Завдавання шкоди в умовах війни: думки фахівців щодо конфлікту між НАБУ та САП.
Від моменту ухвалення Верховною Радою до підписання президентом України суперечливого закону, що обмежує автономність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), минуло менше ніж 24 години. Напередодні документ успішно пройшов всі необхідні процедури, і в середу, 23 липня, він набув чинності.
Основне нововведення - значне розширення повноважень генерального прокурора України, зокрема щодо підслідності справ, які розслідує НАБУ. Тепер генпрокурор отримує доступ до всіх справ НАБУ або може надати такий доступ будь-якому іншому прокурору. Крім того, він зможе давати обов'язкові письмові вказівки детективам НАБУ, змінювати підслідність справ, закривати розслідування на вимогу сторони захисту, самостійно підписувати підозри топпосадовцям.
Основний аргумент уряду полягає в "російському впливі" на антикорупційні структури України. Перед ухваленням закону відбулися обшуки у працівників НАБУ, а також були висунуті обвинувачення в їхній співпраці з Росією та проросійськими політичними діячами в Україні. Але чи є доцільним накладати обмеження на всю організацію через підозри щодо окремих її членів?
Експертка з України в берлінському фонді "Наука і політика" (SWP) Сюзан Стюарт (Susan Stewart) переконана: урізання незалежності НАБУ і САП - надто "жорстка" та "скороспішна" реакція на підозри щодо окремих співробітників. "Дуже важко повірити в те, що потрібно обов'язково так раптово діяти у випадку органів, про які відомо, що вони створювалися для того, аби боротися з корупцією в Україні, які так важливі для міжнародних партнерів як ознака того, що Україна серйозно взялася подолати корупцію", - каже вона в розмові з DW.
Ознайомтеся також: НАБУ та САП втрачають свою автономність: чи повертаємось до епохи Януковича?
Міжнародні союзники України оперативно відреагували на прийняття нового законодавства. Європейська комісарка з питань розширення Марта Кос охарактеризувала "виключення основних гарантій незалежності НАБУ" як "значний крок назад" і наголосила на критичній ролі незалежних антикорупційних установ "в контексті європейської інтеграції України". Українська влада негайно спробувала роз'яснити свої дії партнерам на Заході.
Віцепрем'єр з питань євроінтеграції Тарас Качка провів онлайн-розмову з Кос та завірив у вірності курсу України на членство в ЄС. А український генпрокурор Руслан Кравченко в своєму дописі в Telegram повідомив про зустріч з представниками країни Великої сімки (G7) "щодо нещодавньої спецоперації по нейтралізації російського впливу на НАБУ".
На кону - не лише процес євроінтеграції, тут ідеться про підтримку України загалом, переконана Сюзан Стюарт. Вона нагадує, що з огляду на непослідовну політику президента США Дональда Трампа європейці намагаються об'єднатися заради сильнішої підтримки Києва. "І тепер ситуація стає важчою для тих, хто мусить переконувати своє населення у тому, що важливо надалі підтримувати країну, яка була брутально і безпідставно атакована, до того ж країну, що зближується з Заходом. Захищати цю позицію буде важче", - каже експертка.
У контексті євроінтеграції основною перешкодою на сьогодні виступає позиція Угорщини, яка затримує прогрес у переговорах між Україною та ЄС щодо вступу. Раніше Україна могла впевнено стверджувати про виконання певних критеріїв і наполягати на подальших кроках у переговорах. Однак тепер заяви з Києва можуть звучати менш переконливо. "Коли українська сторона стверджує, що серйозно ставиться до цього процесу, має план реформ і прагне швидшого просування до членства в ЄС, те, що відбувається нині, суперечить цим твердженням," — зазначає експерт.
Ніко Ланґе, експерт з Мюнхенської конференції з безпеки (MSC), висловлює переконання, що противники поглиблення евроінтеграції та загальної підтримки України на Заході отримують додаткові аргументи для обґрунтування своїх позицій. "Зараз не ті особи отримують ці аргументи, і вони, безумовно, їх використовуватимуть. Існує російський вплив на Заході та нові можливості підняти питання, мовляв, 'погляньте, Україна сповнена корупції'", - зазначає він у бесіді з DW. Ланґе попереджає, що затягування конфлікту з цього питання буде абсолютно шкідливим для військових зусиль України і ускладнить агітацію на підтримку допомоги цій країні.
Водночас експерт підкреслює, що ситуацію не слід сприймати спрощено. Він нагадує, що вплив російських спецслужб на різні українські державні структури – це вже давно відоме явище, і протидіяти йому необхідно. За його словами, неправильно стверджувати, що "НАБУ і громадянське суспільство завжди діють вірно, тоді як уряд постійно помиляється". "Ці організації не стають автоматично добрими і не завжди діють правильно лише через свою незалежність та повноваження в розслідуванні справ", – зазначає експерт. Він також може зрозуміти тих, хто вважає, що краще мати одну генеральну прокуратуру, ніж безліч різних слідчих установ і спеціалізованих прокуратур. Однак дії влади щодо НАБУ та САП він вважає перебільшеними і наводить приклади "особливої історії" України. "Країна має негативний досвід з подібною моделлю, при цьому посада генпрокурора завжди була об'єктом політичних суперечок", – пояснює Ланґе.
На думку експерта, українське громадянське суспільство "не прийме жодних умов, які можуть перешкодити зближенню України з Європейським Союзом". "Наразі найголовніше - вести конструктивний діалог один з одним, щоб уникнути конфлікту між громадянським суспільством і українським урядом. Це точно не сприятиме ситуації під час війни", - зазначає Ланґе.
Напередодні Україною прокотилася хвиля протестів - у Києві, Львові, Дніпрі, Одесі та низці інших міст. Серед мітингувальників були публічні особи, військові, ветерани та активісти. Президент України Володимир Зеленський у зверненні, оприлюдненому в ніч на середу, пообіцяв, що антикорупційна інфраструктура працюватиме, "тільки без російських впливів". А в середу після зустрічі з керівниками НАБУ, САП, інших слідчих і безпекових органів і генпрокурором президент відреагував на протести: "Всі ми чуємо, що каже суспільство. Бачимо, чого очікують люди від державних інституцій для забезпечення справедливості та ефективності кожної інституції".
"Президент Зеленський і його команда, ймовірно, не очікували такої реакції на прийняття закону і, можливо, тепер готові внести зміни. Це стане очевидним у найближчі дні," - зазначає Ніко Ланґе.
