувати спокою. Виробництва не можуть затягуватися на роки без ухвалення рішень," -- зазначив Зеленський.

За результатами обговорень було вирішено розробити спільний план дій для зміцнення інститутів. Перша робоча зустріч запланована на наступний тиждень, а завершений план буде представлений через два тижні.

Єврокомісар із питань розширення ЄС Марта Кос висловила стурбованість рішенням Верховної Ради. Про це вона написала у своєму X-акаунті 22 липня.

"Серйозно стурбована сьогоднішнім голосуванням у Раді. Демонтаж ключових запобіжників, які захищають незалежність НАБУ - серйозний крок назад. Незалежні органи, як НАБУ та САП, життєво важливі для шляху України до ЄС. Верховенство права залишається у самому центрі переговорів щодо вступу до ЄС", - заявила вона.

Представниця також розповіла про відверту бесіду з прем'єр-міністром України Юлією Свириденко та головою з євроінтеграції Тарасом Качкою, під час якої вона акцентувала свою стурбованість останніми змінами в законодавстві.

"Висловила серйозне занепокоєння щодо останніх подій у сфері верховенства права, особливо щодо змін, ухвалених до закону про НАБУ та САП. Ми продовжуватимемо співпрацю з Україною над необхідними реформами у сфері верховенства права та просуванням її шляху до ЄС", - написала єврокомісар.

Делегація Комітету Європейського парламенту з питань бюджетного контролю, яка перебувала з візитом у Києві, заявила про "потрясіння" через рішення Верховної Ради щодо закону, який обмежує повноваження антикорупційних органів.

"Ми на даний момент відчуваємо певне здивування через недавні події у Верховній Раді. Лише що дізнався, що президент підписав закон про НАБУ. Як вже зауважували інші представники Європейського Союзу, нас це дещо тривожить. І мушу визнати, що мене також дратує, що в рамках усіх наших перемовин ми не отримали жодної інформації про цей швидкий розвиток подій", - висловив свою думку голова комітету Ніклас Гербст.

Він підкреслив, що ухвалення рішення — від розгляду законопроекту в комітеті та парламенті до підписання його президентом всього за кілька годин — здійснилося без попередніх консультацій з європейськими партнерами.

Політик підкреслив, що учасники Комітету є справжніми союзниками України і рішуче протидіють розповсюдженню російських міфів про "корумповану Україну".

"На нашу думку, це абсолютно абсурдно. Проте ми також переконані, що антикорупційні інституції повинні діяти автономно," – зазначив він.

Хербст також підкреслив, що Європейський Союз залишається провідним донором для України і готовий продовжувати надавати їй підтримку.

Група послів країн G7 висловила стурбованість ще до голосування та підписання закону у зв'язку з подіями навколо Національного антикорупційного бюро України, зокрема розслідуванням щодо кількох його співробітників.

Цю інформацію було озвучено у заяві Групи підтримки послів G7 для України, яка була оприлюднена в соціальних мережах.

"G7 уважно спостерігає за поточними подіями в НАБУ, зокрема за розслідуванням, яке стосується кількох його співробітників, підозрюваних у скоєнні злочинів. Сьогодні ми провели зустріч з представниками НАБУ, висловили серйозні занепокоєння і плануємо обговорити ці питання з урядовими лідерами," — йдеться в заяві.

Представники G7 також наголосили на важливості прозорості, незалежності інститутів та належного управління.

"Всі ми поділяємо зобов'язання підтримувати прозорість, незалежні інститути та хороше управління і цінуємо наше партнерство з Україною у спільній боротьбі з корупцією", -- йшлося у другій частині заяви.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) надіслала до Офісу президента лист, в якому висловила побоювання щодо потенційних негативних наслідків для міжнародних інвестицій у секторі оборони, пов’язаних із ухваленням закону №12414. У цьому документі містяться пункти, які, на думку ОЕСР, можуть поставити під загрозу незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

В Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) зазначили, що новий закон "значно підриває незалежність антикорупційних інституцій України". Якщо документ вже отримав підпис, організація закликає до внесення додаткових поправок, щоб забезпечити захист цієї незалежності.

"Я щиро закликаю звернути увагу на це питання з усією серйозністю", -- підкреслила в своєму зверненні до Офісу Президента України керівник Антикорупційного відділу ОЕСР Джулія Фромгольц.

Окрім того, Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) попередила, що цей закон може зашкодити міжнародному іміджу України в очах партнерів, які залучені у процес відновлення країни та інвестують у її оборонну промисловість.

Політолог Олексій Якубін в інтерв'ю "Телеграфу" підкреслив, що відповідь міжнародних партнерів України на прийняття закону №12414, що коригує повноваження НАБУ та САП, буде неоднорідною. Він вважає, що позиції США та Європейського Союзу щодо цього питання варіюються через політичні зміни у Вашингтоні та специфіку структур ЄС.

За словами Якубіна, теперішня республіканська адміністрація Білого дому не проявляє значного зацікавлення у підтримці антикорупційних організацій в інших країнах.

"Створення антикорупційної інфраструктури на глобальному рівні не є пріоритетом для нинішньої адміністрації США. Трамп розглядає ці ініціативи як проекти, які підтримують лише демократи, і не вважає їх своїм обов'язком. Відтак, можна сказати, що адміністрація не сприймає ситуацію з законодавством як критично важливу," – зазначив він.

Якубін також підкреслив, що стратегія зменшення американської ролі у підтримці інститутів за межами країни проявилася ще раніше через реорганізацію USAID та інші нововведення.

"Це вписується у загальну лінію -- зменшення присутності США у розвитку інституційних проектів за кордоном. Тому я чекаю або на м'яку, або на стриману реакцію Вашингтона", -- додав він.

В Європейському Союзі, за словами експерта, прийняття цього закону може бути сприйняте як ризик для євроінтеграційних зусиль України. Якубін підкреслив, що в Брюсселі очікували на підтримку незалежності НАБУ та САП, вважаючи це ключовою умовою для продовження переговорів щодо членства.

Європейський Союз надає підтримку Україні в умовах війни, проте має також свої внутрішні механізми та правила, зокрема стосовно процесу розширення. Приєднання України до ЄС є не лише політичною, а й технічною проблемою. Якщо з'являються питання щодо незалежності антикорупційних організацій, це може призвести до певних ризиків. Особливо з огляду на те, що деякі члени ЄС виявляють скептицизм щодо розширення.

Він підкреслив, що цей закон може стати "джерелом напруженості" у взаємодії України з Євросоюзом, зокрема в контексті відкриття нових переговорних кластерів. Тому, за його словами, ми вже спостерігаємо реакції з боку європейських інституцій, і ця тема, без сумніву, буде розвиватися далі.

"Це може дати аргументи противникам вступу України до ЄС, які вже є в Європі. І вони можуть цим активно скористатися. Тобто, це не просто іміджева проблема -- це може вплинути на практичні речі", -- зазначив політолог.

Якубін зазначив, що для держав, які раніше стали частиною Європейського Союзу, зокрема Польщі та Румунії, утворення автономних антикорупційних інститутів було вирішальним фактором для інтеграції. Навіть якщо після набуття членства ці органи зазнавали трансформацій, на момент вступу в ЄС вони повинні були діяти ефективно.

"Перед вступом до Європейського Союзу Румунія та Польща розробляли схожу інфраструктуру. Після того, як ці країни стали членами ЄС, система зазнала змін. Проте вирішальним є саме підготовчий етап до вступу, і в цьому контексті Україна опинилася під пильною увагою," -- підкреслив він.

Попри можливу критику з боку Європейського Союзу, Якубін не вважає, що Захід скоротить фінансову або військову підтримку. Він підкреслює, що війна залишається ключовим елементом у зовнішньополітичних пріоритетах партнерів України.

"Європейський Союз продовжить підтримувати Україну, оскільки конфлікт залишається актуальним, і європейські країни стоятимуть поруч із Києвом. Водночас, активізуються обговорення щодо того, наскільки Україна відповідає вимогам для вступу до ЄС," -- зазначив експерт з політики.

Політолог та керівник Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Міселюк у розмові з журналістами "Телеграфу" зазначив, що прийняття закону №12414, який обмежує автономію НАБУ та САП, вже викликало негативну реакцію з боку західних партнерів.

Міселюк підкреслив, що розвиток антикорупційної інфраструктури став однією з ключових умов для інтеграції України з Європейським Союзом після Революції Гідності. Запровадження таких органів, як НАБУ, САП та НАЗК, підтвердило намір України виконувати свої зобов'язання перед міжнародними партнерами у боротьбі з корупційними проявами.

"В даний момент тривають події, які серйозно заважають європейським перспективам України, як у контексті інтеграції до ЄС, так і в плані приєднання до інших міжнародних структур, зокрема Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)," – підкреслив він.

Щодо США експерт був стриманішим. На його думку, у Вашингтоні зараз домінує розуміння, що Україна перебуває у стані екзистенційної війни, і через це не буде жорсткої реакції "тут і зараз".

"Для Трампа боротьба з корупцією та зобов'язання України перед міжнародною спільнотою не є головним пріоритетом. Можливо, він взагалі не звертатиме на це уваги", -- зазначив Миселюк.

Він вважає, що з боку США, ймовірніше за все, ми побачимо лише другорядні коментарі — від спікерів, окремих представників Державного департаменту або радників. Тим часом, не слід очікувати реакції безпосередньо від Трампа чи міністра закордонних справ.

Депутати Верховної Ради ініціювали кампанію зі збору підписів для звернення до Конституційного Суду з метою скасування закону №12414, що підриває автономію Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

На думку депутата Ярослава Железняка, для подачі звернення до Конституційного Суду України потрібно зібрати не менше 45 підписів. Закон, який підписав президент та опублікував "Голос України", набирає чинності з 23 липня.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що суд у Москві 11 липня націоналізував найбільшого виробника консервів у Росії -- холдинг "Головпродукт", що належить американській компанії, Власник холдингу, до складу якого входять 32 консервні заводи, завинив перед Кремлем тим, що вивів дивіденди за кордон і блокував поставки.