Можливість для Росії, небезпека для Збройних Сил України: чому вибори в Чехії мають таке велике значення для України.

Андрей Бабіш (ліворуч) та його партія наразі суттєво випереджають проурядовий блок на чолі з прем'єром Петром Фіалою (праворуч). Проте формування коаліції може виявитися для Бабіша непосильним завданням

"Ми бачимо, як йде створення коаліції, яка готує уряд національної зради, для якої Брюссель гірший за Москву і яка не піклуватиметься про безпеку Чеської Республіки",- так прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала охарактеризував можливий результат парламентських виборів у країні.

Ці вибори пройдуть у Чехії 3-4 жовтня.

Усі оцінки вказують на те, що опозиційна партія ANO, очолювана колишнім прем'єр-міністром Андреєм Бабішем, має всі шанси зайняти перше місце на цих виборах. Це створює для нього реальну можливість повернутися до керівництва чеським урядом.

Чимало людей у Чехії (а також за її межами) вважають, що перемога Бабіша знаменує початок зміни зовнішньої політики держави.

"Андрей Бабіш постійно ставить під сумнів витрати на оборону, ставить під сумнів підтримку України. А нещодавно він поставив під сумнів, чи пішов би він на допомогу Польщі, якби на неї напали",- перераховує свої претензії до опонента Петр Фіала.

Проте такий неприємний для нас сценарій не є гарантованим. Більш того, в останні дні напередодні виборів зросла ймовірність того, що значної корекції зовнішнього курсу Чехії все ж не відбудеться. Навіть за умови перемоги Бабіша.

Які чинники формують політичну ситуацію в Чехії і які наслідки можуть мати парламентські вибори? Давайте розглянемо це питання докладніше.

Рекомендуємо ознайомитися з новим роликом "ЄвроПравди", який присвячений виборчим подіям у Чехії та потенційним загрозам зміни курсу країни на користь Росії.

"Віктор Орбан для нього - приклад політичного лідера, а Роберт Фіцо - його політичний союзник. З цього випливає, яку стратегію він би реалізовував," - зазначає прем'єр Фіала, коментуючи Бабіша.

Безперечно, Віктор Орбан має чітку позицію щодо своїх симпатій на виборах у Чехії. В нинішньому складі Європейського парламенту партія ANO, що належить Андрею Бабішу, який досі виступав як ліберал, приєдналася до групи ультраправих "Патріоти за Європу". Це об'єднання складає компанію партії Орбана та австрійській ультраправій Партії свободи.

Словаччина також сподівається на успіх Бабіша. Президент Петро Пеллегріні висловив переконання, що після його перемоги політичні зв'язки між країнами суттєво зміцняться.

Сподівання на те, що Чехія стане на бік Угорщини та Словаччини в їхньому опорі Брюсселю, має підтримку з боку соціологічних досліджень.

Останні дані опитувань, що були здійснені компанією Ipsos, показують, що партія ANO має підтримку на рівні 32,6%. В той же час, її основний конкурент, блок Spolu ("Разом") під керівництвом прем'єра Фіали, отримує лише 21,1% голосів від чеських виборців.

Проте головний ризик полягає не так у самій перемозі партії ANO (зрештою, там є чимало цілком проєвропейських та проукраїнських політиків), як у тому, хто стане її коаліційним партнером.

Попри всі заяви Бабіша, що вони планують самостійно отримати більшість голосів, жодне з опитувань не передбачає отримання ANO парламентської більшості - ані самостійно, ані разом із партією "Автомобілісти за себе" - єдиною політсилою, яка напряму заявляє про готовість блокування з Бабішем (до речі, в останніх опитуваннях "Автомобілісти" вперше демонструють результат 5,4%, що дозволяє подолати 5-відсотковий прохідний бар'єр).

Крім того, жодна з партій, що підтримують владу, не планує ані формування офіційної коаліції з ANO, ані навіть надання підтримки уряду меншості під керівництвом Бабіша.

У таких умовах єдиними союзниками Бабіша стають радикальні угруповання.

Це ультраправа SPD Томіо Окамури (останні опитування дають їй четверте місце та підтримку 10,1% виборців) та ультралівий блок Stačilo! ("Досить!"; 7,7%), сформований чеськими комуністами за участю ще кількох лівих партій. До речі, саме за Stačilo! збирається віддати свій голос експрезидент Чехії Мілош Земан, відомий своїми симпатіями до російської влади.

SPD та Stačilo! є єдиними політичними силами, які відкрито виступають за припинення допомоги Україні та завершення війни на умовах, запропонованих Путіним.

І варіант, що якась із цих політичних сил увійде до коаліції з ANO або буде підтримувати уряд Бабіша без формального членства у коаліції, є вкрай небезпечним для України.

За такого сценарію Чехія дійсно може стати близьким союзником Орбана та Фіцо.

А головне, в ANO донедавна не виключали такого сценарію. Мовляв, ми не хочемо альянсу з комуністами, проте Stačilo! - це не лише комуністи. А у Stačilo! своєю чергою не виключали співпраці з ANO, пояснюючи це тим, що партія Бабіша має у своїй програмі чимало соціальних ініціатив.

Звичайно, що така коаліція здатна докорінно змінити зовнішню позицію Чехії. Насамперед - зупинити військову допомогу Україні.

Однак, на щастя, цьому сценарію протистоїть сильний супротивник.

29 вересня президент Чехії Петро Павел зустрівся з лідером виборчих перегонів Андреєм Бабішем.

Метою зустрічі є відновлення кримінального провадження стосовно незаконного отримання європейських субсидій компанією Agrofert, яка належить Бабішу, що може призвести до запиту на екстрадицію цього політика від європейських органів правопорядку.

Отже, президент Павел прагнув з'ясувати, яким чином Бабіш має намір дотримуватися положень закону про конфлікт інтересів, якщо йому буде доручено створення урядової команди після парламентських виборів у жовтні.

Цей крок президента є чітким сигналом – визнаючи право партії, яка здобула перемогу на виборах, призначити прем'єра, він висловлює бажання, щоб на цій посаді був обраний інший кандидат, який не має юридичних труднощів.

На наступний день президент виступив перед виборцями, закликавши їх підтримати ті політичні партії, які зможуть забезпечити, щоб майбутній уряд "оберігав наш суверенітет і не дозволив Росії реалізувати свої прагнення відновити вплив в Центральній та Східній Європі".

Таким чином, президент Чехії підтвердив свою позицію, висловлену напередодні:

Він не погодиться на створення коаліції, до складу якої увійдуть представники радикальних партій.

Президент Павел не назвав напряму, кого він вважає екстремістами, негідними працювати в уряді. Проте для чехів це не є загадкою - йдеться про SPD та Stačilo!

Найголовніше, ці політичні сили цілком усвідомлюють, про кого йдеться.

27 вересня активісти руху Stačilo! організували мітинг біля Празького Граду, де розташована офіційна резиденція президента. "Мене гнітить, що ми змушені вимагати від президента поваги до виборів," - висловилася лідерка комуністів Катержина Конечна.

"Я змушений звернутися до президента з попередженням, що йому слід надати можливість переможцеві виборів створити новий уряд", - підтримує її євродепутат Іван Давид.

Одночасно заява президента розколола юристів. Одні згадують президента Земана - єдиного главу чеської держави, який відмовився схвалювати урядові призначення. Тоді цей крок вважався таким, що явно суперечить конституції.

Отже, виходить, що президент Павел також готовий на таке нехтування основним законом? Не зовсім так.

Альтернативна перспектива полягає в тому, що, враховуючи позицію SPD та Stačilo! щодо членства Чехії в ЄС та НАТО, президент, заперечуючи цим думкам, захищає конституцію — що є не тільки його правом, але й безпосереднім обов'язком.

Хай там як, а жорстка позиція президента Павела здатна повністю змінити коаліційні розклади та поламати план Кремля.

А ще одна позитивна новина полягає в тому, що за останні тижні настрої у чеському суспільстві також зазнали змін - і теж не на користь РФ.

"Ми не хочемо, щоб тут була Росія", - під такими гаслами 28 вересня, в останню неділю перед виборами, у Празі пройшов багатотисячний мітинг, організований асоціацією "Мільйон моментів за демократію".

Тема конфлікту з Росією стала потужним інструментом для партій, що входять до чинної коаліції, які контрастують свою позицію з поглядами Бабіша. Останній позиціонує себе як "дипломат, а не воїн" і обіцяв зупинити "снарядну ініціативу" на підтримку України.

Однак, дивним чином, саме Росія стала тією силою, що сприяла успіху цієї стратегії.

Інформація про появу загадкових безпілотників над європейськими аеропортами, разом із іншими військовими провокаціями з боку Росії, суттєво вплинула на настрої як звичайних чехів, так і представників політичних кіл.

Як наслідок, на великих передвиборчих дебатах, які також пройшли 28 вересня, всі політичні сили, окрім двох "екстремістів", були однозначні - головною загрозою для Чехії є саме РФ.

Варто зазначити, що цю думку підтримали не тільки представники ANO, але й євроскептики серед автомобілістів.

Цю інформацію доповнили слова міністра внутрішніх справ Віта Ракушана, який зазначив, що Чехія стала очевидною ціллю для російських кібератак.

"За останні кілька тижнів ми спостерігаємо зростання DDoS-атак, які, як показує практика, в багатьох випадках мають російське походження," - повідомив він, підкресливши також активізацію проросійських акаунтів у чеських соціальних мережах, що нагадує ситуацію, яка мала місце в Молдові.

Більш того, російська загроза може навіть створити електоральне диво - дати шанс на збереження влади чинній коаліції.

Нещодавні опитування, опубліковані 30 вересня, вказують на зниження популярності партії ANO. У той же час, коаліційні партії та "Пірати", які раніше входили до коаліції, можуть разом отримати приблизно 40% голосів виборців.

І якщо ця тенденція матиме продовження - ймовірність збереження влади чинною коаліцією стає цілком можливою.

Проте, навіть у разі, якщо це не відбудеться, ANO буде змушене внести зміни у свою зовнішньополітичну стратегію.

Зокрема, звертаючись за допомогою до своїх суперників.

Перший крок вже зроблено: у партії Бабіша почали значно обережніше висловлюватися щодо відмови від "снарядної ініціативи". Тепер вони знову акцентують увагу на важливості очищення "допомоги Україні від корупційних загроз".

Тож попри всі ризики (яких залишається чимало) та всі старання "друзів Путіна", вибори у Чехії можуть виявитися далеко не такими проблемними для нас, як вважалося ще нещодавно.