"Спільна історія" України та наслідки за невиконання реформ: єврокомісарка Марта Кос та її стратегія щодо розширення Європейського Союзу.

Зображення, надане пресслужбою Європейського парламенту.

В кінці минулого тижня в Європейському парламенті пройшли засідання, на яких розглядали кандидатуру Марти Кос на пост комісара з питань розширення.

Для України це - третя чи навіть друга за значенням посада в Євросоюзі після президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та, можливо, шефа європейської дипломатії (у наступному складі ЄК цю посаду має обійняти експрем'єрка Естонії Кая Каллас). Та якщо з цими політикинями Україна добре знайома, то Марта Кос є відносно новим обличчям і для Києва, і для європейських інституцій, хоча у словенській політиці та на дипломатичній службі вона має значний досвід.

Початкові оцінки щодо Кос були стриманими, зокрема через її попередні висловлювання про стосунки з Росією (більше інформації можна знайти в статті "ЄвроПравди" під заголовком "За Україну чи за дружбу з Росією?").

Однак слухання в комітеті Європейського парламенту переконали членів, і вони вирішили підтримати кандидатуру Марти Кос на цю посаду. Незважаючи на те, що процес затвердження нової Комісії ще триває, призначення Кос вже виглядає майже певним.

Для того, щоб успішно скласти цей тест, кандидатці необхідно було прокоментувати також звинувачення у співпраці з югославськими спецслужбами, а також пояснити свою діяльність у консалтинговій сфері. Однак, давайте зосередимося на тих питаннях, які безпосередньо стосуються її обов'язків на посаді єврокомісара.

Майже половина тригодинного засідання була так чи інакше присвячена Україні. І справа не лише в відповідях на питання.

У своєму заключному виступі Марта Кос безпосередньо звернулася до українського народу, використовуючи українську мову. Вона підкреслила, що "Євросоюз підтримує Україну не з почуття страху чи примусу, а з глибокого усвідомлення спільної долі". На її думку, "цінності демократії та миру - це не просто декларації, а серйозні зобов'язання, яких Євросоюз дотримується і далі дотримуватиметься".

Кандидатка на посаду єврокомісара звернулася до євродепутатів, підкресливши, що "Україна внесла новий імпульс" у процес євроінтеграції, фактично зрушивши його з багаторічної стагнації. Вона також переконувала їх, що підтримка України в даний момент є рівнозначною тому, щоб "допомагати відновленню міжнародного порядку та протистояти силам, які прагнуть дестабілізувати Європу".

Понад те, Кос вважає, що Україна є головним претендентом на вступ до ЄС.

"Протягом одного з багатьох візитів до членів парламенту мене запитали, яку країну я хотіла би бачити першою в ЄС (у можливих наступних розширеннях). І я сказала: Україну", - поділилася вона.

А ще - відзначила, що Київ демонструє прогрес у наближенні до ЄС навіть під час війни. "Ми знаємо, що в Україні запроваджений воєнний стан, але навіть під час воєнного стану реформи просуваються добре. Інколи важкі ситуації підштовхують людей робити те, що потрібно для їхніх країн", - зазначає Кос.

Після оновлення складу Комісії Марта Кос запевняє, що активно співпрацюватиме з Україною, сприяючи відновленню та реконструкції в тісній координації з країнами G7. Вона також наголошує, що підтримка України та боротьба з російською агресією залишаються її найважливішими пріоритетами.

В ході слухань Кос не раз підкреслювала важливість тісного взаємозв'язку між безпекою на європейському континенті та процесом європейської інтеграції України. "Якщо я отримаю підтримку, то прагну зробити євроінтеграцію орієнтиром для цієї мужньої нації", - зазначила вона.

Однак, лише завдяки героїзму неможливо стати членом Європейського Союзу.

Кандидатка на посаду єврокомісара акцентувала увагу на важливості виконання домашніх завдань країнами-кандидатами. Вона також нагадала, що Європейський Союз має фінансові важелі впливу на всі держави, які прагнуть до членства, крім стимулу у вигляді можливості розширення. "Верховенство права є для нас надзвичайно важливим аспектом. Тому ми застосовуємо підхід, що базується на умовності (conditionality) у процесі розширення або надання інструментів. Якщо країни не дотримуються встановлених умов, фінансування не буде надано," - зазначила Кос.

Концепція заслуг, або merit-based approach, стала чи не найпоширенішим терміном під час парламентських слухань. Кос акцентувала, що не прийме "компромісу в якості заради швидкості". Це була її звична відповідь на запитання представників україноскептичних угруповань, таких як фракція "Патріоти за Європу", до якої входить також партія Віктора Орбана, а також для всіх, хто висловлював сумніви щодо того, що "політика може переважити раціональність", тобто що Україні можуть надати доступ до ЄС без дотримання необхідних умов.

Кандидатка в єврокомісари згадує і про можливості контролю за втіленням реформ у сфері верховенства права: "Одна справа - ухвалення законів, а зовсім інша - їх імплементація, під час якої може спостерігатися відкат". Як відомо, за чинною методологією розширення ситуацію в цьому секторі ЄС буде детально моніторити весь період переговорів - для цього кластер засадничих глав (Fundamentals) відкривається для переговорів першим та закривається останнім.

"Я не буду стримуватися від запровадження серйозних заходів у разі відкату реформ, оскільки процес також передбачає можливість нашого кроку назад (у зближенні з кандидатом)", - додала вона.

Майбутня єврокомісарка підкреслила, що досягнення у сфері боротьби з корупцією, незалежність судової системи та дотримання верховенства права є незаперечними вимогами Єврокомісії і не підлягають торгам. Вона також зазначила, що помічає позитивні зміни у протидії корупції в Україні: "У останні роки ми спостерігаємо випадки викриття корупційних схем в Україні. Ці ситуації свідчать про ефективність роботи установ, які були створені за підтримки європейських фінансів та допомоги".

Окремо Марта Кос акцентувала увагу на ініціативі Ukraine Facility, де функціонує система контролю за використанням фінансів Європейського Союзу через Ревізійну раду. Вона зазначила, що це є успішним прикладом, який можна адаптувати для подібних програм у Західних Балканах та Молдові.

Безумовно, увага також приділялася й іншим державам, що прагнуть до членства. Депутати з Болгарії та Греції акцентували на значущості країн Західних Балкан, тоді як для Румунії пріоритетом залишалася Молдова.

Проте, Молдову найчастіше згадували у зв'язку з її "партнерством" з Україною, оскільки у багатьох з вказаних вище аспектів виникала спільна позиція.

Замість цього, країни Західних Балкан переважно виникали в обговореннях, які зосереджувалися на двосторонніх питаннях між ними та окремими країнами ЄС, а також стосувалися конкретних політик чи проблем, таких як історичні питання, пов'язані з Північною Македонією, або ситуація з центрами для біженців в Албанії.

Окрема увага була прикута до Сербії та Республіки Сербської в Боснії, де частина політиків не приховують сентиментів до Росії. Тут значна кількість парламентарів навіть вимагала замороження коштів та припинення європейських програм, допоки ці країни не повернуться на європейський шлях. Втім, Кос реагувала дипломатично та гнучко - без обіцянок, але з наголосом на те, що ЄС не толеруватиме відкату. Подібний підхід спостерігався і до Грузії.

Велика кількість питань стосувалася комунікації та дезінформації. Найчастіше йшлося про недостатню комунікацію переваг розширення всередині ЄС - які економічні, безпекові та соціальні можливості розширення дає нинішнім членам Євросоюзу. Особлива увага тут приділялася боротьбі з міфами та дезінформацією.

Обговорення комунікації також охоплювало країни-кандидати, де важливо, щоб переваги ЄС та процес інтеграції були більш зрозумілими для широкої аудиторії. Окрім інформаційних кампаній, була висловлена ідея пришвидшення інтеграційних процесів, що могло б надіслати жителям країн-кандидатів додатковий сигнал про наближення до Європейського Союзу.

Загальне враження про Марту Кос – це образ неупередженої, але орієнтованої на продуктивну співпрацю комісарки. Безумовно, ми б хотіли, щоб на цій позиції був представник з числа "друзів України", які вже тривалий час підтримують нас, регулярно відвідують нашу країну та мають глибоке розуміння її контексту.

Проте, можливо, що залучення політикині ззовні в цій галузі стане дієвим засобом для просування спільних рішень у Європі, а також допоможе не втратити з поля зору важливість виконання Україною своїх зобов'язань.

Автор: Олександр Костриба.