"Грандіозний злам" в європейській обороні: Україна у центрі уваги
Європейський Союз активно готується до захисту від загрози з боку Росії, і його стратегічні плани стають дедалі чіткішими. 16 жовтня Єврокомісія затвердила "дорожню карту" для підвищення обороноздатності, основною метою якої є реалізація кредиту на відшкодування для України, використовуючи заморожені активи РФ до кінця 2025 року. Про це на пресконференції в Брюсселі повідомив єврокомісар з оборонних питань Андрюс Кубілюс.
Репараційний кредит Києву - крок до зміцнення безпеки Європи
Європейська комісія планує надати Україні кредит на репарації в розмірі 140 мільярдів євро, які будуть використані для зміцнення обороноздатності та підтримки державного бюджету. Київ оцінює свої оборонні потреби на 2026 рік у 120 мільярдів доларів, з яких половину він просить у міжнародних партнерів. Крім того, за розрахунками Міжнародного валютного фонду, Україні знадобиться ще 30 мільярдів доларів для покриття бюджетного дефіциту в 2026 році.
"Відсутність підтримки, ймовірно, призведе до краху України, що, на нашу думку, стане значною загрозою для безпеки всієї Європи", - підкреслив раніше на прес-конференції в Брюсселі високопрофільний представник Єврокомісії.
Щоб уникнути цього сценарію, Європейська комісія запропонувала план, який передбачає надання Україні кредиту за рахунок російських активів, заморожених на території ЄС. В даний час цей план перебуває на розгляді країн-членів Євросоюзу. Враховуючи терміни, зазначені Кубілюсом, існує можливість, що політичне рішення про передачу цих фінансів Києву може бути ухвалене вже на саміті ЄС, запланованому на 23-24 жовтня.
Лідери ЄС та чиновники з Брюсселя неодноразово підкреслюють, що для зміцнення європейської безпеки необхідно надійно підтримати Україну. "Україна заслуговує на нашу допомогу, — зазначив Кубілюс. — Вона готова поділитися своїми знаннями та бойовим досвідом. Разом ми створюємо європейську оборонну архітектуру."
Альянс безпілотників ЄС і України з'явиться в 2026 році
Приклад України яскраво показує, що рішуча оборонна стратегія може компенсувати багато років бездіяльності, вважає єврокомісар з технологічного суверенітету Генна Вірккунен. Нещодавно, під час візиту до українських оборонних підприємств разом із главою європейської дипломатії Каєю Каллас, вона дійшла висновку, що "дефіцит безпеки, що триває в Європі протягом багатьох років, можна усунути шляхом швидких та ефективних дій".
Тому наступна велика мета Євросоюзу - до кінця 2027 року повністю підготувати до експлуатації нову систему протидії дронам. "Кожна країна зазнає цього ризику. Кожна держава-член ЄС повинна інвестувати в системи протидії дронам", - заявила Каллас.
"Європейська ініціатива з боротьби з безпілотниками" - проект під назвою "стіна дронів" у Брюсселі не здобув популярності, але пропонується реалізувати його у співпраці з Україною. Формування альянсу безпілотників із Україною планується на початок 2026 року. "Системи протидії дронам в Україні є на світовому рівні, - зазначила верховна представниця ЄС у закордонних справах, відвідавши виробництва дронів у Києві. - Те, що вони досягають, справді вражає! Ми повинні скористатися їхнім досвідом, накопиченим на полі бою, а також їхніми інноваціями, щоб спільно просувати цю галузь".
Єврокомісія вважає цю співпрацю можливістю для ЄС та його держав дослідити українські методи у сфері інновацій. Наприклад, можна навчитися ефективній взаємодії між військовими підрозділами, науково-дослідними установами та оборонними виробництвами, що забезпечує надшвидкий цикл впровадження інновацій, зазначив високопосадовець ЄС під час іншого брифінгу в Брюсселі.
Спільно з Києвом Брюссель має намір створити нову стратегічну програму, що стосуватиметься нагляду за східним флангом. Враховуючи її масштабність, очікується, що реалізація проекту завершиться до 2028 року. Ця ініціатива об'єднає елементи протидії безпілотникам, системи протиповітряної оборони, наземні та морські оборонні механізми, а також контроль на кордонах.
Перетворити Україну на "сталевого дикобраза"
"Наразі Росія не має змоги здійснити атаку на ЄС, але в найближчому майбутньому може почати підготовку до цього. Загроза не зникне навіть після завершення конфлікту в Україні", - зазначила Каллас, акцентуючи увагу на тому, що найближчі роки стануть ключовими для посилення оборонних можливостей Європи.
Перша лінія захисту Європи — це Україна, тому ключовим елементом нової дорожньої карти є забезпечення гарантій безпеки для країни, яка вже четвертий рік протистоїть російській агресії, підкреслила верховна представниця з закордонних справ. Брюссель і Київ поділяють спільну думку, що найефективнішою гарантією безпеки є потужна українська армія та оборонна промисловість, які перетворять Україну на "сталевого дикобраза", непереможного для ворогів.
Отже, "дорожня карта" та фінансові механізми, які її підтримують, передбачають, що Європейський Союз займатиметься виробництвом озброєння для України, спільно з українськими партнерами і безпосередньо на українській території, підкреслив Кубілюс.
"Комплексна військова готовність" - до 2030 року.
У плані є ще два флагманські проєкти - створення щита ППО і зміцнення оборони в космосі. В цілому ж "дорожня карта" визначає чіткі цілі, терміни та етапи для усунення прогалин у потенціалі та прискорення інвестицій в оборону в кожній країні ЄС.
Кінцева мета плану - досягнення повної обороноздатності Євросоюзу, у якого немає спільної армії, до 2030 року. "Через плани Путіна, - пояснив Кубілюс. - Щоб стримати агресію, запобігти війні, зберегти мир".
Як пояснюється в одному з документів Єврокомісії, повна обороноздатність - це коли збройні сили держав-членів Євросоюзу можуть передбачити, підготуватися і відреагувати на будь-яку кризу, включаючи конфлікти високої інтенсивності.
Альянси можливостей
Як і країни-партнери України, що формують спеціалізовані коаліції для підвищення ефективності військової підтримки, "дорожня карта" закликає європейські держави у найближчому майбутньому створити подібні коаліції для зміцнення власної безпеки.
Спільні розробки та закупівлі, за оцінкою Єврокомісії, здатні прискорити та підвищити ефективність у заповненні критичних недоліків в оборонних спроможностях. Основні напрямки налічують дев'ять: протиповітряна та протиракетна оборона, стратегічні системи, військова мобільність, артилерійські комплекси, кіберзахист, штучний інтелект та радіоелектронна боротьба, ракети та боєприпаси, безпілотні літальні апарати та засоби їх протидії, а також наземні та військово-морські сили.
Багатотрильйонний бюджет
Захисні завдання, що їх визначає Європейський Союз, потребуватим активізації всіх наявних зусиль та фінансових ресурсів, як на рівні окремих держав, так і на рівні самого блоку, зауважив Андрюс Кубілюс.
Відповідно до "дорожньої карти", європейські країни планують інвестувати 6,8 трильйона євро до 2035 року, з яких близько половини піде на реальну оборону. Єврокомісар з питань оборони охарактеризував це як справжній "вибух змін", зазначивши, що основна частина фінансування буде складатися з національних витрат на оборону, які в 100 разів перевищать витрати на оборону з бюджету ЄС.
У цьому контексті Єврокомісія робить акцент на цільових показниках НАТО, згідно з якими країни повинні виділяти 5% свого ВВП на оборону до 2035 року. За оцінками Кубілюса, щоб забезпечити необхідний рівень обороноздатності до 2030 року, держави-члени ЄС повинні досягти цього показника значно раніше, адже наразі їхні витрати становлять лише 50% від встановленої мети.
