Секретна угода Трампа з Путіним: чи зменшує американський президент своє бажання досягти миру?
Президент Сполучених Штатів висловив думку, що Володимир Путін не має наміру завершувати конфлікт в Україні. Це викликало питання про те, чому Дональд Трамп, який раніше неодноразово акцентував на мирних намірах Кремля, кардинально змінив свою позицію. Якою буде його роль у подальшому мирному процесі, розбирався Фокус.
Згідно з повідомленням The Wall Street Journal, посилаючись на трьох джерел, які мають інформацію про недавню бесіду президента США Дональда Трампа з керівниками Італії, Франції, Німеччини та Великобританії, Трамп висловив думку, що Володимир Путін не має наміру зупиняти війну між Росією та Україною.
"Це зізнання наочно підтвердило те, у що давно вірили європейські лідери щодо Путіна, але вони вперше почули це з вуст Трампа. Воно також суперечить публічним заявам Трампа, де він неодноразово стверджував, що Путін щиро прагне миру", -- констатує WSJ.
Станом на сьогоднішній день президент США починає усвідомлювати, що його дипломатичні зусилля в спілкуванні з Путіним щодо завершення війни в Україні не приносять бажаних результатів, зазначає в інтерв'ю Фокусу політолог та співвласник міжнародної комунікаційної агенції Good Politics Максим Джигун. "Хоча Трамп не висловлює цього відверто, здається, він зрештою зрозумів, що його спроби досягти миру зазнали серйозних невдач. Ситуація виглядає так, що у президента США немає особливого бажання швидко й ефективно реагувати на виклики, що постали. Варто зазначити, що досвід Трампа у взаємодії з лідером Північної Кореї, якого він, як і Путіна, вважає своїм знайомим, також не дав позитивних результатів. Тут ми спостерігаємо схожу ситуацію, і, на мою думку, ми наближаємося до моменту, коли лідерство США у протистоянні з Росією може перейти до парламенту, який добре усвідомлює важливість стримування агресії у світі", — підкреслює експерт.
Політолог висловлює своє захоплення новинами про те, що вже більше 80 сенаторів підтримали законопроєкт, який передбачає введення "драконівських мит" на російську нафтогазову продукцію для країн-імпортерів. "Вважаю, що тиск на Трампа зросте не лише з боку Євросоюзу та Великобританії, але й з боку його власних політичних союзників. У республіканському таборі, який наразі контролює обидві палати Конгресу, усвідомлюють, що політика Трампа щодо Росії може призвести до втрати їхньої більшості на майбутніх виборах восени 2026 року. Тому я передбачаю посилення напруги всередині Республіканської партії. Якщо на минулих президентських виборах Трамп нагадував популярну рок-зірку, яка об'їжджала країну, отримуючи захоплення і прохання однопартійців підтримати його в кампанії, то зараз дедалі більше республіканців усвідомлюють, що Трамп, по суті, є минулим, оскільки його останній термін добігає кінця", - зазначає Максим Джигун.
Політолог підкреслює, що в останні роки спостерігається безпрецедентна єдність серед американських політиків щодо необхідності зменшення геополітичного впливу Росії. У цьому контексті експерт зазначає, що впровадження антиросійських санкцій, відповідно до законопроєкту Ліндсі Грема, є вигідним для обох політичних партій США. "Для демократів це логічне продовження їхньої політики стосовно Росії, яку вони дотримуються вже довгий час. А республіканці отримують шанс продемонструвати, що не асоціюють себе з Трампом, який часто намагається налагодити стосунки з Путіним. Таким чином, поки Трамп переживає емоційні коливання, республіканцям необхідно боротися за своє місце у Сенаті та Палаті представників".
Загалом, у вирішенні засадничих питань, як-от протидія вісі зла, в американському парламенті, прогнозує Максим Джигун, не буде жорстких дискусій і пробуксовок, а відтак ризики для України щодо подальшої підтримки з боку США є мінімальними.
Сучасна риторика президента Трампа стосовно мирних переговорів для завершення конфлікту між Росією та Україною свідчить про зниження його зацікавленості у цій проблемі, вважає політичний експерт аналітичного центру "Об'єднана Україна" Петро Олещук. "Складається враження, що Трамп, який нещодавно заявляв про неминучу перемогу Путіна, досягнув певної угоди з Кремлем, що він не перешкоджатиме його літньому наступу. Після завершення цього наступу, коли потреба в імітації тиску на Путіна зменшиться, вони зможуть зустрітися особисто для обговорення, але не стільки про мир, скільки про економічні питання та взаємну торгівлю. Принаймні, наразі виглядає, що це його стратегія", -- підкреслив експерт у інтерв'ю для Фокусу.
Експерт відзначає нещодавній "допит" держсекретаря США сенаторами. "Марко Рубіо намагався пояснити, чому адміністрація президента не тисне на Москву і чому Путін не вважається військовим злочинцем. Він виглядав досить безпомічно, але слід пам'ятати, що в США президент має значні повноваження, особливо в питаннях зовнішньої політики. У принципі, для реалізації зовнішньої політики Трампу потрібно лише фінансування. Однак, оскільки він не збирається надавати Україні ніякої допомоги, яка вимагала б затвердження Конгресу, йому не загрожують серйозні проблеми в цій сфері", – підкреслює Петро Олещук.
Петро Олещук підкреслює, що в Конгресі формується двопартійна більшість, яка виявляє готовність підтримати Україну. У цьому контексті він згадує нещодавно ухвалену Сенатом двопартійну резолюцію, що закликає забезпечити повернення українських дітей, вивезених на окуповані території та до Росії, ще до укладення будь-якої мирної угоди в контексті війни РФ проти України. Ініціаторами цього документа стали сенатор-республіканець Чак Грасслі та демократка Емі Клобучар. Як зазначає колишній журналіст "Голосу Америки" Остап Яриш, це перша резолюція у Сенаті з моменту повернення Трампа до Овального кабінету, яка отримала підтримку республіканців та закликає до конкретних дій у переговорах з Росією.
На думку політолога Петра Олещука, підтримка вказаної резолюції представниками двох основних партій США є "очевидним натяком" на те, що Сенат у майбутньому буде готовий рішуче реагувати на будь-які спроби адміністрації Білого дому укласти невигідну для України угоду з Путіним. Експерт також вважає, що незабаром мирний переговорний процес "увійде в стадію простою", і, незважаючи на обговорення нового комунікаційного майданчика у Ватикані, реальні дії можуть розпочатися лише після літнього наступу Росії.
