Справу проти "друга Путіна і Трампа": як Румунія бореться з російськими агентами впливу.

Джорджеску обвинувачують у поширенні ненависті, прославлянні злочинців війни та підбурюванні до дій, що суперечать конституційним принципам.

На минулому тижні румунська прокуратура направила до суду справу щодо ультраправого політика Келіна Джорджеску, який раніше балотувався на посаду президента Румунії.

Йому пред'явлено звинувачення в публічному поширенні фашистських і расистських ідей, а також у прославлянні осіб, які були причетні до геноциду та воєнних злочинів.

Слідство виявило, що у проміжку між 2020 і 2025 роками Джорджеску неодноразово порушував закон, активно пропагуючи ультраправі ідеї через різноманітні медіаформати, такі як інтерв'ю, пости в інтернеті та публічні виступи. Зокрема, він не раз прославляв особистостей міжвоєнної епохи, зокрема маршала Іона Антонеску, засудженого як військового злочинця, а також Корнеліу Зелю Кодряну, який очолював фашистську організацію "Легіон Архангела Михаїла", відомий як Залізна гвардія.

За статтею про легіонерську пропаганду Джорджеску загрожує від трьох місяців до трьох років ув'язнення, а з огляду на повторюваний характер дій - навіть більше.

Однак це не всі труднощі, з якими стикається ультраправий політик.

Паралельно щодо нього йде розслідування за іншими важкими обвинуваченнями, включно зі спробою повалення конституційного ладу.

Цей резонансний обвинувальний акт є результатом тривалої скандальної діяльності політика. Водночас він може слугувати важливим прикладом для інших країн, особливо для Молдови, де демократія стикається з загрозами з боку радикальних елементів, пов'язаних із Росією.

Рік тому, в середині 2024 року, Келін Джоджеску, 62-річний агроном-інженер та колишній учасник ультранаціоналістичної партії AUR, опинився на периферії румунської політичної сцени з рейтингом, що коливався між 4 і 7%.

Однак акцент на просуванні поза звичними медіа та популярні вірусні ролики у TikTok суттєво вплинули на швидкий ріст його популярності. Дослідження показали, що за ініціативою приховано стояла організована мережа інфлюенсерів і фейкових облікових записів (більше 66 тисяч), а румунські спецслужби висловили підозри щодо участі Росії.

24 листопада 2024 року Джорджеску несподівано посів перше місце в першому турі президентських виборів, здобувши підтримку 22,9% виборців.

Він зміг активізувати протестний електорат, використовуючи антисистемні та антизахідні гасла, виступаючи проти НАТО та Європейського Союзу, підтримуючи Путіна і романтизуючи фашистські рухи міжвоєнного періоду.

Його назвали "ультранаціоналістичним фундаменталістом": для одних він є бунтівником, що виступає проти усталених порядків, а для інших – загрозливим популістом.

Незважаючи на те, що Джорджеску здобув перемогу в першому турі, йому не вдалося пройти до другого. Конституційний суд Румунії ухвалив безпрецедентне рішення, анулювавши результати виборів через визнання впливу іноземного втручання, зокрема проросійської дезінформаційної кампанії в TikTok. Одночасно уряд вислав декілька російських дипломатів.

Невдовзі Центральна виборча комісія відмовила колишньому кандидату у реєстрації на повторні вибори, заплановані на травень 2025 року, зазначивши при цьому судове рішення та порушення процедур.

Подібну заборону раніше отримала і одіозна лідерка партії SOS Діана Шошоаке, що дало підстави говорити про послідовну державну політику проти кандидатів, які загрожують конституційному ладу.

Вирішення питання про заборону Джорджеску брати участь у виборах спричинило значний резонанс.

Серед румунів не було єдності в оцінках: за різними опитуваннями, 46% громадян вважали анулювання результатів невиправданим кроком, тоді як 41% підтримували його як необхідний для чесності виборів. Щоправда, треба зауважити, що не усі ці 46% є прихильниками Джорджеску. Частина румунів вважає, що скасуванням виборів влада відрізала шлях до влади проєвропейській кандидатці Елені Ласконі, яка теж пройшла до другого туру на виборах восени.

Сам Джорджеску охарактеризував своє відсторонення як "прямий напад на демократичні цінності" та вирішив оскаржити це рішення в Конституційному суді. Цікаво, що його несподівано підтримала адміністрація нового президента США Дональда Трампа. Зокрема, віцепрезидент Джей Ді Венс під час виступу на Мюнхенській конференції навів це рішення в Румунії як приклад нібито відступу Європи від основ демократії.

Попри це 11 березня Конституційний суд одноголосно відхилив апеляцію Джорджеску, залишивши в силі заборону на його участь у травневих електоральних перегонах. Судді наголосили, що екстремізму немає місця в демократичному суспільстві.

Ці події супроводжувалися хвилею протестів та заворушень.

1 березня 2025 року Джорджеску, разом зі своїм партнером, лідером партії AUR Джорджею Сіміоном, виступили перед численними прихильниками на великому мітингу в Бухаресті.

Сіміон назвав скасування виборів "переворотом" та заявив, що "з винних слід здерти шкіру живцем" на площі . Хоч наступного дня він пояснив, що це була "метафора", радикальна риторика зробила свою справу - обурені мітингувальники почувалися ошуканими.

9 березня, коли Виборча комісія офіційно заборонила Джорджеску брати участь у виборах, у центрі Бухареста розпочалися заворушення: його прихильники підпалювали барикади, кидали пляшки та петарди в сторону поліції, яка у відповідь застосувала сльозогінний газ.

Хвиля правого обурення досягла міжнародного рівня - група закордонних ультраконсервативних діячів визнала Джорджеску жертвою "антидемократичних методів".

Навіть Ілон Маск відреагував у соціальній мережі, назвавши рішення заборонити Джорджеску брати участь у виборах "божевіллям". Маск спекулятивно заявив, ніби ультраправого лідера "заарештували за те, що він отримав найбільше голосів", що не відповідало дійсності, але активно розійшлося у соцмережах, підігріваючи конспірологічні настрої.

На цьому тлі румунська влада не побоялася розпочати кримінальне переслідування Джорджеску.

26 лютого 2025 року його запросили на допит до прокуратури, де було ухвалено рішення про запобіжний захід - судовий контроль терміном на 60 днів. Це передбачало заборону на виїзд з країни та заборону на публікацію матеріалів, що містять фашистську або ксенофобську пропаганду.

Джорджеску обвинувачують у поширенні ненависті, прославлянні злочинців війни та підбурюванні до дій, що суперечать конституційним принципам..

Того ж дня силовики провели обшуки за 47 адресами, знайшли зброю, золото та мільйони готівки. Зокрема, у колишнього військового Гораціу Потри та власника ПВК, який очолював охорону Джорджеску.

Звинувачення стосується підозрюваних у плануванні державного перевороту за участю Російської Федерації.

Це був перший випадок, коли Румунія публічно висловила занепокоєння щодо російської змови, що загрожує її незалежності.

Джорджеску відповідно всі звинувачення заперечує й називає справу політичним переслідуванням. У своїх заявах він намагається створити образ жертви "системи", що знаходить підтримку серед антиелітної частини суспільства.

Після скасування результатів виборів у листопаді 2024 року Келін Джорджеску не зник з публічного життя, незважаючи на накладений судовий контроль. Хоча офіційно він не брав участі в кампанії, насправді продовжував впливати на її розвиток, роблячи заяви, даючи інтерв'ю та співпрацюючи з "союзниками" у різних заходах.

Його основним політичним наступником став Джордже Сіміон, керівник ультраправої партії AUR, який чітко заявив про своє бажання продовжити справу Джорджеску. Він навіть висловив намір, що у разі перемоги на президентських виборах призначити Джорджеску новим прем'єр-міністром.

Водночас Джорджеску не припиняв висловлювати звичні для нього погляди.

У січні 2025 року він знову висловив проросійські погляди, зокрема, охарактеризував Україну як "фіктивну державу" і спрогнозував її розподіл. У його публічних виступах переважала концепція "палінгенезії" – відновлення національної ідентичності через релігійно-націоналістичну метаморфозу, що нагадує ідеологію легіонерів Залізної гвардії.

Джорджеску описував сучасну Румунію як принижену жертву змови "ворогів нації", закликаючи до відновлення "героїчного минулого". Це все стало складовою частиною доказів у його справі.

На виборах у травні 2025 року Джорджеску не брав участі, але вплив ультраправих сил залишався очевидним.

Джордже Сіміон здобув перемогу в першому турі, набравши понад 40% голосів, проте у другому турі поступився незалежному кандидату Нікушору Дану, меру Бухареста, який зумів об'єднати центристські та проєвропейські сили.

Реванш крайніх правих не відбувся, хоча результати виборів продемонстрували значну підтримку антисистемних настроїв у певних сегментах суспільства.

На наступний день після інавгурації новообраного президента, 27 травня 2025 року, Джорджеску оголосив про своє рішення залишити політичну арену.

Він мотивував це рішення сімейними обставинами й необхідністю спокою після напруженого періоду. А також запевнив, що не приєднується до жодної партії та не створюватиме нову.

Водночас Джорджеску акцентував увагу на тому, що не відмовляється від своїх принципів і залишає за собою можливість повернутися в політику в майбутньому. В умовах кримінального розслідування його слова виглядають скоріше як стратегічний крок назад, ніж остаточний кінець його політичної діяльності.

Історія підйому та падіння Келіна Джорджеску виявилася значним випробуванням для румунської демократичної системи.

З одного боку, держава продемонструвала здатність реагувати на загрози: вибори з ознаками зовнішнього втручання скасували, кандидата з радикальними поглядами усунули, а підривні мережі частково ліквідували. Журналісти назвали ці кроки болісними, але необхідними.

Одночасно, криза виявила вразливі місця, особливо у діяльності спецслужб, які не змогли оперативно відреагувати на підвищення активності ультраправих і розповсюдження дезінформації.

З іншого боку, ця ситуація спричинила значну поляризацію: приблизно половина населення Румунії ставила під сумнів законність усунення Джорджеску, а весняні демонстрації майже перетворилися на масові безлади. Відсутність вирішення корінних проблем - соціальної недовіри та впливу зовнішніх інформаційних кампаній - може призвести до повторення подібної кризи.

Втім, вибори 2025 року також дали шанс оновленню: перемога Нікушора Дана засвідчила, що демократична більшість здатна об'єднатися проти радикалів. Новій владі слід відновити довіру до інституцій і зробити їх стійкішими до інформаційних атак.

Кейс Джорджеску яскраво продемонстрував, як Кремль випробовує свої гібридні технології впливу на європейському континенті. Ця ситуація також підняла важливе питання про межі демократичних принципів: чи є виправданим обмеження кандидатів з метою захисту від екстремізму?

Багато хто висловив згоду: демократія повинна мати можливість захищатися, проте важливо, щоб це не підривало її фундаментальні принципи.

Радикалізм і проросійські впливи залишаються актуальною загрозою - і боротьба з ними має бути законною, системною та прозорою.

Цей урок має особливе значення для Молдови, що межує з Румунією. Вже восени цього року Москва знову випробовуватиме свої гібридні підходи, і президентці Санду належить знайти спосіб, як уникнути відродження проросійських сил, не переступивши межі, що є прийнятною для демократії.

Джорджеску, ймовірно, залишить політичну сцену, однак ті виклики, які привели його до успіху, залишаються актуальними.

Чи перетвориться ця криза на стартовий етап формування імунітету до подібних викликів, чи ж стане лише початковим етапом більш масштабної драми - це буде залежати від того, наскільки ефективно румунська демократія зможе зробити правильні висновки.

За словами самого Келіна Джорджеску, "цей етап завершено, але я все ще вірю в ідеали, за які боровся".

Тож боротьба за ці "ідеали" триватиме - вже без нього як кандидата, проте з іншими обличчями та іншими методами і далеко не лише в Румунії.

Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма",