Трамп здійснює серйозну помилку щодо Ірану, - вважає ветеран іракської війни.
Солдати мають розуміти, за що вони воюють, і цього разу у американців із цим проблеми.
Військова операція США проти Ірану викликає численні суперечки щодо пояснень, які надають американські官ники. Риторика стає все більш агресивною, однак військовослужбовці США все ще не мають чіткого уявлення про мету цієї війни. Про це зазначає американський автор та ветеран іракської війни Філ Клей у своїй колонці для The New York Times.
Автор підкреслює, що під час війни в Іраку, незважаючи на численні помилки та політичні прорахунки, солдати мали чітке розуміння своїх цілей на фронті. Натомість сьогодні, на його думку, американські військові можуть не мати ясного уявлення про стратегічні цілі операцій проти Ірану. Клей зазначає, що офіційні пояснення варіюються від необхідності стримувати ядерну програму Тегерана до бажання змінити режим або запобігти потенційній загрозі для США та їхніх союзників.
Окрему критику ветеран спрямовує на інформаційну політику адміністрації, яка, за його словами, перетворює війну на своєрідне шоу. Він описує відео, опубліковане Білим домом, у якому удари по іранських об'єктах змонтовані у стилі комп'ютерної гри. На думку автора, така подача формує небезпечне ставлення до насильства як до розваги та демонстрації сили, а не як до трагічного, але інколи неминучого інструменту політики.
Як підкреслює Клей, представники адміністрації не приховують своєї жорсткої позиції. Зокрема, міністр оборони Піт Гегсет, виступаючи на пресконференції, заявив: "Ми б'ємо їх, поки вони лежать, і саме так і має бути". Автор вважає, що така риторика свідчить про відхід від традиційної американської військової доктрини, яка намагалася поєднувати застосування сили з моральним обґрунтуванням і довгостроковими політичними цілями.
У колонці також проводиться історична паралель із попередніми війнами США. Клей нагадує, що навіть у найжорсткіших конфліктах американські лідери намагалися пояснювати військові дії принципами свободи, демократії або захисту міжнародного порядку. Так, президент Авраам Лінкольн під час громадянської війни говорив про необхідність діяти "без злоби до будь-кого, з милосердям до всіх", підкреслюючи, що перемога має супроводжуватися примиренням, а не лише домінуванням.
Ветеран також підкреслює важливість стратегічних помилок. Він зазначає, що широкомасштабні повітряні атаки зазвичай не здатні призвести до зміни урядів без супутнього наземного втручання. При цьому, за його словами, адміністрація закликала іранців скористатися можливістю для повалення влади, але не очікувала, що в результаті в країні посиляться радикальні елементи.
На думку автора, нинішня стратегія Вашингтона ілюструє так званий парадокс "удару як стратегії", коли тактичні успіхи підміняють відсутність чіткої політичної мети. У підсумку, попереджає він, це може призвести до затяжного конфлікту з непередбачуваними наслідками для всього Близького Сходу.
Підсумовуючи, Клей наголошує, що навіть у найскладніших обставинах війна повинна мати зрозумілу моральну й політичну мету. "Влада не виростає з дула рушниці, а жорстокість - це не те саме, що сила", - пише він, застерігаючи, що політика, побудована виключно на демонстрації військової могутності, зрештою може обернутися руйнівними наслідками і для самих Сполучених Штатів.
Як писав УНІАН, Дональд Трамп пригрозив знищити енергосистему Ірану, якщо той не розблокує Ормузьку протоку у найближчі дві доби. Незадовго перед тим, він заявив, що Іран буцімто вже "стертий з лиця землі" і хоче мирної угоди.
Тим часом екс-командувач ЗСУ Валерій Залужний попередив, що спроба американців розпочати наземну операцію проти Ірану може обернутися катастрофою.
