У Німеччині точаться дискусії щодо військової служби.
Заплановане розширення складу Бундесверу викликало суперечки в правлячій коаліції щодо підходів до реалізації цього процесу. Опозиційні Зелені зауважують, що це може ослабити країну в умовах війни Росії проти України.
Виступаючи в четвер, 16 жовтня, з півгодинною урядовою заявою в Бундестазі,Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) обійшов найгарячішу політичну тему цих днів у Німеччині - суперечку про законопроєкт про збільшення чисельності армії. Формально у нього були підстави - промова канцлера була присвячена майбутній зустрічі лідерів країн Євросоюзу, яка має відбутись 23 жовтня. Але річ у тім, що однією з головних тем саміту буде власне політика в сфері оборони.
Опозиційні Зелені розкритикували таку ситуацію, як прояв слабкості уряду на тлі триваючої війни Росії проти України і загрози з боку Москви для Європи. Співголова партії Катаріна Дреґе (Katharina Dröge) назвала те, що відбувається, "абсолютним хаосом". Що ж сталося?
Проєкт закону "Про модернізацію військової служби" був схвалений кабінетом, що складається з консерваторів з блоку ХДС/ХСС та соціал-демократів наприкінці серпня. Важливо зазначити, що в даному випадку мова не йде про відновлення загального військового обов'язку, призупиненого у 2011 році, а про залучення добровольців до лав армії. Планується збільшити чисельність Бундесверу з 180 тисяч до 260 тисяч осіб протягом найближчих років. Основні причини цього рішення пов'язані з війною Росії проти України та потенційною загрозою нападу РФ на НАТО в найближчому майбутньому. "Росія залишатиметься найбільшою загрозою для європейської безпеки в найближчі роки", - зазначено у тексті законопроєкту. Мета полягає в покращенні підготовки Бундесверу до захисту Німеччини та її союзників.
Основна ідея реформи полягає в тому, що з 2026 року всім особам, які з'явилися на світ після 2008 року, буде надіслано лист з анкетою. Чоловіки повинні будуть відповісти на нього обов'язково, тоді як жінки зможуть взяти участь на добровільних засадах. У подальшому планується запропонувати відповідним кандидатам приєднатися до збройних сил на термін від шести до 23 місяців на добровільних умовах. Для того щоб підвищити привабливість військової служби, планується збільшити зарплату до приблизно 2300 євро чистими щомісяця, а також надати додаткові привілеї, такі як отримання водійських прав. З 2027 року первинний законопроєкт передбачає обов'язкове проходження медичної комісії для всіх потенційних призовників.
Ознайомтеся з іншими матеріалами: Добровільна військова служба або ж призов? Обговорення в Німеччині.
Спір виник навколо ключового питання: що робити у випадку, якщо добровольців не буде достатньо? Як досягти справедливості, якщо потрібно призвати лише кілька десятків тисяч осіб? Сам канцлер Мерц раніше в одному з інтерв'ю висловив сумніви щодо того, чи вистачить добровольців.
Християнські демократи та соціалісти не мають одностайності щодо можливості відновлення військової служби в певних випадках. Частина соціал-демократів виявилася проти цієї ідеї. Узгоджений компроміс між фракціями, що передбачав компенсацію недобору через жеребкування, яке можна охарактеризувати як лотерею, несподівано було відкладено. Перше читання, заплановане на четвер, опинилося під загрозою зриву, але врешті-решт відбулося.
У своїй промові в Бундестазі міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус наголосив на двох ключових аспектах: залучення до військової служби та можливість викликати на медичну комісію всіх потенційних призовників, що налічують близько 300 тисяч осіб. Він не висловив рішучого заперечення проти використання "лотерейного методу" для визначення призовників у разі нестачі. Представники партії Зелених поставили питання, чому добровольців може бути недостатньо. Вони вважають, що вже зараз багато військових не продовжують свої контракти через непривабливість служби, а також критикують Міністерство оборони за його неефективність. У відповідь представник правлячої партії ХСС зауважив, що опозиція могла б вирішити цю проблему, коли сама була при владі.
Відбулися і більш напружені дебати. Зокрема, представник найвпливовішої опозиційної фракції, ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН), висловив закиди на адресу депутата від ХДС Норберта Реттґена, звинувативши його в тому, що він нібито закликав до захисту українських природних ресурсів від російської агресії. Реттґен заперечив цю інформацію та підкреслив, що зміцнення німецької армії є необхідним для захисту свободи і демократії в Європі. Хоча АдН заявила про свою підтримку посилення Бундесверу, вона все ж вирішила не підтримувати законопроєкт. Також проти виступили представники опозиційної Лівої партії.
Досліджуйте також: У німецькому Бундесвері спостерігається збільшення числа добровольців. Які причини цього явища?
Опитування, проведене соціологічним центром Forsa для журналу Stern, виявило, що трохи більше половини німців, а саме 54%, висловлюють підтримку ідеї відновлення призовної армії. Проте, серед виборців різних політичних партій спостерігається неоднорідність у цих поглядах. Так, серед прихильників консерваторів три чверті виступають за повернення призову, водночас у соціал-демократів цей показник дещо нижчий і становить близько 60%. Крім того, є значні вікові різниці: серед молоді у віці від 18 до 29 років 63% респондентів виступають проти запровадження призову.
Тепер проєкт закону буде передано до комітетів Бундестагу. У листопаді заплановані експертні слухання, після яких до кінця року планується ухвалення закону в другому та третьому читаннях, щоб він вступив в силу з 1 січня. Експерти вважають, що ймовірність цього досить висока, оскільки канцлер Мерц, який оголосив про намір створити "найсильнішу конвенційну армію в Європі", не може дозволити собі затримки.
Навіть якщо все піде за планом уряду, чисельність Бундесверу буде зростати повільно. У перший рік міноборони планує набрати близько 5000 додаткових солдатів. Для більшої кількості серед іншого поки що не вистачить місць у казармах.
