Торговий конфлікт між США та ЄС: Трамп анонсує можливі тарифи. Які наслідки це може мати?
З 4 березня, у вівторок, набули чинності нові митні тарифи США на імпорт з Мексики та Канади, а також на 10% зросли мита на товари, що надходять в Америку з Китаю. Дональд Трамп пояснив своє рішення про розпочаття торговельної війни з трьома основними економічними партнерами прагненням боротися з проблемами міграції та наркоторгівлі. Раніше президент США також заявив про намір ввести 25-відсоткові тарифи проти ще одного важливого торгового та стратегічного союзника – Європейського Союзу.
Трамп оголосив про введення тарифів на товари з Європейського Союзу 26 лютого. Проте, окрім інформації про те, що "рішення вже прийнято" та "ставка становитиме 25% на автомобілі та подібні товари [з ЄС]", президент США не надав додаткових деталей.
"Поки що нічого не зрозуміло зовсім, тому що він сказав, що запровадить щось, але що конкретно, коли і чому, ніхто не зрозумів", - в інтерв'ю LRT.lt каже економічний кореспондент Російської служби Бі-бі-сі ньюз Олексій Калмиков.
Проте журналіст підкреслює, що в рамках свого другого терміну президент США демонструє більш рішучу позицію щодо економічного змагання з партнерами: "На відміну від свого попереднього терміну, Дональд Трамп цього разу налаштований значно серйозніше ставитися до торгової війни".
"Трамп застосовує тарифи не лише з метою збільшення доходів державного бюджету через митні збори, а й для зміцнення свого іміджу як особи, здатної накладати покарання. Він фактично перетворює ці тарифи на інструмент тиску," - зазначає О. Калмиков.
На думку журналіста, в цьому контексті президент США втілює в життя свій передвиборчий слоган "Америка перш за все".
Щодо тарифів для Європейського Союзу, Дональд Трамп використовує "дубину" не для придушення міграційних потоків чи боротьби з наркотиками, а для вирівнювання торговельних умов.
Що чекає на Європу?
Говорячи про тарифи для ЄС 26 лютого, Дональд Трамп, крім іншого, заявив, що об'єднання з 27 країн було створено для того, щоб "насолити США". Але що він має на увазі?
Раніше Неріюс Мачюліс, провідний економіст банку Swedbank, у розмові з LRT.lt зазначав, що Європейський Союз накладає 10% імпортні мита на автомобілі, що постачаються з США, тоді як американські мита на європейські автомобілі складають лише 2,5%.
Як зазначає О. Калмиков, у відносинах між ЄС та США дійсно спостерігається різниця в митних ставках, що призводить до торгового дефіциту для однієї зі сторін і профіциту для іншої. Д. Трамп вважає таку ситуацію несправедливою.
"Це фраза, яку він носить у серці з юності, і, на мою думку, вона відображає важливу ідею: у світі бізнесу, якщо одна сторона має надлишок, це означає, що вона отримує вигоду за рахунок тих, хто стикається з нестачею," - зазначає О. Калмиков.
У той час як у торгівлі товарами США стикаються з дефіцитом, в сфері послуг країна має позитивний баланс у відносинах з Європейським Союзом.
"У секторі послуг у США ситуація значно краща, оскільки країна має профіцит у цій галузі. (...) Не забуваємо, що Америка експортує голлівудські фільми та рекламу через [соціальну мережу] X. Усе це належить до сфери послуг, а не товарів. Проте, коли йдеться про автомобілі, деревину та інші матеріальні речі, вони змушені імпортувати їх з-за кордону, що призводить до дефіциту товарів", - зазначає економічний кореспондент Російської служби Бі-бі-сі новин.
На думку президента США, дефіцит можна вирівняти і тоді країни перестануть на цьому наживатися. За його задумом, зазначає А. Калмиков, підвищені імпортні мита можуть замінити податки з громадян і бізнесу всередині США.
Проте, на практиці це, як і слід очікувати, лише призведе до збільшення вартості імпортних товарів у Сполучених Штатах.
"[Трамп переконаний], що всі отримуватимуть прибуток, нічого не витрачаючи, в той час як іноземці нібито будуть нести витрати. Це заслуговує на окрему дискусію, але, в загальному, звісно, цей податок на імпорт сплачують не постачальники товарів, як-от Китай або Європа, а споживачі в США, тобто американці, які купують ці товари", - зазначає О. Калмиков.
Усе ж логіка Д. Трампа щодо тарифів, наприклад, до європейських автомобільних виробників, полягає в тому, що американські споживачі активніше купуватимуть американські машини.
А. Калмиков підкреслює, що запровадження 25-відсоткових мит, про які заявив Трамп, призведе до приблизно 10% зростання цін на європейські автомобілі в США. Це відбувається, оскільки мита встановлюються на оптову вартість, а не на роздрібну. Водночас американські автомобілебудівники також можуть підняти свої ціни у відповідь на це підвищення.
"Споживачі можуть впоратися з 10-відсотковим підвищенням цін, однак навіть у разі, якщо цього не станеться, місцеві виробники все одно коригують свої ціни до рівня, який відповідає вартості імпортованих товарів. Це призводить до збільшення інфляції. Як наслідок, ціни зростають, і споживач змушений витрачати більше", - відзначає журналіст.
За даними агентства Reuters, аналогічні тарифи щодо Мексики, де частково виробляються американські автомобілі, вже негативно вплинули на акції автовиробників США. Повідомляється, що акції компанії General Motors і Ford, після вступу в дію тарифів, впали на 4% і на 1,7%.
Усе ж таки, до того, як американські мита на імпорт товарів зі своїх головних торговельних партнерів - Мексики та Канади - набрали чинності, аналітики зазначали, що американська президентська адміністрація використовувала залякування, як один із методів для досягнення цілей у переговорах. Метою яких щодо Мексики та Канади була боротьба з наркотиками та міграцією.
За словами О. Калмикова, ситуація з Європейським Союзом є подібною. Однак у цьому контексті вимоги США стосуються, зокрема, посилення безпеки та автономії європейських країн.
"Загрожуючи торговим партнерам тарифами, проте не впроваджуючи їх, можна досягти більшої поступливості з їхнього боку в інших питаннях, таких як безпека, торговельні умови, міжнародні альянси або інші аспекти," — зазначає О. Калмиков.
Це вже стало реальністю: держави-члени Європейського Союзу мають на меті суттєве підвищення своїх оборонних витрат. 4 березня голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висунула ініціативу створення оборонного фонду обсягом 150 мільярдів євро. У поєднанні з нарощенням оборонних бюджетів окремих країн, загальна сума може сягнути 800 мільярдів євро.
"Стара економічна концепція"
Проте, окрім унікального підходу до ведення переговорів, характерного для Д. Трампа, багато аналітиків та експертів, коли президент США почав обговорювати питання мит, виявили в цьому певні історичні аналогії.
Як ілюстрацію можна згадати тарифи 31-го президента США Герберта Кларка Гувера. У 1930 році він підписав закон Смута-Хоулі, що встановлював мита на 20 тисяч товарів, які імпортувалися до США.
"Слід визнати заслуги президента, адже він тоді виступав проти підвищення тарифів. Однак у Конгресі було чимало яструбів, які ухвалили рішення про їх запровадження", - зазначає журналіст Російської служби Бі-бі-сі.
У 1929 році США зіткнулися з фінансовим колапсом, який призвів до економічної кризи, відомої як "Велика депресія". У відповідь на це, Конгрес ухвалив рішення вжити заходів, запровадивши "митні тарифи".
Калмиков зазначає, що за тих економічних обставин тарифи мали більший вплив, ніж сьогодні: "На початку 20 століття мита становили приблизно третину американських доходів. Тобто за тієї системи торгівлі ці мита приносили більше доходів скарбниці, ніж податки з громадян".
Проте, в умовах змін у глобальній торгівлі, тарифи поступово стали неактуальними, а їхній вплив на економіку світу виявився шкідливим.
"Економіка ставала все більш сучасною та модернізованою, промисловість активно розвивалася, а частка імпортних податків у загальному обсязі податкових надходжень зменшувалася. Проте все ще залишалися люди [у США], які пам'ятали, що всього лише двадцять років тому у нас були вигідні тарифи, з яких ми отримували прибуток, і їх знову запровадили. Але за цей час світ кардинально змінився, і завдяки відносно вільній торгівлі життя стало значно кращим. Порушення цієї системи через тарифи миттєво призвело до зниження добробуту населення", - розповідає О. Калмиков.
Внаслідок цього американський підхід того часу не тільки не сприяв подоланню кризи, а навпаки, лише загострив її.
Цю стратегію називали "знищення сусідів". Кожен прагнув захиститися, і це спрацювало. Але в підсумку все закінчилося плачевно – всі опинилися в бідності, а в США розпочалася "Велика депресія". Тарифні заходи не принесли очікуваного результату, а обсяги світової торгівлі товарами різко впали, - продовжує співрозмовник.
Згодом у Європі спалахнула війна, внаслідок якої міста опинилися в руїнах. США ініціювали план Маршала, що мав на меті відбудову європейських країн після війни, зняття торгових обмежень. Як зазначає О. Калмиков, стратегія "знищити сусіда" трансформувалася в підхід "давайте допоможемо сусідам стати заможними".
Європа справді відновилася після кризових часів, розпочала активну співпрацю з США, і завдяки цій економічній взаємодії ми змогли насолоджуватися неймовірно успішними десятиліттями, коли світ став безмежно багатшим. (...) Однак тепер ми опинилися на межі, де Трамп несподівано згадав про тарифи 30-х років і вирішив їх відновити, - зазначає журналіст. - Економічна теорія, що має коріння в минулому столітті, сьогодні вважається багатьма економістами застарілою та недієвою, але Трамп має іншу думку.
Впливи
У разі запровадження тарифів для Європи постраждають, як США, так і ЄС, каже О. Калмиков. Впливи від обіцяних тарифів уже відчувають європейські та американські виробники.
"Навіть саме очікування того, що тарифи будуть введені, змушує переглядати прогноз, припустимо, інфляції. (...) Європейський союз уже обіцяв відповісти на будь-які американські мита своїми (...) Відповідно, американські товари, що приходитимуть до Європи, обкладатимуть митами, ціни на них зростуть. Відповідно, ставка Європейського центрального банку перестане знижуватися тими темпами, якими було запрограмовано. Гроші будуть дорожчими, ніж належало. Кредити будуть менш доступними, економіка сповільниться. Грошей і роботи у людей буде менше", - каже журналіст Російської служби Бі-бі-сі.
В умовах економічної кризи настануть і політичні наслідки.
"Як ми бачимо, це призводить до того, що люди починають шукати альтернативи політичному порядку, що склався, і здебільшого голосують за вкрай лівих або вкрай правих для того, щоб спробувати все-таки щось вирішити", - зазначає О. Калмиков.
Політична загроза також полягає в тому, що великі американські корпорації, використовуючи економічний вплив США на Європу, можуть ставити вимоги щодо покращення умов ведення бізнесу в країнах ЄС.
О. Калмиков наводить як приклад постать Ілона Маска - великого американського підприємця, нині керівника Департаменту урядової ефективності, якому сьогодні, крім Tesla і Space X, належить соціальна мережа X. Умови для роботи медіа-компаній у Європі передбачають безліч вимог щодо захисту особистих даних, захисту прав дітей, боротьби з дезінформацією.
"Ми почули, як віцепрезидент США Джей Ді Венс висловлювався про те, що в Європі існують серйозні проблеми зі свободою слова. Він зазначив, що одним із пріоритетів США є приведення європейських стандартів свободи слова до американських. Чи може це вплинути на торговельні відносини? Чи скористується Трамп економічними важелями, щоб примусити Європу переглянути своє ставлення до свободи слова, демократії, виборчих прав, рівності та інших важливих аспектів? Безумовно, так, вважає О. Калмиков."
На думку співрозмовника, подібна ситуація може також вплинути на екологічну політику Європейського Союзу, що передбачає, аби "забруднюючі виробництва з інших країн сплачували податки при імпорті своїх товарів до ЄС".
"Інакше кажучи, незалежний вибір європейських країн щодо власного способу життя та регулювання певних аспектів, включаючи тарифну війну, несподівано підпадає під вплив глобальних факторів," - зазначає О. Калмиков.
"Це протистояння уособлює різні світогляди та прагнення Трампа нав'язувати свої умови іншим державам через загрози обмеження їхнього доступу до надзвичайно прибуткового та важливого американського ринку товарів," - підсумовує він.
