Вивчаємо уроки від USAID.
Ірина Жданова є засновницею Наукового ліцею Чурюмова, а також виконавчою директоркою громадської організації "Фонд 'Відкрита політика'". Вона має ступінь кандидата історичних наук.
Історія з USAID вчить нас важливого уроку: національні інтереси України можуть не збігатися з інтересами американців. Це цілком очікувано.
Що ще можна додати? Декілька зауважень від мене, як виконавчої директорки громадської організації "Фонд "Відкрита політика", яка реалізовувала проекти за підтримки USAID та UNICEF до початку повномасштабного вторгнення.
Донорські організації не завжди зможуть підтримувати такі ж обсяги фінансування, які спостерігалися після 24 лютого. Що ми будемо робити, коли вони зменшать свої внески? Це питання слід було поставити ще вчора. Ті НУО, які порушили його вчасно, не відчули значного стресу від тимчасового припинення фінансування від основного донора.
Розповім про наш кейс з гарячою лінією з питань освіти в часи війни. З 2016 по 2018 рр. ми прийняли понад 52 тисячі звернень і передали її Уряду. ЮНІСЕФ фінансували цей проект тричі, але по 9 місяців. Проте ми не могли на 3 місяці зупинити гарячу лінію. Це був ще тей квест. Але ми намагались від початку чесно про ці ризики говорити команді. І шукати поза донорське фінансування. Можливо, це виглядає нескромно, але гроші ми брали із сімейного бюджету. В мене були, одночасно, проекти із Зеленою школою, які сплачували батьки фізмат шкіл та інші сім'ї із стабільними фінансовими статками. Неоціненну допомогу надавала Благодійна організація "RocMaidan". Одночасно були інші проекти за підтримки інших донорів, в яких команда проекту гарячої лінії могла отримувати мінімальну зарплату. А на гарячій лінії працювати тимчасово як додатковий функціонал.
То есть, занятие номер два.
У стратегії громадської організації з самого початку повинна бути присутня диверсифікація фінансових ресурсів та готовність до ризиків, пов'язаних із можливим припиненням фінансування з боку донорів. Це стане запорукою стабільності справи, яку ти підтримуєш і в яку вкладаєш свої зусилля.
Нарешті, але, мабуть, найважливіше все ж таки.
Коли мова йде про конкретну особу, залучену до проекту, важливо поставити питання: "Що тобі потрібно?". Підтримка може надходити з різних джерел фінансування: комерційні структури, соціальні підприємства, державні бюджети чи благодійні організації. Цей урок варто добре зрозуміти. Якщо тобі не хочеться залежати від донорів, розглянь можливість стати роботодавцем у соціальному секторі. Так, можливо, прибутки не будуть високими, але чесно запитай себе: "Що для мене важливо?".
Ситуація з аналізом ефективності та призупиненням фінансування з боку USAID є цінним уроком для нас усіх. Це стосується не лише неурядових організацій, а й урядових структур.
Це не перша ситуація. І далеко не остання.
#LessonsLearnt
P.S. Максим Нефьодов чітко і логічно виклав питання Міжнародної технічної допомоги (МТД) у своєму дописі на Facebook. Проте є один нюанс. Це свідчить про те, що в Україні на сьогоднішній день існують серйозні проблеми з прозорістю. Не є новиною, що для того, аби потрапити в Офіс реформ, необхідно мати позитивне ставлення до Офісу Президента. Навіть якщо ви володієте глибокими знаннями, наявність зв’язків з урядом, який прийшов після Майдану, може стати для вас перешкодою. Щодо реформ у сфері освіти та науки, частина з яких також фінансується американськими громадянами (так зазначено в дисклеймері USAID), я певен, що американські платники податків були б вкрай здивовані критеріями, за якими формуються експертні команди. Але це вже окрема розмова.
Ось хороша новина: це не стримує неурядовий сектор (громадські організації, бізнес, волонтери) від рішучої роботи в тих сферах, де вони є експертами і в які вірять. Це ключовий висновок, який вже зрозуміла деяка частина неурядових організацій.
Тому, як би це не здавалося тривіальним, сьогодні залишаються лише три формули:
