Трамп має змогу перемогти Путіна навіть без введення вторинних санкцій: що необхідно для цього?
Дональд Трамп не потребує так званих вторинних мит, щоб суттєво знизити доходи Росії від продажу нафти, які наразі складають 160 мільярдів доларів на рік. У нього є більш ефективний план для обмеження фінансових потоків, що підтримують кремлівську агресію проти України. Необхідно переконати Індію, другого за величиною імпортера російської нафти, відмовитися від її закупівлі, водночас досягнувши угоди зі Саудівською Аравією про збільшення видобутку. Це могло б забезпечити стабільність світових цін на нафту в умовах зменшення експорту з Москви.
Сполучені Штати могли б суттєво знизити доходи Росії від експорту нафти, вживаючи заходів, які виходять за рамки простого зниження цін. В комплексі ці дії могли б ще більше ускладнити економічну ситуацію в країні Путіна, яка вже стикається з серйозними проблемами, такими як бюджетний дефіцит, уповільнення економічного зростання, зростаючий рівень боргів і висока інфляція, зазначає Reuters.
У статті зазначається, що саме цього хоче досягти Трамп, погрожуючи запровадженням вторинних мит для країн, які мають торговельні зв'язки з Росією. Проте, такі загальні вторинні мита матимуть численні недоліки, через що фінансові ринки сумніваються в реальності виконання цієї загрози з боку американського президента.
Цікаво, що після його висловлювань російські акції та рубль зросли в ціні, тоді як вартість нафти знизилася. Це абсолютно протилежно тому, що могло б статися, якщо б інвестори сприймали слова Трампа всерйоз.
Росія займає третє місце у світі за обсягами видобутку нафти, поступаючись лише США та Саудівській Аравії. Незважаючи на значне зниження доходів, у червні країна здійснила експорт 7,2 мільйона барелів нафти та нафтопродуктів, таких як дизель, на загальну суму 13,6 мільярда доларів, що в підсумку складає понад 160 мільярдів доларів на рік. Вилучення російських постачань з глобального ринку може призвести до різкого підвищення цін. Це також негативно вплине на американських споживачів, що може позначитися на популярності Дональда Трампа.
Ще однією важливою проблемою залишається Китай, який з початку року до травня придбав близько третини російського експорту нафти за обсягом. Пекін виступає ключовим партнером Москви. Тому, якщо Трамп вирішить запровадити 100% мита на китайський імпорт до США, це, ймовірно, не призведе до зміни політики Китаю. Натомість, це може ще більше загострити торгову війну з другою за величиною економікою світу та сприяти підвищенню інфляції в США.
Теоретично, Трамп міг би скасувати вторинні мита для Китаю, запровадивши їх для інших країн. Індія та Туреччина, які імпортують приблизно чверть і десяту частину російської нафти відповідно, стали б основними об'єктами його уваги. Президент міг би досягти кращих результатів, здійснюючи тиск на ці держави. Однак політика, яка накладає санкції на дружні країни, звільняючи від мит Китайську Народну Республіку — одного з найбільших довгострокових конкурентів США — була б геополітичною безглуздістю.
Трамп міг би використовувати як батоги, так і пряники, щоб переконати Індію і Туреччину припинити купувати російську нафту. Він міг би укласти вигідні для обох сторін угоди з цими країнами.
Одним зі стимулів могло б стати забезпечення альтернативних поставок сирої нафти на світові ринки. Це запевнило б Індію та Туреччину, що вони не платитимуть більше за енергоносії. Це також захистило б американських споживачів від підвищення цін на паливо.
Трамп також міг би переконати американських виробників, з якими він має добрі стосунки, збільшити видобуток нафти. У разі тимчасового дефіциту на ринку США могли б навіть випустити нафту зі своїх стратегічних запасів, що дало б буровим компаніям впевненість у збільшенні поставок.
Скорочення обсягів нафти, яку росія може експортувати, має бути лише частиною плану Трампа, зазначається в статті. Він також повинен знизити ціну, за якою москва продає свою нафту, про що йдеться у 18 пакеті санкцій ЄС проти кремля.
