ТікТок, що трансформує Румунію: як сусідні країни справляються з "демократичним занепадом" напередодні парламентських виборів.

Протестні акції проти незрозумілого тріумфу Келіна Джорджеску. Бухарест, 25 листопада 2024 року.

Результати першого туру виборів президента Румунії стали несподіванкою для всіх: міжнародної спільноти, аналітиків, соціологів та самих громадян країни.

Численні соціологічні дослідження, які публікувалися кілька тижнів поспіль напередодні виборів, не помічали переможця першого туру, віддаючи першість чинному премʼєр-міністру та висуванцю Соціал-демократичної партії (PSD) Марчелу Чолаку. Йому пророкували від 24% до 28%.

Дискусія точилася лише про те, хто ж буде з ним у другому тур. Або ультраправий політик, висуванець Альянсу за об'єднання румунів (AUR) Джордже Сіміон, який є нев'їзним у Молдові та Україні, або очільниця правоцентристського Союзу порятунку Румунії (USR), проукраїнська політикиня Елена Ласконі. Шанси останньої зросли після того, як перед самим першим туром на її користь з перегонів знявся колишній премʼєр Людовік Орбан.

Це дало змогу Ласконі обійти кандидата від другої за популярністю Національної ліберальної партії (PNL) Ніколае Чуку, який також займав посаду прем'єр-міністра Румунії. Проте, згідно з даними соціологічних досліджень, Джордже Сіміон випереджав Ласконі приблизно на 8%.

Проте активність прихильників Елени Ласконі та Келіна Джорджеску в ТікТок і соцмережах повністю спростувала всі очікування, адже саме Джорджеску здобув перемогу в першому турі.

Ситуація стала зрозумілою, коли соціологічні опитування виявилися значно неточними, вже після публікації екзитполів. Невідомий дослідникам ультраправий проросійський політик Келін Джорджеску несподівано зайняв третє місце. Тим часом, екзитполи продовжували вказувати на те, що Марчела Чолак займає першу позицію в першому турі з результатом 25%, що приблизно відповідало попереднім даним соціологічних досліджень.

Натомість з фаворитів виборів зник Джордже Сіміон, якому екзитполи дали лише близько 14%.

Екзитполи демонстрували, що на другому місці має бути Елена Ласконі з результатом близько 18%, а одразу за нею - противник євроатлантичного вектора розвитку Румунії Келін Джорджеску з результатом 16%.

Проте в понеділок, 25 листопада, підсумки голосування кардинально спростували прогнози соціологів.

У першому турі перемогу здобув ультраправий шовініст та прихильник Росії Келін Джорджеску. На другій позиції розташувалася Елена Ласконі, яка випередила "фаворита" Марчела Чолаку на 2742 голоси (примітно, що вона наразі випереджає його, оскільки Конституційний суд порадив Центру виборів переглянути результати всіх дійсних і недійсних бюлетенів першого туру).

Цей приголомшливий результат змушує переосмислити не лише загальний прогноз стосовно того, хто стане переможцем президентських виборів, але й оцінки щодо парламентських виборів, що відбудуться вже в ці вихідні - 1 грудня.

І водночас необхідно з'ясувати, які фактори сприяли успіху Джорджеску та чи може тут бути присутнім закордонний вплив.

Невдовзі після завершення першого туру журналіст Штефан Лефтер з G4Media.ro виклав результати свого розслідування, присвяченого вражаючому успіху Келіна Джорджеску.

Лефтер підготував обширний аналіз механізмів вірусного поширення дописів Джорджеску у соцмережах. У своїй статті він показав, як тисячі "учасників" у Telegram-групах отримували підготовлені коментарі та відео для розповсюдження, в обмін на "нагороди" за найвищі результати в популяризації контенту.

Ці "волонтери", отримуючи нагороди за найуспішніші матеріали, стали важливим елементом стратегії для створення вірусного контенту, який сприяв розкрутці кампанії Джорджеску в TikTok, Telegram та на інших соціальних мережах.

Як наочно демонструє аналіз G4Media, кампанія Джорджеску...

Функціонувала складна "мережа впливу", що створила групи в Telegram для кожного виборчого округу.

Розгалужена система груп у Telegram, кожна з яких координувалася централізовано, була використана для доставки коротких TikTok відео з промовами кандидата.

Окрім відео, "волонтери" отримували меседжі для коментарів та рекомендації щодо їх індивідуальної адаптації, щоб ці коментарі виглядали природними, а не як спам ботів.

Келіна Джорджеску на TikTok має понад 214 тисяч підписників, а його "впливова мережа" швидко поширює його повідомлення серед багатомільйонної аудиторії. На час створення цього матеріалу відео проросійського ультраправого політика набрали більше трьох з половиною мільйонів лайків.

Завдяки численним активним "волонтерам" і вдалій стратегії використання соціальних мереж, кампанія Джорджеску наочно показала, як сучасна пропаганда може швидко змінити електоральний ландшафт, що не вдалося зафіксувати жодному з проведених соціологічних опитувань.

Цю проблему вже порушила Вища рада оборони Румунії, яка 28 листопада провела засідання під керівництвом президента Клауса Йоганніса.

Там були виявлені порушення виборчого законодавства, оскільки один з претендентів (легко здогадатися, хто це) отримав переваги завдяки пільговим умовам, які йому надала платформа TikTok, не вказавши при цьому, що він є політичним кандидатом.

Таким чином, видимість цього кандидата значно зросла порівняно з іншими, які були визнані алгоритмами TikTok кандидатами на президентських виборах.

25 листопада ввечері більше тисячі молодих людей зібралися на Університетській площі в Бухаресті, щоб висловити протест проти ймовірного обрання Джорджеску на пост президента.

Молодь була запрошена приєднатися до протесту протягом дня через повідомлення, що розповсюджувалися в WhatsApp, без чітко визначеного організатора. "Румунії загрожує влада найманців", - наводить Hotnews слова заклику.

Під час акції протесту молоді люди викрикували лозунги: "Путін, пам'ятай, Румунія не твоя власність!" та "Разом ми зможемо врятувати нашу країну від Джорджеску!"

На плакатах протестувальників були такі написи: "Ні фашизму, ні війні, ні Джорджеску у другому турі" і "Келін Джорджеску ніколи не буде президентом".

Також на результати виборів відреагували офіційні державні органи.

Заступник голови румунського телекомунікаційного регулятора ANCOM, Павел Попеску, висловив заклик до тимчасового призупинення діяльності TikTok в країні до завершення розслідування з боку державних органів щодо можливих маніпуляцій під час президентських виборів, згідно з повідомленням Europa Liberă România.

"Завтра я звертаюся з проханням тимчасово зупинити функціонування платформи TikTok в Румунії до завершення розслідування, яке проводить державні органи стосовно можливих маніпуляцій у виборчому процесі."

зазначив Попеску в середу.

"Я почну офіційний процес із цією метою завтра", - сказав він 27 листопада.

Напередодні Національна аудіовізуальна рада Румунії звернулася до Європейської комісії з проханням провести розслідування щодо впливу TikTok на процес голосування, посилаючись на "підозри в маніпуляціях громадською думкою".

Віцепрезидент Ради Валентин Александру Жукан висловив свою думку, що алгоритми TikTok надавали пріоритет матеріалам, які підтримували певного кандидата, і зауважив, що платформі бракує прозорості стосовно фінансування передвиборчого контенту.

Неймовірний крах представників традиційних партій Румунії PNL та PSD, які змагалися на виборах, став причиною їхнього виходу з партійних керівних позицій.

З одного боку, може виглядати так, що написані заяви про відставку з посад очільників партій голови Сенату Румунії Ніколає Чуке та премʼєр-міністра Марчела Чолаку є визнанням поразки, але з іншого - висновки щодо незадовільного лідерства мають мобілізувати як однопартійців, так і електорат цих політсил.

Водночас зростуть результати партії USR, лідерка якої Елена Ласконі вийшла у другий тур і має наразі найбільші шанси здобути у ньому перемогу.

Ймовірно, ці три партії боротимуться за право сформувати урядову коаліцію.

Проте результат цієї боротьби наразі важко спрогнозувати. Соціологічні дослідження фіксують, що партії можуть мати разом більше 50% голосів виборців (умисно не пишу відсотки, адже у Румунії до них довіри більше немає).

Особливо враховуючи, що наслідки "електорального землетрусу", викликані результатами першого туру, ускладнюють цей прогноз.

Альтернативним табором, що прагне створити коаліцію, стане партія AUR під керівництвом ультраправого Джордже Сіміона. До цього блоку також приєднається партія SOS Romania, якою керує ультраконсервативна євродепутатка Діана Шошоаке, відома своєю тісною співпрацею з російським посольством у Румунії. Крім того, сюрпризом для багатьох стане партія POT (Молода народна партія), заснована у 2023 році Анамарією Гавріла, колишньою депутаткою від AUR, яка досі не отримала визнання у соціологічних опитуваннях.

Ця політична сила стала прихильником переможця першого туру Келіна Джорджеску. Її ідеологічна платформа відзначається схожістю з концепціями суверенізму та націоналізму, акцентуючи увагу на традиційних християнських цінностях. Партія також пропагує антиелітарні погляди та виступає проти абортів і вакцинації.

POT планує залучити ту ж саму пропагандистську платформу, де основним каналом комунікації стане TikTok. Лідер партії, Анамарія Гавріла, вже здобула близько 3 мільйонів лайків на своїх політичних публікаціях в Instagram.

Існує ймовірність, що ця партія може забрати частину виборців у SOS Romania, якщо не буде належної координації з Москви. Якщо Кремль матиме прямий вплив на ситуацію в Румунії, то можна очікувати спроби провести в парламент відразу три екстремістські політичні сили.

Вражаючий тріумф Джорджеску відкриває ймовірність, що трьом прозахідним партіям може не вистачити голосів для формування більшості. У такій ситуації на допомогу може прийти угорська партія UDMR, яка завжди готова стати частиною коаліції, надаючи свою "золоту акцію".

Звісно, якщо їй вдасться залучити угорську меншину і отримати місце в парламенті.

Sure! Here’s a unique version of your text: * * * * *

На фоні парламентських виборів, які можуть принести несподівані результати, другий тур президентських виборів виглядає досить прогнозованим.

Все виглядає так, що прозахідні виборці мобілізуються проти Джорджеску і новим президентом стане Елена Ласконі.

Втім, за тиждень, що відділяє парламентські вибори від другого туру президентських, багато чого ще може змінитися.

Найголовніше, що перший тур виявив, як потужними інструментами прямого спілкування з виборцями стали платформи TikTok і Telegram. Це обов'язково потрібно врахувати в Україні.

Відірваність провідних політиків від проблем, з якими стикаються українці під час війни, чи то в Україні, чи в евакуації за кордоном, створює простір, який можуть заповнити інші політики, які будуватимуть прямі взаємини з виборцями.