Терпець Сполучених Штатів стосовно Росії закінчується, угорці ведуть дискусії про ситуацію в Україні, а Австрія робить кроки до НАТО: все найцікавіше за вихідні.

Рубіо стверджує, що терпіння президента США щодо Росії на межі вичерпання: Трамп не дозволить себе втягнути у цю пастку.

Орбан підкреслив, що Україна повинна виконувати роль "буферної держави", а також висловив думку про необхідність присутності Угорщини в економіці Сходу.

Натомість головний суперник Орбана наполягає, що Угорщина не має дрейфувати, а має зайняти місце за "західним" столом.

У Польщі - скандал через заяву спікера Сейму про те, що його підбурювали до держперевороту.

У дайджесті "Європейської правди" ви знайдете всі важливі та цікаві події, що сталися у вихідні, 26 і 27 липня.

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Держсекретар США Марко Рубіо висловив думку, що президент Дональд Трамп втрачає терпіння та інтерес до тривалого очікування дій з боку Росії, які б сприяли завершенню конфлікту в Україні.

"Він втрачає своє терпіння і бажання далі очікувати, поки російська сторона зробить кроки для завершення війни. Хоча це не його війна, він прагне, щоб вона нарешті закінчилася", - зазначив державний секретар.

Як зазначив Рубіо, Росія просто використовує час на свою користь.

"Він (Трамп) не піддасться на цю провокацію. Він не планує втрачати час на безкінечні дискусії про самі розмови", - зазначив він.

Глава Міністерства закордонних справ Туреччини Хакан Фідан повідомив, що на переговорах між Україною та Росією, що відбулися цього тижня в Стамбулі, було досягнуто угоди про значущість організації саміту лідерів цих держав на турецькій землі.

Фідан зазначив, що бачить прагнення досягти "спільного рішення".

"Якщо ситуація продовжить розвиватися в тому ж руслі, я впевнений, що з'явиться тимчасове рішення. У кожного є свої секрети, які тримаються в таємниці. Ми ж прагнемо створити для цього оптимальні умови," - зазначив міністр закордонних справ Туреччини.

Президент України Володимир Зеленський у бесіді з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн акцентував на необхідності прийняття законопроєкту, що забезпечить автономію антикорупційних відомств, вже в наступному тижні.

"Говорили про законопроєкт, який гарантує незалежність та ефективність антикорупційних органів України. Подякував Єврокомісії за надану експертизу. Маємо однакове бачення: важливо, щоб законопроєкт був ухвалений невідкладно, уже наступного тижня", - написав президент у соцмережі Х.

Він також запевнив Урсулу фон дер Ляєн, що Україна активно впроваджує необхідні реформи для отримання фінансової підтримки в рамках механізму Ukraine Facility.

"Сьогодні я підписав законодавчі акти, що стосуються реформи АРМА та факторингу. Урсула підкреслила досягнення у реалізації відповідних показників", - зазначив він.

Зеленський також повідомив, що провів переговори з президентом Франції Емманюелем Макроном, в якій детально говорили про євроінтеграційний шлях України.

"Ми домовилися зосередитися на пошуку рішень, які дозволять відкрити перший переговорний кластер у найближчому майбутньому. Важливо, щоб Україна і Молдова продовжували діяти узгоджено," - зазначив він.

У бесіді також обговорювали діяльність антикорупційної системи в Україні. Він підкреслив, що законопроєкт, ініційований президентом, забезпечує автономність та результативність антикорупційних структур, а також виключає можливість російського впливу на їх роботу.

Окрім того, Україна узгодила свої обмежувальні заходи з 18-м пакетом санкцій Європейського Союзу, спрямованих проти Російської Федерації.

Володимир Зеленський у соцмережах уточнив, що йдеться про синхронізацію європейських санкцій в українській юрисдикції.

На вихідних з'явилася інформація, що Литва планує виділити до 30 мільйонів євро на системи Patriot для України.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вкотре висловився проти вступу України до ЄС, заявивши, що це принесе війну до Євросоюзу.

"Україна не має шансів стати членом Європейського Союзу, адже це може призвести до нових військових конфліктів, навіть якщо вся Брюссельська спільнота буде проти," - зазначає Орбан.

Прем'єр-міністр Угорщини повідомив, що його країна готова запропонувати українцям "стратегічне партнерство", але не прагне до повної інтеграції з Європейським Союзом, оскільки побоюється наслідків, пов'язаних із можливим залученням до конфлікту.

"Сьогодні Україна опинилася в ситуації, коли вона виступає як буферна держава на кордоні з Росією. Ми не готові змиритися з цим статусом. Угорці тільки що залишили цю реалію позаду. Ми також пережили роль буферної країни під час Холодної війни," - зазначив він.

Щодо зовнішньої політики Угорщини, то, на думку Орбана, "ми є частиною системи західного альянсу, але ми також повинні бути присутніми в східній економіці".

А ще прем'єр Угорщини пригрозив заблокувати новий бюджет ЄС.

"Для затвердження нового семирічного бюджету необхідна єдність, і до тих пір, поки ми не отримаємо решту заморожених фінансів, не буде можливості ухвалити новий бюджет ЄС," - заявив Віктор Орбан.

Європейський Союз зупинив виплату мільярдів євро, що були виділені для Угорщини, до завершення суперечки щодо дотримання принципів верховенства права.

Глава угорського уряду висловив незадоволення діями ЄС, звинувативши організацію у підтримці України та висловивши побоювання щодо намірів Брюсселя забезпечити перемогу "проукраїнському та пробрюссельському уряду" на майбутніх виборах в Угорщині.

Основний опонент Орбана, керівник опозиційної угорської партії "Тиса" Петер Мадяр висловив переконаність, що в конфлікті між Росією та Україною немає жодних сумнівів щодо того, хто є агресором.

Він переконаний, що з початком агресії Росії проти України "історія стала на протилежний шлях до майбутнього", і не має жодних сумнівів у тому, хто несе відповідальність за цю війну.

Мадяр також вважає, що налагодження зв'язків з Москвою є виправданим, якщо це сприятиме переконанню Кремля в необхідності укладення миру.

"Угорщина повинна зайняти своє місце за 'західним' столом і не дозволяти собі дрейфувати. Ми не повинні коливатися між Сходом і Заходом - наше місце завжди було, є і залишиться в Європі", - підкреслив Петер Мадяр.

Парламентські вибори в Угорщині пройдуть навесні 2026 року.

Глава Міністерства закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер повідомила про свою готовність до відкритого обговорення питання про можливу відмову країни від нейтрального статусу та перспективи вступу до НАТО.

Міністерка при цьому зазначила, що думка "якщо ми нікого не чіпатимемо, то ніхто не чіпатиме нас" є наївною.

"Я принципово дуже відкрита до публічних дебатів про майбутнє австрійської політики безпеки і оборони. Хоча наразі в парламенті і серед населення немає більшості за членство в НАТО, такі дебати можуть бути дуже плідними", - додала вона.

25 липня в інтерв'ю Polsat News голова Сейму та лідер коаліційної партії "Польща 2050" Шимон Головня повідомив, що країні вдалося "запобігти краху держави".

Він стверджує, що нібито отримував підштовхування до того, щоб зупинити процес передачі повноважень новообраному президенту Каролю Навроцькому, якого підтримує опозиційна партія "Право і справедливість", і залишитися на посаді виконуючого обов'язки президента.

"Спікер Сейму повідомив: 'Мене питали, чи готовий я до участі в державному перевороті, адже обговорення саме цього питання йшлося.'"

Він утримався від того, щоб вказувати, хто саме міг висловлювати такі заклики, але підкреслив, що "настане момент, коли ми зможемо це обговорити".

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив свою критику на адресу Головні.

Він вважає, що висловлювання спікера є занадто ризикованими.

"Необдумані вчинки, необдумані слова можуть мати дуже серйозні наслідки. Ми це кажемо дітям, але так само це у політиці… Прошу зрозуміти, що політика - це серйозна гра, і з зовнішніх, і внутрішніх причин", - заяви польський прем'єр.

Пізніше Головня виклав роз'яснення на своїй особистій Facebook-сторінці, де знову акцентував, що термін "переворот" він використав не в традиційному сенсі, а як "політичну оцінку" - "щоб охарактеризувати обставини, коли країна переживає серйозну дестабілізацію та порушуються демократичні засади".

Цікаво, що в Польщі опозиційна націоналістична партія "Право і справедливість" має перевагу над своїми суперниками в уряді на 4 відсотки.

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що британський уряд визнає Палестинську державу лише в рамках мирної угоди, досягнутої в результаті переговорів.

Чехія підкреслила свою тривалу підтримку дводержавного підходу до вирішення ізраїльсько-палестинського конфлікту, наголошуючи, що цей процес повинен здійснюватися через безпосередні переговори між сторонами.

Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що визнання Палестинської держави до її створення може бути контрпродуктивним.

Блок проросійських партій влаштував мітинг у центрі Кишинева.

Meta зупиняє політичну рекламу в Європейському Союзі у зв'язку з новими вимогами щодо прозорості.

У Сполучених Штатах підтримка Демократичної партії досягла найнижчого рівня за останні 35 років.

В Угорщині зафіксували 100-річний спекотний рекорд, Румунію також накриває екстремальна спека з можливими піками до 43°C.