Спроба державного перевороту в Південній Кореї: що сталося і чому це негативно впливає на Україну.
Військова допомога Сеула Україні опинилася під питанням
Вчора о 23:00 за часом Сеула президент Південної Кореї Юн Сок Йоль звернувся до нації з терміновим повідомленням, в якому оголосив про введення надзвичайного воєнного стану в країні через загрозу національній безпеці. "Я оголошую надзвичайний воєнний стан, щоб нейтралізувати сили Північної Кореї та зберегти вільний конституційний лад," - підкреслив він. Президент також висловив звинувачення на адресу членів Національної асамблеї та опозиційних сил, звинувативши їх в антидержавній діяльності, блокуванні роботи уряду та прояві симпатій до Північної Кореї.
Протягом шести годин у Сеулі військові намагалися перешкодити роботі парламенту, що мав намір проголосувати за резолюцію, яка закликала президента Юн Сок Йоля скасувати режим воєнного стану. У результаті сутичок та бійок з правоохоронцями до Національної асамблеї вдалося зібрати необхідний кворум депутатів для початку голосування. Парламент висловив вимогу скасувати воєнний стан, і через кілька годин Юн Сок Йоль оголосив про його скасування, фактично завершивши свою політичну кар'єру. Тепер його чекає процедура імпічменту та можливе судове переслідування.
Що ж насправді сталося вчора в Південній Кореї? Чому президент ухвалив рішення про запровадження воєнного стану? Які наслідки провалу спроби державного перевороту можуть мати для майбутнього Республіки Корея та її взаємин з Україною?
Колишній генеральний прокурор Юн Сок Йоль здобув перемогу на президентських виборах у Південній Кореї навесні 2022 року, випередивши свого суперника Лі Чже Мьона з незначною перевагою. Його успіх зумовлений образом незалежного політика та активної особи, що бореться з корупцією. Юн обіймав посаду генпрокурора при уряді Мун Чже Іна, президента від Демократичної партії "Тобуро", з 2017 по 2022 рік. Його репутація борця з корупцією була зумовлена діяльністю на цій посаді, під час якої він вступив у конфлікт з керівництвом партії "Тобуро". У 2019 році він ініціював кримінальне розслідування проти тодішнього міністра юстиції та члена Демократичної партії Чо Кука, що стало каталізатором напруги. Відповідно, партійна еліта намагалася з усіх сил усунути Юна, який почав нові розслідування в середовищі влади.
У березні 2021 року Юн Сок Йоль вирішив піти у відставку, одразу розпочавши свою активність у політичній сфері та підготовку до виборів. Після цього на нього закріпився імідж позасистемного політика та рішучого поборника корупції. Ця проблема залишається гострою для південнокорейського суспільства, адже практично кожен президент та члени його команди після завершення терміну часто стикаються з обвинуваченнями у корупційних діях та хабарництві.
Республіка Корея відзначається конфуціанською моделлю управління суспільством, що нагадує сімейні стосунки. У корейському суспільстві досить поширеною є практика надання "подарунків" державним службовцям з метою досягнення бажаних результатів, причому іноді такі хабарі можуть бути запропоновані заздалегідь, щоб згодом отримати "послугу" у потрібний момент. Крім того, великі підприємства або конгломерати, відомі як чеболі, неодноразово давали мільйонні хабарі чиновникам для отримання земельних ділянок під будівництво або для інших вигідних умов. Незважаючи на те, що антикорупційні заходи в Республіці Корея є досить ефективними і сприяють зниженню рівня корупції на початку XXI століття, ця проблема все ще залишається актуальною.
Обрання Юн Сок Йоля сприймалося в суспільстві як можливість очистити державні структури від корупціонерів і підвищити прозорість управлінських процесів. Однак перші два роки роботи нової адміністрації викликали розчарування у громадян через незадовільну ефективність уряду у боротьбі з корупцією. Проти опозиційного лідера Лі Чже Мьона та колишнього президента Мун Чже Іна були порушені кримінальні справи за перевищення службових повноважень, але ці справи затягнулися у вирі апеляцій та досудових розслідувань.
З початку свого президентства Юн Сок Йоль пішов у агресивну конфронтацію з представниками опозиції. Відкривав кримінальні справи про її лідерів, накладав право вето на законодавчі ініціативи у відповідь на аналогічні дії Демпартії та звинувачував Лі Чже Мьона в організації страйків по всій країні. Останніми тижнями опозиція зривала його плани щодо прийняття бюджету, погрожувала імпічментом членам уряду, планували розпочати розслідування щодо президента та його дружини з найрізноманітніших питань -- від звинувачень у втручанні у вибори до отримання першою леді дизайнерської сумки за сумнівних обставин. Найбільше конфлікт загострився після початку кримінального розслідування проти першої леді Кім Гон Хі, яке ініціювала опозиція.
Нещодавно Центральний окружний суд Сеулу переглянув рішення нижчої інстанції та визнав чоловіка на прізвище Сон винним у наданні шахраям доступу до інвестиційних рахунків третіх осіб. Це дозволило зловмисникам на початку 2010-х років здійснити фінансові махінації, внаслідок яких було завдано збитків на суму 63,6 млрд вон (47,4 млн дол.). Йому було призначено умовний термін покарання. Ця справа викликала значну увагу через зв’язок із першою леді Південної Кореї Кім Гон Хі. Через рахунки дружини нинішнього президента Південної Кореї Юн Сок Йоля та її матері Чхве Ин Сун було отримано незаконний прибуток у розмірі 2,29 млрд вон.
На даний момент прокуратура проводить розслідування щодо 85 осіб, серед яких є Кім і Чхве, чиї рахунки використовувалися для маніпуляцій з вартістю акцій. Судове розслідування, яке стосується дружини та тещі чинного президента Республіки Корея, з допитами Кім Гон Хі та засудженням її матері за шахрайство, негативно позначається на рейтингу Юн Сок Йоля, що наразі є вкрай низьким, а також на підтримці правлячої партії "Сила народу".
Протистояння з опозицією руйнує для уряду простір до компромісу у питанні прийняття важливих законопроєктів, що мають реалізувати соціальну та економічну політику президента. Страйки проти рішення уряду стали регулярними, як, наприклад, протести лікарів проти збільшення місць у медичних школах для студентів з 3000 до 5000. Такий крок був зроблений, щоб побороти дефіцит лікарів, але мітингувальники заявляли, що дефіцит є лише в окремих галузях, а не в усій системі. Відповідно на цих невдоволеннях активно грала опозиція та підтримувала, а місцями навіть заохочувала масштабні страйки, таким чином підриваючи функціонування економіки на деякий час. Економічна рецесія, корупційні скандали та протистояння з опозицією вдарило по популярності президента Юн Сок Йоля, яка коливається в районі 25% підтримки. Серйозним ударом по позиціях Юна стала трагедія в Ітхевоні, коли 29 жовтня 2022 року сталася тиснява, внаслідок якої загинуло 156 людей. Тоді поліція не змогла забезпечити порядок та врятувати людей. Головним винуватцем трагедії опозиція назвала міністра внутрішніх справ Лі Сан Міна (близького соратника Юн Сок Йоля) та змусила його подати у відставку.
Зовнішня політика сучасної адміністрації Південної Кореї виглядає чи не єдиним позитивним елементом її роботи: вона включає зміцнення альянсу з США, відновлення стосунків з Японією, рішучий підхід до КНДР, підтримку України на міжнародному рівні, а також підвищення геополітичного впливу Республіки Корея в Південно-Східній Азії та стабільну економічну взаємодію з Китаєм. Однак навіть у цій сфері звучать критичні голоси з боку прихильників лівих ідей, зокрема представників академічної спільноти, які звинувачують уряд у "покірній дипломатії" щодо Вашингтона і Токіо, а також у "ворожій позиції" стосовно Пхеньяну. Частина населення Південної Кореї все ще відчуває страх перед потенційним відновленням конфлікту з Північною Кореєю, тому вони розглядають дії адміністрації Юн Сок Йоля, такі як пропозиція надання військової допомоги Україні, як загрозу, яка може призвести до втягування країни в збройний конфлікт з північним сусідом.
Важко зрозуміти, чому президент РК вирішив ввести воєнний стан у такій складній політичній ситуації, коли опозиція не мала достатньо голосів для ініціювання імпічменту Юн Сок Йоля, а правляча партія "Сила народу" підтримувала його. До завершення його терміну залишалося ще 2,5 роки. Можливо, причиною цього кроку стали зусилля опозиції, спрямовані на блокування діяльності уряду через судові процеси проти людей Юна, що можна розглядати як фактичне обмеження президентської влади. Це, здавалося б, ірраціональне рішення, яке, ймовірно, було ініційоване міністром оборони Кім Йон Хьоном та вищим військовим командуванням, фактично завершило політичну кар'єру всіх, хто був залучений до спроби перевороту.
Адміністрація президента, очевидно, планувала під час воєнного стану заарештувати лідерів основних партій, спікера парламенту та інші "антидержавницькі елементи", заборонити діяльність парламенту, таким чином створивши передумови до утворення системи керованої демократії в Південній Кореї, що неодноразово спостерігалося в історії цієї країни в середині XX століття. Проте реакція суспільства, депутатів Національної асамблеї та США заздалегідь прирекла на провал всі плани президента. Південнокорейці вночі вийшли на масові протести в Сеулі, всі політичні партії, включно з правлячою "Сила народу", засудили дії уряду, а Вашингтон закликав Юна скасувати воєнний стан. Останнє стало, мабуть, головним аргументом для президента РК у питанні відмови від спроби державного перевороту.
Вся команда президента Юн Сок Йоля, включаючи міністра оборони Кім Йон Хьона, подала у відставку. Наразі парламент розглядає можливість імпічменту президента, що відбудеться в п’ятницю. Є велика ймовірність, що Юн Сок Йоль може оголосити про свою відставку найближчим часом або чекати на рішення Національної асамблеї щодо свого майбутнього. Основне питання полягає в тому, чи підтримає правляча партія "Сила народу" його відсторонення через імпічмент, чи він вирішить залишитися на посаді або піти самостійно.
Про будь-яке політичне майбутнє Юн Сок Йоля говорити не доводиться. Далі на нього чекають суди та, можливо, в'язниця. Авантюра президента може катастрофічно вдарити по консервативних політичних силах, забезпечивши прихід до влади на довгий час лівоцентристів з Демократичної партії "Тобуро". Останній факт може створити негативний вплив на відносини між Україною та Південною Кореєю. Президент Юн Сок Йоль відкрито підтримує нашу державу з перших днів російсько-української війни, надаючи дипломатичну та гуманітарну допомогу. Питання надання летального озброєння блокується законодавством та парламентською опозицією, попри бажання самого президента передати Києву зброю унаслідок залучення КНДР до війни.
Демократична партія відома своїм критичним ставленням до допомоги Україні. Опозиція називала ініціативу Юн Сок Йоля надіслати військових консультантів до Києва "надзвичайно небезпечним актом добровільної участі в проксі-війні між Північчю і Півднем", а також погрожувала імпічментом міністру оборони за погодження надати Україні летальне озброєння. У випадку дострокових президентських виборів в Південній Кореї, цілком ймовірно, перемогу здобуде кандидат від Демпартії, що ускладнить або навіть унеможливить прогрес у питанні отримання Україною південнокорейської військової допомоги.
