В Україні вперше офіційно визнали одностатеву пару як сім'ю: чому це має значення.

Це рішення стало знаковим прецедентом для України, оскільки вперше суд врахував не лише формальні положення Сімейного кодексу, а й конституційні гарантії рівноправності.
У червні 2025 року Деснянський районний суд у Києві вперше офіційно визнав стосунки двох чоловіків як фактичну сім'ю. Це рішення стало значним прецедентом для української правової системи та суспільства, викликавши активні дискусії.
"Телеграф" вирішив ґрунтовно дослідити, що ховається за цим рішенням, чому воно є значущим і які потенційні наслідки воно може мати для суспільства.
ЗМІ повідомили про ситуацію, пов'язану з українським дипломатом Зоряном Кісією та його партнером Тимуром Левчуком. Ця пара разом з 2013 року, пройшла громадянську церемонію в 2017 році, а в 2021 році офіційно уклала шлюб у США (про це раніше повідомляв "Телеграф"). У 2024 році Зорян отримав призначення на дипломатичну посаду в Ізраїлі. Однак Міністерство закордонних справ відмовило Тимуру, який є військовозобов'язаним, у можливості виїзду за кордон разом із чоловіком.
Відмова була обґрунтована тим, що в Україні законодавство визнає шлюб лише між чоловіком і жінкою. У відповідь на це пара подала до суду з проханням визнати їхні стосунки сімейними, аби Левчук міг супроводжувати дипломата і мати доступ до сімейних прав.
Ця пара є знаними в Україні активістами та захисниками прав людини. Зорян Кісь, перед тим як зайняти пост першого секретаря Посольства України в Ізраїлі, працював у міжнародній організації Freedom House та був одним із засновників КиївПрайду.
Тимур Левчук очолює українську організацію "Точка Опори" (Fulcrum UA), яка займається захистом прав ЛГБТ. Він також є членом Консультативної ради при уповноваженому ВР Дмитрі Лубінці.
Суд розглянув безліч доказів: спільне проживання, господарювання, спільні покупки, сімейні фотографії, свідоцтво про шлюб, авіаквитки та показання свідків. Хоча український Сімейний кодекс формально визначає шлюб як спілку чоловіка та жінки, суд спирався на ширші правові засади.
Стаття 21 Конституції України забезпечує рівноправність усіх громадян і забороняє будь-яку форму дискримінації, зокрема на основі сексуальної орієнтації. Рішення Конституційного суду від 1999 року розширює визначення сім'ї, включаючи людей, які проживають разом і ведуть спільне господарство, навіть якщо їхній шлюб не має офіційної реєстрації. Значним аргументом у цій справі стала практика Європейського суду з прав людини, яка підкреслює необхідність поважати приватне і сімейне життя усіх громадян, незалежно від статевої приналежності їхніх партнерів.
Суд також взяв до уваги міжнародні зобов'язання України, які виникають унаслідок підписання Європейської конвенції з прав людини, що зобов'язує захищати права кожного громадянина. У даному випадку суд дійшов висновку, що не варто нехтувати реальними обставинами та міжособистісними стосунками людей, спираючись лише на формальні законодавчі обмеження.
Суд дійшов висновку, що зв'язок між цими двома чоловіками є справжньою сімейною одиницею, адже вони спільно проживають, допомагають один одному та ведуть спільне господарство.
Незважаючи на цей інцидент, українське законодавство наразі не надає офіційного визнання одностатевим шлюбам чи цивільним партнерствам. Існуючі законопроєкти, які мають на меті розширення прав ЛГБТ-спільноти, стикаються з перешкодами через політичний опір та вплив консервативних груп.
В Україні значна кількість ЛГБТ-осіб, серед яких є й військові, стикаються з відсутністю правових захистів для своїх стосунків. Вони не мають можливості бути опікунами, відвідувати своїх партнерів у медичних закладах або успадковувати майно, незважаючи на їхній внесок у захист Батьківщини. Постанова Деснянського суду може стати важливим кроком у вирішенні цієї проблеми.
Раніше "Телеграф" повідомляв про плани в Україні змінити підходи до одностатевих шлюбів. Пропонований законопроєкт має на меті врегулювати питання реєстрації партнерств для дорослих осіб, незалежно від їхньої статевої приналежності.