Трамп став каталізатором найбільшої енергетичної кризи в історії, що знаменує собою кінець ери домінування нафти і газу, - повідомляє BBC.

У сучасних умовах енергетика, що базується на відновлювальних джерелах, тепер обходиться дешевше, ніж енергія, отримана з викопних палив.

Попри те, що Дональд Трамп підтримує нафтову індустрію і критикує відновлювану енергетику, саме його політика призвела до глобальної енергетичної кризи, яка робить нафту і газ менш привабливими.

Джерело. Про це пише ВВС.

Глобальна енергетична сфера переживає критичний етап: конфлікт між Сполученими Штатами та Іраном, спровокований урядом Дональда Трампа, не лише викликав різке підвищення вартості нафти та газу, але й, парадоксально, прискорив перехід до відновлюваних джерел енергії.

Експерти вважають, що сучасна криза може виявитися ще більш значною, ніж нафтовий шок 1970-х років. Однак результати можуть бути кардинально іншими: замість посилення значення викопного пального, ми можемо спостерігати його поступове відходження на задній план.

Після атак США на Іран та фактичного блокування Ормузької протоки, через яку проходять приблизно 20% світових постачань нафти та газу, ринок миттєво відреагував: ціни на газ у Європі зросли майже вдвічі, а вартість нафти стрімко піднялася, що призвело до глобального енергетичного дефіциту.

Проте найважливішим є те, що криза продемонструвала: країни, які змогли зменшити свою залежність від нафти та газу, а також перейти на альтернативні джерела енергії, виявилися найменше ураженими.

Найефективніше сучасний шок долають Китай та Європейський Союз завдяки значним інвестиціям у сонячну енергетику, вітрові електростанції та електричні автомобілі.

Наприклад, електромобілі в даний час щоденно заощаджують 2,7 мільйона барелів нафти, і за чотири роки ця кількість може зрости вдвічі.

Таким чином, навіть у часи кризи певна частина світу зменшує свою залежність від нафти завдяки інвестиціям у стійкий розвиток.

Електрифікація транспортних засобів стала важливим чинником трансформацій у галузі. Китай зайняв лідируючі позиції як найбільший виробник та експортер електричних автомобілів у світі, причому обсяги продажу EV у цій країні перевищують сукупні показники решти світу. Країни Азії активно переходять навіть на використання електричних мопедів.

Виходить, що енергетична безпека тепер залежить не від запасів нафти, а від технологій і електрики.

Ще одним важливим ефектом кризи став удар по "перехідній ролі газу". Як зазначається в статті, раніше багато країн планували з вугілля спочатку перейти на газ - як проміжний етап - і тільки потім на відновлювану енергію.

Проте після блокування Ормузу постачання газу зазнали зриву, ціни стали коливатися, а залежність виявилася небезпечною.

У результаті деякі країни можуть швидше пройти чи навіть "перестрибнути" етап газу і одразу перейти до ВДЕ.

Іншим важливим етапом стало те, що відновлювальні джерела енергії зараз обходяться дешевше, ніж традиційні. Вартість сонячних панелей і вітрових турбін знизилася більше ніж на 20%, їх встановлення стало швидшим, а також вони не підлягають впливу геополітичних факторів.

Отже, в сучасних умовах "зелена" енергетика є не лише питанням клімату, але й економічної вигоди та забезпечення безпеки.

Експерти прогнозують прискорення інвестицій у ВДЕ, повернення державних субсидій на "зелені" технології і зростання ролі електрифікації в транспорті та енергетиці.

Фон подій. Як стало відомо, перекриття Ормузької протоки призвело до розподілу країн Перської затоки на дві групи: одні отримують величезні прибутки, в той час як інші зазнають значних втрат.

Більше про те, як Трамп бореться з вітряками - причому буквально - ми писали в матеріалі "Трамп і його "очманілі" кити. Як за гроші нафтогазових компаній іде боротьба з вітровою енергетикою".