Ключові законодавчі ініціативи, що були розглянуті в першій половині січня 2025 року.
Протягом цього часу було представлено 43 законопроєкти: 4 ініційовані Президентом, 7 від уряду та 32 від народних депутатів. Серед них пропозиції щодо введення кримінальної відповідальності за ігнорування чи обходження санкцій, забезпечення гендерного балансу в управлінських структурах акціонерних товариств, ще одна спроба створення адміністративного суду, ініціативи щодо розвитку екоіндустріальних парків, встановлення норм для працевлаштування ветеранів та заборона на транзит російських енергетичних ресурсів. Детальніше про це та інші питання читайте в огляді, випуску 35, "Вокс Україна".
Альтернативні законодавчі ініціативи щодо АРМА
У нашому попередньому аналізі ми зазначали про ініціативи щодо змін у процесі відбору керівника АРМА, співробітників агенції та оцінки її функціонування. Протягом останніх двох тижнів депутати Верховної Ради внесли два альтернативні законопроєкти, які також передбачають корекцію процедури вибору керівника, однак суттєво трансформують підходи до відбору управителів активами та організації їхньої діяльності.
Альтернативні законопроєкти описують процедуру відбору керівника АРМА, аналогічну основному, із залученням представників міжнародних організацій. Проте для формування комісій з відбору працівників АРМА вони пропонують залучити трьох осіб, делегованих Громадською радою, тоді як основний законопроєкт передбачає, що до складу комісії повинні входити п’ять представників від Громадської ради та громадських організацій. Крім того, альтернативні законопроєкти встановлюють обмеження на кількість заступників голови АРМА — лише три, тоді як основний закон не містить таких обмежень.
Законодавчі ініціативи передбачають внесення змін до процесів управління активами, що передані під контроль АРМА. Зокрема, пропонується збільшити мінімальну вартість активу, який може бути переданий до цієї установи, з 200 до 500 прожиткових мінімумів, що в даний час означає з 605,6 тисяч гривень до 1,5 мільйона гривень.
Після прийняття активу в управління Нацагентство має розробити рекомендований план управління, до якого входитимуть потенційні джерела доходу, очікувані витрати на управління, можливі ризики та заходи з їх мінімізації. План затверджує керівництво АРМА і передає управителю разом із активом.
Сьогодні АРМА проводить вибір управителя активами через платформу державних закупівель. У нових законопроєктах пропонується, щоб процес відбору управителя здійснювала автоматизована система серед приватних виконавців (осіб, що виконують судові рішення від імені держави) або арбітражних керуючих (професіоналів, які займаються управлінням підприємствами, що переживають фінансові труднощі, такі як банкрутство). Ці фахівці повинні пройти навчання з управління активами, організоване АРМА, скласти відповідний іспит і бути зареєстрованими в належному реєстрі.
Законопроєкт 12374-2 також пропонує, що фінансування діяльності АРМА може здійснюватися не лише за рахунок державного бюджету, як це відбувається зараз, але й за рахунок нового спеціалізованого фонду. Цей фонд буде формуватися з коштів, отриманих під час розшуку активів, доходів від реалізації конфіскованого майна, відсотків з депозитів, оплати за сертифікати управителів активів та послуг АРМА з пошуку активів. Правила використання цих коштів визначатиме уряд.
Законопроєкт 12374-2 пропонує змінити систему визначення посадових окладів працівників АРМА, замість прив'язки до мінімальної зарплати (8000 грн), використовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб (3028 грн). Це призведе до збільшення заробітних плат керівництва АРМА: наприклад, голові органу зарплата зросте з 96 тис. грн до 121,1 тис. грн, а заступникам – з 88 до 90,8 тис. грн. Водночас, деякі інші працівники зазнають зменшення зарплат: керівник управління отримає 75,7 тис. грн замість 77 тис. грн, головний спеціаліст – 45 тис. грн замість 56 тис. грн, а провідний спеціаліст – 39,3 тис. грн замість 40 тис. грн.
Інший законопроєкт (12389) передбачає, що особи, які володіють активами, на які накладено арешт в рамках кримінальних проваджень, зберігають відповідальність за їхні зобов'язання. Це означає, що власник активу повинен продовжувати сплачувати податки, обслуговувати кредити, отримані під заставу цього активу, та виконувати інші фінансові зобов'язання.
Якщо активи складаються з часток у компаніях, управитель отримує повноваження, аналогічні правам власника в управлінських структурах цих юросіб. Проте, зобов'язання, що виникають у власника активів у зв'язку з правом власності, не переходять до управителя. Крім цього, пропонується скасувати необхідність узгодження дій управителя з власником активів у випадках, коли активи представляють собою частки в банках, страховиках або інших фінансових установах. Це зумовлено тим, що велика кількість арештованих активів належить громадянам Росії, і внаслідок цього неможливо реалізувати таке узгодження.
ФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СУДОВОЇ СИСТЕМИ
Законопроєкт 12368-1, представлений депутатами, був ухвалений у першому читанні та пропонує заснування Київського міського окружного адміністративного суду як суду першої інстанції, а також Київського міського апеляційного адміністративного суду для розгляду апеляційних справ. Ініціатива створення нового суду, що спеціалізуватиметься на адміністративних справах, є важливим зобов'язанням України перед Міжнародним валютним фондом і має стати структурним маяком до кінця грудня 2024 року.
Київський міський окружний адміністративний суд буде розглядати справи, що стосуються оскарження дій, актів або бездіяльності державних органів, включаючи Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні виконавчі органи, а також Національний банк України. Крім того, суд розгляне апеляції на рішення Національної комісії з питань телебачення і радіомовлення, рішення Антимонопольного комітету про державну підтримку для підприємств, а також рішення конкурсних комісій щодо призначення осіб на державні посади, рішення Центральної виборчої комісії, а також справи, пов'язані із забороною політичних партій і обмеженнями їх фінансування.
Раніше питаннями, подібними до цих, займався відомий своїми скандалами Окружний адміністративний суд Києва. Однак цей суд було ліквідовано наприкінці 2022 року, а його керівника, суддю Вовка, усунули з посади. До створення нового суду, що розглядатиме справи за участю центральних органів влади, справи ОАСК були передані на розгляд до окружних адміністративних судів. Апеляції на рішення цих судів тепер розглядатиме Київський міський апеляційний адміністративний суд.
У законопроєкті зазначено, що конкурси на призначення суддів до адміністративних судів організовуватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів України відповідно до загальних норм, визначених Законом "Про судоустрій і статус суддів". Це означає, що не буде залучено незалежних експертів з міжнародним досвідом, як це передбачалося за моделлю Громадської ради міжнародних експертів, що, в свою чергу, суперечить нашим зобов'язанням перед МВФ.
НОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ЩОДО ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ
Законопроєкт 12377 має на меті оновити застарілий Житловий кодекс. Він встановлює нову систему стратегічних документів, які стануть основою для формування житлової політики. Ці документи повинні забезпечити узгодженість підходів на всіх рівнях – національному, регіональному та місцевому. В основі цієї системи лежатиме Державна стратегія житлової політики України, затверджена урядом, яка визначить ключові напрями розвитку житлової сфери. На підставі цієї стратегії обласні органи влади створять і затвердять регіональні стратегії житлової політики. Стратегії, розроблені місцевими радами для територіальних громад, повинні бути гармонізовані з державними та регіональними пріоритетами, а також враховувати особливості кожної громади. Заходи та показники, передбачені цими стратегіями, будуть враховані під час формування державного та місцевих бюджетів.
Законопроєкт пропонує нові правила оренди житла: обов'язкові договори оренди, де прописані права й обов'язки орендарів та осіб, які живуть разом із ними. Ці договори підлягають обов'язковій державній реєстрації. На сьогодні договори найму житла є необов'язковими.
Проєкт передбачає створення Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи - публічного електронного реєстру, який міститиме дані про доступний житловий фонд та осіб, що можуть отримати державну підтримку для вирішення житлового питання. Система буде інтегрована з іншими державними реєстрами, такими як реєстр прав на нерухомість, земельний кадастр, реєстр підприємців та інші. Власником системи буде Міністерство розвитку громад та територій, а адміністратором - визначена урядом державна установа. Доступ до системи буде через електронний кабінет.
Держава забезпечить підтримку у сферах будівництва, купівлі або оренди житла, зокрема у вигляді пільгових кредитів, іпотечних програм та оренди з можливістю викупу. Житло, придбане через ці програми, не підлягає продажу протягом 10 років, за винятком випадків повернення державної допомоги. Кошти, які повертають отримувачі пільгових кредитів, будуть перенаправлені на надання аналогічних кредитів іншим громадянам.
Цей законопроєкт відкриває нові перспективи для фінансування програм, що забезпечують житлом, за рахунок різноманітних джерел, включаючи державні та місцеві бюджети, внески від міжнародних донорів, а також добровільні пожертви від фізичних і юридичних осіб. У випадку залучення міжнародних донорів або надання технічної допомоги, умови фінансування житлових ініціатив будуть визначатися окремими угодами.
Найзначнішим нововведенням проєкту є встановлення мінімальних стандартів споживчої якості житла, які будуть затверджені Міністерством розвитку та стануть обов'язковими для нових будівель і реконструкцій. Ці стандарти включають забезпечення відповідних санітарно-гігієнічних умов, енергоефективності та безпеки.
Сьогодні в Житловому кодексі відсутній механізм переведення нежитлового приміщення до житлового фонду, тож у новому законопроєкті доцільно було б передбачити такий механізм.
ОНОВЛЕНІ НОРМИ ДЛЯ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ: ГЕНДЕРНА РІВНОВАГА, ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ПІДТРИМКА ЗСУ
Законопроєкт 12376 запроваджує нові вимоги для акціонерних товариств, які є підприємствами суспільного інтересу* або мають понад 50% державної частки в статутному капіталі. Якщо структура управління однорівнева, то частка представників однієї статті не має перевищувати 2/3 складу ради директорів. Якщо на підприємстві є наглядова рада, то ця частка має становити щонайменше 40% її членів або членів виконавчого органу. Ці вимоги не поширюються на акціонерні товариства, в яких кількість працівників не перевищує 250 осіб, або активи менші за 43 млн євро, або річний дохід не перевищує 50 млн євро.
Підприємства, що мають суспільне значення, включають компанії, цінні папери яких доступні для торгівлі на фондових ринках або відкриті для загального користування. До цієї категорії також відносяться банки, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди та інші фінансові установи (за винятком малих і мікропідприємств), а також великі корпорації, які мають більше 250 працівників і чиї чисті доходи від продажу перевищують 40 мільйонів євро.
Законопроєкт запроваджує нові вимоги щодо прозорості для страхових компаній, пенсійних фондів та управителів активами. Ці організації повинні створити політику залучення, в якій буде детально описано, як вони здійснюватимуть моніторинг компаній, у які вкладають кошти. Це включає стратегію інвестування, фінансові та нефінансові показники, ризики, структуру капіталу, корпоративне управління та взаємодію зі стейкхолдерами. Щорічно інвестори зобов’язані публікувати звіт про виконання цієї політики, що охоплює голосування на зборах акціонерів та співпрацю з консультантами. Вони повинні демонструвати, як їхні інвестиції відповідають довгостроковим інтересам клієнтів та акціонерів, а також описувати свою співпрацю з управителями активів. Інформація про політику залучення має бути розміщена на вебсайті й оновлюватися принаймні раз на рік чи в разі змін.
Проект передбачає, що якщо акціонери, які продали свої акції, або їхні спадкоємці не звернуться за грошима з рахунку умовного зберігання (ескроу - це спеціальний банківський рахунок, на якому зберігаються кошти або інші цінності до виконання визначених умов угоди) протягом п'яти років, то їх буде вважатися, що вони відмовилися від цих коштів. У такому разі ці кошти будуть перераховані на спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України для підтримки Збройних сил України.
ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НАРУШЕННЯ САНКЦІЙ ТА УНУКНЕННЯ ОБМЕЖЕНЬ
Президентський законопроєкт №12406 передбачає запровадження відповідальності за порушення або обходження санкцій, введених для забезпечення національної безпеки України. Особи, які не дотримуються цих норм, можуть отримати штраф у розмірі 425-850 тисяч гривень або ж ув'язнення на строк від 2 до 6 років. У випадку, якщо правопорушення вчинила службова особа (судді, правоохоронці, чиновники), група осіб або якщо це сталося в значних масштабах, покарання буде більш суворим: штрафи складуть від 1,3 до 2 мільйонів гривень, або ж можливе позбавлення волі на термін від 3 до 7 років. Найсуворіші санкції можуть бути застосовані у випадку, коли злочин було скоєно організованою групою або особами, що займають високі посади, такі як судді, прокурори, слідчі, керівники та їх заступники. В такому разі покарання може включати ув'язнення на термін від 6 до 10 років із конфіскацією майна.
Проєкт визначає форми обходу санкцій: приховування або перетворення заблокованих активів, фіктивне банкрутство, а також уточнює перелік санкцій, порушення яких є кримінально караним. Кримінальне покарання наставатиме, якщо сума порушення перевищує 151400 грн.
Санкції, які накладають кримінальну відповідальність, передбачають замороження активів, обмеження на ведення торгівлі, виведення капіталів, заборону участі в приватизаційних процесах, оренді державного майна, державних закупівлях, операціях з цінними паперами, а також купівлі земельних ділянок та інше.
Юридичні особи, які порушують санкції, також можуть бути притягнуті до відповідальності (штрафи, обмеження діяльності, блокування активів, припинення ліцензій або ліквідація компанії).
Законопроєкт передбачає, що строки давності для таких злочинів не застосовуються.
ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЕКОІНДУСТРІАЛЬНИХ ПАРКІВ
Законопроєкт 12386 пропонує запровадити новий вид індустріальних парків - екоіндустріальний парк. У ньому підприємства мають використовувати відновлювані джерела енергії та промисловий симбіоз. Промисловий симбіоз означає, що, наприклад, відходи одного підприємства будуть сировиною для іншого, тобто підприємства співпрацюватимуть так, щоб зменшити споживання енергії та вплив на довкілля. Щоб індустріальний парк отримав статус екоіндустріального, щонайменше п'ять його учасників мають брати участь у симбіозі, а також він повинен дотримуватися встановлених екологічних стандартів. Стандарт моделі екоіндустріального парку схвалює національний орган стандартизації (Державне підприємство "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" - ДП "УкрНДНЦ").
Керівництво парків має обов'язок представляти звіти, впроваджувати екологічні системи управління, організовувати освітні програми, надавати допомогу компаніям у формуванні симбіозу та гарантувати прозорість функціонування парку.
Раніше ми вже обговорювали законопроєкт 12117, що також передбачає створення екоіндустріальних парків з промисловим симбіозом.
НОРМАТИВИ ЩОДО ОБОВ'ЯЗКОВОГО ТРУДОУСТРОЮВАННЯ ВЕТЕРАНІВ ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ
Законопроєкт 12398 передбачає введення обов'язкового стандарту працевлаштування для ветеранів, який зобов'язує роботодавців дотримуватися певних квот. Зокрема, підприємства з чисельністю від 8 до 25 працівників повинні забезпечити щонайменше одне робоче місце для ветерана. У випадку більших компаній, вимога полягає в тому, щоб ветерани становили не менше 4% від загальної кількості працівників. Для організацій, що займаються реабілітацією або навчанням ветеранів, встановлений норматив на рівні 2% від середньооблікової кількості співробітників.
Роботодавці, які не дотримуються встановлених норм, зобов'язані будуть сплачувати внесок на підтримку працевлаштування ветеранів у розмірі 40% від середньомісячної заробітної плати за кожного працівника. Звітність та сплата внесків відбуватимуться щоквартально, протягом 10 днів після завершення кварталу. Контроль за дотриманням цих норм та адміністрування внесків здійснюватиме Пенсійний фонд України. За порушення правил сплати внесків передбачені штрафи та пеня. Зібрані кошти планують використовувати на активні програми зайнятості, соціальні послуги та інші ініціативи, спрямовані на підтримку ветеранів.
Наприклад, якщо середньомісячна заробітна плата на підприємстві становить 10000 грн, а роботодавець не працевлаштував одного працівника-ветерана, передбаченого нормативом, то сума внеску за квартал розраховуватиметься так: 10000 × 40% × 3 × 1 = 12000 грн.
Інший законопроєкт під номером 12399 передбачає звільнення від податків на прибуток компаній, в яких не менше 60% співробітників є ветеранами, на період у 5 років із часу досягнення цієї частки ветеранів у колективі.
ПІДВИЩЕННЯ РАЗОВОЇ ПІДТРИМКИ ПРИ ПРИЙОМІ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ВПЕРШЕ
Законопроект 12390 передбачає збільшення одноразової фінансової допомоги для військовослужбовців, які підписали контракт на термін не менше трьох років або до моменту демобілізації. Згідно з пропозицією, рядові військові отримають по 100 тисяч гривень, сержанти та старшини - по 150 тисяч гривень, а офіцери - по 200 тисяч гривень. Крім того, планується проведення індексації цих виплат. Право на отримання цієї допомоги матимуть особи, які раніше не служили у війську або були звільнені у запас.
На сьогоднішній день сума одноразової допомоги за контрактом помітно знижена: вона коливається від 24000 до 30000 грн, в залежності від військового звання.
ЗМІНИ В ПРАВИЛАХ УТРИМАННЯ ПІД НАГЛЯДОМ
Законопроєкт 12388 пропонує змінити умови тримання під вартою у місцях попереднього ув'язнення (СІЗО). Воно використовується як запобіжний захід до підозрюваних, обвинувачених або засуджених, вирок щодо яких не набрав законної сили.
Тепер підозрюваних утримують у маломісних або загальних камерах, але за спеціальним рішенням слідчого, яке узгоджене з прокурором, їх можуть помістити в одиночні камери. Пропонований законопроєкт має на меті обмежити використання одиночних камер виключно випадками, пов'язаними з безпекою, коли існує загроза життю ув'язнених. Переміщення до таких камер можливе лише за згодою осіб, які там утримуються. Заборонено утримувати повнолітніх осіб до 22 років у камерах разом з дорослими.
В даний час особи, які перебувають під вартою, мають можливість купувати продукти харчування та необхідні речі (такі як одяг, взуття, білизна, засоби гігієни тощо) на загальну суму до 8000 грн на місяць. Крім того, вони можуть без обмежень придбати письмові матеріали, газети та книги. Проєкт пропонує скасувати фінансові обмеження на покупки, а також надати можливість користуватися телефонними послугами, інтернетом, телевізорами та обігрівачами – як власними, так і наданими родичами.
Тепер умови утримання мають відповідати санітарним і гігієнічним нормам. Законопроєкт доповнює, що особи під вартою повинні мати доступ до гарячого душу температурою не менш як 50°С щонайменше раз на два дні. Також пропонується забезпечити право на платне медичне обслуговування у будь-якому медичному закладі (державному чи комунальному, як тепер, або приватному) у тому ж населеному пункті, де є установа попереднього ув'язнення.
Станом на сьогодні в слідчих ізоляторах є можливість створення камер з покращеними умовами утримання, якщо це дозволяє технічна інфраструктура. Запропонований законопроєкт зобов'язує облаштування таких приміщень і забороняє відмовляти людям у їх використанні, якщо вони виявляють таке бажання.
Процедура організації побачень також undergo зміни. На даний момент адміністрація місця попереднього ув'язнення дозволяє зустрічі не менше трьох разів на місяць, якщо є письмовий дозвіл слідчого або суду. Запропонований законопроєкт скасовує існуючі обмеження на кількість побачень, залишаючи можливість відмови лише за рішенням суду. Додатково, передбачено скасування вимоги щодо проведення побачень під контролем адміністрації, а також можливості дострокового їх припинення у випадку порушень.
ЗАБОРОНА ПРОВОДУ РОСІЙСЬКИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ
Законопроєкт 12380 передбачає введення заборони на транзит та імпорт нафти і природного газу через українську територію на час дії воєнного стану. Це стосується нафтопроводів та газопроводів, що постачають ці ресурси з боку Росії та Білорусі.
Від 1 січня 2025 року Україна зупинила транзит російського природного газу через свою територію. Водночас прем'єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що зупинка транзиту нафти трубопроводом "Дружба" може суперечити міжнародним угодам.
Права Збройних сил України та Служби безпеки України діяти за межами країни.
Законопроєкт 12378 (15 січня ухвалила Верховна Рада, очікує на підпис Президента) передбачає можливість спрямування українських військових підрозділів до інших країн під час дії воєнного стану. Це може відбуватися для забезпечення національної безпеки, захисту суверенітету України, стримування агресії чи реалізації права на самооборону. Рішення про такі дії ухвалює Президент України, але його має затвердити Верховна Рада. Президент подає Раді детальну інформацію про завдання, чисельність військових, їхнє озброєння та строки перебування за кордоном. Дія цього закону поширюється на підрозділи, які вже перебувають за кордоном.
Законопроєкт 12379 надає можливість Службі безпеки України вживати заходів проти агресора як всередині країни, так і поза її межами. Ці заходи повинні бути орієнтовані на зупинку агресії, терористичних загроз та інших ризиків, що можуть загрожувати державній безпеці.
БЕЗКОШТОВНА ЮРИДИЧНА ПІДТРИМКА ДЛЯ ЖЕРТВ НАСИЛЬСТВА В УМОВАХ ВІЙНИ
Законопроєкт 12411 передбачає надання безкоштовної правової допомоги особам, які стали жертвами сексуального насильства внаслідок збройної агресії Росії проти України. Ця ініціатива охоплює як тих, хто вже подавав заяви на визнання себе потерпілими, так і тих, хто вже отримав статус постраждалих.
Вони зможуть отримати допомогу для захисту своїх прав, зокрема представництво в судах та інших державних органах, а також складання необхідних процесуальних документів.
Ця підтримка може надаватися не більше ніж шість разів на рік, причому кожен випадок вимагає окремого рішення від уповноваженого центру. Обмеження у шість разів є не єдиним, адже воно також стосується допомоги для внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни, родичів загиблих ветеранів, осіб, які мають заслуги перед Батьківщиною, а також жертв нацистських переслідувань.
