Ситуація загострюється, і вибух може статися в будь-який момент: хто та чому підбурює конфлікт на Балканах?
Західні Балкани залишаються територією, де міжетнічні та територіальні суперечки можуть спалахнути в будь-який момент. Небезпечні настрої все ще домінують у цьому регіоні, що робить його надзвичайно вразливим до спроб Кремля "загострити" ситуацію в Європі.
Напруженість у цьому регіоні наростає. Існує "підвищений ризик" міжетнічного насильства, а Росія продовжує дестабілізувати ситуацію в регіоні. Європа боїться, що російський диктатор Володимир Путін скористається моментом подальшого "розлому" в колишній Югославії. Завдання Кремля - розпочати конфлікт, який би міг перерости у війну. І це б відволікло увагу європейців від інших важливих напрямків. Кремль спробує скористатися глибоким етнічним і релігійним напруженням, щоб розпалити подальші заворушення на Балканах, зміцнивши власні інтереси та створивши ще більше проблем на задньому дворі ЄС.
Існує кілька потенційних місць, де ситуація може загостритися дуже швидко. Найбільш напруженими є Боснія і Герцеговина, а також Північне Косово, де переважає населення етнічних сербів. Загалом, цей регіон є складним, а найбільшим фактором дестабілізації є президент Республіки Сербської Мілорад Додік, який вже багато років активно підтримує промосковську політику. Нещодавно він почав активно просувати ідею про вихід Республіки Сербської з БіГ і можливе приєднання до Сербії. Офіційний Белград в принципі підтримав би таку перспективу, але усвідомлює, що це може призвести до нової великої війни в Європі.
Огляд поточної напруженої обстановки на Західних Балканах - у статті OBOZ.UA.
Косово: небезпека з боку Росії та Сербії і тривога через ситуацію в Україні.
У колишньому регіоні Сербії й досі перебувають кілька тисяч миротворців НАТО. І не випадково, адже остання серйозна провокація тут сталася у вересні 2023 року, коли тридцять добре озброєних етнічних сербів, котрих, як стверджує Косово, забезпечила саме Сербія, здійснили напад на косовський поліцейський патруль, унаслідок чого загинуло четверо людей. Ситуація тоді розвивалася вкрай загрозливо. Сербських військових було приведено в стан підвищеної бойової готовності після того, як унаслідок заворушень, влаштованих етнічними сербами в Косові, постраждало близько 100 солдатів НАТО. Це змусило Альянс спрямувати туди ще кілька сотень миротворців. Загалом, війська НАТО з 29 країн, що входять до складу Сил для Косова, або KFOR, відіграють вирішальну роль у підтримці крихкого світу.
Сьогодні президентка Косово Вьоса Османі, яка займає високу посаду з 2021 року, ясно дала зрозуміти, що сьогодні все ще не все гаразд у відносинах із Сербією, яку вона називає "божевільним сусідом-гегемоном" і попереджає, що "загроза нової війни" реальна, посилаючись на активізацію співпраці Сербії з тим, що Османі називає "трикутником зла" -- Росією, Китаєм та Іраном.
Османі стверджує, що Сербія втручалася у нещодавні загальні вибори у Косові, що "сербсько-російський гуманітарний центр" на кордоні з Косово насправді є "російським шпигунським центром" і що Москва потроїла суму, витрачену на дезінформацію на Західних Балканах, після початку війни в Україні. За інформацією британських спецслужб, Росія підтримує сербську діяльність у Косові, зокрема за допомогою розвідувальних операцій.
Президентка Косово наполягає, що Америка при Трампі -- надійний союзник, але попереджає, що якщо Путін вийде переможцем із переговорів з Україною під керівництвом США, Балкани можуть стати "родючим підґрунтям" для "перетікання" військового конфлікту у цей регіон. "Якщо ці автократи, які прагнуть дестабілізації, зможуть робити все, що їм заманеться, то ситуація в цьому регіон може загостритися дуже і дуже швидко. Тому запобігання та стримування є ключовими факторами, і ми не повинні дозволяти Путіну діяти по-своєму. Вучич занадто довго танцював під дудку Путіна. Настав час вирішити, куди він хоче направити свою країну", -- каже Османі.
Сьогодні існують радикальні елементи, які прагнуть ескалації конфлікту як у Сербії, так і в Республіці Сербській. Ураховуючи, що Косово не має збройних сил, а лише поліцію, це створює серйозні ризики. Проте, значною мірою ситуацію стабілізує присутність військових сил НАТО в регіоні, що є важливим стримуючим чинником.
Напруженість між Косовом і Сербією підтверджує й президент Александр Вучич, який регулярно висловлює занепокоєння щодо можливих ознак нового конфлікту в цьому регіоні, підкреслюючи, що Косово неадекватно ставиться до сербської громади.
"Ясно, що Белград і Москва продовжують підготовку до кампанії насильства та провокацій. Путін явно стимулює сербів тиснути на уряд Косово. Росія здійснює впливові операції, розповсюджуючи військову пропаганду в Сербії та постачаючи зброю", - зазначає Джеймс Ставрідіс, адмірал у відставці ВМС США та колишній верховний головнокомандувач НАТО.
Боснія: Додік - ключовий елемент дестабілізації.
Перейматися є через що і у Боснії і Герцеговині. Сьогодні країна розділена на три основні етноконфесійні групи - мусульман-боснійців, сербів та хорватів. Найбільший дестабілізуючий фактор - лідер боснійських сербів Мілорад Додік, союзник Росії, який неодноразово погрожував, що його напівавтономний регіон, Республіка Сербська, відокремиться від країни, а потім ця частина об'єднається з Сербією, створивши велику Сербську державу. Такий крок означав би лише одне - повноцінну війну.
Ось кілька основних аспектів, що стосуються ситуації з Мілорадом Додіком. Він не раз підтверджував своє бажання зміцнити зв’язки з Росією, що викликає занепокоєння у Європейському Союзі та Сполучених Штатах. Додік виступає проти євроатлантичної інтеграції Боснії і Герцеговини, стверджуючи, що Республіка Сербська має право на проведення референдуму про відокремлення від БіГ. Ці заяви породжують побоювання щодо можливого відновлення етнічних конфліктів, які мали місце під час війни.
Позиція Додіка часто супроводжується антибоснійськими та антихорватськими заявами. Його політика спрямована на посилення сербської ідентичності в Республіці Сербській, що часом призводить до ескалації напруженості з мусульманами-босняками та хорватами. Додік став об'єктом санкцій з боку США та Європейського Союзу. Однак він продовжує залишатися популярним у Республіці Сербській, де його підтримують значні політичні і соціальні групи.
Політика Додіка ставить під сумнів стабільність і майбутнє Боснії і Герцеговини. Він активно виступає проти проведення реформ у країні, що ускладнює інтеграцію в ЄС і може призвести до подальшої політичної та економічної кризи. Загалом, ситуація з Мілорадом Додіком залишається складною та непередбачуваною. Його погляди і дії можуть призвести до подальшої ескалації напруженості на Балканах, а також до потенційних конфліктів з центральними інститутами Боснії і Герцеговини та міжнародним співтовариством.
Нове загострення ситуації стало наслідком рішення суду щодо президента Республіки Сербської, лідера боснійських сербів, який у лютому поточного року був засуджений до одного року ув'язнення за порушення конституційного порядку Боснії та Герцеговини, а також отримав шестирічну заборону на участь у політичній діяльності. Водночас Мілорад Додік посилив свою активність, ініціювавши ухвалення кількох законів у Народній скупщині РС, реалізація яких може призвести до розпаду Боснії і Герцеговини. Інтерпол у Сараєво видав ордер на арешт Додіка та спікера скупщини Ненада Стевандича. Проігнорувавши це, Додік спочатку втік до Сербії, а потім через Ізраїль прибув до Росії. У Москві він записав звернення на фоні Кремля, стверджуючи, що диктатор Володимир Путін запросив його повернутися 9 травня. Проте пробувши в Росії недовго, Додік вже за кілька днів дав інтерв'ю одному з телеканалів, оголосивши про свій намір повернутися в Баня-Луку, "столицю" Республіки Сербської. Виглядає на те, що Путін вважає цього "цінного" партнера важливим для створення нових загроз і конфліктів у регіоні. Тож можна очікувати, що цей регіон очікують складні часи, адже причина, з якої Додік був вигнаний з Кремля, залишається невідомою, але його швидкий втеча після загрози арешту свідчить про серйозність ситуації.
Сербія: країна, що переживає кризу вже протягом кількох місяців.
Сьогодні в Балканській країні спостерігається значна політична напруга, що яскраво проявляється на вулицях Белграда. Все більш авторитарний режим під керівництвом президента Олександра Вучича стикається з потужною хвилею протестів, які досягли безпрецедентного масштабу в історії Сербії. Масові акції, які спочатку були спрямовані проти політики президента, тепер трансформувалися в вимоги проведення нових виборів та формування перехідного уряду без участі Вучича. Президент, здається, не знає, які кроки зробити, щоб заспокоїти зростаючий рух протестувальників, чисельність яких лише збільшується.
Політика сьогоднішньої влади Сербії досить неоднозначна. Вучич одночасно намагається товаришувати з китайцями, американцями, росіянами та Євросоюзом. Сербському лідеру вдалося переконати всіх, що він або на їхньому боці, або на межі того, щоб укласти з ними союз. До такої незрозумілої для сербів багатовекторної політики додалася корупційна складова. Громадяни цієї країни нарешті усвідомили, що мають справу зі зрощення мафії з урядом. Що ними вже кілька десятків років правлять люди, які брешуть половині громадян, що вони йдуть у ЄС, і погані ті, хто цього не підтримує. Другим брешуть, що вони проти ЄС, бо ЄС хоче їх поневолити і відірвати від рідної Росії.
Щодо актуальних масштабних протестів, президент Сербії висловив думку, що "іноземні агенти маніпулюють" студентами, спонукаючи їх до блокування руху та захоплення державних установ. Він також зазначив, що протестувальники, отримуючи підтримку з Заходу, мають намір організувати в Сербії "кольорову революцію". За словами президента, цю інформацію йому надали представники російських спецслужб, які все ще мають значний вплив у цій балканській країні. Питання, чому Заходу це потрібно, особливо після нещодавньої угоди про постачання літію з Сербією, залишається риторичним. У контексті нинішньої політики президента США Дональда Трампа щодо Сербії, звинувачувати Америку у спровокуванні масових протестів виглядає малоймовірно. Отже, сотні тисяч людей, що вийшли на вулиці Белграда, не можуть бути пояснені тільки впливом західних спецслужб.
Кремль атакує відразу кілька вразливих місць.
Балкани завжди вважалися "пороховим погребом" Європи. Власне, коли ми говоримо про ті протиріччя, які там існують століттями, то переважно ми думаємо саме про Західні Балкани, які традиційно більш вразливі. Тож коли згадуємо про цей регіон і звіт Великої Британії про загрозу виникнення у регіоні якогось конфлікту, то якби вона заявила, що він міг би виникнути тут у 2023 році, вона б не помилилася, як і у 2022-му, і у 25-му не помилиться також. Там у будь-який момент може спалахнути цей конфлікт - таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив дипломат, посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині у 2010-2017 роках Олександр Левченко.
За словами дипломата, першим місцем, де Москва намагається реалізувати свої інтереси, є Боснія і Герцеговина. Ця федерація має досить складні відносини з Республікою Сербською, однією з її автономних частин. Президент Республіки Сербської Мілорад Додік, фактично, виступає як представник Москви в Західних Балканах. Він ретельно транслює позиції Кремля та виконує вказівки, отримані з Росії. Завдання, яке надходить з Москви, полягає у створенні напруженості в регіоні. Це означає, що необхідно вжити заходів, які можуть дестабілізувати ситуацію в Боснії і Герцеговині, сприяючи ідеї про те, що Республіка Сербська повинна вийти зі складу країни і приєднатися до Сербії.
"Зараз на Додіка і його оточення видано ордер на арешт. Тільки боснійська поліція не наважується зробити цей крок, тому що він погрожує зразу початком громадянської війни. Сьогодні всі ходять кругами навколо цього питання, як все-таки вирішити, щоб не дуже загострити ситуацію. Поки що відповіді немає. Я сам був недавно в Сараєво і відчуваю, що в них ще немає конкретного бачення, як це виконати. Є політичні сили, які готові зразу це зробити, але інші остерігаються максимального загострення ситуації. Зараз все це десь на паузі. Була надія, що Додік втече з країни, що він і зробив, і ситуація б заспокоїлася. Але ж його випхали з Москви і питання знову виникло. Та й з РФ Додіка не просто так знову направили додому, мабуть, щось таки планується росіянами", - вважає Олександр Левченко.
Інша потенційно гаряча точка - Північне Косово. Сербія не визнає незалежність Косово. Але ж потенційний вступ до Євросоюзу, куди серби прагнуть, вимагає того, щоб Сербія визнала Косово. І ось тут на цій розтяжці працює офіційний Белград. Йдуть якісь перемовини, домовленості і так далі, а росіяни паралельно весь час намагаються підливати масло в огонь з тим, щоб там ситуація періодично загострювалася. Тому періодично тут відбуваються досить суттєві провокації, які загострюють відносини Сербії та Косово досить сильно.
Олександр Левченко підкреслив, що Росія активно залучає значні ресурси для проведення спеціальних розвідувальних операцій у Західних Балканах, орієнтуючись на інформаційну війну проти тих, хто прагне підтримати Україну або європейську інтеграцію. Це включає спроби дестабілізації ситуації в Косово та Боснії і Герцеговині. У Сербії російські сили намагаються утвердитися в політичних колах, як в уряді, так і в опозиції, а також у бізнес-середовищі. Росія виступає проти проєвропейського курсу Сербії, в той час як Європа не бажає, щоб країна стала повністю проросійською. Ця напруга, видима і невидима, ймовірно, триватиме. Загалом, ситуація в Західних Балканах завжди була складною, і нинішні виклики не є винятком, зазначив Левченко.
