Скандал навколо НАБУ та САП: чи можуть наслідки вплинути на західну підтримку України?
Чи очікуються санкції стосовно України?
Вперше з початку повномасштабного вторгнення Росії, основні події в українському суспільстві не пов'язані з війною чи переговорами про її завершення. Хоча фронтальна ситуація залишається важкою, масові обстріли тилових територій тривають, а в Туреччині відбувся ще один раунд переговорів з РФ, в Україні ненадовго відновилася активна політика. Це, в свою чергу, поставило нові виклики у відносинах з ключовими партнерами Києва.
У понеділок, 21 липня, по всій території України Служба безпеки України та Державне бюро розслідувань здійснили численні обшуки у працівників Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Їх підозрюють у ряді злочинів, які варіюються від зради держави до дорожньо-транспортних пригод, що відбулися кілька років тому.
На старті тижня події розгорталися настільки стрімко, що було складно осягнути їх сенс — як у іноземних представництвах у Києві, так і в столицях основних союзників України. До того ж, ситуацію ускладнив той факт, що голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніу Кошта саме в цей час перебували з візитом у Японії та Китаї.
Перші коментарі щодо ситуації з НАБУ від послів країн Великої сімки в Києві стали відомі лише увечері 21 липня. "Сьогодні ми провели зустріч з НАБУ, в нас є велика стурбованість, і ми маємо намір обговорити ці події з урядовим керівництвом," – зазначили дипломати в своїй заяві.
Вони підкреслили своє бажання забезпечити відкритість, незалежні організації та ефективне управління. Проте вже наступного дня з'явилося ще більше причин для тривоги.
22 липня український парламент прийняв законопроект №12414, що значно зменшив автономію НАБУ та САП.
У той же час речник Єврокомісії Гійом Мерсьє висловив занепокоєння щодо недавніх кроків України стосовно антикорупційних установ. "Ці органи є критично важливими для реформаторської програми України і мають функціонувати автономно, щоб ефективно протистояти корупції та зміцнювати довіру населення", - наголосив Мерсьє.
Він також акцентував увагу на тому, що Європейський Союз забезпечує Україні суттєву фінансову підтримку, проте за умови досягнення прогресу в таких сферах, як прозорість, реформування судової системи та демократичне управління. Якщо говорити простими словами, це означає, що якщо Європа вирішить, що Україна не дотримується своїх зобов'язань у боротьбі з корупцією, то фінансування може бути згорнуте або надане в меншому обсязі, ніж планувалося.
Ще кілька годин після ухвалення закону як Україні, так і за кордоном існувало сподівання, що президент Зеленський його ветує. За даними Financial Times, президент Франції Еммануель Макрон та вже згаданий Антоніу Кошта намагалися відмовити президента України від підписання скандального законопроєкту. Вони телефонували Зеленському перед підписанням, буквально "в останній момент".
Крім них, представники країн G7 у Києві також виступили з вимогою не підписувати законопроект. Один з дипломатів розповів виданню Financial Times, що їх, нібито, утримували більше двох годин у закритому приміщенні без мобільних телефонів, щоб вони не мали можливості повідомити своїм урядам про плани Зеленського.
Міністр закордонних справ Нідерландів Каспар Велдкамп висловив думку, що такі дії є значним кроком назад у процесі інтеграції України до Європи. У свою чергу, керівник польського МЗС Радослав Сікорський наголосив, що президенту Зеленському було передано важливе повідомлення: "найгіршим вибором, який він може зробити в даний момент, є відмова від боротьби з корупцією. Українці прагнуть до створення чесної, європейської держави".
Разом з тим, президент Зеленський згодом повідомив, що не мав розмови із Урсулою фон дер Ляєн цього тижня.
Відкритої реакції від Білого дому на ситуацію так і не надійшло, натомість із заявою виступили двоє впливових сенаторів. Члени Сенатського комітету з міжнародних відносин демократка Джин Шахін та республіканець Ліндсі Грем висловили побоювання, що закон підриває значну частину антикорупційного прогресу в Україні. Вони вкотре нагадали, що одним із найпоширеніших аргументів для припинення підтримки України є те, що в країнї панує корупція.
У цьому контексті, скандально відома ультраправий конгресмен США Марджорі Тейлор Грін поширила дезінформацію про протести, що розпочалися в Україні. Вона заявила, що ці акції протесту нібито виникли внаслідок того, що Зеленський "відмовляється зупинити війну".
Лише через два дні після початку протестів і переговорів із західними союзниками президент Зеленський вирішив зробити певні кроки на зустріч. Увечері 23 липня він оголосив, що незабаром до Верховної Ради буде подано президентський законопроект, який сприятиме підвищенню незалежності антикорупційних установ і запобігатиме будь-якому російському впливу на правоохоронні органи.
У внесеному в четвер законопроекті, по суті, скасовується урізання повноважень антикорупційних органів, хоча і містяться кілька нововведень. Зокрема, передбачається перевірка співробітників НАБУ на поліграфі.
Невдовзі після оголошення президента України, 24 липня в Єврокомісії висловили свою підтримку новому законопроекту, спрямованому на покращення функціонування НАБУ та САП.
"Ми співпрацюємо з Україною, щоб гарантовано врахувати наші занепокоєння, які були детально висловлені вчора та позавчора (22-23 липня - ред.)," - зазначили в Європейській Комісії.
Представники G7 також висловили підтримку ухваленню рішень стосовно НАБУ та САП.
У той самий день Володимир Зеленський мав бесіду з прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.
"Президент України повідомив про розробку законопроєкту, спрямованого на зміцнення правопорядку та забезпечення незалежності й ефективності антикорупційної системи. Кір також висловив пропозицію залучити фахівців, які можуть стати корисними для тривалої співпраці."
За його словами, він та прем'єр-міністр Британії узгодили підтримувати зв'язок з цього питання.
Розмова із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом також почасти стосувалася врегулювання ситуації навколо НАБУ і САП. "Запропонував Німеччині долучитися до експертизи законопроєкту. Фрідріх запевнив у готовності допомогти", - повідомив Зеленський.
"Ймовірно, слід було організувати діалог. Комунікація завжди є важливою," - підкреслив президент 24 липня під час розмови з журналістами.
Проте, за його словами, він зосереджений на питаннях війни в Україні. "Тому що зараз в Україні питання номер один - це питання війни", - сказав президент.
У Брюсселі уважно слідкують за розвитком подій, підтримуючи комунікацію з Києвом. Тарас Качка, новопризначений віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, ознайомив Марту Кос, єврокомісара з питань розширення, з новою законодавчою ініціативою. Він зазначив, що "цей законопроєкт враховує занепокоєння експертного середовища та міжнародної спільноти".
Кос, у свою чергу, зазначила, що "ретельно слідкує за розвитком подій". Вона підкреслила, що принципи верховенства права та цінності Європейського Союзу є не лише умовами для вступу, а й тим, чого прагнуть українці.
У п’ятничний вечір надійшла офіційна інформація про те, що Європейський Союз скоротить наступний транш для України в рамках програми Ukraine Facility - країна не отримає 1,5 мільярда євро. Хоча це пояснюється різними питаннями, пов'язаними з реформами (зокрема, децентралізацією, реформою АРМА та добором суддів до Вищого антикорупційного суду), джерело РБК-Україна повідомило, що зменшена сума не буде виплачена, поки не буде вирішено питання з НАБУ та САП.
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.
Події цього тижня можуть суттєво вплинути на політичну ситуацію в Україні, а також на стосунки з її західними союзниками, зокрема європейськими державами.
Фактично, в Європейському Союзі, за певними винятками, такими як випадок Віктора Орбана, існував неформальний мораторій на критику українського керівництва. Це робилося з метою уникнути подальшого ускладнення вже непростої ситуації України в її боротьбі з російською агресією. Проте тепер почали з’являтися перші критичні зауваження щодо Києва на офіційному рівні, а західні медіа стали ще більш відвертими у своїх оцінках поточної ситуації.
Отже, малоймовірно, що незабаром Україна зазнає суворих наслідків за дії своєї влади, якщо наступного тижня відповідний законопроект буде успішно ухвалений Верховною радію. Проте, внаслідок цих подій, Україні точно не стало легше у виконанні завдань на європейському шляху: ані в отриманні додаткової підтримки, ані в просуванні до членства в ЄС.
