Величний маніпулятор. Які мотиви стоять за територіальними амбіціями Трампа?
Нові висловлювання обраного президента США щодо територій мають значно більшу глибину, ніж просто епатаж, властивий Дональду Трампу. Gazeta.ua досліджувала тонкощі трюків Трампа та його провокацій.
Нещодавно політичний діяч висловив намір щодо Гренландії. А всього лише кілька тижнів тому він запропонував Канаді стати частиною Сполучених Штатів.
25 листопада 2024 року Дональд Трамп звернувся до Джастіна Трюдо з пропозицією стати губернатором 51-го штату. Це сталося після напруженої словесної суперечки, що виникла через нові обмежувальні мита, які оголосив Трамп. Трюдо намагався переконати його, що такі заходи призведуть до серйозних проблем для канадської економіки. Трамп же впевнено стверджував, що США щорічно надають Канаді субсидії на суму 100 мільярдів доларів, а це означає, що канадці могли б суттєво заощадити на податках і витратах на оборону. Цей "жарт" потенційного президента США спровокував значну політичну кризу в Канаді.
З уряду пішла віце-прем'єрка і міністерка фінансів Христя Фріланд через намагання Трюдо згладити гострі кути у відносинах зі США, на які, до слова, припадає 75% канадського експорту. За загравання з Трампом канадського прем'єра розкритикувала опозиція, а більша частина правлячої Ліберальної партії (51 із 75 депутатів від найбільш густонаселеної провінції Онтаріо і 21 депутат з фракції парламенту) вважають доцільною відставку Трюдо. Якщо опозиція назбирає голосів, Джастін Трюдо втратить посаду вже у січні 2025 року.
Наступними мішенями для територіального тролінгу стали Гренландія і Панама. "Для США володіння та контроль над Гренландією є життєво важливими для забезпечення національної безпеки та глобальної свободи", - зазначив Трамп у своєму дописі на платформі Truth Social.
Різка реакція Гренландії зумовлена складними стосунками півострова з Копенгагеном (Гренландія входить до Данського королівства як автономія) та з Вашингтоном. За низкою міжнародних угод, Данія і США спільно здійснюють оборонні заходи на острові. Нині Сполучені Штати мають у Гренландії дві військові бази, а корінне місцеве населення протестує через те, що вони забруднюють море.
У 1867 та 1946 роках Сполучені Штати висловлювали намір придбати Гренландію у Данії. У 2016 році тодішній президент Дональд Трамп знову торкнувся цієї теми, що спонукало прем'єр-міністра Кім Кільсена до пропозиції про співпрацю з американською стороною. Однак сучасний прем'єр Муте Егеде зайняв більш категоричну позицію, заявивши: "Гренландія — це наша земля. Ми не збираємося її продавати і ніколи не продамо. Ми не можемо програти цю тривалу боротьбу за свободу".
У Панамі відразу ж сприйняли заяви Трампа з усією серйозністю. На конференції консервативних сил у Фініксі він підкреслив, що "нас обкрадають через Панамський канал, так само як і в інших місцях. Ми не дозволимо, щоб він потрапив у чужі руки". Пізніше в своїй соціальній мережі він додав, що Панама стягує непропорційно високі збори за проходження суден, а Китай намагається отримати контроль над цим стратегічним об'єктом.
У 1999 році Сполучені Штати передали Панамі управління каналом, який був збудований за їхніми фінансами. Відповідно до ряду міжнародних угод, вони мали право на безстрокове володіння територією, що розташована поруч з цим об'єктом.
Таким чином, з огляду на всі ознаки тролінгу, третій етап втручання Дональда Трампа у справи інших країн був сприйнятий з усією серйозністю з самого початку.
Президент Панами Хосе Рауль Муліно категорично заявив: кожен метр Панамського каналу належить Панамі, так є і так буде. "Суверенітет і незалежність нашої країни не можуть бути предметом обговорення", - наголосив він. "Побачимо! - іронічно відписав йому Трамп у своїй соцмережі. - Ласкаво просимо до американського каналу".
Незважаючи на зовнішню безтурботність, за кожною заявою Дональда Трампа криється серйозний зміст. Наприклад, говорячи про Панаму, новообраний президент США може згадати про "пральні" для "чорного кешу", які активно функціонують на панамському каналі, завдаючи шкоди бюджету США. Щодо Гренландії, це може стати потенційною альтернативою НАТО, до якого вже приєдналися Швеція та Фінляндія, або ж зміцненням північних кордонів альянсу.
Отже, новообраний президент США формує середовище невизначеності, в якому кожна країна може опинитися під впливом геополітичних або торгових інтересів Сполучених Штатів. Як наслідок, урядам цих держав доведеться стикатися з тактикою, яку раніше використовував Путін стосовно своїх партнерів: після кожної розбіжності умови переговорів ставали дедалі жорсткішими. Хоча поки що він не пропонував обміняти Аляску на Якутію.
У сучасних геополітичних реаліях лише обмежена кількість держав може похвалитися непорушною територіальною цілісністю. Згідно з міркуваннями Трампа, до таких країн належать ті, які дотримуються вимог і умов, встановлених США. Аналогічна ситуація спостерігається і щодо суверенітету.
Отже, в Україні активно досліджують, що ж криється за територіальним тролінгом нового президента Сполучених Штатів.
За інформацією, отриманою від джерел CNN, оточення американського політика зазначає, що він уважно слухає думки громадськості. Якщо висловлене викликає у нього резонанс, він продовжує цю тему. Інакше кажучи, Дональд Трамп проводить аналіз ситуації та вивчає можливі слабкості перед своєю інавгурацією, запланованою на 20 грудня 2025 року.
"Я завжди сприймаю його всерйоз, навіть якщо слова можуть видатися дивними", - радить представник республіканців у Флориді Карлос Хіменес.
Тим паче, обраний президент США збирається обговорювати суверенітет і територіальну цілісність третьої країни - нашої - причому позначає це як пріоритет. На тлі заяв, адресованих Канаді, Панамі та Гренландії, дискусія про території в Україні сприйматиметься як буденна.
Проте це не свідчить про те, що в Києві підтримують подібний розвиток ситуації. Виступи Трампа викликають асоціації з історією Криму, який, за словами москалів, "був подарований Україні Хрущовим", зазначив Валерій Клочок, керівник Центру громадської аналітики "Вежа".
Експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ вважає, що заяви Трампа слід розглядати не як інформаційні повідомлення, а як символічні прояви. Він вважає, що Трамп відроджує доктрину Монро, яка стосується повернення США до Західної півкулі, хоча не в географічному, а в більш широкому контексті.
Отже, виключаючи частини Африки та Чукотку, мова йде про Південну і Північну Америку, а також про Індійсько-Тихоокеанський регіон, до якого входять Австралія, Японія, Південна Корея, Нова Зеландія, Тайвань та Філіппіни. У всіх цих акцентах, таких як Канада, Мексика, Гренландія та Панама, закладено значну геополітичну основу. Ці країни є для США важливими ресурсами в питаннях енергетики, водозабезпечення та логістики, - підкреслив фахівець.
Зокрема, у Гренландії зосереджені найбільші запаси прісної води на планеті. Канада, Панама та Мексика володіють значними родовищами нафти і газу. Тим часом новообраний президент США прагне отримати від Європейського Союзу ексклюзивні права на продаж газу на європейському ринку.
"Не виключаю створення найближчим часом північноамериканського аналогу ОПЕК у складі Мексики, США і Канади з можливим приєднанням Колумбії, котрий стане конкурентом близькосхідного ОПЕК і Росії" , - припустив Олексій Кущ. Панамський же канал - протидія планам Китаю створити транспортний коридор між Тихим і Атлантичним океанами з контролем руху товарів по них.
Євросоюз виступає в ролі підтримки та ресурсу для США, допомагаючи зменшити залежність від Близького Сходу та знизити вплив Росії на глобальному Півдні.
Хаос, про який говорили під час передвиборчої кампанії, все-таки настає, звернула увагу політологиня-американістка Олександра Філіппенко. Утім, на її думку, Дональд Трамп керується виключно прагматизмом. Гренландія, наприклад, стосується ризиків від просування Росії в Арктиці.
Після розпаду Радянського Союзу в Арктичному регіоні залишилися без уваги численні військові об'єкти. Проте, Путін вирішив активізувати діяльність, відновивши 50 баз. Таким чином, російська присутність в Арктиці поступово зростає, хоча на це не звертають особливої уваги. Водночас, Трамп працює над тим, щоб захистити США від потенційних загроз з боку Росії. Це, до речі, багато говорить про його позицію стосовно Москви, - зазначила експертка.
У Сполучених Штатах знову згадали про ідеї 19 століття, зокрема про концепцію Маніфестного Покликання, що стверджує, що США мають божественне право на територіальне розширення по всьому континенту Північної Америки. У середовищі оточення Трампа звернули увагу на його натяки на можливі операції правоохоронних органів США проти наркокартелів на мексиканському кордоні. Крім того, в контексті заяв Трампа про інші країни американські аналітики згадують про доктрину Монро, проголошену в тому ж 19 столітті. Вона передбачає, що США повинні протистояти спробам колонізації держав на обох американських континентах. Водночас ця доктрина підкреслює принцип невтручання Сполучених Штатів у справи Європи та відмову від територіального розширення шляхом військових дій.
