У Європі виникли розбіжності після несподіваних переговорів між лідерами Фінляндії та Норвегії і Путіним, повідомляє The Telegraph.

Непередбачувані дії Трампа та прагнення європейських керівників до самостійних угод з Росією ставлять під загрозу єдність Західного світу в питанні вирішення війни в Україні.

Зустріч прем'єра Норвегії Йонаса Гар Стере та президента Фінляндії Александра Стубба з президентом Росії Володимиром Путіним викликала напруженість у Європейському Союзі. Інші лідери ЄС висловили своє незадоволення цим кроком, охарактеризувавши його як "недоцільну ініціативу", що може послужити інтересам Кремля в контексті майбутніх мирних переговорів щодо України, що відбуватимуться за посередництва США.

Цю інформацію можна знайти в публікації The Telegraph.

Стере та Стубб 27 жовтня провели переговори з Путіним, намагаючись сприяти пошуку шляхів для завершення війни в Україні. Після розмови лідери двох північних країн назвали її "відвертою та предметною". Переговори відбулися напередодні мирних консультацій за участю США, запланованих на листопад.

За підсумками зустрічі Стере та Стубб заявили, що прагнули "безпосередньо передати повідомлення щодо майбутніх переговорів, щоб допомогти покласти край війні".

Водночас невдовзі стало зрозуміло, що переговори не принесли помітного прогресу. Інші європейські лідери дорікнули Стере та Стуббу тим, що вони "діють самостійно", не узгодивши спільну позицію Європи.

У Москві також зменшили важливість переговорів, стверджуючи, що їхня мета нібито полягала лише в отриманні певної ролі в процесі переговорів.

Раніше Путін не проявляв бажання проводити переговори безпосередньо з європейськими партнерами України. Він, скоріше, надавав перевагу спілкуванню зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом.

Одночасно розглядається можливість проведення тристоронньої зустрічі між США, Росією та Китаєм, яка буде присвячена питанням майбутнього України. Якщо така зустріч відбудеться, Київ, подібно до Брюсселя, фактично опиниться поза межами переговорного процесу.

Діалог Стере та Стубба з Путіним поглибив розбіжності між європейськими державами.

Перед зустріччю Стере та Стубба з Путіним існувала обережна надія на те, що російський лідер нарешті виявить готовність серйозно долучитися до мирних переговорів або хоча б трохи пом'якшить свою позицію. Проте, схоже, що переговори фінського та норвезького прем'єрів із президентом РФ лише загострили розбіжності серед європейських держав, які підтримують Україну. Така ситуація, ймовірно, може грати на руку Путіну.

Ініціатива, запропонована Фінляндією та Норвегією, має на меті забезпечити активну участь Європи у мирних переговорах, що викликає зростаюче занепокоєння серед союзників України. Вони стурбовані тим, що непередбачувана політика президента США Дональда Трампа може призвести до більшого врахування інтересів Росії в процесі переговорів.

Напередодні нового раунду перемовин, який планують провести у листопаді в Абу-Дабі, Трамп пішов на скасування санкцій щодо експорту російського пального, а також пообіцяв придбати тисячі барелів дизельного пального.

У Європі та серед представників української влади, зокрема президента Володимира Зеленського, побоюються, що Трамп міг домовлятися з Путіним про додаткові поступки. Йдеться, зокрема, про можливі рішення, які стосуватимуться інтересів європейських країн, в обмін на припинення війни.

Водночас сама спроба Стере та Стубба долучитися до переговорного процесу викликала неоднозначну реакцію. Це стало першим випадком після розмови президента Франції Емманюеля Макрона з Путіним у липні минулого року, коли європейський союзник України безпосередньо зателефонував російському диктатору.

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила свої сумніви щодо ініціативи Норвегії та Фінляндії, зазначивши: "Я переконана, що Європа повинна залишатися єдиною, а не діяти окремими шляхами".

У свою чергу, прем'єр Швеції Ульф Крістерссон зазначив, що ні він, ні інші європейські лідери не були поінформовані про ці переговори.

Недостатня єдність Європи може стати вигідною для Путіна.

Конфлікт виник у той момент, коли уряди держав Європейського Союзу намагаються усталити єдиний формат представлення Європи під час потенційних переговорів з Москвою.

Європейський урядовець, залучений до цього процесу, повідомив виданню, що у разі відсутності спільної угоди існує загроза, що деякі лідери почнуть вести переговори з Путіним "з різних сторін", не маючи узгодженої позиції з боку Європи.

За словами іншого джерела, відсутність спільної позиції може дозволити Росії використати розбіжності між європейськими країнами, щоб представити їх перед Трампом як сторони, які нібито перешкоджають досягненню миру. Для Кремля такий сценарій був би вигідним, особливо з огляду на відсутність підстав вважати, що Путін справді готовий завершити війну.

У той же час у Кремлі неодноразово підкреслювали, що для ефективного укладення будь-якої угоди про припинення вогню важлива залученість європейських держав.

Що у Кремлі заявили після розмови Путіна з лідерами Фінляндії і Норвегії

Після зустрічі між лідерами Фінляндії та Норвегії з Путіним, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров висловив свою незадоволеність цими переговорами. Він зазначив, що ця дискусія не дала жодних нових результатів у контексті війни в Україні. Крім того, Лавров передбачив, що інформаційна боротьба навколо конфлікту буде тільки посилюватися.

Лавров також підкреслив, що, за його словами, європейські керівники, зокрема, прагнуть отримати шанс долучитися до переговорного процесу.

Після бесіди в Кремлі не було видно, що Москва готова до будь-яких компромісів. Офіційна заява після переговорів майже не містила ознак зміни у російській позиції.

Відповідно до інформації, наданої Кремлем, Путін "нагадав [Стуббу та Стере] про основні причини виникнення конфлікту". Ця заява фактично посилається на російські аргументи, що розширення НАТО на схід та орієнтація України на Захід нібито спричинили повномасштабне вторгнення.

Також російський лідер підкреслив, що справедливе та тривале мирне вирішення конфлікту можливе лише за умови повного і безумовного врахування законних інтересів Росії. Водночас, представники Кремля звинуватили "конфронтаційну політику держав ЄС і НАТО" у тому, що вона, на їхню думку, затягує війну.

Риторика Москви відповідає думкам європейських посадовців, які вважають, що Росія може намагатися скористатися наступним етапом мирних переговорів по Україні, щоб під weaken позиції НАТО.

Деталі переговорів Володимира Путіна зі Стере та Стуббом.

Нагадуємо, що 27 жовтня Стубб і Стере здійснили телефонну бесіду з Путіним, щоб донести до нього позицію України перед запланованою зустріччю в Абу-Дабі та підкреслити необхідність зупинення атак на енергетичну інфраструктуру. Це стало першим прямим контактом російського лідера з європейськими керівниками, які підтримують Київ, з липня 2025 року.

Після розмови у Кремлі заявили, що мир можливий лише на умовах Росії та з урахуванням її інтересів, звинувативши у затягуванні війни Захід. За даними Reuters, Путін відмовився від будь-яких компромісів щодо захоплення всього Донбасу.

Після цього європейські керівники зв’язалися з Зеленським, щоб обговорити конкретні деталі.