Україна ризикує втратити підтримку ключового партнера, і це викликатиме радість у Північній Кореї.
Авторка Наталія Бутирська є експерткою в області Східної Азії, має ступінь магістра з міжнародної політики та обіймає посаду асоційованої старшої аналітикині в Центрі "Нова Європа".
Національна асамблея Республіки Корея вдруге спробувала проголосувати за імпічмент президента Юн Сок Йоля у зв'язку з оголошенням ним воєнного стану в ніч на 4 грудня. Хоча воєнний стан було скасовано всього через шість годин після голосування парламенту, наслідки цього рішення матимуть значний вплив на внутрішню політику країни протягом тривалого часу.
Президент Юн був усунений від виконання своїх обов'язків, і тепер прем'єр-міністр виконує його функції, отримавши всі президентські повноваження відповідно до Конституції.
Тепер доля президента в руках Конституційного суду, який має 180 днів для винесення рішення про імпічмент. Перше засідання за цією справою було призначено на 16 грудня, та, як заявлено, "розглядатиметься як найбільш пріоритетне та позачергове". Рішення мають підтримати шість із дев'яти суддів. Однак на сьогодні Конституційний суд недоукомплектований: три місця, які мають бути заповнені за квотою Національної асамблеї, залишаються вакантними через суперечки між провладною партією та опозицією. Традиційно кожна з партій призначала по одному кандидату, а третього визначали шляхом консенсусу. Але цього разу опозиційна партія прагнула провести два призначення на свою користь, і через це ситуація зайшла в глухий кут. Тож у нинішньому складі потрібно отримати одностайне рішення всіх шести суддів (щоправда, опозиційна Демократична партія "Тобуро" намагається підстрахуватись і пообіцяла призначити одного або двох суддів до кінця року), після чого імпічмент набере чинності. Далі протягом 60 днів мають відбутися президентські вибори. Проте якщо не вдасться отримати голоси шести суддів або Конституційний суд не знайде порушень закону з боку президента, то Юн повернеться до виконання своїх обов'язків.
Очевидно, що саме на такий сценарій розраховує Юн Сок Йоль, який після голосування в парламенті наголосив, що "ніколи не здасться", та пообіцяв "нести на собі всю критику, підтримку та заохочення й робити все можливе для країни до останнього". Напередодні у своєму першому зверненні до народу від часу оголошення воєнного стану він виправдав свої дії захистом Конституції та пообіцяв боротися зі спробами змістити його з посади глави держави.
Після оголошення цієї заяви 12 депутатів від провладної партії вирішили підтримати ініціативу щодо імпічменту. Президент категорично відмовився від пропозиції партійних лідерів про "структуровану дострокову відставку", яка передбачала обмеження його повноважень у внутрішніх і зовнішніх справах на користь спільного керівництва з прем'єр-міністром та партією "Сила народу". Лідери цієї партії намагалися утримати контроль над процесом призначення та термінами дострокових президентських виборів, що, на думку опозиції, стало "антиконституційним продовженням перевороту", щоб виграти час, поки триваючі судові розгляди проти лідера опозиційної сили Лі Чже Мьона не вступлять у силу, заважаючи йому змагатися за президентське крісло.
Лі проходить через чотири судових процеси за пред'явленими йому кримінальними обвинуваченнями, включно з маніпуляціями на виборах, наданням неправдивої інформації, хабарництвом і корупцією. В листопаді суд виніс рішення за одним із них -- порушення виборчого законодавства під час президентських виборів 2022 року -- та засудив Лі Чже Мьона до одного року тюремного ув'язнення умовно. Наразі лідер опозиції оскаржує це рішення. Якщо ж він програє апеляцію, то буде позбавлений місця в парламенті та права балотуватися на посаду президента протягом наступних десяти років. У такий спосіб партія влади могла б позбутися серйозного конкурента на президентських виборах, який на сьогодні має високі шанси їх виграти.
До речі, під час президентської кампанії 2022 року лідер опозиції програв Юн Сок Йолю лише 0,73%, і це стало причиною серйозного зіткнення між двома політичними таборами, особливо після парламентських виборів 2024 року, під час яких опозиційна партія отримала більшість.
Президент Юн зіткнувся з перешкодами у реалізації своїх ініціатив, і останнім ударом стало запропоноване ним скорочення бюджетних витрат на наступний рік. Його опоненти оголосили імпічмент призначеним ним чиновникам, суддям та іншим високопосадовцям, за два з половиною роки зафіксовано 22 випадки. Проте найбільшою загрозою для Юн Сок Йоля стали вимоги провести розслідування щодо його дружини, яка підозрюється в маніпуляціях з акціями, отриманні дорогих подарунків, впливі на кадрові рішення та академічному плагіаті. Президент неодноразово виступав проти законопроєкту партії "Тобуро", що передбачав призначення спеціального прокурора для розслідування цих справ.
Однак наполегливість, із якою опозиція вимагала розслідування проти першої леді, могла стати одним із головних чинників, через який у президента "здали нерви" й він вирішив покінчити з опонентами, оголосивши всеосяжну форму воєнного стану, включно із закриттям діяльності політичних партій, парламенту та ЗМІ, що суперечить Конституції. В ніч на 4 грудня, згідно з даними прокуратури, також було видано розпорядження про арешт 14 ключових персон, зокрема лідера опозиції Лі Чже Мьона, спікера парламенту У Вон Сіка та глави партії влади Хан Дон Хуна, в якого були напружені відносини з главою держави.
Рішення щодо імпічменту призвело до тимчасового зняття політичної напруги, проте не змогло вирішити корінну кризу, що охопила державу.
По-перше, прагнення президента залишитися на посаді призвело до розколу всередині партії "Сила народу" між про-юнівською фракцією та іншою частиною партійців, які виступають проти цього рішення. Така позиція шкодить інтересам партії, що прагне відновити заплямований імідж, а також гальмує процес підготовки нового кандидата для можливих президентських виборів.
По-друге, якщо Юн Сок Йолю зможе зберегти свою владу, опозиція знову активізує свої зусилля для ініціювання імпічменту та організації протестних акцій. Згідно з опитуванням, проведеним Realmeter, 73,6% учасників підтримують ідею імпічменту президента, тоді як 24% висловлюють незгоду. Це, в свою чергу, може призвести до подальшого загострення політичної кризи в країні.
По-третє, опозиція заявила про намір притягнути до відповідальності прем'єр-міністра Хан Док Су через його участь у п'ятихвилинному засіданні уряду, яке відбулося безпосередньо перед оголошенням воєнного стану. Це ставить під загрозу його позицію. Водночас тимчасовий статус державного керівництва дозволяє зосередитися лише на термінових питаннях, в основному зусилля спрямовані на стабілізацію політичної та економічної ситуації в країні, тоді як важливі зовнішньополітичні та безпекові рішення можуть бути відкладені.
По-четверте, розпад двопартійної співпраці відображає сучасний стан політичного життя в Південній Кореї, який проявився в нездатності обох політичних груп знайти спільну мову. Це призвело до значної поляризації суспільства, яке розділене за партійними симпатіями. У контексті потенційних дострокових президентських виборів, конфлікт між цими таборами, ймовірно, тільки посилиться.
Сучасна ситуація в Південній Кореї не лише підриває внутрішню стабільність, але й призупиняє зовнішньополітичну активність у критичний момент, коли новим президентом США стає Дональд Трамп. У цей час Кореї вкрай важливо захищати свої економічні інтереси у відносинах зі Сполученими Штатами, а також активно взаємодіяти з новою адміністрацією, що є основним безпековим партнером, особливо на фоні загострення відносин із Північною Кореєю та посилення військової кооперації між Москвою і Пхеньяном.
Натомість чинник Північної Кореї став інструментом взаємних звинувачень між президентом та опозицією. В той час, як Юн Сук Йоль своє рішення ввести воєнний стан обґрунтував, серед іншого, прагненням "викорінити пропівнічнокорейські сили та захистити вільний конституційний порядок", опозиція звинуватила його в провокуванні КНДР, аби створити привід для введення воєнного стану. Так, депутат від "Тобуро" з посиланням на отриману ним нібито від військових інформацію заявив, що інцидент із дроном, поміченим у небі над Пхеньяном під час розкидання антипівнічнокорейських листівок, був операцією військових РК, метою якої було створити обставини для введення воєнного стану в країні. Офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає. Однак ця ситуація викриває слабку сторону південнокорейського політичного протистояння, за якою втрачається оцінка справжніх безпекових загроз на Корейському півострові, пов'язаних із залученням КНДР до участі у війні на боці РФ.
Північнокорейні медіа акцентували на слабкостях південнокорейського суспільства та підкреслили проблеми в управлінні, які проявляються через "маріонетковий уряд Юн Сок Йоля". Політичні дії президента Юна викликали значне незадоволення в КНДР, тому ці обставини, безумовно, вигідні для них.
Сучасна політична нестабільність, на жаль, ставить під загрозу двосторонні відносини між Києвом і Сеулом, особливо в контексті спільних зусиль щодо протидії російсько-північнокорейському партнерству. По-перше, найближчим часом Республіка Корея буде зосереджена на внутрішніх політичних питаннях. По-друге, правляча та опозиційна партії мають різні погляди на пріоритети зовнішньої політики.
Можливість приходу до влади представника опозиційної партії може суттєво змінити курс зовнішньої політики Південної Кореї, орієнтуючи її на налагодження відносин з Москвою, Пхеньяном та Пекіном, що може поставити під загрозу підтримку України. Лідер цієї партії та її члени виступають проти постачання зброї Україні, вважаючи це рівнозначним прямій участі у конфлікті, що стало вагомим фактором стримування для президента Юна. Вони також переконані, що необачна політика Юн Сук Йоля призвела до ускладнення відносин з Росією та сприяла укладенню військового альянсу між Пхеньяном і Москвою. Таким чином, Південна Корея потрапила до списку країн, де політична ситуація створює численні невизначеності в умовах, що й без того є складними на міжнародній арені.
