В Україні зафіксовано більше 167 тисяч злочинів, пов'язаних з війною, проте міжнародне право залишається бездіяльним, зазначає Лубінець.

За словами омбудсмена, відсутність правових дій лише сприяє зростанню нових правопорушень.

В Україні спостерігається небачений досі рівень порушень міжнародних норм гуманітарного права з моменту початку повномасштабного конфлікту. За офіційною інформацією, на сьогоднішній день задокументовано більше ніж 167 тисяч військових злочинів, вчинених російськими військовими.

Цю інформацію озвучив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час свого виступу на міжнародній конференції Леннарта Мері, яка відбувається в Таллінні і сьогодні, 18 травня, завершує свою роботу. Омбудсмен став одним із спікерів форуму.

"Міжнародне гуманітарне право втрачає свою силу, не захищаючи і не покараючи кривдників. Його ігнорують, з нього сміються, його принижують. І воно залишається безмовним", - підкреслив омбудсмен. Він звернув увагу на те, що міжнародна спільнота не зробила необхідних висновків ще в 2014 році, коли Росія захопила Крим, і досі продовжує діяти вкрай пасивно.

"Безкарність Росії почалася не з України. Вона почалася у Грузії, Чечні, Молдові. Кожна нова війна Росії - це тортури, зґвалтування, вбивства, депортації. І кожного разу - жодної відповідальності", - зазначив Лубінець.

За словами представника, під час повномасштабного вторгнення в Україні зафіксовано більше 45 тисяч випадків постраждалих серед цивільних. Серед них щонайменше 625 дітей, з яких наймолодшій було всього два дні. Ця трагічна втрата сталася внаслідок обстрілу пологового будинку в Запоріжжі, повідомив уповноважений.

Лубінець акцентував на серйозній проблемі викрадення українських дітей. Він підкреслив, що Росія регулярно вивозить неповнолітніх з тимчасово окупованих регіонів, змінює їхні імена та здійснює незаконні процедури "усиновлення". Ці дії мають на меті підготувати дітей до можливого залучення у військові дії проти України в майбутньому.

"Це не лише правопорушення. Це виклик всім тим основам, які ми звикли вважати правом. Це спроба підірвати саму суть гуманітарних норм", - наголосив Лубінець.

Він також звернув увагу на те, що міжнародне гуманітарне право, попри свою формальну чинність, фактично виявилось безсилим перед масштабом російських злочинів. "Міжнародне гуманітарне право сьогодні безсиле. Воно є - але не діє. Його порушення не мають наслідків, а тому повторюються. Світ досі відповідає на зло дипломатією й занепокоєнням. У той час як Росія - ракетами й дронами", - зазначив посадовець.

За словами омбудсмена, відсутність правових дій лише сприяє зростанню нових правопорушень. "Право, яке не карає, - не захищає", - сказав Лубінець. Він також нагадав про Будапештський меморандум, в якому Україна отримала безпекові гарантії в обмін на відмову від ядерної зброї. "Угода, яку не виконують, - це фікція", - додав він.

Промова Лубінця в Таллінні відбулася на фоні нових обстрілів українських міст та свіжих новин про виявлення катівень і масових поховань на звільнених територіях. Українська влада постійно підкреслює необхідність створення спеціального міжнародного трибуналу для притягнення до відповідальності російського військового та політичного керівництва. Незважаючи на підтримку цієї ініціативи з боку кількох західних держав, конкретні кроки для реалізації трибуналу поки що не були здійснені.

Омбудсмен зазначає, що держава реєструє всі злочини, готує документи для міжнародних судів та співпрацює з партнерами для досягнення справедливості. Однак, без комплексної реакції міжнародної спільноти, запобігти новим злочинам буде неможливо.

Нагадаємо, Конференція Леннарта Мері - щорічний безпековий форум, який проходить в Естонії з 2007 року. Названий так на честь видатного естонського політика та дипломата, міністра закордонних справ (1990-1992) та президента (1992-2001) Естонії. Організаторами конференції є Міжнародний центр оборони та безпеки та Європейська фундація Леннарт Мері. Видатні політики, аналітики, політики, військові та представники академічних кіл з усього світу обговорюють ключові питання зовнішньої та безпекової політики.